Вікіпедія:Перейменування статей/Гето → Гетто

Гето → Гетто

суперечність між СУМ-20 та іншими енциклопедіями та довідниками, відповідність до п.1 ВП:МОВА. За правописом як нетто (§ 128). Перейменування включає й всі інші випадки.--『白猫しろ ねこ』^Обг. 08:37, 6 січня 2022 (UTC)

 За «Великий тлумачний...» і УЛІФ подають «гетто»--V Ryabish (обговорення) 09:46, 6 січня 2022 (UTC)

 Проти Правопис каже, що «у загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо»; поданий чіткий перелік (після перерахованих слів немає уточнення «та інші» тощо) слів-винятків, серед яких «гетто» немає. Нічого не написано про те, що можна поширювати винятки на інші слова за критерієм схожости, тож твердження про те, що слово гето пишеться з подвоєнням, бо «як нетто» ― хибне. Професор Пономарів, один з укладачів чинного правопису, радить писати гето. В академічному СУМі-20 зафіксовано написання з однією т, а в УЛІФ, найімовірніше, перекочувала помилка. ―NachtReisender (обговорення) 16:33, 6 січня 2022 (UTC)

Узус: 2000 проти 60. І безперечно це слово можна знайти поширеним й між 1900 та 1950 роками [1] Мені немає сенсу зазначати всі довідники та енциклопедії, що записують як гетто. Ваш аргумент, що це хибне слово не ґрунтується на фактах, бо Пономарів засвідчує, що гетто є в словниках, але рекомендує не використовувати подвоєння для загальних слів, і це позиція не лише до гето, це позиція "не варто збільшувати кількість винятків". --『白猫しろ ねこ』^Обг. 17:46, 6 січня 2022 (UTC)

 Проти Українська мова милозвучна й не любить подвоєння приголосних СС, ЛЛ, ТТ, НН тож скорочує приголосні, отож Гето... -- अ म रा (обговорення) 17:39, 6 січня 2022 (UTC)

тонна, ванна, гамма, нетто, брутто і т.д. говорять про інше --V Ryabish (обговорення) 20:11, 6 січня 2022 (UTC)

•  Проти Пишемо відповідно до вимог українського правопису.--Юрко (обговорення) 16:16, 7 січня 2022 (UTC)
•  За ULIF достатня причина.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 10 січня 2022 (UTC)
• Особлива думка Підтримую NachtReisender щодо за критерієм схожости. Тут також наводять слова тонна, ванна, гамма, нетто, брутто, але не пишуть про інші слова, де відсутнє подвоєння, наприклад, піца. Тому, якщо в новіших виданнях (словників, енциклопедій тощо) відсутнє подвоєння — воно непотрібне, якщо присутнє — потрібне, якщо в одних подвоєння, в інших — ні, думаю, треба віддати перевагу варіантові без подвоєння, бо це більше відповідає укр. мовній традиції.--QAtlantic.mn (обговорення) 10:47, 11 січня 2022 (UTC)

  /ˈpit.t͡sa/ & /ˈnet.to/ /ˈɡet.to/ /ˈbrut.to/ /ˈban.nus/ /ɡám.ma/ /ˈton.na/ - величезна різниця. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 13:10, 11 січня 2022 (UTC)

  То був приклад, але гаразд: спагеті, еспресо, лате, сироко, макарони, капучино. Можна наводити приклади й далі, але сенс. --QAtlantic.mn (обговорення) 20:50, 11 січня 2022 (UTC)

  тому це все винятки, які варто перевіряти за словниками, особливо орфоепічними. Для цього й існують словники. На жаль, серед деяких аргументів лише позиції. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 09:16, 12 січня 2022 (UTC)

  Зважаючи на традицію запозичувати без подвоєння, якраз подвоєння і є виняткам. Але я вже вище зазначив свою позицію — словники, енциклопедії і т.д. --QAtlantic.mn (обговорення) 12:04, 12 січня 2022 (UTC)

  я про подвоєння й мав на увазі. З наведених вище словників ВТССУМ, УЛІФ, та СУМ-20 є новими словниками, а якщо проаналізувати більше словників та енциклопедій, то можна побачити кардинальну перевагу. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 13:51, 12 січня 2022 (UTC)

Підсумок

За результатами обговорення статтю перейменовано на гетто, що відповідає правописові, а конкретно пар. 128, де чітко зазначено, що за традицією подвоєння у деяких іншомовних загальних словах зберігається (Дійсно, таких слів правопис подає небагато, але це не означає, що це вичерпний перелік з кільканадцяти слів. Насправді таких слів трохи більше, і якщо не згадано у цьому переліку також слів, наприклад, таких як алло, мірра, мокко, нетто, пенні і нашого слова гетто, то це не означає, що вони автоматично стали писатися без подвоєння, або традиція написання з подвоєнням у них зникла. Тим більше, що кожне слово перевіряється завжди за орфографічним словником. Правопис лише задає правило, і умістити увесь словниковий склад мови не може, але якщо виникають сумніви, то у такому разі відповідь дасть точно не тлумачний словник, а лише орфографічний, бