Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)/Архів 15

Оформлення головної сторінки: Підняти «цікавинки» над «цей день в історії»

Маю пропозицію підняти блок «цікавинки» на блоком «цей день в історії» на головній сторінці. На моє переконання цікавинки більш цікавіші для читачів вікіпедії, ніж дні в історії. Особисто я вкрай рідко читаю цей блок, зате цікавинки читаю завжди. Невеличке розслідування показує що при появі цікавинок, відвідуваність статей, які в них фігурують зростає в рази, а інколи на порядок, цього ж не спостерігається зі статтями, які фігурують у блоці «цей день в історії» (відвідуваність або не зростає, або зростає менше). Цікава думка спільноти щодо цього питання. --Krystofer 15:05, 30 червня 2011 (UTC)

• А мені «цей день в історії» цікавіше. «Цікавинки» дуже часто не цікаві й погано написані. Треба мати хист, аби їх писати. А «цей день в історії» — просто: дата + подія. І голову як «цікаво» написати не треба. І суспільної користі багато. —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 15:16, 30 червня 2011 (UTC)
• Погоджуюсь з Алексом. Цікавинки — питання смаку. Кому цікаво, а для кого і тривіально. Цей день в історії більш цікавий--Kamelot 15:28, 30 червня 2011 (UTC)

 За. Цікавинки одназначно даватимуть більшу відвідуваність, ніж "цей день в історії". --Alex Blokha 15:31, 30 червня 2011 (UTC)

• Цей день в історії цікавий тим, що щодня інший, поєднує добре відомі (свята, великі річниці) події, які можуть викликати інтерес читача дізнатися більше, та маловідомі події (відкриття тощо), які теж дають дізнатися щось нове. Цікавинки на перший день справді викликають великий інтерес у перший день, далі — менше. Наприклад, з останнього випуску: Будьмо білорусами! в останній день зі піднялася до 14, і це суперрезультат, бо Текона мала 2, Префектура Тіба ;— 2, Манйосю — 5, Японська поезія — 5 (після зняття з Головної — 4), Забудько — 2 (після зняття з Головної — 5), Медові мурахи — 2, Велика Тихоокеанська сміттєва пляма — 0. А ВП:ЦД теж дає гарний приріст: наприклад, візьмемо вчорашній день (жодного великого свята чи відомої річниці). Для статті Битва при Наґасіно — 67 проти звичайних 2 (сумніваюсь, що хтось цілеспрямовано шукав річницю битви при Наґасіно), Апартеїд — 65 проти 16, Антуан де Сент-Екзюпері — 42 проти 13, Таїті — 31 проти 5, Боїнг — 31 проти 5, Сергій Юлійович Вітте — 35 проти 4, Раймунд Луллій — 31 проти 4. Тобто маємо стабільний приріст в межах від 30 до 60. Такий же приріст у перші дні в не топових цікавинок, і це значно вище за популярність цікавинок в останні дні. Тож і за цінністю, і за інтересом, і за регулярністю оновлення Цей день в історії переважає цікавинки — NickK 16:44, 30 червня 2011 (UTC)

Який останній день Ви маєте на увазі? (Будьмо білорусами! в останній день зі піднялася до 14, і це суперрезультат, бо Текона мала 2, Префектура Тіба ;— 2, Манйосю — 5, Японська поезія — 5 (після зняття з Головної — 4), Забудько — 2 (після зняття з Головної — 5), Медові мурахи — 2, Велика Тихоокеанська сміттєва пляма — 0.) Це статистика явно не з головної. Це статистика звичайних статей. У того ж "забудька" останній день - 77, що перекриває будь-яку "датову" статтю з перелічених Вами. У всі інші дні він дає сотню, що в 1,5 рази краще топових "датових" статей. --Alex Blokha 16:58, 30 червня 2011 (UTC)

Так, я пропустив один випуск. Йшлося про знятий 24 червня випуск. Там дані краще — Омон-пре-Самоньє 30, Реймське Євангеліє 22, Маркіз де Сад 21, Маргеріт Юрсенар 18, Моет і Шандон 16, Жан-Ремі Моет 14, Клеман Маро 9 (після — 6), Реймський собор 9. Але все одно вражаючі цифри цікавинки дають лише перші 3—5 днів, а Цей день в історії генерує стабільні +30 навіть для того, що в інші дні твердо сидить між 0 і 2 — NickK 17:04, 30 червня 2011 (UTC)

Як Ви мабуть здогадуєтеся, експеримент некоректний. Бо за цікавинками треба скролити, а дати бачать всі 30 тис відвідувачів. І з них тільки 200-300 переходять за датами. Таку ж цифру дають влучні цікавинки у кількості лише двох штук, у значно гірших умовах. --Alex Blokha 17:15, 30 червня 2011 (UTC)

З.І. Як Ви так швидко збираєте статистику :)? Якийсь інструмент? --Alex Blokha 17:18, 30 червня 2011 (UTC)

Звичайний інструмент перегляду статистики, який можна підключити через налаштування. Він дуже швидко генерує дані про кількість переглядів. Щодо дат, то експеримент якраз коректний: 29 числа вже стояли новини, і низ блоку Цього дня в історії був на рівні, де раніше були цікавинки. І тим не менш навіть Раймунд Луллій з самого низу списку набрав +30, а Реймський собор з найвищої цікавинки набрав 9. Тож явно не в рівні справа — NickK 17:48, 30 червня 2011 (UTC)

Я не знаю де ви дивитеся, але Реймський собор набрав 23, а Раймунд Луллій - 15. Так що як бачите справа в більшій привабливості цікавинок. --Alex Blokha 07:56, 1 липня 2011 (UTC)

То статистика за передостанній день, тоді був сплеск у Реймського собору, 22-го в нього було 14, 24-го в нього було 9. Луллія я вчора ніби бачив 30, може, то якийсь глюк був, бо сьогодні справді 15. Якщо дивитися вчорашній випуск, то традиційно гарний попит на українські теми, як і в цікавинках: Назарій Яремчук (знизу) отримав сплеск у +60, Георгій Береговий (теж знизу) — +39, Майкл Фелпс — +55. Аутсайдери типу Єфросинія Зарницька мають 16, що все одно вище за популярність в останні дні найслабших цікавинок. Якби цікавинки були завжди всім цікавими (а не вузькотематичними, часом з тематики, яка мало кого цікавить) і оновлювалися щодня, можна було б розмістити їх вище. Але оскільки вони оновлюються десь раз на тиждень і не завжди випуск цікавий для всіх, то Цей день в історії має бути зверху як апріорі регулярно оновлюваний та інформаційно вартісніший. Заради підвищення відвідуваності можна працювати над вибором подій для щоденних випусків, на жаль, востаннє цим систематично займалися із рік тому — NickK 11:08, 1 липня 2011 (UTC)

Чесно кажучи не знаю про що ми сперечаємося. Ми порівнюємо результати забігу безногого і "з ногами". Безногий виграє. Інформаційну вартість визначають користувачі своїми візитами. Ось вони й визначили, що "безногі" цікавинки інформаціно вартісніші. А те, що вам і ще комусь цікаво читати саме "дати", як Ви розумієте нічого не доводить. --Alex Blokha 12:05, 1 липня 2011 (UTC)

Ну так і випливає зі статистики, що в перші кілька днів найкращі цікавинки відвідують добре, гірші цікавинки відвідують посередньо. В наступні дні кращі цікавинки відвідують посередньо, гірші цікавинки відвідують погано. В датах найкращі рядки відвідують посередньо, найгірші — погано. Цікавинки зробити ще цікавішими практично нереально. Над цим днем в історії ж ніхто не цікавився відвідуваністю, і, як на мене, цілком можна підняти відвідуваність, вибравши цікавіші події (бо деякі наразі взагалі без посилань, яка там відвідуваність?) Думки, що Цей день в історії загалом інформаційно вартісніший, а цікавинки бувають і нецікавими, притримуюсь, як бачите, не лише я, а щонайменше вже три користувачі — NickK 13:37, 1 липня 2011 (UTC)

А яким чином визначається цікавість цікавинки і чому це не голосування? --habibul Поговоріте зі мною 08:26, 1 липня 2011 (UTC)

Турж приймає рішення. Оскільки кандидати зазвичай висять деякий час, то будь-хто може висловитися. Цього, мабуть, достатньо. --Дядько Ігор 16:57, 1 липня 2011 (UTC)

 За Якби зробити опитування, я б сказав, що мені (перепрошую за тавтологію) цікавинки цікавіші. І як на мене, вони варті кращого розташування. І ще, дозволю собі не погодитися з Ніком. Їх цілком можна зробити цікавішими, якщо частіше оновлювати. --Олег 10:24, 3 липня 2011 (UTC)

 За Цей день в історії повторюється з року в рік, а цікавинки щоразу нові. Очевидно що їх варто поставити вище--Звірі 21:48, 3 липня 2011 (UTC)

Пропоную на місяць повісити цікавинки на це місце. Якщо відвідуваність буде меншою за дати (300 візитів на добу), то тоді прибрати. --Alex Blokha 14:52, 5 липня 2011 (UTC)

 За Цікавинки займають меншу площу, то ж не перекриватимуть цей день в історії. До того ж у них постійно змінюються акценти, анонсуються новостворені або поліпшені статті. Шкоди від цього не буде нікому і дню в історії також. --VPrypin (обг.) 05:51, 6 липня 2011 (UTC)

 За--Olmi 01:24, 10 липня 2011 (UTC)

•  Проти per kamelot.--Анатолій (обг.) 09:33, 6 липня 2011 (UTC)

 Проти --habibul Поговоріте зі мною 07:32, 19 липня 2011 (UTC)

 Проти Цікавинки цікавіші. Але ця річ з останньої шпальти, хоч і читає їх більшість першими. Тільки поважні видання не виносять таке на першу шпальту. Повинен бути хоч якийсь стиль. --Dim Grits 09:36, 20 липня 2011 (UTC)

Поважне видання російська вікіпедія (порівняно з нами) винесла цікавинки на першу шпальту. Ну ви хоч якийсь аналіз можете робити? --Alex Blokha 10:39, 20 липня 2011 (UTC)

Поважне видання - це Нью-Йорк Таймс, не Сан, не Дейлі Мейл. Це Вам так, для довідки, зайдіть, роздивіться, почитайте. Серед популярних(!) Вікіпедій це Німецька, Англійська, не Польська, не Російська. Зайдіть, роздивіться, почитайте. Та й зробіть врешті решт аналіз (виділяю для спеціально посиланням - може ви маєте інше розуміння цього слова) питання, а не порівняння російської Вікіпедії з нашою.--Dim Grits 16:58, 14 серпня 2011 (UTC)

 Проти Особисто мені завжди був цікавіший «цей день в історії», хоч не вважаю це аргументом. Просто я проти тенденції, яка намітилась: залишати на ВП:ВИЛ статті всупереч КЗ, але такі, від яких «росте відвідуваність», переоформлювати головну в угоду більшій кількості кліків і т. д. Це трохи попсовий шлях і втрата авторитету. І ним можна піти ще далі... Хай тільки організатор цікавинок не прийме це, як применшення його праці. Цікавинки є, вони достатньо урізноманітнюють гол. сторінку - хай будуть там, де є.--Сергій (обг.) 18:42, 30 серпня 2011 (UTC)

Підсумки

За два місяці не було досягнуто консенсусу щодо змін, тож поки що усе лишається як було. підвела очевидний підсумок, бо адміністратори схоже це обговорення ігнорують Мальвако 17:41, 31 серпня 2011 (UTC)

• Схоже, що так. Підтверджую. --yakudza 18:42, 1 вересня 2011 (UTC)

Тематичний тиждень Буковини

Пропоную провести тематичний тиждень Буковини, оскільки Буковинському краю в український Вікіпедії приділено дуже мало уваги. --ElimBot 17:27, 2 вересня 2011 (UTC)

Неактивні адміністратори

Зробив чернетку доповнення до правил. Прохання до тих, кому цікаво — прочитайте разок, щоб не ставити в загальне оголошення зовсім сиру пропозицію. Але наразі там не коментуйте, зробіть це тут. Підрихтуємо і тоді вже відкриємо там обговорення.--Сергій (обг.) 09:24, 24 серпня 2011 (UTC)

• Дуже велике. Правило мусить бути просте як 10 заповідей; натомість пропонується законопроект Верховної ради. Я, особисто, відкрив, побачив море тексту, і закрив...--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 09:35, 24 серпня 2011 (UTC)

Саме правило складаєтся з 5 пунктів. Прочитайте хоча б їх:)--Сергій (обг.) 09:46, 24 серпня 2011 (UTC)

Правил якраз мало, багато пояснень. Але неприйнятно те, що бюрократ має право не реагувати на правомірний запит. З повагою, --Іванко1 09:48, 24 серпня 2011 (UTC).

На правомірний, але недбало обґрунтований. Я навмисне намагався змістити усю підготовку запиту на ініціатора. Навіть суд може відмовити у розгляді по-дурацьки сформульованого позову. А тут у нас «схема без суду і слідства», отже діяти треба вкрай коректно - інакше потягнуться позови до АК через порушення процедури. Зрештою, якщо люди наполягатимуть - приберемо цей пункт (заодно і правило стане лаконічнішим). У нас є велика кількість людей, котрі мають аж надміру мотивації до позбавлення когось чогось - тож хай працюють.--Сергій (обг.) 10:20, 24 серпня 2011 (UTC)

Тут одне з двох: або я не розумію до кінця значення слова «правомірний» (не правник я), або треба просто це слово вилучити з правила (від того правило не постраждає, НМСД). З повагою, --Іванко1 10:47, 24 серпня 2011 (UTC).

• Я не маю нічого проти. Мертві душі не потрібні--Kamelot 09:43, 24 серпня 2011 (UTC)

• Написав в обговоренні.--Анатолій (обг.) 09:50, 24 серпня 2011 (UTC)

Сергій же попросив писати тут, а він: «Написав в обговоренні». --Сіверян 10:25, 24 серпня 2011 (UTC)

Ня сторінка і так дуже велика.--Анатолій (обг.) 11:49, 24 серпня 2011 (UTC)

• Ось що залишається коли вилиту усю воду:

У разі неактивності (10 або менше редагувань основного простору) адміністратора протягом півроку або більше він позбавляється статусу. За обґрунтованим запитом будь-якого користувача бюрократ повинен подати стюарду заявку про зняття повноваженнь. Користувач, що втратив таким чином статус sysop, може автоматично отримати його знову якщо не пізніше як через рік після позбавлення відновить роботу в проекті (понад 300 редагувань основного простору з моменту позбавлення) і подасть відповідний запит на сторінку «Адміністратори».

Мені здається так ліпше. Мальвако 10:53, 24 серпня 2011 (UTC)

Може замість "півроку" встановити трохи більший термін: "10 місяців" або "року"? Різні ж у житті бувають обставини. І "300 редагувань основного простору" - це протягом якого періоду часу?--Leonst 11:01, 24 серпня 2011 (UTC)

10 редагувань це дуже мало, якщо в людини за пів року немає навіть їх, то це значить, що писати до Вікіпедії в людини або зовсім немає часу, або бажання. Щодо другого запитання, то добавила з моменту позбавлення. Мальвако 11:17, 24 серпня 2011 (UTC)

Так, 10 редагувань це дуже мало, але півроку це не дуже багато. Я цілкаом уявляю, що можуть бути якість форс-мажорні справи, що зможуть тимчасово відірвати людину на кілька місяців від вікіпедії, навіть на шість місяців.--Leonst 12:15, 24 серпня 2011 (UTC)

Якщо людині не до Вікіпедії, то що дає залишення прав? Нічого, бо їх усе одно ніяк не використовують. А умови автоматичного повернення адмінських повноважень дуже ліберальні. Мальвако 12:26, 24 серпня 2011 (UTC)

Я не проти, пане Leonst, навіть скоріше за (отже збільшив вдвічі тремін). Тут головне - не випускати з уваги той момент, скільки адміністратор в сумі може бути неактивним (рік до позбавлення + рік на відновлення = макс. 2 роки). Отже 2 роки неактивний, а всеодно адміністратор - ніби нормально. Півроку справді пролітають непомітно, якщо є якісь серйозні справи.--Сергій (обг.) 12:21, 24 серпня 2011 (UTC)

Якщо критерієм повернення будуть 300 редагувань протягом року (отого, що без повноважень)? Це принаймні не 10 редагувань протягом попереднього (за що повноваження було знято). На скільки пригадую, двоє з трьох нинішніх номінантів не зробили і 300 редагувань за ост. рік (та й не тільки ці адміни).--Сергій (обг.) 15:47, 24 серпня 2011 (UTC)

2 роки неактивний, а всеодно адміністратор - ніби нормально — може одразу обирати пожиттєво і не мучатися? 2 роки це купа часу. Мальвако 12:29, 24 серпня 2011 (UTC)

А чим він вам заважає ті два роки? Чи ви йому заздрите, мовляв «Кто не работает, тот ест», ну тобто він нічого не робить, але адмін, а ви щось робите, але не адмін?--Анатолій (обг.) 12:32, 24 серпня 2011 (UTC)

Мальвако, другий рік не рахуйте, бо він уже без адмінправ.--Leonst 12:37, 24 серпня 2011 (UTC)

До Мальвако. Слушно - другий рік вже без адмінправ. Це раз. Друге - задача цього правила власне щоб не було пожиттєвих адмінів. Бо за існуючої системи (без прописаних підстав до зняття) ми цілком можемо їх мати (сподіваюсь, вам не треба пояснювати, яка причина може змусити не редагувати цілих 2 роки).--Сергій (обг.) 13:07, 24 серпня 2011 (UTC)

Власне, на мою думку, півроку для адміністратора - це доволі великий термін, як на мене. Можу запропонувати інший варіант - 9 місяців (не вашим і не нашим). І стільки ж на відновлення прав, наприклад. Тобто усього виходить 1,5 роки. Звичайно 1,5 роки неактивності - це забагато, але треба почати з цього для дисциплінування і адмінів, і патрульних, а це, цілком ймовірно, може дати ефект для розвитку укр-вікі. З повагою, --Kharkivian 12:39, 24 серпня 2011 (UTC)

Пане Kharkivian, ви знаєте, я був би радий, якби адміністраторів дисциплінували в рамках того ж правила ВП:Е (і то строго). Бо навіть у нинішній номінації від них звучать часом такі речі, що волосся дибки. Те ж саме по багатьох основоположних правилах. Однак не потрібно робити одного - підганяти і пришпорювати. Статистика показує, що активність наших користувачів одна з найвищих в усій паралелі мовних розділів (без адміністративного "дисциплінування") - далі просто нема куди. Давайте будемо цінувати принцип добровільності роботи у вікі.--Сергій (обг.) 13:00, 24 серпня 2011 (UTC)

Пане Сергію (обг.), ви маєте рацію, проте коли я говорив про дисциплінування, то мав на увазі кілька речей. По-перше, користувач, взявши добровільно на себе додаткові обов'язки, має розуміти, що їх потрібно виконувати. По-друге, маючи такі обов'язки та повноваження, адмін не повинен пропадати на тривалий час. Звісно, існують різні життєві ситуації, але пропадати на рік, маючи адмінські права, - чи це неповага до спільноти? З повагою, --Kharkivian 13:14, 24 серпня 2011 (UTC)

Ми тут трохи розходимося в трактуванні амінповноважень. Я вважаю, що повноваження — це лише кілька додаткових інструментів і головне — певний рівень довіри спільноти. Але не обов'язок. 2 роки неактивності — це ще не означає що довіру втрачено (максимум, про що може йтись — втрата кваліфікації). Якщо адмін з'являтиметься на місяць через кожні 2 роки — і на тому дякую. Доречі, зважте, що сумарний внесок нинішніх номінантів — під 60 тис. редагувань і цих людей там кваліфікують як «нероб». Ми — добровільний проект, кожен робить скільки може і в зручному для нього ритмі. Сам факт зняття повноважень не через порушення, а з якоїсь іншої причини — це вже не зовсім правильно. Це принаймні повинно врівноважуватись довгим терміном «чекання» (він же не на ставці, точно). Я спостерігав парадоксальні ситуації, коли у нас активно і грубо порушувались правила адмінами, а паралельно відбувалась номінація на позбавлення неактивного (і достатньо коректного) адміна. Сильно приструнюючи неактивних, ви не туди спрямуєте зусилля по врегулюванню діяльності адмінів (це не докір, я лише пояснюю наші складнощі).--Сергій (обг.) 13:40, 24 серпня 2011 (UTC)

• Забагато часу дається для обговореня і голосування по цьому доповненню. Це ж воно півтори місяця висітиме в загальному оголошенні! Трохи обговорили й досить. Максимум - 2 тижні обговорення, тиждень голосування.--Leonst 12:37, 24 серпня 2011 (UTC)

Ок. 2 тижні обговорення, але на голосування таки 2 тижні варто.--Сергій (обг.) 12:53, 24 серпня 2011 (UTC)

• Пропозиція щодо форми проведення: коли буде проводитися в нас голосування / обговорення можна запозичити досвід німців, тобто зробити голосування за пунктами як у цій таблиці, тобто дати змогу користувачам висловитися в одному ж турі голосування за: 1) позбавлення адмінправ у зв'язку з неактивністю (варіанти голосування: а) через рік, б) через два, в) взагалі не позбавляти через неактивність, також можна додати висловлені тут 6 та 9 місяців); 2) відновлення адмінправ (варіанти голосування: а) позачергове надання прав бюрократом, б) після певного періоду набуття (втрачених) робочих навиків, в) рішенням бюрократів, г) через повторні вибори). У обговоренні / голосуванні також необхідно чітко визначити, що вважати неактивністю, тут теж можуть бути варіанти. Я би вважав неактивністю, наприклад, менше 200 редагувань за останній рік (можна скласти теж голосування за різними варіантами). --Pavlo Chemist 13:51, 24 серпня 2011 (UTC)

  Класна думка. До речі при такому голосуванні навіть якщо не буде явного лідера усе одно можна знайти компромісний варіант, тобто вирішити усе в один тур, бо як показала соціологічна практика в таких випадках середнім, себто консенсусним рішенням, є медіана. Чесно, можу навіть АД знайти. Мальвако 14:39, 24 серпня 2011 (UTC)

За такої системи годі й сподіватись підтримки якогось варіанту двома третинами. Окрім того, ставити поруч «а) через рік, б) через два, в) взагалі не позбавляти через неактивність» — трохи не правильно. Бо ті ж люди, що голосували «не позбавляти» вже в наступному ж пункті постають перед питанням «що вважати неактивністю (100, 200, …)» — але ж щойно вони взагалі голосували проти позбавлення, а наступне питання «в який спосбі повторно надвати» — туди ж. Тут, очевидно вирисується перший тур (позбавляти - не позбавляти), якщо позбавляти - то другий тур (опитування щодо критеріїв), і щоб набрати 2/3 підтримки - третій тур голосування за кінцевий проект (просто "так" або "ні"). Але це ж завал...

Власне я прихильник простого голосування за цільне правило (принаймні коли воно таке невелике). А обговорення бачу як можливість утрясти його проект (не ідеальна можливість, але краще, аніж відразу голосування - тоді майже 100% завалиться).

Вже зараз я отримав корисне зауваження про неможливість зняття бюрократом, зробив деяку корекцію цифр, прибрав один пункт.--Сергій (обг.) 15:47, 24 серпня 2011 (UTC)

Ви не розібралися, з наукової (соціологічної) точки зору думкою яку підтримує більшість при такій методі буде та по якій проходить медіана. Не треба тут ніяких турів. Це система яка одразу вказує загальне компромісне і по хорошому консенсусне рішення. Мальвако 17:53, 24 серпня 2011 (UTC)

• Підтримую пропозицію у цілому. По нюансах (у теперішній чернетці): неактивність — можливо буде краще вважати 10 адміндій, а не просто 10 редагувань? З повагою --Consigliere ^Обг 15:17, 24 серпня 2011 (UTC)

  Правила мають бути чіткі та однозначні. Що таке адмінідія? Чим їх можна об’єктивно облічити? З редагуваннями основного простору усе зрозуміло, бо для них є спеціальні інструменти. Мальвако 15:23, 24 серпня 2011 (UTC)

  адміндія — просто цілком конкретна і коректна причина, а редагування можуть бути різними. Можливо є якісь засоби це порахувати? Я десь бачив, чи то у росіян чи то у поляків (точно не пам'ятаю), а може на тулсервері, так там видно скільки яких дій зробив адмін. З повагою --Consigliere ^Обг 15:39, 24 серпня 2011 (UTC)

  А патрулювання вважати адміндією, чи ні? А відкіт? І тобто якщо в проекті періодично буде мало вандалів, або новачків, що вантажать неправильно ліцензовані зображення то й кількість адміністраторів різко впаде? Але якщо потім вандали знову прийдуть? --Leonst 15:48, 24 серпня 2011 (UTC)

• Ідею підтримую, вона слушна. Варіант Мальвако здається достатньо вдалим. Два зауваження. По-перше, головне — не доводити це до абсурду. В португальців є правило про автоматичне позбавлення, якщо за останні півроку менше 50 адміндій. От у більшості позбавлених цих адміндій чомусь було 49... Тобто нам не треба закликів «зніміть статус адміна з цього користувача, своє десяте редагування він зробив у 10:00 24 серпня 2010 --Номінатор 10:01, 24 серпня 2011 (UTC)». Як на мене, розумно написати адміністраторові та дізнатися причини. Он у росіян одного адміна в армію забрали, ясно, що це поважна причина, і права свої він зберігає. Якщо адміністратор не відповість (наприклад, протягом тижня) — тоді на позбавлення, а не механічним методом. По-друге, чернетку ніяк не можна залишити. Це страшний глюк, і медіана тут не врятує (приклад відсотків за позбавлення красномовний). От нехай я проголосував за 200 редагувань за 2 роки. Якщо переможе 200 редагувань, але півроку, це адекватно відображає мою думку? Випробний термін — це що, час для поновлення прав? Тобто я правильно розумію, що пропонується ДВА РОКИ чекати адміну на поновлення своїх прав? Так простіше тоді плюнути на цю процедуру, кілька місяців активно пропрацювати і подати нову заявку. Бо цей варіант чудово видає «позбавлення, якщо менше 200 редагувань за півроку, поновлення, якщо більше 100 редагувань за 2 роки», який означатиме, що бюрократ муситиме користувача з рівно 1 редагуванням на день позбавляти прав і поновлювати у правах нескінченну кількість разів. Ну не для того цей проект, щоб зробити процедуру бюрократичнішою. Легко позбутися прав через неактивність — має бути легко їх відновити. Зараз у нас важко позбутися прав і важко їх відновити. Тому я не підтримую таку схему, можна голосувати за одне, але складеться така комбінація в інших питаннях, що цей голос буде за зовсім інше — NickK 23:07, 24 серпня 2011 (UTC)

  Тобто я бачу, що через годину спливає річний термін, а в мене 40 адміндій. Мені бігти щось вилучати? 3 редиректи, 5 невільних зображень, 3 копівіо. О, а може нікуди не бігати, а себе 5 разів заблокувати, а потім розблокувати (а краще — 6, щоб напевно)?--Анатолій (обг.) 23:14, 24 серпня 2011 (UTC)

«Це страшний глюк» - що саме вам не подобається у апробованому науковцями методі?

«це адекватно відображає мою думку?» - результат адекватно відобразить узагальнену думку спільноти і вашу в тому числі, звісно цей результат може відрізнятися від конретно ваших побажань, але ж у нас тут має бути консенсус та компроміс, чи не так?

«Випробний термін — це що» - це людина перестаралася і разом з ідеєю подерла в німців і одну з їх пропозицій, мені вона здається зайвою, бо в нас на відміну від німців такого ніхто навіть не згадував, я її забрала

«Тому я не підтримую таку схему, можна голосувати за одне, але складеться така комбінація в інших питаннях, що цей голос буде за зовсім інше» - а такої схеми і нема, вибачте але у вас реакція людини яке ніколи не бачила поїзда, а лише автобуси і не вірить, що поїзди їздять Мальвако 23:51, 24 серпня 2011 (UTC)

Так, переведення на місяці частково вирішує цю проблему. Друга частина полягає в узгодженні термінів. Було б дивно позбавляти за два роки неактивності та поновлювати максимум через 6 місяців. І ще досить дивна система виходить: нехай адміна ми знімаємо за 3 місяці неактивності, а повертаємо за 6 місяців, ліміт у 30 редагувань. Нехай із лютого по вересень користувач зайнятий по роботі. У січні він встиг зробити 29 редагувань, після чого в нього не стало часу. Він повертається, бачить, що з нього зняли права, і йому за кілька днів конче необхідно зробити 180 редагувань. Це якось нечесно виходить. Може, якийсь гнучкіший критерій типу кількості редагувань з дня повернення? Медіана в принципі прийнятна, але можливі проблеми з тим, що десь буде дуже слабка підтримка обраного варіанту, далека від 2/3. Плюс ще один момент щодо активності. Якщо, наприклад, буде норма в 30 редагувань на місяць, а адміністратор робить 29 редагувань і 50 адміндій на місяць, це позбавлення чи як? Мабуть, краще брати суму редагування+адміндії (+, можливо, патрулювання, тут я не особливо впевнений, бо 29 створених статей дасть 58 дій, втім, це теж непоганий стимул) — NickK 11:16, 25 серпня 2011 (UTC)

Так, переведення на місяці частково вирішує цю проблему. Друга частина полягає в узгодженні термінів. Було б дивно позбавляти за два роки неактивності та поновлювати максимум через 6 місяців. І ще досить дивна система виходить: нехай адміна ми знімаємо за 3 місяці неактивності, а повертаємо за 6 місяців, ліміт у 30 редагувань. Нехай із лютого по вересень користувач зайнятий по роботі. У січні він встиг зробити 29 редагувань, після чого в нього не стало часу. Він повертається, бачить, що з нього зняли права, і йому за кілька днів конче необхідно зробити 180 редагувань. Це якось нечесно виходить. Може, якийсь гнучкіший критерій типу кількості редагувань з дня повернення? Медіана в принципі прийнятна, але можливі проблеми з тим, що десь буде дуже слабка підтримка обраного варіанту, далека від 2/3. Плюс ще один момент щодо активності. Якщо, наприклад, буде норма в 30 редагувань на місяць, а адміністратор робить 29 редагувань і 50 адміндій на місяць, це позбавлення чи як? Мабуть, краще брати суму редагування+адміндії (+, можливо, патрулювання, тут я не особливо впевнений, бо 29 створених статей дасть 58 дій, втім, це теж непоганий стимул) — NickK 11:16, 25 серпня 2011 (UTC)

«Було б дивно позбавляти за два роки неактивності та поновлювати максимум через 6 місяців.» - а що тут дивного? людини два роки не було, позбавили, ще пів року можна було відновитися, усе – далі лише через нове голосування

«йому за кілька днів конче необхідно зробити 180 редагувань. Це якось нечесно виходить» - що нечесно? якщо йому треба то він зробить, в мене за останні 4 дні 300 редагувань, тож не бачу нічого неймовірного, якщо ж людині не до того, то може недаремно забрали права за неактивність? Взагалі в світі дуже широко використовується така систеема як перевибори і нічого, не жаліються люди, хоч там повноваження забирають взагалі ні за що. Найгірше, що чекає неактивного адміна – перевибори. За що тут так переживають? Що не переоберуть? Ну якщо не переоберуть, то навіщо нам такий адмін?

«а адміністратор робить 29 редагувань і 50 адміндій на місяць, це позбавлення чи як?» - позбавлення, бо адміністраторові який робить більше адмінідій ніж звичайних редагувань зробити виправити кілька помилок у статтях аби все було нормально раз плюнути, і якщо в нього редагувань 29, то це показник його ставлення до власних повноважень. В нашій вікіпедії 2 з 3 статей потребують редакторської роботи, проблем з тим, щоб такого знайти і поредагувати нема. 30 редагувань на місяць це 1 в день.

«можливі проблеми з тим, що десь буде дуже слабка підтримка обраного варіанту, далека від 2/3» - так можливі, але можливі проблеми і з завалюванням класичних повторних голосувань і з неврахуванням думок тих хто не підтримує найпопулярніші варіанти тощо, тут є система коли кожна висловлена позиція (голос) впливає на результат, а люди які хочуть аби були або по їхньому або ніяк завжди знайдуть до чог опридратися, в крайньому разі ніщо не заважає переголосувати такий пункт у варіанті медіана проти моди.

Вибачте, що багато наговорила. Мальвако 12:18, 25 серпня 2011 (UTC)

У мене значно простіший підхід до цього. Якщо адміністратор активний і час від часу заглядає до проекту — від нього є користь. Тобто якщо він зробив навіть 29 редагувань за місяць, це все одно означає, що він був активним, спостерігав за проектом і брав у ньому участь. Якщо він зробив багато адміндій, але мало редагувань, це теж користь. І аж такої шкоди, щоб позбавляти прав, явно немає. Я вважаю, що система «якщо конче потрібно, то можна накрутити лічильник» об'єктивно неправильна. Так, можна за день хоч у тисячі статей запустити вікіфікатор, а ще можна запустити з-під основного акаунта бота на якусь тривіальну автозаміну (наприклад, прибрати прогалини перед комами). Тільки від цього користі рівно стільки ж, скільки й від 29 редагувань замість необхідних 30. Тому особисто я за простіший алгоритм: нема кілька місяців редагувань/адміндій або їх вкрай мало (1—5 на місяць, на рівні того, що користувача ніде не видно) — користувач не реагує на звернення — позбавлення прав через неактивність. Якщо впродовж визначеного часу повертається і демонструє відновлення активності (не обов'язково відпрацьовувати за всі місяці відсутності, достатньо просто показати, що знову є хоча б мінімальна активність), то статус можна поновити автоматично.

Мода замість медіани неприпустима точно. Якщо в нас, припустимо, за редагування 10 голосів за 1, 10 голосів за 5 і 11 голосів за 30, варіант 30 явно суперечить рішенню спільноти. Медіана точніша, хоча й не бездоганна — NickK 22:39, 25 серпня 2011 (UTC)

«особисто я за простіший алгоритм» - ви описуєте де факто те ж саме, невже ви вірите в те, що людина яка нічого чи майже нічого не редагує в основному просторі буде раптом реагувати на звернення?

«Мода замість медіани неприпустима точно» - я мала на увазі, що якщо знайдуться люди які будуть запекло заперечувати результати голосування, бо мовляв за обраний варіант висловилася меншість, то щоб таких втихомирити можна організувати нове голосування з двома варіантами – той що дала медіана і той що дала мода. У вашому прикладі це це 5 та 30 відповідно. Мальвако 08:06, 26 серпня 2011 (UTC)

Механізм позбавлення

Увага, як слушно зауважив Агонк, бюрократи не мають технічної можливості позбавляти. Це роблять стюарди. Стюард відреагує лише на резульатат голосування або на власну заяву адміністратора - все. Керуватись оцим нашим правилом, він скоріш за все не буде. Отже ваші пропозиції...--Сергій (обг.) 11:29, 24 серпня 2011 (UTC)

Я читала, що в деяких Вікіпедіях адміністраторів обирають на певний термін – рік-два і щось в них з цим проблем не виникає, тож мені здається проблема тут надумана. Мальвако 11:34, 24 серпня 2011 (UTC)

І в яких же? Є також різні правила щодо неактивності. Нпариклад, у Commons, окрім того, що права, зняті за власним бажанням відновлюються без голосування, є ще одне правило. Кілька разів на рік (у певні дні) неактивним адміністраторам пишуть на сторінку обговорення повідомлення про те, що вони неактивні. І адімінстратор, має протягом 30 днів (це число може бути неточне) поставити свій підпис на спеціальній сторінці, про те, що він хоче зберегти або зняти права. Якщо він не ставить підпис протягом 30 днів, або хоче зняти, то права знімаються, інакше — лишаються.--Анатолій (обг.) 11:46, 24 серпня 2011 (UTC)

Я не пам’ятаю, в шведській і ще кількох здається. То давно було, я тоді навіть у Вікіпедії не була – пішла за якимось посиланням з Луркмору здається і десь там натрапила. Мальвако 11:54, 24 серпня 2011 (UTC)

2Сергій: якщо до стюарда звернеться бюрократ і скаже, що ось є неактивний адімінстратор, а ось our Inactivity policy і він відповідає цим вимогам, то стюард має позбавити прав.--Анатолій (обг.) 11:49, 24 серпня 2011 (UTC)

Трохи нелаконічна схема: третя особа подає запит до бюрократа, отримує згоду користувача, бюрократ - до стюарда. Роль бюрократа "прийняти, перевірити, передати". Хоч воно все ж простіше ніж повторне обрання. Питання: ви впевнені, що стюард виконає? Було би смішно проголосувати правило, яке потім піде на смітник.--Сергій (обг.) 12:52, 24 серпня 2011 (UTC)

До Мальвако. Та проблеми взагалі немає. Але я на своєму віку спостерігаю вже третю, якщо не більше, номінацію (групу номінацій). І кожен раз тролінг цвіте, справа тхне, а підстав як завжди бракує. При тому, що можна просто якось домовитись і закрити питання (хоч би і ваш варіант із тимчасовим обранням).--Сергій (обг.) 12:21, 24 серпня 2011 (UTC)

Ну так давно не голосували, тому і стільки номінацій :) Навіщо у людей забавку відбирати?--Анатолій (обг.) 12:35, 24 серпня 2011 (UTC)

Дуже сумнівна забавка.--Leonst 12:38, 24 серпня 2011 (UTC)

• бюрократи мають лишати права автоматом, а не голосуванням, якщо користувач задовольняє вимогам до позбавлення прав адміна. Першою дією (запитом) у цій ситуації може бути звернення будь-якого користувача УкрВікі. Оформлюватись повинно там же де є зараз, але по прискореній процедурі. З повагою --Consigliere ^Обг 15:39, 24 серпня 2011 (UTC)

  Про голосування не йдеться. Проблема технічна: бюрократи не можуть знімати (вони тільки надають).--Сергій (обг.) 15:50, 24 серпня 2011 (UTC)

  Це я знаю, тому і пропоную надати це право бюрократам прямо або через прискорене обговорення спільноти (на яке завжди можна послатись у запиті). Якщо таке право буде надано бюроктарам напраму, то требу ще б було прописати, що як мінімум двоє бюрократів мають підтвердити запит на зняття прав адміна. З повагою --Consigliere ^Обг 08:50, 26 серпня 2011 (UTC)

• Підтримую скорочений варіант від Мальвако. Не думаю, що наші адміни заслуговують на більшу кількість тексту, по суті ж цього достатньо. -А1

Чернетка проекту обговорення / голосування

Враховуючи скільки змінних у формулюванні, на які кожен має свою думку, то уникнути надзвичайного довгого та багатотурового обговорення можна наведеним нижче чином. Взяв за основу варіант Мальвако (в квадратних дужках принципові моменти, які необхідно обговорити):

У разі неактивності (менше [n] редагувань основного простору на місяць) адміністратора протягом [тривалість неактивності] або більше він позбавляється статусу. За обґрунтованим запитом будь-якого користувача бюрократ повинен подати стюарду заявку про зняття повноважень. Користувач, що втратив таким чином статус sysop, може отримати його знову [умови повторного отримання].

Відповідно остаточне обговорення / голосування пропоную проводити за нижченаведеною схемою «все в одному флаконі» (при неприйнятті першого пункту адміністраторів взагалі не будуть позбавляти прав через неактивність, з іншого боку при підтриманні формулювання не буде витрачатися час на всі подальші обговорення). --Pavlo Chemist 19:54, 24 серпня 2011 (UTC)

Пункти «інші варіанти» слід відкинути, бо вони руйнують струнку систему. Інші варіанти слід обговорити до включення їх список що буде подаватися на розгляд. Мальвако 20:08, 24 серпня 2011 (UTC)

Маєте рацію, я теж про це думав. Але тому я навмисне написав "чернетка проекту" - перед тим як буде справжнє голосування всі ці "інші варіанти" слід зараз обговорити. Може ще будуть мудрі пропозиції. Додав ще один варіант - і всі можуть додавати самі туди свої варіанти зараз. --Pavlo Chemist 20:19, 24 серпня 2011 (UTC)

Схиляюсь до думки, що за період неактивності мінімальна кількість правок для адміна має складати ≤ 25 або ≤50 правок (яка з цих отрмає більше підтримки під час попереднього обговорення), бо 10 правок - якось замало і зовсім несерйозно. --Kharkivian 20:44, 24 серпня 2011 (UTC)

Я згоден — можемо виставити на голосування варіант Мальвако. Щодо чернетки механізму голосування і деяких пунктів… Наприклад варіант «поновлювати автоматично після заявки» (той що без додаткових умов), якщо його підтримають, дозволить бути адміном хоч пожиттєво, хоча єдиними його редагуваннями будуть заявки (акуратно слідкуватиме за термінами і все). Далі. Напевно варто таки прибрати «інші варіанти», бо теоретична ймовірність що їх підтримають — є (при чому справді різними варіантами) — буде тупік. Мало того, наразі ми маємо варіанти: неактивність — 10, 100 або 200, активність — 100, 200, 300. Існує теоретична можливість, що підтримано буде 100 як активність і 100 як неактивність (або й 200 та 100). Вийде абсурд. Тільки не говоріть, що це не можливо — кожен окремий пункт такого парадоксального варіанту може бути обраний іншими людьми (є навіть ймовірність умисного зриву — що робити тоді?). Що робити у разі однакової підтримки двох пунктів? Ще чисто технічне питання: чи враховуватимемо голоси людей, що проголосували взагалі проти позбавлення, але потім для сміху понаставлять голосів у решті розділів (що абсурдно, але наразі не заборонено)? Ще одне питання, на яке я досі не побачив відповіді: чи буде легітимним рішення, якщо воно (або окремий його пункт) підтримане менш ніж 2/3 голосів? Адже за деякими пунктами цілком може бути 50/50 або 60/40. Враховуючи, що пунктів у нас більше ніж два, то ймовірність 2/3 ще менша. Я просто не бачив якогось уніфікованого правила, щодо голосувань, тому питаю.

Ілюстрація прикладу Ніка, якщо я правильно зрозумів

Він напевно не виключає таку ситуацію: більшість підтримала наприклад довгий термін (2 роки), а «інша більшість» нав'язала їм вкрай м'які вимоги до редагувань — 10. При цьому жоден із представників першої і другої «більшостей» не голосував за сукупний результат, який вийшов (10 редагувань протягом 2 років). Період неактивності взагалі не позбавляти ці голоси, які в подальшому опитуванні участі не беруть (я сподіваюсь). 6 місяців Іван Роман 9 місяців Андрій 1 рік Петро Степан 2 роки (підтримано) Микола Наталя Ірина Мінімальна кількість редагувань за період неактивності 10 (підтримано) Іван Роман Андрій Петро 100 Ірина 200 Микола Степан Наталя

--Сергій (обг.) 07:33, 25 серпня 2011 (UTC)

«існує теоретична можливість, що підтримано буде 100 як активність і 100 як неактивність (або й 200 та 100)» - якщо чесно я не думаю, що подібне станеться, але якщо є такі побоювання, то можна виключити подібну можливість навіть теоретично – починати ряд «активності» з завідомо більшого значення ніж «неактивності». Тобто неактивність наприклад до 200, а активність починається з 300.

«чи враховуватимемо голоси людей, що проголосували взагалі проти позбавлення» - враховувати, бо це спосіб знайдення компромісу (статистично середнього) у випадку якісно, і позиція таких людей зсуне точку компромісу в цілком певну сторону

«чи буде легітимним рішення, якщо воно (або окремий його пункт) підтримане менш ніж 2/3 голосів?» - я так розумію у Вікіпедії в цілому склалася традиція прохідної межі в 2/3, тож для легітимності рішення в цілому треба аби 2/3 чи більше обрали в першому пункті будь який варіант окрім «взагалі не позбавляти», а щодо окремих пунктів то там не треба такої підтримки, бо ми шукаємо компромісне консенсусне рішення і було б абсурдом вважати, що людина яка погодилася що адміністратора можна зняти за неактивність буде абсолютно жорстко вимагати лише конкретного рівня активності і не погодиться на дещо більший чи менший

«за деякими пунктами цілком може бути 50/50» - одразу слід визначитися, яку медіану ми беремо в разі парних результатів – ліву (меншу) чи праву (більшу)

Взагалі з вашого прикладу видно, що ви плутаєте моду і медіану. Мода це варіант за яке проголосувало більше ніж за інші, медіана це варіант, що знаходиться в середині вибору. Коли розглядається ряд назв (несумісних пропозицій), то обирати слід по моді, коли ж ряд ранжований (як в нас з цими термінами і кількостями від меншого значення до більшого) то по медіані. Так от у вашому прикладі проголосувала 8 людей, відповідно медіана 4, тож щодо часу неактивності вибір не 2 роки, а 1, а щодо кількості редагувань то там медіана пройшла по двом варіантам 10 і 100. Тому і слід обрати зразу яку медіану рахувати в разі парних чисел. Мальвако 08:52, 25 серпня 2011 (UTC)

Дякую Мальвако за роз'яснення (я тут писав одночасно з Вашим редагуванням). Ті, хто проголосував проти мають заохочуватися голосувати і за іншими пунктами, бо якщо пропозиція пройде вони мають бути впевнені, що їхня думка все одно буде врахована. Можна ще по іншому зробити. Про варіант НіКка я і сам думав (і, навіть припускав, знаючи його звичку перебирати всі варіанти, що саме він таке і запропонує), але не хотілося створювати ось такого монстра-альтернативу (див. нижче). Там, якщо проходить, наприклад, термін один рік неактивності, то вже кількість редагувань враховується лише за підпунктом. Причому голосувати можна лише один раз за пункт, але за різними підпунктами різних пунктів (див. для прикладу голос Івана, який проти позбавлення прав, але якщо виграє варіант в один рік, то він за 200 редагувань, якщо ж варіант 6 місяців, то за 100 редагувань в основному просторі). Замість того, щоби цей голос Івана враховувати в іншому турі голосування - він вже його висловив в першому ж. Так, доведеться більше голосів ставити - але економія часу обговорення. Те саме зробити і з пунктом «Умови повторного отримання статусу». Що думаєте? --Pavlo Chemist 09:09, 25 серпня 2011 (UTC)

Альтернативний варіант
6 місяців Микола 10 редагувань 50 редагувань 100 редагувань Іван 200 редагувань інші варіанти 9 місяців 10 редагувань 50 редагувань 100 редагувань 200 редагувань інші варіанти 1 рік Ірина 10 редагувань 50 редагувань 100 редагувань 200 редагувань Іван інші варіанти 2 роки 10 редагувань 50 редагувань 100 редагувань 200 редагувань інші варіанти взагалі не позбавляти Іван інші терміни

Можна зробити простіше, замість кількості редагувань узагалі голосувати за кількість редагувань на місяць, наприклад 1-3-5-10-20-30. Бо ясно, що 10 редагувань на пів року це одне, а тіж 10 за два роки то зовсім інше. А так матимемо наприклад рік і 5 редагувань на місяць, тобто неактивний це той в кого протягом року менше 5 редагувань на місяць, себто менше 60 в сумі. Мальвако 09:24, 25 серпня 2011 (UTC)

Ви - геній! І як я сам не здогадався :))) Так і переробив. Пропоную також в «Умови повторного отримання статусу» окремо не голосувати за кількість редагувань, бо за логікою межа активності/неактивності має бути однакової як до позбавлення статусу, так і після отримання. --Pavlo Chemist 09:36, 25 серпня 2011 (UTC)

Я винесла головне питання окремо, щоб думка тих хто не хоче позбавляти адмінів прав за неактивність була врахована у визначенні терміну. Мальвако 09:50, 25 серпня 2011 (UTC)

Можна і так, хоча це те саме. Мені не подобається ось це формулювання: «але не пізніше ніж через x місяців та не менше ніж у (у = х * межа_неактивності) редагувань в основному просторі після позбавлення статусу:», виходить, що чим довше був без статусу, тим більше треба зробити редагувань. Нібито й логічно, але тому я й писав про «випробувальний термін», тобто мінімальна кількість часу, коли кандидат на повернення адмінправ є активним. --Pavlo Chemist 09:54, 25 серпня 2011 (UTC)

Так час набору необхідної кількості редагувань і є «випробним терміном». Мальвако 09:58, 25 серпня 2011 (UTC)

Добре, подивимося, якщо більше ніяких суттєвих пропозицій не надійде, то треба повидаляти всі ці "інші варіанти" і можна ставити на голосування. --Pavlo Chemist 10:48, 25 серпня 2011 (UTC)

Але дивіться, коли адміністратор не був активний припустимо більше одного року, його позбавили статусу і одразу після позбавлення статусу він знову подає заяву - виходить 0 місяців, треба зробити 0 редагувань і це дорівнює автоматичному присвоєнню статусу. Багато хто з цим може бути не згодний, тому потрібно внести ще пункт, що не раніше через певний час (цей самий випробний термін). Або ще внести пункт "після набрання певної кількості редагувань незалежно за який час, але не пізніше ніж через х місяців (див. пункт вище)...". --Pavlo Chemist 11:00, 25 серпня 2011 (UTC)

Трохи зачекав не втручаючись. Отже. Щодо автоматичного поновлення без додаткових умов - навіщо цей пункт? Адміністратор зможе необмежену кількість разів поновлювати повноваження і принципово не робити жодного редагування (вже писав про це вище). Друге. Я не дуже прихильник "межі активності". Уявіть собі запит до бюрократа "Шановний бюрократе, протягом певного часу я щомісяця перевищував граничну у 10 (чи хоч би й 200) редагувань активність на 1-3 редагування, тож прошу поновити повноваження [бо типу серйозно почав працювати]. Мені чомусь здається, що користувач повинен продемонструвати щось більше. Варіант запропонований Павлом (після набрання певної кількості редагувань незалежно за який час, але не пізніше ніж через х місяців) - от він і підходить (і на мою думку лише він, а обговорювати потрібно лише число тих редагувань). Все. Набере адмін Х редагувань за рік - добре. Набере скорше - ще краще. Але Х редагувань і не інакше. Ще таке: як враховуватимемо голос користувача, який лише у деяких розділах проголосував, а в інших - ні?--Сергій (обг.) 11:29, 25 серпня 2011 (UTC)

Межі активності в правилах нема, межа активності то умовність для прийняття рішення, а в правилах буде у = х * межа_неактивності де х, межа і як наслідок у – константи. Тобто якщо рік і 5 редагувань, то 60. А робити їх за рік чи за 1 день, от це вже справа того, хто хоче відновитися.

«як враховуватимемо голос користувача, який лише у деяких розділах проголосував, а в інших - ні?» - результат підбивається по окремим пунктам, і в кожному з них голоси рахуються окремо, головне щоб людина не голосувала двічі в одному розділі

P.S. Не забувайте, що це проект правила автоматичного позбавлення, ніхто не завадить поставити людину яка зловживатиме ним на звичайне, «ручне» позбавлення. Мальвако 12:26, 25 серпня 2011 (UTC)

Підтримую напрацьований варіант і пропоную почати голосування. Прикро, звісно, що пасивні адміністратори спровокували нас витратити стільки часу й зусиль на бюрократичні речі, тому пропоную обирати більш рішучі варіанти, напр. я згоден, що 10 редагувань - це дуже малий бар'єр :) Голосування пропоную робити рейтинговим, тобто користувач має право проголосувати за кілька доцільних на його думку варіантів, а потім найпорпулярніший внесемо як правило. Пропоную попіарити на загальному оголошенні - все-таки річ важлива. --А1 18:13, 28 серпня 2011 (UTC)

Позбавлення

• позбавляти адміністраторів повноважень за неактивність
• взагалі не позбавляти за неактивність
  1.  --ElimBot 17:27, 2 вересня 2011 (UTC)

Період неактивності

• 3 місяці
• 6 місяців
• 9 місяців
• 1 рік
• 2 роки
• інші терміни --ElimBot 17:27, 2 вересня 2011 (UTC)

Межа активності

Кількість редагувань в основному просторі в середньому за один місяць періоду (не)активності (т.зв. межа активності), якщо редагувань більше, то адміністратор вважається активним, якщо менше неактивним:

• 1 редагування за місяць
• 3 редагувань за місяць
• 5 редагувань за місяць
• 10 редагувань за місяць
• 20 редагувань за місяць
• 30 редагувань за місяць
• інші варіанти --ElimBot 17:27, 2 вересня 2011 (UTC)

Умови повторного отримання статусу

• автоматично після подання заяви на сторінку Вікіпедія:Адміністратори, але не пізніше ніж через x місяців та не менше ніж у (у = х * межа_неактивності) редагувань в основному просторі після позбавлення статусу:
  • 6 місяців
  • 9 місяців
  • 1 рік
  • 2 роки
  • інші терміни
• новим голосуванням спільноти
• інші варіанти --ElimBot 17:27, 2 вересня 2011 (UTC)

Пропоную подумати з приводу уведення на українській Вікіпедії якихось дієвих МЕХАНІЗМІВ вирішення конфліктів

Так вже ЧОМУСЬ склалося, що на українській Вікіпедії, НА ЖАЛЬ, практично немає ніяких МЕХАНІЗМІВ вирішення конфліктів між користувачами. (Ось, наприклад, у рувікі є і механізм посередництва, і механізм опитувань, і механізм підфоруму "До уваги користувачів".) А куди, до кого звертатися на українській Вікіпедії, якщо в тебе принциповий конфлікт з деяким користувачем з приводу змісту якоїсь статті? Прочитав сторінку ВП:Вирішення конфліктів. На мою думку (може чогось не зрозумів?), ніяких ДІЄВИХ механізмів вирішення конфліктів на нашій вікіпедії немає і поготів. Механізм сторінок обговорення статтей — це, на мою думку, дуже і дуже недостатньо, дуже мало. Відвідуваність цих сторінок дуже низька. А що ще?... Дуже хотів би почути думки шановних колег з цього приводу.

На мою думку, будь-яка Вікіпедія без дієвих механізмів вирішення конфліктів — це профанація самої ідеї написання електронної енциклопедії. При написанні такої енциклопедії просто не можуть не виникати конфлікти з приводу змісту тієї чи іншої статті - це цілком природій процес. І якщо при цьому ДІЄВИХ механізмів вирішення таких конфліктів немає, то по суті немає і ПОВНОЦІННОГО процесу написання цієї енциклопедії, а є профанація ідеї написання такої енциклопедії. Serg7255 08:39, 1 вересня 2011 (UTC)

Але ж статті якось пишуться і поліпшуються. Якщо в нас нема механізму, а без нього нема енциклопедії, то маємо силогізм, що в нас зараз нема енциклопедії, а вона є, отже якесь з вихідних тверджень невірне. Мальвако 08:48, 1 вересня 2011 (UTC)

«ЯКОСЬ» — вислів рабів, а не вільних людей. ЯКОСЬ люди і в таборах ГУЛАГу жили. Ну ЯКОСЬ же жили, правда? «Якщо в нас нема механізму, а без нього нема енциклопедії». Не перекручуйте, я кажу про те, що без дієвого механізму вирішення конфліктів щодо змісту статтей не може бути ПОВНОЦІННОГО процесу написання енциклопедії, а без такого повноцінного процесу написання енциклопедії не може бути і повноцінної енциклопедії. Це як двічі два. Serg7255 08:55, 1 вересня 2011 (UTC)

«ЯКОСЬ» — вислів рабів — мені не подобаються ваші натяки, тому далі я спілкуватися з вами не буду Мальвако 09:58, 1 вересня 2011 (UTC)

Дивина в тому, що дописувач, що не вміє працювати з матеріалами, і своїми діями провокує числені конфлікти (а зчаста намірено встряває в чужі конфлікти), людина, що не має терпіння й завше вчиняє як їй заманеться - кричить "ГВАЛТ створіть дієві механізми" вирішення конфліктів - даю вам безкоштовну пораду - НЕ ПРОВОКУЙТЕ конфліктів!!!!!!!!!!!!!--Когутяк Зенко 09:06, 1 вересня 2011 (UTC)

Ви самі не янгол, згадайте як Ви спровокували конфлікт над статею Вивірка називаючи мене ледь не українофобом, що я типу ворог галичан і т.д.--AlexusUkr 09:42, 1 вересня 2011 (UTC)

А де Ви бачили, аби я порівнював себе з ангелом, ба більше того, цего вредного вуйка:) покоробило, що Ви неправильно виводили семантику того слова, а в подальших своїх розсудженнях ви хотіли унаочнити гіпотетичну негативну роль галичини в українському мовознавстві і навіть коли вам було представлено цілий синонімічний та однокоріневий ряд слова «вивірка» від Балкан до Прибалктики - ви й надалі перечилися (і бог з ним-зі мною, навіть з фахівцями з біології відомими всій Україні) і так й не вибачилися за помилкові узагальнення. Але то таке, я вже забув - бо на те є коротке поясненя - диспут (як явище:). --Когутяк Зенко 09:53, 1 вересня 2011 (UTC)

Кидаючись з боку дуже розумними зворотами та термінами Ви лише показуєте свою екзальтацію, вибачатися треба за образи, а я Вас не ображав, щодо семантики слова, то я правильно її вивів - від періоду линьки білки, коли вона біліє, себто світлішає . Питаю людей чули слово вивірка, відповідають - виварка?, ну кастрюля велика, питав свою колишню вчительку укр.мови (людина не якийсь там типовий педагог який тільки діток повчає) відразу каже це слово діалектне, але значення не згадала чи не знала. Давайте цукерки «Білочка» перейменуєм на «Вивірочку», бо це ніби декомунізація кондитерської галузі. Те що є в інших мовах не означає, що літературна мова має містити його, при цьому слово білка є рідним, не запозиченим.--AlexusUkr 13:09, 1 вересня 2011 (UTC)

Тут ніхто не пише про якись конкретні випадкі. Мова йде про відсутність механізму вирішення конфліктів щодо змісту статтей ВЗАГАЛІ, а не про якись КОНКРЕТНІ випадкі з Івановим, Петровим чи Сідоровим. Про що Ви взагалі?... Якщо Вам немає чого сказати по сути питання, то навіщо взагалі щось писати?... Це Ви зараз на пустому місці провокуєте цей конфлікт, Ви навіть на цій сторінці не могли себе стримати, щоб не займатися провокаціями. Serg7255 09:25, 1 вересня 2011 (UTC)

От тому я і кажу, що потрібен ДІЄВИЙ, ПРОЗОРИЙ механізм вирішення конфліктів з приводу змісту статтей, а не віддавання всього на відкуп сторінки обговорення статті, де У ЗАКУТКУ збираються 2-3-4 користувача і ЗАТРАВЛЮЮТЬ опонента, а потім ВИДАЮТЬ своє рішення за якийсь там «консенсус»!

Цей дієвий прозорий механізм повинен базуватися на якомусь порівняно ВИСОКОВІДВІДУВАНОМУ «майданчику» Вікіпедії, а не бути «розсованим» ПО ЗАКУТКАМ. (До речі, вже і назву придумав — «Майдан Вікіпедії», а що, на мою думку, класно. ). Serg7255 09:57, 1 вересня 2011 (UTC)

Отже, товариство, хочу внести конкретну пропозицію. Так як так вже сталося, що українська Вікіпедія сама по собі поки що порівняно не дуже високовідвідуваний проект (ну порівняно хоча б з проектом північного «большого брата»), а тому й сторінки обговорення статтей в нас теж, на жаль, не є поки що порівняно високовідвідуваним місцем, і часто вони, ці СО, не можуть, із за своєї маловідвідуваності, слугувати місцем розв`язання конфліктів щодо змісту статті. Тому пропоную створити окремий розділ у Кнайпі під робочою назвою "Майдан Вікіпедії", у який, по бажанню одного з користувачів-опонентів, переносилось би зі сторінки обговорення деякої статті деяке конфліктне питання щодо змісту цієї статті. Serg7255 10:17, 1 вересня 2011 (UTC)

• До користувача Serg7255. Якщо у Вас є якісь пропозиції, то їх треба реалізовувати у ВП:ВК, а не створювати нові сторінки («майдани») з подібними функціями. Також можливо частково користуватись Кнайпою, ВП:ЗА та ВП:АРБ. З повагою --Consigliere ^Обг 10:19, 1 вересня 2011 (UTC)

«Якщо у Вас є якісь пропозиції, то їх треба реалізовувати у ВП:ВК, а не створювати нові сторінки («майдани») з подібними функціями.» Не зрозумів, до чого тут ВП:ВК і пропозиції? Я створив тему у підрозділі Кнайпи, який описано наступним чином: «Пропозиції». Тобто, свої ПРОПОЗИЦІЇ, на Вашу думку, треба вносити на ВП:ВК, чи як? Не зрозумів Вашої логіки. Serg7255 10:37, 1 вересня 2011 (UTC)

Ну так запропонуйте тут (у Кнайпі) дієвий механізм до, на Вашу думку, недієвого, а реалізовувати його потрібно у ВП:ВК, не потрібно створювати дві однакові системи (це я про Ваш майдан). З повагою --Consigliere ^Обг 11:00, 1 вересня 2011 (UTC)

Я трохи не зрозумів сенс питання. Конфлікти в чому? Якщо є різні погляди на питання, вони мають бути висвітлені з різних сторін. Проте якщо якась сторона повністю заперечує висвітлення протилежної думки, то як сказав Нікулін — це волюнтаризм.--Kamelot 10:46, 1 вересня 2011 (UTC)

• Як показує досвід рувікі (та інших вікі) найбільш ефективними способами вирішення конфліктів, які не змогли вирішити учасники самостійно є ВП:ПЗС та ВП:БЛОК :(. А якщо більш серйозно, то конфлікти, в яких одна із сторін (рідше обидві) досить очевидно порушує правила можуть вирішитись лише за адміністративного втручання, тут ситуація приблизно однакова для всіх вікіпедій. У випадку, якщо сторони ведуть конструктивну дискусію, їм набагато легше знайти спільну мову але бувають випадки, коли потрібне стороннє втручання. Тут в рувікі (а ще більше в англовікі) механізми сторонньої допомоги у вирішенні конфліктів навколо змісту статей розвинуті краще. Це і система посередництва, і запити на оцінку джерел і ще деякі механізми. Інколи це допомагає, інколи ні але загалом - це корисні для Вікіпедії речі. Але варто зауважити, що у жодній вікіпедії не існує універсального і абсолютно дієвого способу вирішення конфліктів. Що стосується підфоруму "До уваги користувачів", то в нас його функції частково виконує Кнайпа, але, як на мене, можна зробити ще один підрозділ Кнайпи де б піднімались саме такі питання (назвавши наприклад Вікіпедія:До уваги). Тим не менше, цей форум може лише допомогти звернути увагу сторонніх користувачів до якоїсь суперечки але не далеко не завжди може її вирішити. --yakudza 19:08, 1 вересня 2011 (UTC)

  Коли зустрілися два «непримиренних» у якийсь статті (непримиренних за позиціями, за поглядами), то я, чесно кажучи, не бачу, як вони могли б «розійтися» без залучення інших користувачів. А як, з іншого боку, їх можна залучити, якщо СО статей відвідують, образно кажучи, 1 людина у тиждень?... (Наприклад, Ви ж сами пропонували на СО Януковича скоротити розділ «Янукізми», і що з того вийшло? Нічого, тому що обговорення пройшло у тісному колі зацікавлених осіб - Сапін, Когутяк Зенко, ... . А от якщо б були підключені до цього обговорення і інші користувачі, можливо вдалося б той розділ і насправді скоротити.) От і залишається тоді цим двом починати війну редагувань чи щось у тому ж дусі, очікуючи, хто з них перший «побіжить» до адміністраторів на «ВП:Запити до адміністраторів» зі скаргою на опонента. І вже там, на сторінці ЗА, продовжувати «вияснення стосунків» вже під пильним оком адміністраторів. Безглуздя. А так - була б спеціальна сторінка «Увага!», один з них міг би перенести суперечку туди і очікувати, поки інші користувачі не втрутяться. Serg7255 21:25, 1 вересня 2011 (UTC)

• Пропонуйте. Обгрунтовуйте. Доказуйте, що воно діятиме. Ми обговоримо. Кожну пропозицію місяць. Потім голосуватимемо. Потім обиратимемо виконавців. Можливо, через півроку якась із пропозицій почне функціонувати, але чи буде вона дієвою, невідомо. Може вийти як із арбітражним комітетом. Багато людей говорили, що він не потрібний. Тепер ще більше людей переконалися в тому, що він не потрібний. І ще, не треба відривати будь-яке обговорення статті від самої статті. Йому місце саме там. Деінде загубиться і користі від нього не буде. --Дядько Ігор 21:33, 1 вересня 2011 (UTC)

  «...Ми обговоримо. Кожну пропозицію місяць. Потім голосуватимемо. Потім обиратимемо виконавців. Можливо, через півроку якась із пропозицій почне функціонувати...» Оце так. А я думав - бац, бац: тиждень, два, три, і запрацювало. Потім місяць, два, три - припустимо, не виправдало себе - відмінили... А тут така складна ПРОЦЕДУРА. Нібито ми не на Вікіпедії, а у Верховній Раді. На Вікіпедії треба бути гнучкими та мобільними. Serg7255 06:29, 2 вересня 2011 (UTC)

  «Може вийти як із арбітражним комітетом. Багато людей говорили, що він не потрібний. Тепер ще більше людей переконалися в тому, що він не потрібний.» Потрібний, на мою думку. Але ж, вибачайте, ви його б ще з 2-х чоловік зробили, чи взагалі з одного. 3 людини — це дуже мало. В нього повинно входити, на мою думку, мінімум чоловік 7, а краще 9. Serg7255 06:43, 2 вересня 2011 (UTC)

• Ви ж розумієте, що в нас «моя хата скраю». Та й вирішувати деякі проблеми — потрібні психологи. Але не для нашого совкового суспільства. У нас краще швидко заблокувати чи захистити зараз, і втратити користь потім, ніж витратити кілька годин, та зберегти користь. А втручатись, поки нема за що блокувати/захищати — так то навіщо, хай користувачі спочатку повоюють та обматюкають одне одного, а потім прийде чарівник-каральник і всіх заблокує. Загалом, звісно, ідея добра, щоб конфлікти вирішувались раніше ніж потрібні наші адміністратори, але, боюся, воно просто не працюватиме. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:12, 2 вересня 2011 (UTC)

  Кожен користувач повинен бути впевненим, що у нього завжди є спосіб довести свою думку перед спільнотою, якщо дехто робить спроби, наприклад, банально його затролити, чи ще щось подібне. Він повинен бути впевненим, що у нього завжди буде спосіб винести цю свою суперечку з супостатом на загал, «висвітлити» неї на високовідвідуваному майданчику, і у цьому світлі всі ті, хто десь У ЗАКУТКУ робив спроби дешево затролити його, на цьому майданчику зрозуміють, що те, що працювало по «закутках», у «світлі» втрачає свою силу, що тролинг дешевого пошибу, який пристосований для «закутків», у світлі можна викідувати на помийку. От я і пропоную підфорум «Увага!», куди за бажанням кожен користувач міг би перенести будь-яку свою суперечку з опонентом щодо змісту деякої статті. (А на сторінці обговорення цієї статті просто залишалось би посилання на відповідну тему підфоруму «Увага!» з даною суперечкою, так що по суті обговорення статті ніяким чином не було би відірвано від її тексту, як тут вище побоювався якийсь колега — воно просто було б набагато більш РЕПРЕЗЕНТАТИВНИМ. Хіба це б не було краще, ніж «обговорення» за участю одного дописувача і двох його якбито «опонентів», які його у цьому «закутку» елементарно затравлюють?... Що, хай так і залишається???...) Ні, я зовсім не стверджую, що це була б якась панацея, я навіть не стану стверджувати, що це обов`язково запрацювало б, але ж те, що ця пропозиція має право на шанс на втілення — у цьому я впевнений. Serg7255 17:00, 2 вересня 2011 (UTC)

• Тут є дві проблеми. Одна - це бажання "спільноти" детально розглянути Вашу думку, друга - це здатність "спільноти" її адекватно сприйняти. Практика свідчить, що більш-менш активно спільнота включається лише в процеси розподілу портфелей і інколи - у вилучення особливо резонансних сторінок. Інші випадки спільнота ліниво ігнорує, і проявляються одиниці, причому далеко не завжди із числа компетентних. Це основна проблема, і додатковий майданчик навряд чи її вирішить. Хоча спробувати можна. --А1 20:22, 2 вересня 2011 (UTC)

На вікі ресурсах вибудована цікава й, головним чином, практична та ефективна (по великому рахунку) структура, яка чимось нагадує західні наукові чи навчальні заклади. Зі своїми темами (сторінками), кафедрами, інститутами, науковими кнайпами і архівами.... Тому дивуюся чому комусь хочеться підмінити фахові чи не зовсім фахові але тематичні дискуси на загальну балаканинину "ни о чьом". Що заскучали за совковими часами з ПАРТ-ЯЧЄЙКАМІ та примусовим зганянням скота на КАМСАМОЛЬСЬКІє СОБРАНіЯ - де слюняві спудеї читали нравоучєнія професорам за їх несвідомі погляди і "нєпоніманія сучасного рітма жизни" (або ж навпаки:). Слава Богу, Українська спільнота вже відійшла від тих норм, і укр-вікі яскраво це презентує: - коли біологи займаються їм притаманною справою, а ті хто трішки їм співчуває якимсь чином помагають, так само спортовці працюють над своїми темами й завше раді сторонній помочі і навіть дискусії чи опонування (але фахового) і по своїй темі. Звичайно, що буває і не без конфліктів-суперечок, але вони майже завжди залишаються в межах певної теми, не переходячи на інші поля, тим самим НЕ ДАЮТЬ розвинутися конфліктам в більшому маштабі (в бізнесі чи психології це називається "ЯЧЕЙКОВИЙ МЕТОД"), і як наслідок більшість суперечок ЛОКАЛІЗУЮТЬСЯ.

Натомість, сей пан новатор-полеміст намагається замінити фахові ячеєчні дискуси на всевікіпедійний голівар-балаканину-мітинг-майдан....... І тоді матимемо ситуації, коли молодик спортовець буде апелювати опоненту професору геологу щодо ваги та назви якогось мінерала, потім підтягнуться друзі молодика, у відповідь друзі-побратими вченого й так триватиме цілий місяць - й гарантую (через призму життєвого досвіду) все так нічим ся не скінчить - лише місяць сварки та погіршення стосунків, зовсім між сторонніми людьми, які ще зо 10-20 років не чули би й не знали того мінералу (а то й дуба дали не відаючи що є такий мінерал:). Ми погрузнемо в загальних суперечностях та балаканині - покинувши роботу. Як казав мені один вумний гебрей-бізнесовець з Америки - «хочеш аби конкурент розвалився - підошли йому дєльно-балакучого профспілковця, котрий щоднини скликатиме збори робітників по кожному дріб'язковому питанню - гарантую за три місяці конкурент буде готовий до поглинання - АКСІОМА!!!!». --Когутяк Зенко 21:48, 2 вересня 2011 (UTC)

Моє резюме: НЕ вкручуйте сему вікі-роверу 5-е і 6-е колесо та ще й квадратно-трикутної форми - гайок таких не має:)

Кому доводилось в житті наприклад писати угоди, узгоджувати вимоги сторін, вести перемовини — ті знають, що за одночасної участі більш ніж двох сторін (звичайних неділових людей) ймовірність консенсусу різко падає. Три — ще можна так сяк узгодити, але чотири, п'ять — це катастрофа. Тут доводиться вести діалог із кожним персонально і тривалий час не зводити цей балаган до купи. Я підкреслюю — мова про, неділових людей, яких у Вікі — більшість. Винесення спірних питань на якийсь високовідвідуваний майданчик, щоб залучити побільше (більше???) учасників — це провал. Це повний крах такого вікі-ідеалу як «консенсус». Єдине, як деколи можна структурувати думку великої кількості людей — це запропонувати їм обмежену кількість варіантів і організувати голосування, де більшість переламує через коліно меншість. Та зрештою яка більшість — віртуали рулять.
Є й ще ряд моментів, через які обговорення повинні вестись на окремих на СО статей. Навіть настрочив був 2 абзаци з прикладами, але передумав тут постити, бо ще невідомо хто читатиме.
Щодо того, що хтось когось «дешево затравлює»… Я би дав одну пораду (нахабно звучить, розумію), але це персонально і не тут. Зрештою, спостерігаю певний паритет: одні затравлюють, інші — зафлуджують:)

Словом, я противник створення такої «єдиної сторінки».--Сергій (обг.) 23:50, 2 вересня 2011 (UTC)

Вузькофахових статей у Вікіпедії - долі відсотка. Вузьких фахівців на Вікіпедії - ті ж сами долі відсотка. За великим рахунком, дійсним вузьким фахівцям просто немає часу, я думаю, щоб писати на Вікіпедії. Так що тезу про те, що, мовляв, ось, на СО статті збираються завжди ті самі (міфічні) «вузькі фахівці» з даного питання, а от якщо дискусію раптом перенести на більш відвідуване місце, то набежуть «ділетанти», я вважаю абсолютно хибною. Ще раз хочу сказати - і вузькофахових статей, і самих СПРАВЖНІХ вузьких фахівців на Вікіпедії (не тільки на українській, а взагалі) — абсолютна меньшість серед загальної кількості дописувачів. Навіть якщо формально деяка стаття і має з першого погляду винятково вузькофахову назву та направленість, але ж все одно редагуть-то її ніякі не фахівці (їм просто немає часу на те, щоб писати на Вікіпедії) — редагуть-то її у абсолютній більшості випадків ті самі ділетанти, просто «насмикуючи» різних «обрізків» з різних — як авторитетних, так і якби-то «авторітетних» джерел. (До речі, а чому немає в нас сторінки «оцінка авторитетності джерел» (як на рувікі), а то я часто зустрічаю в нас у статтях посилання на такий маргінес, який би, наприклад, на тій же рувікі вилетів би у 10 секунд.) Те, що написав мій опонент — про те, мовляв, що на СО і збираються ті самі фахівці з даного питання - це випадок ІДЕАЛЬНИЙ, а зовсім не реальний — це те, що було б дуже бажане, але на практиці є зовсім інше. На практиці на перший план виходить проблема саме малої обізнаності спільноти у тому, що взагалі відбувається у статтях, ну і звісно - також проблема тотальної байдужості з боку переважної більшості користувачів. На практиці на СО статті (як і у самій статті) відписуються ніякі не фахівці (у яких редагувати Вікіпедію просто немає часу), а просто ті, хто має якусь зацікавленість у даній статті.

Отже, я запропонував, якщо нікому, як завжди, це не потрібне, то хай залишається все так, як і було - особисто мені від цього якось «не холодно ни жарко». Serg7255 13:07, 3 вересня 2011 (UTC)

Це шок. Я говорю одне, отримую відповідь на щось зовсім інше (та ще й тричі…). Я ж власне наголошував: усі учасники перемовнин на сторінках — звичайні люди («неділові»). Коли їх більше трьох — все, консенсусу не буде і з цього треба виходити, висуваючи організаторські ідеї. / Які ще «вузькі фахівці», які «вузькофахові статті» та ще й в лапках… це ви мене цитуєте? Це якесь божевілля. Зітріть усю вашу маячню крім останнього речення.--Сергій (обг.) 18:01, 3 вересня 2011 (UTC)

По-перше, я відповідав скоріше не на Ваш допис, а попередньому дописувачу - Когутяк Зенко. По-друге, не розумію, що значить «Коли їх більше трьох — все, консенсусу не буде і з цього треба виходити, висуваючи організаторські ідеї.»? Тобто, Ви відкидаєте думку, що чим більше дописувачів будуть просто обізнані (зовсім не обов`язково будуть приймати участь у обговоренні, а просто будуть ОБІЗНАНІ) про те, що «коїться» на СО статей (а, відповідно, і у самих статтях) — тим буде краще для робочого процесу написання статей на Вікіпедії? Доволі дивно. (Що, «меньше знаєш - краще спиш»?) (І до чого тут саме три («більше трьох»)? А мені здається, що десять дискутантів буде краще за три, що у такий більш репрезентативній дискусії істина з`явиться з набагато вищою верогідністю, чим коли дискутантів буде тільки три.) Да, на практиці на СО статей «більше трьох» буває рідко, але головне питання - чому? Не тому, що іншим немає чого сказати, а у більшості випадків тому, що інші просто НЕОБІЗНАНІ про це обговорення. Я ж не пропоную виносити на загал всі обговорення на СО — я пропоную (див. вище) виносити деяке обговорення на такий «високовідвідуваний майданчик» тільки при бажанні когось з опонентів у цій дискусії. А воно, скоріш за все, з`явиться тільки у випадку, коли ця людина відчує, що у цьому «закутку» її або затролять, або затравлять, і ніхто зовні цього «закутка» про це не дізнається. (По-третє, пане, з приводу Вашого речення :«Це якесь божевілля. Зітріть усю вашу маячню крім останнього речення.» я хочу сказати, що воно, на мою думку, порушує ВП:Етикет та ВП:Неприпустимість образ, погроз й агресії, так що, у свою чергу, я Вам пропоную його зтерти.) Serg7255 18:53, 3 вересня 2011 (UTC)

Ви написали саме мені:) Зенкові відповідають під повідомленнями Зенка. Тож не викручуйтесь. Тепер по суті. Я чітко висловив думку щодо «більше трьох». Отже не захоплюйтесь вашими фантастичними трактуваннями — це вже ваші домисли (про те кому як спиться та інший «конструктив»).

Я не знаю, кому краще від того, що за дискусією спостерігають, однак точно знаю інше: чим більше користувачів спостерігає, тим більше встрягає (хоч би навіть кожен десятий). І з кожним таким новим учасником ймовірність компромісу спадає різко. Для балаканини четверо чи більше — це добре. Для прийняття узгодженого рішення — це найімовірніше крах. Такий мій життєвий і вікі-досвід.

Коли не можете дійти до згоди на СО — залучаєте одного-єдиного (третього) — адміна. Все. Це неперсональне запрошення робиться на ВП:ЗА одним реченням. Однак ви ніколи не могли там обійтись лише запрошенням, чим цілком закономірно провокували дискусії відразу там, на ВП:ЗА, де цьому не місце.

«[виносити] тільки при бажанні когось із опонентів» — ну ви ж кажете, що хтось когось затравлює, отже затравлений скоріш за все і має бажання. От тільки слід не «виносити [на Майдан Вікіпедії]», а залучити посередника і продовжувати під його керівництвом там же на СО. І не слід очікувати, що адмін — це «вогневе підкріплення».

З приводу «мого речення». Погроз не було, не видумуйте. Агресії? Ні, це був шок. Від того, як ви «відповідаєте» на те, що не читали. А ви не те що не читали — ви вкидуєте ніколи не озвучувані мною тези і поняття, беручи їх безсовісно у лапки ніби цитати. Тож я дозволив собі лише порушення ВП:Е, назвавши таку поведінку маячнею.--Сергій (обг.) 20:36, 3 вересня 2011 (UTC)

«Ви написали саме мені:) Зенкові відповідають під повідомленнями Зенка. Тож не викручуйтесь.» Пане, прошу не використовувати лексику на кшталт «викручуватися». У мене немає ну аж ніякої потреби «викручуватися», як Ви пишете, так як Ви не слідчий, а я не підслідчий. Я Вам просто доступно, сподіваюсь, пояснив, що моє повідомлення стосувалося скоріше нього, ніж Вас.

«Я не знаю, кому краще від того, що за дискусією спостерігають» Краще тому, хто має підозри, що його опонент(и) у дискусії можуть почати використовувати деякі «заборонені прийоми» (наприклад, з арсеналу демагога), так що я знаю, що одна справа, коли за моєю дискусією з моїм опонентом спостерігає ще деяка кількість користувачів - і тоді моєму опоненту буде набагато складніше займатися демагогією, так як він теж буде знати, що у будь-який момент якийсь такий «спостерігач» зі сторони йому на це вкаже, і зовсім інша справа, коли моєю з ним дискусією більш ніхто не цікавиться, і от тоді дуже набагато зростає ймовірність того, що якийсь з дискутантів (мій опонент, чи може і я), бачачи, що у аргументованій дискусії він починає відверто програвати, почне використовувати у дискусії «заборонені прийоми», знаючи, що ніхто зі сторони, ніякий сторонній спостерігач, йому за це не «дасть по руках».

«чим більше користувачів спостерігає, тим більше встрягає (хоч би навіть кожен десятий). І з кожним таким новим учасником ймовірність компромісу спадає різко.» Взагалі то у дискусії шукають не компроміс, а істину (у якомусь N-ому наближенні, звісно). Компроміс шукають у процесі торгів, а для пошуку істини торги не потрібні. Так що, будь ласка, не зациклюйтесь на самому цьому слові «компроміс». Да, може для пошуку компромісу (у цих своєрідних торгах) троє людей - це краще, ніж четверо, а двоє - краще, ніж троє. Але цей принцип стосується саме процесу пошуку компромісу. А для пошуку істини чим більше дискутантів - тим краще - це моє глибоке переконання.

«Коли не можете дійти до згоди на СО — залучаєте одного-єдиного (третього) — адміна. Все.» Оба-на. Приїхали. А чи відомо пану, що адміністратори у проекті Вікіпедія мають якись «додаткові функції» тільки у випадках вирішення якихось питань, потребуючих САМЕ АДМІНІСТРАТИВНОГО впливу, саме адміністративного втручання - наприклад, коли один з дискутантів відверто порушує правила проекту. Але яке відношення може мати саме адміністратор до мого конфлікту з моїм опонентом щодо ЗМІСТУ деякої статті???... У питаннях ЗМІСТУ Вікіпедії адміністратори ніяких «додаткових функцій», ніяких переваг перед простими дописувачами не мають - перевага тут може бути тільки єдина - інтелектуальна, але до чого тут тоді саме адмінстатус?... (Запрошую адміністратора, який добре розуміється в математиці, вирішити мій конфлікт з Васею щодо ЗМІСТУ статті "Інтеграл Рімана". )

«Однак ви ніколи не могли там обійтись лише запрошенням, чим цілком закономірно провокували дискусії відразу там, на ВП:ЗА, де цьому не місце.» Ну а це Ви навіщо написали? Ми зараз що, обговорюємо скількі разів особисто я писав на сторінці ВП:ЗА? Це називається, знов таки, перехід на особистість (Вам нагадати - «обговорюйте суть питання, а не самих своїх опонентів»?)

«От тільки слід не «виносити [на Майдан Вікіпедії]», а залучити посередника і продовжувати під його керівництвом там же на СО.» Добре, а на укрвікі механізм посередництва з вирішення конфліктів щодо змісту статей є? Де він? Конкретно - куди мені звернутися, на яку сторінку, у пошуку цього самого посередника щодо змісту статті? ВП:Вирішення конфліктів прочитав - так і не зрозумів цього питання.

«З приводу «мого речення». Погроз не було, не видумуйте. Агресії?» Це правило так називав не я, і будь-який більш-меньш досвідчений дописувач розуміє, що «вказівки» щодо морально-етичних норм Вікіпедії приблизно рівномірно «розсовані» по двом окремим статтям - «Етикет» і «Неприпустимість образ, погроз й агресії». Так завів не я, і саме таку назву для другої статті також придумав не я. Але ж норми щодо неприпустимості переходу на особистість є і там, і там. Тому я Вам формально і вказав не на одну, а на дві ці статті. «Тож я дозволив собі лише порушення ВП:Е, назвавши таку поведінку маячнею.» Отож і я Вам тоді і написав, що порушувати правила Вікіпедії не можна (хай, навіть, як Ви стверджуєте, не два, а тільки одне). Сподіваюсь, второпали?... Serg7255 21:58, 3 вересня 2011 (UTC)

Підхід у формі «… у дискусії […] починає відверто програвати » це явно не те. Потрібен компроміс між сторонами і внесення зміни в статтю, у вигляді, який задовільняє обидві сторони. Компроміс, а не «виграш». Можете називати це торгом чи якимись іншими зневажливими словами. Участь спостерігача, який «зі сторони вкаже» учасникам на порушення правил, абсолютно нічого не дасть. Ефективною може бути лише участь адміна, який буде блокувати за ці порушення і для цього він не зобов'язаний бути фахівцем наприклад з математики (це до прикладу з інтегралом). Приклад вас на ВП:ЗА — це не перехід на особистості, а ілюстрація вашого дивного уявлення про роль адмінів і тієї сторінки (мова про суть і форму тих ваших звернень, але абсолютно не про кількість). Розмова переходить у формат «цікаво лише мені та вам», тож детального розбору ваших тез тут більше не влаштовуватиму. «Сподіваюсь второпали»,) (с).--Сергій (обг.) 06:29, 4 вересня 2011 (UTC)

«Участь спостерігача, який «зі сторони вкаже» учасникам на порушення правил, абсолютно нічого не дасть.» Та не на порушення правил він повинен вказати, ні. Ну невже незрозуміло, про що я? Він повинен стати ПОСЕРЕДНИКОМ у конфлікті ЩОДО ЗМІСТУ статті, розумієте? До чого тут «порушеня правил», це ж зовсім різні речі. Якщо я побачу, що мій опонент ВІДВЕРТО порушує правила у дискусії, то я йому спочатку про це напишу, а потім, якщо не подіє - звернуся на ВП:ЗА. Але мова зараз зовсім про інше, про ЗМІСТ статті, про конфлікт щодо змісту. (Так, демагогія і тролінг - це також своєго роду порушення правил, але це порушення кваліфікувати дуже і дуже важко, так як ці поняття (тролінг, демагогія, тощо) досить невизначені та розмиті, вони є НЕВІДВЕРТІ, у порівнянні, скажемо, з образами - що для одного є тролінгом, те для іншого нормальний хід у дискусії. Навіть деякі, як показує практика, коли вже не мають що сказати, починають робити звинувачення у тролінгу - це також є доволі часто. Так що навіть коли я побачу, відчую, що, на мою думку, з боку опонента є ці прийоми - демагогія, тролінг, то навряд чи я почну терміново штудувати правила у пошуку підходячого пункту, за яким ці прийоми можна було б кваліфікувати, і до адміністраторів також навряд чи побіжу. Так що тут теж міг би допомогти посередник - посередник саме щодо змісту статті, а не посередник-«фахівець щодо боротьби з демагогією». Могло би також тут допомогти й перенесення дискусії на більш відвідуване місце - там би моєму опонентові займатися демагогією чи тролінгом стало би ВАЖЧЕ, бо він би зрозумів, що там за ним споглядають багато дописувачів зі сторони.)

«Приклад вас на ВП:ЗА — це не перехід на особистості, а ілюстрація вашого дивного уявлення про роль адмінів і тієї сторінки» Ви і надалі не можете себе стримати, щоб не перейти на особистості. Хіба ця тема про моє «дивне уявлення», чи про Ваше, Іванова, Петрова, Сидорова «дивне уявлення?» Вона зовсім про інше - про уведення на Вікіпедії дієвих механізмів щодо вирішення конфліктів (у першу чергу - конфліктів щодо змісту статті). При чому тут моє або Ваше «дивне уявлення»? Всього найкращого, мені також ця дискусія ніякого задоволення не приносить, так що теж пропоную на цьому поставити крапку. Serg7255 07:57, 4 вересня 2011 (UTC)

Теж бажаєте поставити крапку? Ну то не займайтесь трактуванням моїх слів і вкладанням у нього абсолютно вашого змісту (як ото знову зробили). Не змушуйте мене цілі доповіді присвячувати спростуванням і багатократним поясненням одного й того ж. Нічого я не мав на увазі понад сказане. Щодо прикладу з ВП:ЗА, то таки ще раз прокоментую (чи то пак роз'ясню): вся біда, що це дивне уявлення ви принесли сюди і у нього є опоненти.--Сергій (обг.) 08:32, 4 вересня 2011 (UTC)

Найдієвішим способом вирішення конфліктів є одне дуже просте правило для кожного: НЕ СТВОРЮВАТИ КОНФЛІКТІВ. Багато кому тут ще треба повчитись культури. Але оскільки чого природою не даноі мама не начила, того бажати марно. Відповідно, маю стосовно цього маю кілька тез:

1. Теза 1. Дуже часто виникає така ситуація, коли знаходяться два дуже вже "активних" "гризуна" і заядло гризуться між собою. І річ може бути ані в статті ані у Вікіпедії. Там може бути десь зарита особиста неприязнь. І звідти "ростуть ноги" у безгуздій балаканині і намаганні "вставляти палки в колеса" одне одному. Висновок: Втручання третіх осіб не лише не сприятиме вирішенню конфлікту (вирішення якого часто не хочуть самі ж "гризуни"), але й сприятиме відволіканню від роботи і збільшенню об'ємів зайвої балаканини.
2. Теза 2. до чого, як правило, призводить втручання третіх осіб? Рідко до чогось корисного. Найчастіше кожна особа, яку вдається втягнути в конфлікт (чи навіть дискусію), або ж має свою думку, але не має жодного бажання і не бачить змісту за неї комусь гризти горло, або ще не вивчила питання і наразі знаходиться на стадії аналізу і роздумів. Кожен із конфліктуючих намагається спочатку перетягнути "нововтягнутого" на свій бік, а потім, якщо не вдається, починає накидатись і на нього і записує собі у вороги. А той бідолаха потім собі думає "нащо я туди поліз?"... Висновок: Від залучення третіх осіб користі мало, а але власним нервам обходиться дорожче.
3. Теза 3. Звісно бувають випадкки, коли хтось зі сторони зі свіжим поглядом таки може допомогти. Або вже навіть має готові зання у обговорюваному питанні. Тоді вся дискусія повинна відбуватись виключно на сторінці обговорення статті. В інакшому випадку, ця інформація загубиться в далеких архівах і за недоступністю не зможе бути використана в майбутньому. Адже завжди може прийти користувач який захоче підняти те саме питання. Зайде на СО, гляне - а там все є. А як нема - то знову тратити час. Висновок: СО статей вигадали не даремно. Треба не вигадувати ровер, а вчитись ними користуватись.
4. Теза 4. Єдиним виходом може бути сторінка де би розміщались запити на посередництво. І звідти велись би посилання на СО статті. При умові якщо це здорова дискусія з аргументами і з приводу тексту статті. Висновок: Слід шукати спосіб привернути увагу до СО, а не до балаканини і не вишукувати нових місць для розмов.
5. Теза 5. Якщо відбувається не дискусія, а конфлікт, то його не варта виносити на люди і розносити по всій Вікіпедії. Конфліктуйте, на здоров'я на своїх власних сторінках обговорення. І, надіюсь, адміни не забудуть вас заблокувати. А краще не конфліктуйте. Висновок: очевидний... --Щиро Ваш, Duvnuj 22:30, 3 вересня 2011 (UTC)

«Єдиним виходом може бути сторінка де би розміщались запити на посередництво. І звідти велись би посилання на СО статті. При умові якщо це здорова дискусія з аргументами і з приводу тексту статті. Висновок: Слід шукати спосіб привернути увагу до СО, а не до балаканини і не вишукувати нових місць для розмов.» Я про це і веду - у випадку конфлікту на СО статті щодо змісту цієї статті, треба винайти якийсь дієвий спосіб, щоб ПРИВЕРНУТИ УВАГУ чи то спільноти взагалі, чи то окремих посередників (тут вже можна дискутувати щодо цієї деталі) до цього конфлікту щодо змісту цієї статті. (Вам не подобається моя пропозиція переносити за бажанням одного з опонентів цей конфлікт щодо змісту статті зі СО статті у більш відвідуване місце (зі збереженням посилання на нього на СО статті), — ОК, я визнаю, що це питання дискутивне, можна дискутувати — переносити/не переносити. Але ж взагалі-то Ви принципово згодні, я дивлюсь, що до такого конфлікту все ж таки треба якимсь чином ПРИВЕРТАТИ УВАГУ спільноти, чи окремих посередників.) Я також і веду, що нині ніякого дієвого, реального, а не номінального механізму для такого ПРИВЕРТАННЯ УВАГИ (спільноти взагалі, чи окремих посередників) на укрвікі немає взагалі. (На рувікі, наприклад, хоча б номінально, не знаю наскількі реально, але хоча б номінально, є й механізм посередництва, і механізм опитування, а на додачу ще й механізм оцінки авторитетності джерел. В нас цього немає. То може варто не тільки гонятися за кількістю статей у нашій Вікіпедії, але ж ПАРАЛЕЛЬНО ще й розвивати якимсь чином її ВНУТРІШНЮ ІНФРАСТРУКТУРУ? Кількість статей навряд чи залежить від розвиненості цієї внутрішньої інфраструктури Вікіпедії, а от їх якість залежить напряму, я вважаю.)

Тобто, треба не без досади констатувати, що якщо МЕХАНІЗМ щодо порушення правил дописувачами є — ВП:ЗА, АК, то ніякого МЕХАНІЗМУ вирішення конфліктів щодо саме змісту статтей немає. А без такого механізму не може бути і самого повноцінного процесу написання Вікіпедії. Ось і все резюме. Але ж якщо переважну більшість дописувачів цілком влаштовує те, що є зараз у плані вирішення конфліктів щодо змісту статей — то хай воно так і залишається, тут «один в поле не воин». Моя справа - запропонувати. Якщо ж воно «у пустоту», то це вже не моя вина. Serg7255 07:57, 4 вересня 2011 (UTC)

Зробіть з Вікіпедія:Портал спільноти „майдан Вікіпедії‟. Щоб там користувачі пропонували долучатися до обговорень. Бо зараз сторінка жалюгідна :( --AS 17:40, 9 вересня 2011 (UTC)

314159

Пропоную якось відзначити цю (314159) круглу кількість статей :) Можливо напівжартома, а можливо задля популізації написання статей з точних і не дуже наук. --KuRaG 09:10, 13 вересня 2011 (UTC)

Напишіть бота типу EmausBot

Вже 2 дні написаний росіянами бот штампує статті про українські села використовуючи дані картки, чому нам не створити такий, чому одні вікі виграють за рахунок статей створених ботом (Польська Вікі), а ми топчемося.--AlexusUkr 23:08, 27 серпня 2011 (UTC)

Тому що в нас найбільша проблема в механізмі транслітерації, за якими всі назви потрібно перевіряти вручну. Власне, росіяни теж перевіряють все вручну перед запуском EmausBot'а, через що він і не залив усіх українських сіл одразу. Поляки вже давно не запускають ботів. А в нас уже є такі боти: RarBot залив усю Францію та Італію, Botnyre завершує заливку Іспанії, GUncleIgorBot залив певні адмін. одиниці США. Ці боти чудово вміють зчитувати дані з іншомовних вікі та зовнішніх джерел, але вони не вміють точно перекладати назви, в кращому разі гарантуючи 80—90% точності при транскрипції/транслітерації. Тож бот може сам згенерувати статтю, якщо хтось йому запропонує алгоритм транслітерації та, можливо, джерела для даних про населення/площу/розташування тощо (якщо цього нема в іноземних вікі). Тож якщо ви маєте певні ідеї — будь ласка, звертайтеся до ботовласників — NickK 10:27, 28 серпня 2011 (UTC)

Доброго дня всім. Оскільки піднялось питання про бота, й джерела для написання статей, то здається я знаю джерело непогане з повною базою всіх космічних апаратів запущених на орбіту Землі. Власне воно знаходиться тут. Можна створити 60 000 - 70 000 статей обробивши його. Щоправда нажаль більше допомогти не можу - немає знань, що з цим робити, й як готувати його для того, щоб бот зрозумів, й часу зараз катастрофічно невистачає, але сподіваюсь, що таке джерело згодиться. Принаймні не потрібно буде робити марудну роботу з заповнення таблиць з параметрами апаратів, що дуже довго й нецікаво, а дозволить займатися переважно основним простором. З найкращими побажаннями --Mr.Sirus Iton 15:09, 31 серпня 2011 (UTC)

Потрбіно пояснення значення стовпчиків і скорочень. Деякі можна здогадатися, інші - незрозуміло. --Дядько Ігор 15:20, 31 серпня 2011 (UTC)

Що ж з цим я можу допомогти: 1 стовпчик - позначення в каталозі стратегічного командування повітряно-космічної оборони NORAD; 2 стовпчик - NSSDC ID; 3 стовпчик - власне назва апарата (приставка "deb" означає, що супутник розвалився на орбіті на шматочки); 4 стовпчик - носій виведення на орбіту; 5 стовпчик - розробник; 6 стовпчик - рік запуску; 7 стовпчик - місяць запуску; 8 стовпчик - день запуску; 9 стовпчик - статус апарата (на орбіті чи зійшов з орбіти); 10 стовпчик - рік сходу з орбіти; 11 стовпчик - місяць ходу з орбіти; 12 стовпчик - день ходу з орбіти; 13 стовпчик - рік виходу на остаточну орбіту; 14 стовпчик - місяць виходу на остаточну орбіту; 15 стовпчик -день виходу на остаточну орбіту; 16 стовпчик - тип орбіти; 17 стовпчик - період обертання; 18 стовпчик - перигей; 19 апогей - Апогей; 20 стовпчик - нахил орбіти.

P.S. македонці вже дійшли до цього сайту й заливають статті + залучивши сайт NASA... --Mr.Sirus Iton 21:51, 16 вересня 2011 (UTC)

Темат. тиждень для 1000+500

Хоч кожен тиждень і покращується стан наших статей 1000+500+/500, але все ще як намене потрібно його досить сильно розвивати. Вибраних статей там майже нема. Як щодо створення проекту подібного до проекту тиматичний тиждень, але виклично для статей зі списку 1000+500+/500?. Кожен тиждень виділяється якась стаття з цього спсиску і доводеться до рівня доброї або вибраної. Можна по декілька за тиждень. Можна на кожний тиждень назначати відповідально або групу відповідальних за статтю, що розбираються у темі статті на професійному рівні, які б курували та координували інших дописувачів. --KuRaG 10:39, 15 вересня 2011 (UTC)

Для прикладу можна взяти статтю Українська мова. Вона зараз номінована (здається, вдруге) на добру. Зайдіть - подивіться, оцініть, проголосуйте.--Білецький В.С. 16:02, 16 вересня 2011 (UTC)

Звичайно є над чим працювати, але ж де учасники цього проекту (?), які б і займались його розвитком. Наврядче хтось візьметься курувати статті тематики, а головне доводити до Високо рівня їх якість. Звичайно можна провести Тематичний тиждень з цієї теми головне аби був толк. --Сіверян 16:31, 16 вересня 2011 (UTC)

Хороша ідея! Зараз поки є звичайний тематичний тиждень - долучайтесь!--Krystofer 23:14, 16 вересня 2011 (UTC)

Можна перед тижнем окремої статті зв’зуватись зі "спецами" щодо теми статті, яким і буде доручено з їхньої згоди курування відповідними статтями.--KuRaG 19:13, 20 вересня 2011 (UTC)

Також вважаю, що було б доречно виокремити від тематичного тижня, щоб цей проект йшов паралельно і не злився з ним, а згодом переріс у проект по покращенню статей, важливих для українськості (або ж просто будь-яких статей) та ДОВЕДЕННЯ їх до вибраних і добрих. --KuRaG 19:13, 20 вересня 2011 (UTC)

Куруйте, керуйте. Тиждень на добру статтю мало. У місяць можна вписатися. 12 добрих на рік дуже непогано. Виберіть 12 найважливіших, найцікавіших, знайдіть людей. Вимоги до доброї статті дуже високі. Найстрашніше проставляння посилань - марудна, нецікава робота. Візьміть її на себе, або переконайте кого-небудь. --Дядько Ігор 19:26, 20 вересня 2011 (UTC)

Ви пропонуєте мені самому займатись цим, без проекту без ініціатив інших користувачів? До того ж 12 статей, якщо тільки для мене мабуть гарне число, але для всієї вікі - замало, гарне число принаймні 25-40 відсотків зростання у рік. Задля цього і потрібен проект.--KuRaG 06:44, 21 вересня 2011 (UTC)

Я пропоную вам взятися за справу. Огранізовувати. Якщо потрібен проект - робіть проект і запрошуйте в нього людей. Проекти не святі ліплять. Виберіть статті, проаналізуйте, хто міг би допомогти в якому питанні й зверніться до нього. Заклик, кинутий у порожнечу, здебільшого не дає результатів, а конкретне звертання дає. Принаймні, відзначте, які статті уже добрі. --Дядько Ігор 14:21, 21 вересня 2011 (UTC)

В мене таке запитання, за яким принципом статті було віднесено до цього проекту? --Сіверян 06:49, 21 вересня 2011 (UTC)

Принципу не було. Дописував хто що хотів. --Дядько Ігор 14:21, 21 вересня 2011 (UTC)

Як людина, яка бачила відносно багато проектів радив би спочатку 1) подивитися як пройде вікітиждень

2) пам*ятати, що доведення до доброї - трохи довший і складний процесс ніж вікітиждень і на основі цього вираховувати можливі результати 3) пам*ятати, що через пару тижнів - місяць проекти здуваються і (велика) частина учасників зменшують активність в них. --Alex Blokha 07:19, 21 вересня 2011 (UTC)

---

Оскільки досить важко та марудно довести потрібну статтю до доброї, можна розпочати з поєднання проекту з Проектом Тематичний Тиждень, але проводити щотижня для 2-5 статей зі списку, і обов’язково доведення до якосгось конкретного розміру (50к або навіть більше), ну і звісно з посиланнями все. Думаю, 2-5 статей десять користувачів зможуть довести до потрібного розміру, посидівши кожний 10-30 хвилин на тиждень (хоча б). Чим це відрізняється від того що є?

1. По-перше, Від Тематичного тижня відрізняється постійністю, а не одноразовою акцією.
2. по-друге, більш-менш, зобов’язує користувачів, що записалися активно попрацювати. Якщо хтось не зміг дописати якусь тему, То цього ж тижня інші користувачі, доопрацють йю тему, бо постійно будуть поруч. А не заходити раз на місяць чи на півроку.
3. по-третє, кожного тижня можна побачити конретні результати, і що немаловажливо за конретний час.

Ну а статті, які наберуть розмір 50-100к можна вже "передавати" далі по конвеєру в проект (проекти) по доведенню до статусу "добра".

--KuRaG 09:38, 21 вересня 2011 (UTC)

---

По-перше, проект Тематичний тиждень є самодостатнім тому не бачу потреби об'єднання його з іншими. По-другу, ніхто у Вікіпедії не зобов'язаний писати конкретні статі, а тимпаче доводити до певного вигляду чи стану, тут всі працюють за покликом душі, а не тому що потрібно. --Сіверян 09:51, 21 вересня 2011 (UTC)

Я не мав на увазі не перше ні друге зі сказаного Вами, хай Тем. тиждень живе і розвивається, я про окрему гілку, яка стосується тільки статей 1000+500+, яка увібралау себе властивості Тем. тижня. А про обов’язки: я мав на увазі не юридичні, а моральні. Якщо написав своє ім’я, це якось дисциплінує дописувачів.--KuRaG 11:16, 21 вересня 2011 (UTC)

Критерії значимості майстерень з ремонту взуття

Пожартували і досить, не думаю, що є сенс продовжувати обговорення, тим паче мова далеко не про взуттєві майстерні — NickK 15:12, 22 вересня 2011 (UTC)

До проблеми голосувань та підбуття їх підсумків.

От вже друге голосування поспіль, яке змінює певні правила в укр-вікі, має неоднозначний кінець. Причина полягає, як видається, у відсутності (може, я помиляюсь? то поправте мене!) чітко затвердженого правила щодо підбиття голосувань щодо правил вікіпедії. Я надибав відповідні правила лише щодо адміністраторів, бюрорактів, АК, тобто стосується питань виборів чогось чи когось). А ось затвердження законів - засць. Дехто посилаються на Консенсунс, але там чітко не прописано, що це є 2/3 за - це лише щодо виборів адмінів. Знову ж таки, якщо помиляюсь - поправте.
В такому разі маю ряд пропозицій:

• Створити особливу сторінку у Вікіпедії, де б було подано перелік всіх прийнятих спільнотою укр-вікі рішень (тематично-хронологічний принцип укладання) щодо правил, порад, крітеріїв значимості, які є офіційними (тобто кодифікувати внутрішнє законодавство у вигляді певної сторінки - дати посилання на ці голосування, назви, дати голосувань). І вносити в неї всі нові голосування. При цьому жирним виділяти нині чинні правила, поради, критерії значимості, а жирним курсивом лише незначні поправки (як напр., в Конституцію США, які не змінюють її суті. Напівжирним - те, що все повністю не діє (нова редакція більш повна за попередню). Покласти виконання цього на адміністраторів.
• Почати розробку виборчого кодексу щодо терміну обговорень, голосувань та "прохідний бар'єр" для прийняття (правила обговорень та голосувань спільнотою) щодо офіційних змін правил, порад, крітеріїв значимості.
  Лише це може убезпечити спільноту від постійних конфліктів з приводу нововведень. Бачте, вони зараз конче необхідні, але неузгоджень щодо цих принципів призводить до конфліктів в результаті чого і розвиток укр-вікі загальмовується, і число чи не нйактивніших редакторів скорочується, оскільки вони втомлюються від подібної ситуації "невизначеності та конфліктності, і, часто-густо, переходять до ру-вікі. З повагою, --Kharkivian 17:35, 12 жовтня 2011 (UTC)

До проблеми голосувань та підбиття їх підсумків.

От вже друге голосування поспіль, яке змінює певні правила в укр-вікі, має неоднозначний кінець. Причина полягає, як видається, у відсутності (може, я помиляюсь? то поправте мене!) чітко затвердженого правила щодо підбиття голосувань щодо правил вікіпедії. Я надибав відповідні правила лише щодо адміністраторів, бюрорактів, АК, тобто стосується питань виборів чогось чи когось). А ось затвердження законів - засць. Дехто посилаються на Консенсунс, але там чітко не прописано, що це є 2/3 за - це лише щодо виборів адмінів. Знову ж таки, якщо помиляюсь - поправте.
В такому разі маю ряд пропозицій:

• Створити особливу сторінку у Вікіпедії, де б було подано перелік всіх прийнятих спільнотою укр-вікі рішень (тематично-хронологічний принцип укладання) щодо правил, порад, крітеріїв значимості, які є офіційними (тобто кодифікувати внутрішнє законодавство у вигляді певної сторінки - дати посилання на ці голосування, назви, дати голосувань). І вносити в неї всі нові голосування. При цьому жирним виділяти нині чинні правила, поради, критерії значимості, а жирним курсивом лише незначні поправки (як напр., в Конституцію США, які не змінюють її суті. Напівжирним - те, що все повністю не діє (нова редакція більш повна за попередню). Покласти виконання цього на адміністраторів.
• Почати розробку виборчого кодексу щодо терміну обговорень, голосувань та "прохідний бар'єр" для прийняття (правила обговорень та голосувань спільнотою) щодо офіційних змін правил, порад, крітеріїв значимості.
  Лише це може убезпечити спільноту від постійних конфліктів з приводу нововведень. Бачте, вони зараз конче необхідні, але неузгоджень щодо цих принципів призводить до конфліктів в результаті чого і розвиток укр-вікі загальмовується, і число чи не нйактивніших редакторів скорочується, оскільки вони втомлюються від подібної ситуації "невизначеності та конфліктності, і, часто-густо, переходять до ру-вікі. З повагою, --Kharkivian 17:35, 12 жовтня 2011 (UTC)

  А потім пересваримося, визначаючи термін обговорень, голосувань і прохідний бар'єр для прийняття правила для встановлення терміну обговорення, голосування та прохідного бар'єру. І як підбивати підсумок обговорення щодо того, як треба підбивати підсумок, якщо немає правила, яким встановлюються правила підбивання підсумку? Де знайти консенсус, якщо немає консенсусу за прийняття консенсусом рішення про те, як надалі буде визначатися консенсус? Чому правила не регулюють правила, які мають регулювати правила? Щодо особливої сторінки проти, не бачу нагальної потреби. А от правила прийняття правил, звісно, необхідно. Але, справді, хто визначить, як підбивати підсумок у цьому проекті? --Oloddin 18:20, 12 жовтня 2011 (UTC)

  Моя думка проста: перед тим, як почати обговорення необхыдно зробити наступні операції: обговорення процедури обговорення та голосування (термін, і процент для прийняття рішення - можна піти на поступки консерваторам, аби вони тут "отримали свої 2/3", а процесі обговорення та голосування прийти до певного знаменника), обрати серед адміністраторів та членів АК трьох людей, які б спільно і зробили підсумок (фактично він буде лише за "омріяної 2/3 голосів" підсумковців. При цьому, на мою думку, за наявності 3-х і більше точок зору на спільну проблему 2 точки зори обираються серед тих, які набрали найбільшу кількість голомів, а третя "поступкою" 2/3. Це, підкреслюю, моя думка, як ініціатора підняття такої проблеми.
  А ось наявність такої сторінки необхідна, аби хоча б знати які були голосування, хто де і як голосував, аби не було зайвих звинувачень та перекручень. Нарешті, кодифікація потрібна. З повагою, --Kharkivian 19:40, 12 жовтня 2011 (UTC)

• Консенсус - це коли нема принципових заперечень, 2/3 це називається кваліфікованою більшістю. --Дядько Ігор 19:04, 12 жовтня 2011 (UTC)

  І де там йдеться про 2/3? Там нема цифр, наведіть інше, а не загальноприйняті норми щодо подолання вето Президента України Верховною Радою. Наведіть конкретне посилання, оскільки Ви мене не переконали. З повагою, --Kharkivian 19:40, 12 жовтня 2011 (UTC)

  Я не зрозумів вашого запитання. Я дав посилання на статтю консенсус. Там цифр бути не може, звісно. Моє зауваження було чисто термінологічним. Консенсус - відсутність принципових заперечень, 2/3 (може бути й інша цифра) - кваліфікована більшість, > 50% - проста більшість. В статті Знаходження консенсусу детальніше. --Дядько Ігор 19:51, 12 жовтня 2011 (UTC)

  Насправді в поданих Вами посиланнях не йде мова ані про кваліфіковану, ані про відносуну більшість. Можна лише говорити про "конституційну більшість" (2/3+1 голос), яка прописана в Конституції України та проста більшість (50%+1 голос). От власне, і треба прийняти, модель обговорення (термін), модель голосування (термін та за якого відсотку голосів "за" вважати рішення прийнятим). Давайте ініціювати це обговорення, але з урахуванням моєї пропозиції, яку я висловив трохи вище (процедура, вибір підсумковців і т. ін.). З повагою, --Kharkivian 20:30, 12 жовтня 2011 (UTC)

  Упс, я думав проблема в консенсусі. Кваліфікована більшість у нас теж є, але дуже однобоко. --Дядько Ігор 21:04, 12 жовтня 2011 (UTC)

  Ну, і стаття подана вами (3-тя вже) знову не наводить конкретики поняття кваліфікована більшість. Наведіть вже АД щодо цього поняття, а допомоки ми можемо спиратися на досвід тих чи інших держав, організацій, об'єднань і т. ін. (напр., український досвід: Конституція, биборче законодавство і т. ін.). З повагою, --Kharkivian 21:16, 12 жовтня 2011 (UTC)

  Термін кваліфікована більшість не існує. Я його щойно вигадав. Гугл дає на нього 0 посилань, з них 0 посилань на інтернет-словники. --Дядько Ігор 22:15, 12 жовтня 2011 (UTC)

Нахтігаль

У статті, присвяченій темі "Нахтігаль", кандидат історичних наук, екс-директор архіву СБУ Володимир ВЯТРОВІЧ зазначав, що створення «Нахтігаля» було результатом реалізації політики Організації українських націоналістів, спрямованої на підготовку власних військових кадрів. Домовленості про формування українського легіону в німецькій армії було досягнуто на переговорах з військовою розвідкою Абвером в лютому 1941 року. Мобілізацією до легіону займалися керівники ОУН, які сформували його з членів своєї організації, що проживали на той час в окупованій німцями Польщі. Мобілізованих оунівців розділили на дві частини, які в українських документах фігурують як дружини українських націоналістів (групи «Північ» і «Південь»), в документах Абверу вони дістали кодові назви «Спеціальний відділ «Нахтігаль» і «Організація «Роланд».

Співробітники «Нахтігаля» проходили навчання в підготовчих таборах Абверу на території генерального губернаторства. Завершувалася підготовка у військовому таборі в Нойгаммері разом з першим батальйоном спецполку Абверу «Бранденбург 800». Батальйон «Роланд» формувався у Відні, а військова підготовка проходила в навчальному таборі «Зауберсдорф».

16 жовтня 1941 року українські старшини батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд» прийняли звернення до німецького командування і керівництва Рейху «Меморандум українського Легіону». У документі містилися вимоги відновити проголошену незалежність України, звільнити заарештованих членів ОУН, забезпечити матеріально членів сімей бійців Легіону, українізувати весь командний склад Легіону і направити його на боротьбу з більшовиками, не вимагати від учасників Легіону приймати присягу на вірність Німеччині, у разі продовження служби надати можливість кожному бійцеві підписати індивідуальний контракт строком на один рік.

Відповіддю стало переформовування в частину охоронної поліції і підписання індивідуальних контрактів на рік служби.

Підрозділам «Нахтігаля» в містах було також доручено охороняти місцеву німецьку адміністрацію. Наприкінці листопада 1942 року, щоб уникнути подальших втрат офіцери-українці вирішили максимально обмежити активну участь батальйону в німецьких військових акціях.

1 грудня 1942 року бійці батальйону «Нахтігаль» відмовилися продовжувати контракт з німцями, через що багатьох з них, особливо старшин, було заарештовано. Декому, серед них і головному командирові УПА Роману Шухевичу, вдалося втекти з-під варти. З часом багато воїнів батальйону влилося в Українську повстанську армію, де, як добре вишколені солдати, займали командні посади. У лавах цієї армії, захищаючи українське населення, вони боролися зі своїми колишніми союзниками - німцями.

Видання

В Україні успішно видаються книжки за матеріалами Вікіпедії, то може й вікіспільноті щось таке зробити. Цей факт підтверджує, що попри хаотичність і нерівномірність, матеріал тут дуже багатий. Може наприклад підібрати кращі статті на японську тематику (для проби), може японське посольство захотіло б допомогти, і видати подарункове видання обмеженим тиражем? Видаються ж тематичні енциклопедії, про тварин, про рослини, про техніку.--Kusluj 12:22, 31 жовтня 2011 (UTC)

"Зелений пес", братів Капранових, уже зо 3 роки як видає книжечки на основі вікіпедій (географічні цикли, збірки про тваринок усіляких). "Фоліо" дре біографії, дрібніші видавництва не цураються слово в слово калькувати/автоперекладати матеріали вікі. А от чи варто видавати вікі-громаді книженції - сумніваюся, треба йти в ногу з часом, себто випереджати їх (видавництва), як ось зараз випереджаючи контентом/фотозбірнею, ми маємо більше звернути увагу на цифрові технології та оперативність (себто журнал-квартальник). І то лише за умови кооперації з котримось з не віртуальних, а самспражнісіньких бізнес-структур. --Когутяк Зенко 12:47, 31 жовтня 2011 (UTC)

Wikimedia Deutschland видає і книги, і диски, але вони перед цим ще статті приводять до людського вигляду.--Анатолій (обг.) 12:51, 31 жовтня 2011 (UTC)

«Цей факт підтверджує, що попри хаотичність і нерівномірність, матеріал тут дуже багатий.» Цей факт підтверджує, що цьому депутату навіть на мить не прийшла думка не перекладати з рувікі та ангвікі (з ризиком помилок перекладу), а скористатися укрвікі - енциклопедією на мові його книжки. Невже він не знав, що Вікіпедія існує і на українській мові також? А може просто апріорі мав негативну думку щодо української Вікіпедії?... Думаю, що скоріше друге, аніж перше. Тож я не розумію — які є підстави для появлення тут цієї теми для обговорення? Українська Вікіпедія тут абсолютно не до чого. Serg7255 14:52, 31 жовтня 2011 (UTC)

Іменування статей про села

Ми, як правило, щодо деякого села України завжди знаємо область, де розташоване село, але далеко не завжи - конкретний район цієї області. А у укрвікі навпаки - назви статей про однойменні села уточнюються шляхом додавання назви саме району. Але ж, я ж кажу - щодо якогось села, про яке ми десь почули, і шукаємо про нього інфу у укрвікі, ми ну майже завжди знаємо область, але далеко не завжди - район.

Не було б логічнішим іменувати села України (і не тільки України, напевно) з уточненням спочатку області (а вже потім, за потребою - району)? На мою думку, це було б набагато зручнішим для читача. Вікіпедія пишеться все ж таки у першу чергу саме для пересічного читача, а вже потім - для того, щоб підтримати якись внутрішні її правила (у даному разі - правила щодо іменування її статей, тому що, я так думаю, хтось колись вирішив, що однойменні села треба іменувати з вказанням району, і зовсім не подбавши, таким чином, про зручність для читача). Serg7255 16:08, 8 листопада 2011 (UTC)

Чим це зручніше для читача? --AS 16:30, 8 листопада 2011 (UTC)

Тому що гіпотетичний середній читач майже завжди знає область, але далеко не завди - район. Я веду мову, думаю всі здогадалися, про однойменні села - про пошук потрібного села серед декількох однойменних. І в такому разі, я думаю, мало хто стане стверджувати, що для читача буде зручніше бачити у строці пошуку (пишу про умовне село) «Іванівка (Конотопський район), Іванівка (Жмеринський район), Іванівка (Олександрійський район)», ніж «Іванівка (Сумська область), Іванівка (Вінницька область), Іванівка (Кировоградська область)». Далеко не кожен знає про назву райцентру, що відповідає селу, яке він шукає. А от про область знають майже завжди. Serg7255 16:49, 8 листопада 2011 (UTC)

Критерії значимості маршрутних таксі

Власне, які критерії значимості маршрутних таксі? Статті вже двічі побували на сторінці вилучення за причиною: «незначимо», голоси розподілялися приблизно порівну (з невеличким ухилом у бік «залишити»), вони залишалися... Але при цьому незрозуміло, чи не будуть вони номіновані знову, чи можна створювати інші статті про це та все таке інше. Отже, може, складемо критерії значимості транспорту? --Oloddin 22:38, 13 вересня 2011 (UTC)

Пропоную орієнтуватися на загальні засади - значимі нагороди, влучення в значимі книги рекордів, спеціальні публікації в авторитетних галузевих виданнях. --А1 22:46, 13 вересня 2011 (UTC)

Воно-то можна, але практика показує, що навіть критерії значимості геооб'єктів не завжди підходять. --Oloddin 22:52, 13 вересня 2011 (UTC)

Я не думаю, що нам потрібні критерії значимості конкретно маршрутних таксі, окремо від автобусів/трамваїв/тролейбусів тощо. Тим паче це суто радянський феномен, в інших країнах до такого, на щастя, не додумались — NickK 22:50, 13 вересня 2011 (UTC)

Власне, все, що про МТ, — то преамбула. Тому завершивши її, я поставив остаточне запитання щодо критеріїв значимості транспорту. --Oloddin 22:52, 13 вересня 2011 (UTC)

Я ще раз кажу - критерій значимості тут може бути тільки один - це історична значимість. Тому що будь яка інша значимість, крім історичної - то вже актуальність, а все, що актуальність - то вже або туристичний путівник, або, що ще гірше - бізнес-довідник. Оллодіне, навіщо Ви у своїх статтях про ці таксі у картці вказували конкретного перевізника, назву фірми? Ви що, не розумієте, що Вікіпедія - це не бізнес-довідник??? Добре, давайте тоді перетворимо укр. Вікіпедію на КАТАЛОГ українськіх підприємств та підприємців з вказанням конкретних реквізитів кожного підприємства або підприємця - перша ластівка вже є - Ваші вказування конкретного перевізника у статті про маршрутки. Serg7255 13:25, 22 вересня 2011 (UTC)

По-перше, мій нік Oloddin; і буду дуже вдячний, якщо називатимете мене правильно. Я вже казав, що застосування загальних критеріїв не є ефективним через велику кількість трактувань, а крім історичної, у критеріях є ще масова значимість. Детальніші критерії пропоную ґрунтувати на принципах масовості (певний пасажиропотік), охоплюваності (певна довжина маршруту) та нерозривності маршруту. Serg7255, чому ви так причепилися до повідомлення перевізника? Та ще й у такому стилі: Ви що, не розумієте, що Вікіпедія - це не. Я розумію, чим не є Вікіпедія. ВП:НЕКАТАЛОГ тут ні до чого, я не створюю список перевізників. А вказати для маршрутки перевізника — все одно що вказати архітектора для твору архітектури. --Oloddin 13:48, 22 вересня 2011 (UTC)

Пане Олоддін. Моя думка дуже дуже проста. Для туристичного путівника, для видання "громадський транспорт Київа", ВСІ маршрути маршрутних таксі ОДНАКОВО значимі. Для енциклопедії, інтернет-енциклопедії, ВСІ маршрути маршрутних таксі ОДНАКОВО НЕзначимі. Тобто, пропонуючи спільноті виробити критерії значимості маршруток, Ви з самого початку виходите з невірного припущення, що для енциклопедії якись маршрути маршрутних таксі можуть бути більш значимі, а якісь - меньш. Але ж це, на моє переконання, зовсім не так — для енциклопедії ВСІ маршрути маршрутних таксі будь-якого міста земної кулі ОДНАКОВО НЕзначимі.

Добре, скажіть тоді, за рахунок чого, на Вашу думку, один маршрут маршрутного таксі може бути більш значимим, ніж інший?

• Довжина маршруту?
• Пасажиропотік?
• Визначні місця міста, які лежать вздовж маршруту?
• Значимість маршруту для інфраструктури міста? (І в яких одиницях цю значимість виміряти? Тут ця значимість є вельми суб`єктивним фактором — як, яким чином її вимірювати???)Serg7255 12:31, 23 вересня 2011 (UTC)

1. Дуже радий, що ви повернулися зі сторінки запитів до адміністраторів до «Кнайпи».
2. Так, значимість різних маршрутів МТ різна: маршрутне таксі № 416 значиме, а маршрутне таксі № 559 ні.
3. Критеріями значимості слугує довжина маршруту, унікальність маршруту, кількість значимих об'єктів, повз які проходить маршрут, пасажиропотік.
4. Критеріями значимості слугує довжина маршруту, унікальність маршруту, кількість значимих об'єктів, повз які проходить маршрут, пасажиропотік. --Oloddin 13:37, 23 вересня 2011 (UTC)
5. Думка, що моє припущення про різну значимість невірне, що всі маршрути однаково незначимі, — така ж суб'єктивна, як і моя. --Oloddin 13:40, 23 вересня 2011 (UTC)

   Я думаю, що критерії має писати не Олоддін і не Серж. Бо Олоддін буде писати критерії так, щоб «його» маршрутки під них підпадали, а Серж — навпаки — щоб н епідпадали.--Анатолій (обг.) 14:40, 23 вересня 2011 (UTC)

Тоді краще писати про всі, бо я так і не зрозумів - у яких одиницях виміряти важливість того чи іншого маршруту для міста? Це на 100% суб`єктивизм.Serg7255 14:53, 23 вересня 2011 (UTC)

Писати будемо ми всі. --Oloddin 15:09, 23 вересня 2011 (UTC)

Коли пристрасті дещо вщухли, пропоную розглянити одне питання: чим таким особливим нині якісно вирізняються маршрути маршрутних таксі від просто міських автобусних маршрутів?

• Моделями/розмірами автобусів - ні, повна мішана
• Перевізниками - ні, повна мішана
• Ціної проїзду - ні, повна мішана
• Пасажиропотоком - ні
• Формую власності - ні
• Сталістю - може змінються дещо частіше, ніж старі автобусні, але теж не факт
• Перевезенням/неперевезенням пільговиків ?
• Культурою водіїв :)
• Кількістю - можливо, але це не якісна відмінність, і дуже відносна
• ?

навіщо їх так вирізняти ? щоб почубитись та наговорити образ одне одному ? Вважаю за доцільне розглядати всі міські маршрутки лише як форму (можливо тимчасову) автобусних перевезень. А далі — час покаже й нащадки нас виправлять :) --LastStep 17:32, 8 листопада 2011 (UTC)

Іменування статей про однойменні села

Ми, як правило, щодо деякого села України завжди знаємо область, де розташоване село, але далеко не завжи - конкретний район цієї області. А у укрвікі навпаки - назви статей про однойменні села уточнюються шляхом додавання назви саме району. Але ж, я ж кажу - щодо якогось села, про яке ми десь почули, і шукаємо про нього інфу у укрвікі, ми ну майже завжди знаємо область, але далеко не завжди - район.

Не було б логічнішим іменувати села України (і не тільки України, напевно) з уточненням спочатку області (а вже потім, за потребою - району)? На мою думку, це було б набагато зручнішим для читача. Вікіпедія пишеться все ж таки у першу чергу саме для пересічного читача, а вже потім - для того, щоб підтримати якись внутрішні її правила (у даному разі - правила щодо іменування її статей, тому що, я так думаю, хтось колись вирішив, що однойменні села треба іменувати з вказанням району, і зовсім не подбавши, таким чином, про зручність для читача). Serg7255 16:08, 8 листопада 2011 (UTC)

Чим це зручніше для читача? --AS 16:30, 8 листопада 2011 (UTC)

Тому що гіпотетичний середній читач майже завжди знає область, але далеко не завди - район. Я веду мову, думаю всі здогадалися, про однойменні села - про пошук потрібного села серед декількох однойменних. І в такому разі, я думаю, мало хто стане стверджувати, що для читача буде зручніше бачити у строці пошуку (пишу про умовне село) «Іванівка (Конотопський район), Іванівка (Жмеринський район), Іванівка (Олександрійський район)», ніж «Іванівка (Сумська область), Іванівка (Вінницька область), Іванівка (Кировоградська область)». Далеко не кожен знає про назву райцентру, що відповідає селу, яке він шукає. А от про область знають майже завжди. Serg7255 16:49, 8 листопада 2011 (UTC)

Деякі області мають кілька сіл з тією ж назвою. Думаю тут треба знайти компроміс між зручністю користувача та однотипністю назв. Можна зробити з Іванівка (Вінницька область) редирект на Іванівка#Вінницька область, а з Іванівка (Івано-Франківська область) на Іванівка (Рожнятівський район), оскільки там лише одна Іванівка. Можу ботом це зробити, якщо буде консенсус. --Rar 16:58, 8 листопада 2011 (UTC)

По-перше, обговорювали вже в ВП:ТОП і ще кілька разів у інших місцях, по-друге, кілька разів уже показували, що в Україні є кілька тисяч сіл, які мають неунікальну назву в межах області, і ще кілька тисяч сіл, які мають унікальну назву в межах області, але в інших областях є такі села, і можливо, по декілька. Так читачеві буде ще важче знайти статтю, наприклад, якщо у всіх областях мінімум дві Миколаївки, і лише в Тернопільській одна, читач за аналогією набере Миколаївка (Тернопільська область)... і прийде в нікуди. Або, навпаки, він побачив кілька статей про село Ленінське у форматі Ленінське (Житомирська область), йому треба Ленінське в Запорізькій... а дзуськи, нема статті, там два села, і вони йдуть з уточненням району. Вікіфікувати ж села в статтях буде взагалі повним жахом.

Район (зазвичай) читач знає, принаймні в поштовій адресі район зазначається завжди. Якщо ж ідеться про село, яке читач десь проїжджав на машині, то він може не знати і області, тому він відкриє дизамбіг та обере те, яке найближче до його маршруту. Зате схема працює добре в протилежному напрямку: якщо я знаю, що в мене є родичі, приміром, у селі Петрівка Жмеринського району, я маю спокійно набрати Петрівка (Жмеринський район), а не думати, чи є десь ще у Вінницькій області село з такою назвою (де я ніколи не був і яке мені навряд чи колись буде потрібне) і чи не названа ця стаття часом не Петрівка (Жмеринський район), а Петрівка (Вінницька область). А так проста схема, яка дозволяє швидко знайти потрібну статтю.

P.S. Будь ласка, переглядайте архіви пропозицій перед тим, як запропонувати заново те, що вже багато разів обговорювалося, бо ви вже не вперше виносите стару ідею на обговорення, абсолютно не надаючи нових аргументів. Дякую за розуміння — NickK 17:04, 8 листопада 2011 (UTC)

Схема проста при створенні статей, не треба перевіряти чи є в тій області ще одне село. Але щодо пошуку я не можу сказати, що вона проста. P.S. А редиректів же ніхто не скасовував…--Анатолій (обг.) 17:09, 8 листопада 2011 (UTC)

При створенні статей простоти нуль, все-одно треба редагувати дизамбіг, якщо таке село не одне. Фактично редиректи можна і так зробити, як пропонує Rar. Бо якщо половина статей Село (Район), а половина — Село (Область), по-перше, читачеві неочевидно, за яким запитом йому слід шукати наступну статтю, по-друге, на якомусь етапі редиректи загубляться (як зараз у нас багато статей з ІП без редиректу з ПІ та багато статей з ПІБ без редиректу з ІП), по-третє, так значно простіше ставити посилання в статтях (нема ймовірності написати Село (Область), а там виявиться насправді дизамбіг, все-одно в статті зазвичай потрібно зазначати район села). Наостанок, у нас зараз практично всі села названі саме за принципом Село (Район). Винятків настільки мало, що вони всі вмістяться тут: 1 Єлизаветпіль (Хмельницька область) 2 Василівка (Хмельницька область) 3 Воронівці (Хмельницька область) 4 Колки (Хмельницька область) 5 Верхнячка (Львівська область) 6 Вишеньки (Тернопільська область) 7 Грабине (Сумська область) 8 Гришки (Донецька область) 9 Гришківка (Черкаська область) 10 Леб'яже (Донецька область) 11 Новгородське (Сумська область) 12 Новомосковське (Донецька область) 13 Олександрівське (Сумська область) 14 Суха Балка (Дніпропетровська область) 15 Савелівка (Донецька область). Всі вони мають однойменні НП в інших областях. 1 Кузьмино (Закарпатська область) 2 Горб (Закарпатська область) 3 Бабино (Львівська область) 4 Бурячиха (Сумська область) 5 Донець (Харківська область) 6 Угри (Львівська область) 7 Чаплі (Львівська область) 8 Шапки (Полтавська область) 9 Озерки (Крим) 10 Руч'ї (Крим) — мають неоднозначність, але не з українським НП. От і весь список, редиректів ніде, до речі, не знайшов. А в зворотній бік тисяч 10 доведеться перейменовувати... — NickK 17:52, 8 листопада 2011 (UTC)

Ха, з 15 прикладів 4 в Теофіпольському районі. Я їх таки відбив у Ілляроза :P.--Анатолій (обг.) 00:54, 9 листопада 2011 (UTC)

«в Україні є кілька тисяч сіл, які мають неунікальну назву в межах області» Звісно, я це чудово розумію. От в таких випадках читач, набираючи у строці пошуку «Село (область)», і міг би (за моєю пропозицією) попадати на сторінку неоднозначності — (наприклад, якщо є три такі села у цій області) — «1. Село (область, район А), 2. Село (область, район B), 3. Село (область, район С)». А далі вже переходить, за назвою району, до села, яке йому потрібне.

Якщо ж назва села у даній області унікальна, то тут взагалі ніяких проблем - відразу до потрібного — «Село (область)».

Інша справа - скільки таких сторінок неоднозначностей знадобиться. Дуже багато, я розумію. Serg7255 18:56, 8 листопада 2011 (UTC)

Село (область, район) — для чого взагалі двоповерхові уточнення? В Україні максимум десяток сіл, яким одного уточнення не вистачає. Ви просто пропонуєте навантажити статті зайвими уточненнями, надавши їх назвам такий формат, яким ніхто не користуватиметься. Наприклад, формат Петрівка (Жмеринський район) є природнім, так пишуть адреси. Петрівка (Вінницька область) загалом теж припустимий, хоча в багатьох випадках не працюватиме. Варіант Петрівка (Вінницька область, Жмеринський район) — це зло, так навряд чи комусь в голову прийде писати. Хіба вже з поштовим індексом у назві одразу... — NickK 19:50, 8 листопада 2011 (UTC)

Ви, мабуть, просто неуважно прочитали що я написав у попередньому повідомленні. Я й пропоную іменувати виключно у форматі «Село (область)», але якщо село з такою назвою у даній області не єдине (що дуже нерідко трапляється, на жаль для Вікіпедії :)), то щоб у такому разі читач потрапляв на сторінку неоднозначностей зі змістом, наприклад (якщо є три такі села у цій області), «1. Село (район А), 2. Село (район B), 3. Село (район С)». Ось і вся моя пропозиція. Serg7255 20:07, 8 листопада 2011 (UTC)

Для початку треба довести до ума сторінки неоднозначностей, бо є статті, де перелічені тільки райони, наприклад Орлівка. Якщо вам треба буде прочитати про село Орлівка у Вінницькій області, і ви будете підряд відкривати статті, то ваше село буде лише дев'ятим.--Анатолій (обг.) 23:55, 8 листопада 2011 (UTC)

Дизамбіги треба переробляти хоча б тому, що ті, де не зазначені області, заповнювались десь у 2007 році та не містять сіл з останньої партії заливки, якщо мені такі трапляються, завжди виправляю. До речі, завдяки посиланням Зенка знайшов гарний формат дизамбіга від чехів — NickK 00:42, 9 листопада 2011 (UTC)

• На мою думку, пропозиція слушна і відповідає загальному принципу іменувань статей у Вікіпедії. Звісно будуть досить значні незручності, якщо спробувати перейти на неї, потрібно буде виконати великий обсяг роботи і тому головне питання чи варто за це братись, бо система за районами вже статала певною традіцією, хоч і не відповіднає загальним принципам іменування. --yakudza 21:17, 8 листопада 2011 (UTC)

Ну дуже слушна пропозиція:) тепер замість Бояри (Логойський район, Острошицька сільська рада) треба моєму сину писати цілу простиню Бояри (Мінська область, Логойський район, Острошицька сільська рада). А ще повім вам таку метаморфозку - в білорусів є кілька варіантів, коли два однакі населених пункти є в одній сьраді (малий ще не дойшов до них:) і тоді буде типу Бояри (Мінська область, Логойський район, Острошицька сільська рада, Плещенииця)!!!!! (а щодо росіянських сіл то буде аж 5-и ступінчата запись!!!!!). Щось мені це нагадує тавтологічні перейменування зі «100 фільмів Болівуду» на «100 кращих з найкращіших фільмів Болвуду» - були в нас недавно такі унікальні перейменування. Я розумію, що ще 2-3 роки тому рассєянська вікі практикувала таке - тепер вони відмовилися зовсім, а ми ж вумніші за німаків, русскіх, мадярів - ви будемо на їхні граблі самі ступати (і бажано по кілька разів:) аби уніфікуватися під РОСстандарт (то нагадую - його вони ж і відмінили:).

(образа вилучена)

А тепер навожу стандарти вікі-іменування таких статей (особливо для адміністратора який заявляє «слушна.....відповідає загальному принципу іменувань статей у Вікіпедії») - тепер тицьніть↓↓↓↓↓ мені пальцем де так іменують по Сержівськи Красне (Тернопільська область, Гусятинський район)

• українське Красне (Гусятинський район)
• англійське Krásné (Chrudim District)
• польське Krasne (rejon husiatyński) ще таке Krasne (gmina Rejowiec Fabryczny)
• росіянське Красное (Гусятинский район)
• голандське (одна з лідерів заливки населених пунктів) Krásné (okres Chrudim)
• есперанто Krásné (distrikto Chrudim)
• словацьке Krásné (okres Chrudim)
• чеське Krásné (okres Chrudim)

Ви не зрозуміли пропозицію, буде просто Красне (Тернопільська область). Буде писатися або область, або район. Ніхто не пропонує уточнювати і область, і район (хіба для екзотичних випадків).--Анатолій (обг.) 00:45, 9 листопада 2011 (UTC)

• Агонку не пріться - саме тому що в Тернопільській області в двох районах є те Красне/а - тому й виведено для кожного району.
• Крім того, спершу кимсь говорилося «спочатку області (а вже потім, за потребою - району)», себто Красне (Тернопільська область, Гусятинський район).
• Потім вже попустилося до проставляння то Красне (Тернопільська область то Красне (Івано-Франківська область),
• а в результаті, заради 35-40 населених пунктів, ініціатор намагається ввести гіпертрофовану схему найменування в якій самі не петрають (ну бо ні разу не застосовували:) - що нічого робити.--Когутяк Зенко 01:20, 9 листопада 2011 (UTC)

А взагалі ви приклад із Красним не вдалий взяли, бо там в області є ще одне Красне (точніше було, але його 2008 року перейменували). А ви візьміть Єлизаветпіль (Хмельницька область) або Верхнячка (Львівська область) і подивіться там інтервіки.--Анатолій (обг.) 00:50, 9 листопада 2011 (UTC)

Ну й до чого ці ваші приклади, вони й давно у нас, бо коли маємо одиничний населений пункт в межах області, та при наявності такого ж за межами країни то ставиться Верхнячка (Львівська область) → pl:Wyżłów.

Ну й не мені вам розказувати про тактику/стратегію «кількості кліків» для будь-якого інтернет ресурсу - тому якщо якийсь лобуряка, не знатиме, що він шукає/мешкає в Красній на Рожнятівщині, то він кілька разів клікне на інші Красні і нічого страшного не станеться (втратить 2-3 секундочки), ба більше того - йому пізнавально буде:) і ресурсу користь:):)--Когутяк Зенко 01:35, 9 листопада 2011 (UTC)

Мої приклади до пропонованого правила. Ви так і не зрозуміли про що йдеться? Пропонується перейменувати, наприклад, Красне (Краснодонський район) на Красне (Луганська область), бо в Луганській області більше Красних нема. При цьому Красне (Конотопський район) залишиться під такою самою назвою, бо в Сумській області є ще Красне (Путивльський район) і тут уточнення області не допоможе.--Анатолій (обг.) 10:17, 9 листопада 2011 (UTC)

Дозволю собі ще раз, може у трохи іншій формі, викласти свою пропозицію. Отже, мову йде виключно про села, які мають неунікальну назву у межах держави, а тому статті про них потребують у своїх назвах, у дужках, уточнення. На даний час статті про такі села з неунікальними назвами завжди (якщо не брати деякі ну дуже поодинокі виключення) іменуються з додаванням назви району відповідної області. Це, на моє глибоке переконання, досить не зручно для читача — з поділом України на області знайом маже кожний читач (кожний вам скаже, що Донецька - це десь на сході, Львівська - десь на Заході, а Одеська - десь на Півдні), і коли шукається стаття про село, то відправною точкою, відправною інформацією у цьому пошуку у більшості випадків слугує саме інфа про область, де розташоване село, а район - то вже таке (ну в самому разі, ви можете собі уявити випадок - хтось каже: «хочу знайти інфу про Васильківку, знаю, що вона розташована у Бобринецькому районі, а от область не пам`ятаю». Ні, це щось дуже екзотичне. А от навпаки - досить, дуже поширене явище — про область знаємо, а район — а хто його знає?). Тому, саме для зручності читача, я пропоную - додавати у уточненні назву району тільки для сіл, назва яких неунікальна у межах їх області — тобто, якщо у області розташування цього села є ще одне село з такою ж назвою. У іншому випадку іменувати статтю про таке село з додаванням назви області. Можна проілюструвати. Що ми маємо зараз:

1.1 Назва села неунікальна у межах деякої області

Львівська область:
«Васильківка (Дрогобичський район)»
«Васильківка (Моршинський район)»
«Васильківка (Червоноградський район)»

Вінницька область:
«Васильківка (Жмеринський район)»

Сумська область:
«Васильківка (Конотопський район)»
(тобто, з за того, що у Львівський області є три такі села, ми і села у двох інших областях іменуємо з додаванням назви району — нам хочеться, щоб була уніфікація у назвах — якщо вже «Село (район)», то тоді всюди, а зручність для читача — це, звісно, не головне.)

1.2 Назва села неунікальна тільки у межах держави
Львівська область:
«Лебедівка (Дрогобичський район)»

Вінницька область:
«Лебедівка (Жмеринський район)»

Сумська область:
«Лебедівка (Конотопський район)»
(а тут взагалі незрозуміло - чому не можна уточнювати з додаванням назви області, навіщо потрібен саме район? Знову те ж саме безглузде прагнення до уніфікації назви — «Село (район)», на шкоду зручності для читача).

Отже, що я пропоную:

2.1 Назва села неунікальна у межах деякої області
Львівська область:
«Васильківка (Дрогобичський район)»
«Васильківка (Моршинський район)»
«Васильківка (Червоноградський район)»

Вінницька область:
«Васильківка (Вінницька область)»

Сумська область:
«Васильківка (Сумська область)»

2.2 Назва села неунікальна тільки у межах держави
Львівська область:
«Лебедівка (Львівська область)»

Вінницька область:
«Лебедівка (Вінницька область)»

Сумська область:
«Лебедівка (Сумська область)»

І ще щось важливе. Очевидно, що випадків за другим зразком (1.2 та 2.2, тобто, коли назва села неунікальна тільки у межах держави) у Вікіпедії на порядок (чи хоча б у разів 5) більше, ніж випадків за першим зразком (1.1 та 2.1, тобто, коли назва села неунікальна у межах деякої області (областей)). А це значить, що для сіл з неунікальними назвами, якщо моя пропозиція буде реалізована, у переважній більшості випадків статті будуть іменуватися «Село (область)», і тільки у переважній меньшості — «Село (район)».

PS. Колего Зенко Когутяк. Я думаю, було б дуже добре, якби Ви все ж такі перестали дозволяти собі особисті випади, не маючі іж ніякого відношення до теми, що обговорюється, накшталт «корисник (а чи:) — не сотворив жодної статті про населені пункти в укр-вікі», «чи то так війни за Рубейоцу з Алексом даються знати», тощо. Наріжним принципом етикету Вікіпедії є принцип — обговорюйте не авторів, а зміст статей (Вікіпедія:Неприпустимість образ, погроз й агресії, другий абзац, друге речення.) І чому Ви досить часто свідомо його порушуєте — це малозрозуміло. Також свої (знов таки, не маючи ніякого відношення до даної теми) особисті зауваження до пана Якудзи накшталт «ото в мене запамороки якісь, наче хтось недавнечка десь таааак бив себе у груди й казав ...» Вам все ж таки краще було б, я так думаю, висловити йому окремо, хоча б на його СО, щоб не відволікати учасників обговорення від суті питання. Serg7255 14:28, 9 листопада 2011 (UTC)

• Серже, ну ти й загнув. Я від тебе такого не чекав. Який іще Моршинський район??? Де ти такий бачив? Якщо щось пропонуєш, то май хоча б невелике поняття про те, що пропонуєш…--Анатолій (обг.) 21:10, 9 листопада 2011 (UTC)

• Шановний Serg7255. Наведу вам дві цитати.

Від перестановки доданків сума не міняється

і

Не тратьте, куме, сили...

Вище Вам навели дані, про те що реальна ситуація виглядає з точністю до навпаки до ваших пропозицій. Якось ми до Вас спокійно жили з таким станом речей. І тут вам закортіло знайти нову тему для переливання з пустого в порожнє. Для чого витрачати сили на це непотрібне обговорення і ще в рази більше сил і часу на пусті перейменування, які не дають жодного результату. Витратьте свою енергію на написання статей. А тоді вже на сумнівні реформи у Вас сил не залишиться. І в укрвікі стане набагато спокійніше. --VPrypin (обг.) 14:51, 9 листопада 2011 (UTC)

«Вище Вам навели дані, про те що реальна ситуація виглядає з точністю до навпаки до ваших пропозицій.» Тобто, Ви цим реченням хочете стверджувати, що серед сіл з неунікальною назвою, таких, назва яких неунікальна у межах певної області, набагато більше, ніж таких, назва яких неунікальна тільки у межах держави (і, таким чином, навіть після таких можливих змін більшість сіл з неунікальною назвою все одно будуть мати статті з назвами «Село (район)», і тільки меньшість — з назвами «Село (область)»?) Serg7255 15:07, 9 листопада 2011 (UTC)

Ще раз уважно прочитайте коментарі NickK'а, особливо 17:52, 8 листопада 2011 (UTC)(А в зворотній бік тисяч 10 доведеться перейменовувати...). --VPrypin (обг.) 16:24, 9 листопада 2011 (UTC)

Пане Serg7255, от вирішив перевірити вашу гіпотезу, що Очевидно, що випадків за другим зразком (1.2 та 2.2, тобто, коли назва села неунікальна тільки у межах держави) у Вікіпедії на порядок (чи хоча б у разів 5) більше, ніж випадків за першим зразком (1.1 та 2.1, тобто, коли назва села неунікальна у межах деякої області (областей)). Вибрав випадковим чином район, ним став Томаківський район. У районі 55 населених пунктів. З них 15 мають унікальну назву в межах України, 11 мають унікальну назву лише в межах області, 29 мають унікальну назву лише в межах району. 29*5=11 — це така нова математика від Serg7255 чи це Томаківський район є аномалією? Не думаю, бо більшість назв траплялися не совковими на кшталт Радянське чи Червоний Пролетар і не суто місцевими на кшталт Придніпровське, а цілком типовими на кшталт Зелений Гай чи Новоукраїнка, якими з однаковим успіхом може називатися село в будь-якій точці України. Якщо рахувати за пропорцією Томахівського району, в нас у підсумку десь 15 тисяч сіл залишаться з уточненням району, 6 тисяч отримають уточнення за областю і 8 тисяч і так мають унікальну назву. Звісно, дані наближені, але не думаю, що загальноукраїнська тенденція відрізнятиметься аж у 26 (!) разів (29*10/11) То де та перевага у п'ять чи навіть десять разів? — NickK 17:07, 9 листопада 2011 (UTC)

Походив по інтервіках з тих статей, помітив, що росіяни нас у плані українських НП обскакали. Порівняйте нашу статтю і їхню. І так практично в кожній статті.--Анатолій (обг.) 21:16, 9 листопада 2011 (UTC)

То Tretyak, він кілька областей так залив. В принципі, багато для цього не треба, лише топокарта, можливо, ще сайт райадміністрації щось має, плюс гарно оформити — от і такий стаб виходить — NickK 21:26, 9 листопада 2011 (UTC)

Додайте україномовний сайт з багатьма відеоуроками про Фотошоп

Добрий день,

Я адмін сайту maque.org.ua

Чи могли б Ви додати посилання на сайт, а конкретніше ось цей лінк:

http://maque.org.ua/wordpress/?cat=8

до цієї статті http://uk.wikipedia.org/wiki/Adobe_Photoshop

у розділ "Посилання".

Як видно. мій ресурс додасть цінності цій статті.

Якщо є питання, залюбки відповім.

З повагою, Віталій (maque).

Додав. Питання є: чому самі не додали? Це відкритий проект, якщо вважаєте щось корисним — сміливо робіть це. Якщо виникнуть якісь проблеми, Вам залюбки допоможуть. --Олег 07:08, 12 листопада 2011 (UTC)

Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМ. Т.Г.ШЕВЧЕНКА

Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка засновано театр у 1918 році у Києві як перший професійний театр України, який мав назву Державний драматичний театр. У 1919 році Державний драматичний театр було перейменовано у Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т.Г.Шевченка. У перші десятиріччя існування театру на чолі з О.Загаровим працювали: Л.Курбас, І.Мар’яненко, Г. Борисоглібська, Л.Гаккебуш, М.Тінський, М.Домашенко, І.Мар’яненко, О.Сердюк, А.Хорошун, О.Смирнов, Г.Маринич, Є.Сидоренко, Н.Ужвій, І. Замичковський, К. Бережний, В.Василько, П. Тичина (зав. літ. частиною) та інші особистості. З 1921 по 1926 роки трупа успішно гастролює по Україні. У 1927 році театр влаштовується у м. Дніпропетровськ. Репертуар в ті роки відзначався наявністю великої кількості різноманітних п'єс. Тут були твори української, російської та західноєвропейської класики, модерного напряму, п’єси тогочасних авторів. Афіші театру сповіщали про вистави українських класиків: «Гайдамаки» Т.Шевченка у постановці відомого театрального режисера і реформатора Леся Курбаса, «Лісова пісня», "На полі крові", "Камінний господар" Л.Українки, п’єси І.К.Карпенка-Карого, І.Г.Котляревського, вистави за творами Г.Ібсена, К.Гольдоні, Ж.-Б.Мольєра, В.Шекспіра та інших зарубіжних драматургів. У роки Великої Вітчизняної війни концертні бригади на чолі з головним режисером І.Кобринським та народно артисткою України З. Хрукаловою дали більше 300 концертів на фронті. У повоєнні роки успіхом у глядачів користувалися переважно оперети та комедії: «Запорожець за Дунаєм» Г.Артемовського, «Майська ніч» М.Старицького та «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка, "Трембіта" Ю.Мілютіна, "Вільний вітер" І.Дунаєвського. Багато з них не сходили з афіш протягом багатьох десятиліть. Театр завжди активно гастролював. Виїжджала трупа і за межі України, а саме до Ленінграда (1946 та 1956рр.) Розквітнули нові самобутні особистості: режисери К.Карпатський, Д.Лазуренко, О.Сумароков, актори Л.Задніпровський, М. Садовський, М.Ільченко, О.Аведіков, А.Верменич, І.Білгородський, художники Л.Скрипка та М.Корольов. У 50-60ті роки з’явилась плеяда талановитих митців, таких як В.Овчаренко, В.Курилов, А.Білгородський, К.Карпенко, С.Станкевич, Г.Березанська, П.Лисенко, М.Садовський, А.Вірменич, Л.Бондаренко, Л.Кушкова, О.Петренко, Л.Стілик, В.Шевченко, М.Стороженко, В.Грекова, В.Зюзін та багато інших блискучих талантів. У репертуарі 70-х років, окрім української класики ХIХст., велика кількість п’єс на тему Великої Вітчизняної війни: «Тил» М.Зарудного, «Солдатська вдова» В.Анкілова, «Голубі олені» О.Коломійця та ін.. Постановки тоді здійснювали такі видатні режисери як В.Божко, О.Горбенко, А.Літко та ін.. У 1979 році відбулась реконструкція театру за проектом архітекторів Є. Яшунського і В.Халявського. На фасаді театру скульптором Ю.Павловим створені барельєфи на теми етапних постановок. У 80-х роках морально-естетичні проблеми, проблеми духовних пошуків сучасника виходять у виставах на перший план: «Кафедра» В.Врублевської, «Енергійні люди» В.Шукшина, «Моя люба Памела» Дж.Патрика (реж. О.Михайлов). Серед зарубіжної класики: «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема (реж.В.Сміян), „Молода хазяйка Ніскавуорі” Х.Вуолійокі (реж. Гр.Богомаз-Бабій), «З коханням не жартують» П.Кальдерона, «Двоє на гойдальці» У.Гібсона та ін.. У театрі працювали режисери М.Волошин, А.Москаленко, артисти О.Гончаров, В.Варламов, О.Копитіна, М.Корольков, В.Головченко, В.Кривошапов, С.Кузнєцова, Л.Чайка та інші яскраві таланти, диригенти А.Мірзоян, Н.Нусбаум. Після проголошення незалежності України у репертуарі з’являються п'єси за творами письменників, які за радянських часів були «persona non grata», наприклад драма „Маруся Чурай” за однойменним твором Ліни Костенко. Глядач знайомиться також з виставою про життя історика Дмитра Яворницького „Народжений під знаком Скорпіона” В.Савченка. Спектакль „Мазепа – гетьман України” за Б.Лепким розповідає про історичне минуле України . Уже не одне покоління творчих працівників змінилося в театрі. Сьогодні у складі трупи: народні артисти України режисер Л.Кушкова, В.Ковтуненко, В.Крачковський, Г.Маслюк, М.Чернявський, В.Чечот; заслужені артисти України Н.Тафі, Н.Ніколаєва, Л.Бєлінська, В.Гунькін, І.Медяник, Ж.Дмитренко, М.Постолака, А.Пуліна, П.Кулик, В.Сушко, В.Мойсеєнко, провідні майстри сцени С.Дрожаков, В.Бережницький, Л.Булдигіна, Л.Тимошенко, Н.Мальцева, О.Вербова, О.Радочинська, а також талановиті артисти балету на чолі з В.Івлюшкіним.

            Репертуар постійно поповнюється творами української та світової драматургії. Колектив працює над створенням вистав за п’єсами сучасників. Українська класика представлена такими виставами: «Лісова пісня» Л.Українки, «Наталка-Полтавка» І.Котляревського, «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка,  «Украдене щастя» І.Франка, "Новосельці" ("Мамаша") М.Кропивницького, «Хазяїн» І.К.Карпенка-Карого,  «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Майська ніч» за М.Гоголем та ін...Спектаклі за п’єсами сучасних та зарубіжних драматургів: «Ромео і жасмин» О.Гавроша, „9 ночей” М.Вішнєка, ”Наполеон і корсиканка” І.Губача, „Ромео і Жасмин” О.Гавроша, «Сільва» І.Кальмана, «Дами і гусари» А.Фредро, «Безіменна зірка» М.Себастіана, „Аршин мал алан” У. Гаджибекова, „8 люблячих жінок” Р.Тома , «Сільва» І.Кальмана, „Джокер” Г.Запольської, та «Діоген» Б.Рацера, В.Константинова ін.. Юні глядачі мають нагоду переглянути такі казки, як:  «Нові пригоди кота Леопольда» Б.Дмитрієва, «В країні сонячних зайчиків» В.Нестайка, «Коза-Дереза» Л.Кушкової, «Лускунчик» Е.Т.А.Гофмана та ін..

У 2004 році театру надано статус «академічний». Шевченківці залишаються вірними традиції – гастролювати по області та різним містам України. Так, за останні роки театр побував у Одесі, Бердянську, Полтаві, Новоград-Волинську, Кременчуці, Кіровограді та інших містах. Театр відзначається нагородами на різноманітних театральних фестивалях і конкурсах, таких як: "Мельпомена Таврії" (м.Херсон), "Січеславна" (м.Дніпропетровськ), "Данапріс" (м.Запоріжжя) та ін..

Сьогодні театр очолюють: директор-художній керівник – народний артист України, кандидат мистецтвознавства Валерій Ковтуненко, головний режисер – Анатолій Канцедайло, заслужений діяч мистецтв України, завідуючий літературною частиною – Віктор Шевченко, постановочною частиною керує заступник директора з художньо-постановочної роботи Володимир Бобров, заслужений працівник культури України. У театрі працює високопрофесійний оркестр під керівництвом Юрія Бєдника. У 2009 році відбулася реставрація приміщення і фасаду театру. Пройшли урочистості з нагоди святкування 90-річчя театру.

Зав. літературною частиною театру Віктор Шевченко

Оцінка якості

Приємно спостерігати, як ми невпинно наближаємося до Росії в проекті «якості вікіпедії». Проте всі знають що цей проект ґрунтується на розмірі статей, критерій якій єдино можна об’єктивно оцінити для різних вікіпедій.

Хотів би запропонувати обрати оцінювальників (чоловік 50), які б мали повноваження оцінювати статті по 5-бальній шкалі («4+» - добра, «5+» - вибрана) і які мали б повноваження давати статям статус відповідної якості. А для надання статті статусу достатньо скажімо 5 оцінок. Ці волонтери крім того змогли б оцінити (в міру часу і бажання) необхідну тисячу по якості і це дало б нам реальну картину якості цих статей.

Звичайно добре було б оцінити всі статті як в англійців, але важко сказати наскільки це реально.

Цю пропозицію я вигадав сам, можливо в тих самих англійців все зроблено якось краще чи розумніше.--Kusluj 10:38, 21 листопада 2011 (UTC)

NB: В англовікі включено механізм оцінки для всіх статей - він доступний для будь-якого читача: en:Wikipedia:Article_Feedback_Tool
В рувікі є проект вибіркової оцінки якості: ru:Википедия:Проект:Анализ_качества.--Leon 12:05, 21 листопада 2011 (UTC)

Провокация

 Поламати лохотрон.

Як таке робити, як таке сприймати. Таємно, підло обирати. Свій вибір підло приховати. Натуру рабську проявляти. Та свою гідність потурати. Можливість дати фальшувати. І результати підробляти. Свій голос десь затушувати. Це демократією звати. Не гідно таке витівати. Достойно треба поступати. Чесно бажання записати. Та підписом зафіксувати. І можна це перевіряти. Свій голос твердо відстояти. Присікти спробу фальшувати. Та лохотрон цей поламати.

21.11.11. В. Назаренко.

Категорія:Злочини комуністів

Пропоную створити нову категорію «Злочини комуністів», яка б об'єднала статті про всі злочини комуністів різних країн, скоєні в найрізноманітніших куточках світу. З повагою,--Slovolyub 13:51, 27 листопада 2011 (UTC)

Створюйте. --Oloddin 14:25, 2 грудня 2011 (UTC)

Скрипт

Добрий вечір.

Виникла їдея написати скрипт який би робив вікі розмітку статті. Так як досить багато часу витрачається на те щоб проставляти ці [ [ | ] ]...

Наприклад, з

Відсутність цих обґрунтувань унеможливлює отримання коректних результатів не тільки у частині їх змістової інтерпретації в термінах моделі, а й у частині відповідності вимірюваних модельних характеристик предмету моделювання: в межах досліджуваної моделі треба мати вичерпні знання про те, які модельні характеристики мають суттєвий вплив на поведінку моделі, а які з характеристик мало впливають на неї.

буде перетворювати на

Відсутність цих обґрунтувань унеможливлює отримання коректних результатів не тільки у частині їх змістової інтерпретації в термінах моделі, а й у частині відповідності вимірюваних модельних характеристик предмету моделювання: в межах досліджуваної моделі треба мати вичерпні знання про те, які модельні характеристики мають суттєвий вплив на поведінку моделі, а які з характеристик мало впливають на неї.

Чи є потреба у цьому скрипті?

Чи не винаходжу я велосипед?

Якщо потрібно - я продовжу його писати.--М-о-т-а-м-і 19:09, 28 листопада 2011 (UTC)

Так є ж відповідна кнопка в спецсимволах, в чому принципова різниця? (до речі, майже усі посилання з наведеного тексту можна спростити в коді). --Microcell 19:23, 28 листопада 2011 (UTC)

Кнопка [.[|].] тільки для одного слова. Як спростити? В якому коді? (просто я зараз зупинився на створенні гарного словника до скрипта, але його створення займе чимало часу, соь і запитую, чи варто цим займатись - чи буде це кому потрібно?) --М-о-т-а-м-і 19:27, 28 листопада 2011 (UTC)

Загалом ідея корисна. Тільки варто звернути увагу на те, що такі слова як "відсутність", "обґрунтування", "неможливий" взагалі вікіфікувати не варто, крім того не варто вікіфікувати слова які вже раз до того в статті вікіфікувались. Десь на цю тему була сторінка довідки, тільки щось знайти не можу. Ах, і ще одне. Коли зробите - поділитесь кодом, якщо вам не важко. Можу показати свій код, який генерує словник інтервік за повним XML дампом вікіпедії, хоча його давно варто переписати, тільки все не зберусь. --Буник 21:21, 28 листопада 2011 (UTC)

на даний момент я створив тільки невеликий перелік виключень. А також розпізнавання частини дієслів. Далі є ідея як сформувати словник. Кодом, звичайно поділюсь, коли напишу більш менш стабільну версію програми. Покищо вона працює так, як я показав у прикладі. Просто ось думаю чи не винаходжу велосипед, шукав в гуглі - поки нічого подібного не знайшов. --М-о-т-а-м-і 21:53, 28 листопада 2011 (UTC)

А ще врахувати поради WP:REPEATLINKS.--Анатолій (обг.) 17:31, 29 листопада 2011 (UTC)

Гарна ідея, але річ у тому що внутрішні посилання специфічні для кожної статті. Тобто у статті з математики варто посилатися на математичні терміни, у статті з біології - на біологічні тощо. Тому слова до вікіфікації мають залежати від категорії, врахуйте це будь ласка у вашому скрипті. А ще загалом було б гарно мати патрульного бота, який би виконував схожі функції (напр. проставляння шаблонів у нових статтях). --Krystofer 22:49, 28 листопада 2011 (UTC)

А на що може стати схожою стаття, де буде вікіфіковане кожне (чи майже кожне) слово? Красно-синя «райдуга». На моє глибоке переконання, вікіфікація - інструмент доволі тонкий, який покликаний своїм використанням розставити у статті відповідні акценти. Тобто, скажу за себе, якщо я бажаю якось для читача логічно виділити, закцентувати якесь слово, то я його вікіфікую. Тобто, не можна просто так механічно - кожне слово. :) Serg7255 23:02, 28 листопада 2011 (UTC)

Ось на що вона буде схожа — NickK 00:38, 29 листопада 2011 (UTC)

А наступним кроком статтю вилучаємо за КШВ як статтю, що складається з самих лише посилань.--Анатолій (обг.) 17:31, 29 листопада 2011 (UTC)

Подібне — ru:Википедия:Гаджеты/Викиссыльщик --AS 08:30, 29 листопада 2011 (UTC)

Переглянув. Пишуть що не працює для укр вікі, та і для рос вікі не певно що працює стабільно. Але загалом, якщо укрвікі спільноті такої програми достатньо - то нехай. --М-о-т-а-м-і 16:55, 29 листопада 2011 (UTC)

А як цей Викиссыльщик включити для укр. вікіпедії. Бо в нас нема й такого. --Alex Blokha 15:16, 2 грудня 2011 (UTC)

На мій погляд, розумна (ненадлишкова) вікфікація — надто складна для автоматизації логіко-семантична задача. Як правильно показав NickK на прикладі ранньої версії статті en:Hyperlink, надлишкова вікіфікація заважає адекватно сприймати зміст статті, тому недаремно надлишкову вікіфікацію у цій статті прибрали.

Так, наприклад, у статтях {{DisambigN}} на мій погляд варто ставити гіперпосилання лише на статті про конкретних осіб, які перелічені у Дисамбігах. Інші гіперпосилання варто прибирати, адже мета статей {{DisambigN}} полягає в тому, щоб спрямувати користувача на конкретну персоналію (статтю про особу). --Perohanych 17:58, 29 листопада 2011 (UTC)

В англійській, німецькій Вікіпедіях за правилами так і слід писати. Причому не тільки для «персоналійних», а для всіх дизамбігів. Це в нас нема правил, то пишуть кожен як хоче…--Анатолій (обг.) 23:07, 29 листопада 2011 (UTC)

Дійсно, в розробці правил Вікіпедії-мільйонники нас значно випереджають. Тому, щоб не рухатися шляхом спроб і помилок, варто значної уваги приділяти перекладові правил, перш за все з ен-вікі. --Perohanych 03:51, 30 листопада 2011 (UTC)

111

количество зарегистрированных пользователей в украинской Wiki — более 106 тысяч. Около 1700 из них — активные модераторы[1] Про яких "модераторів" йде мова? --Agent001 14:28, 12 грудня 2011 (UTC)

Вітаю! Вони напевно мали на увазі «редакторів» або «активних користувачів», а написали у міру своїх знань. З повагою --Consigliere ^Обг 17:20, 12 грудня 2011 (UTC)

Пожертва

Чому б на головній сторінці не зробити десь знизу кнопку "Пожертва", як це зробили, наприклад, у російській Вікіпедії? У них є "Сбор средств", було б добре, якщо і тут він з'явиться. ALERua

Пункт Пожертвування є в бічному меню (розділ "участь") --AS 21:28, 5 грудня 2011 (UTC)

Дійсно, але у щорічних пожертвах була валюта Гривня, а тут немає. З нею було б зручніше. --ALERua 22:28, 12 грудня 2011 (UTC)

Не знаю, чому так. Гривня є за іншим покликом, але не знаю, чи можна просто замінити --AS 03:43, 13 грудня 2011 (UTC)

=Анкета, презентації

(продовження про перетворення) читачів в дописувачів. Можливо, для тих, хто не наважується зробити "другий крок" варто запропонувати:

1) коротеньку персоніфіковану анкету: "які теми цікавлять, що сподобалось/не сподобалось, знайшли/не знайшли ..." з обов'язковим опрацюванням/обговоренням результатів ?

Підтримую. мабуть можна у привітальний лист додати. Якщо щось сподобалось/не сподобалося, пишіть на цей мейл у вигляді відгуку.

2) невеличкі (бажано коміксово-жартівливі) "мультики" про створення простеньких статей на Граймайданчику чи виправлення якихось помилок чи майстер створення особистої сторінки ?

Прошу висловитись, --LastStep 12:05, 13 грудня 2011 (UTC)

Не знаю як Вам, а от мені забракло зворотнього зв*язку. Пишеш ніби в нікуди і відповідно бажання писати зникає. Хоч би облаяли --habibul Поговоріте зі мною 12:23, 13 грудня 2011 (UTC)

Ви як російська жінка: аби чоловік бив, хоч би звертав увагу. Беріть білше участі в проектах, там більше взаємодії. Он приєднуйтесь до покращення статей з 1000 необхідних. --Krystofer 13:07, 13 грудня 2011 (UTC)

А Ви які канали зв*язку використовували? Є ще один канал - ukwiki@googlegroups.com, ще є групи в контакті, на фейсбуці(прохання тих, хто про них в курсі надати їх адреси). --Alex Blokha 16:48, 13 грудня 2011 (UTC)

Заявление

Украинская Википедия - лузеры, в Русской Википедии больше статей! Украина - тупая стана где живут только тупые хохлы неумеющие думать. Украинский язык - тупое наречие хохлов, пародия на русский. Россия - Великая Держава! Украина - колония России. Русский язык великий язык!

Випадкова стаття

Пропоную вибираючи "випадкову статтю" ми могли обрати приблизну тему цієї статті (Бізнес, авто, техніка і т.п) — Це написав, але не підписав, користувач Romaadamchuk (обговорення • внесок).

На жаль, розробники поки що не реалізували такої можливости --AS 22:43, 19 грудня 2011 (UTC)

red bull bc one 2011 Moscow

Red bull BC one is a bboy battle which take place all over the world.It is 1 on 1 battle where top 16 bboys from all the world show their best to get the title of best bboy. This year 2011 it took place in Moscow Russia.

Info

Roxrite rocked the house in Moscow!

Moscow, November 26th, 2011. On this cold Russian November night, over 2.000 fans came out to the Old Moscow Circus and really felt the heat as Red Bull BC One, the B-Boy World Championship, set up camp in the historical building. The old arena that usually sees artistic circus performers and horses was host to the worlds’ best B-Boys showcasing their awe-inspiring acrobatic talent.

It was Roxrite, the strategic battle B-Boy, who convinced the judges and crowd with a complete performance - the combination of clean moves, his musicality, his almost unnatural ability to stick freeze combinations and his unique style brought him the win. The Red Bull BC One Moscow was Roxrite’s third attempt at the title, having made it to the finals of Red Bull BC One in 2007 and 2008 which only increased his determination. “I’ve won almost every big battle in my life and this was the one title that was missing and that I wanted to win before I turn 30 next year.”

Roxrite’s victory meant experience won over youthful energy in the final. He went up against Lil G, the 21-year-old power-mover from Venezuela, who had the audience jumping out of their seats with his stunning acrobatic moves. Tears of disappointment showed how strong Lil G felt about the competition, he said: “This was my fourth Red Bull BC One Championship, I know I am still young and might have another chance, but I know I really improved and I was sure I could win this tonight!”

Other highlights of the Championship included local hero Yan the Shrimp from Moscow, who made it to the second round, beating Red Bull BC One legend Hong 10 from Korea, champion of 2006. This year’s line-up was the strongest ever. Each and every single battle, from the first round to the last was high energy, packed with crazy moves and excitement.

Red Bull BC One started in 2004 in Switzerland and has since travelled the world, with the finals held in a different country each year. Now seen as the Super Bowl for breakdance, the live web cast of the 2011 event was followed by tens of thousands on their computers and numerous public viewings had been organized in cities all around the globe from Mumbai to Rotterdam.

For more information go to: www.redbullbcone.com Find a large selection of still images to the event on: images.redbullcontentpool.com Find all moving images to the event at: www.redbullcontentpool.com

Battle Table

first round

El Niño / Lagaet
Roxrite /  Soso
Neguin / Flying Buddha
Vero / Niek
Morris / Salo
Taisuke / 3T

Hong 10 / Yan Mounir / Lil G

quarter finals El Niño / Roxrite

Neguin / Vero
Morris / Taisuke

Yan / Lil G

semi finals

Roxrite / Neguin
Lil G / Morris 

final Lil G / Roxrite

Champion

Roxrite

Redbull BC one official site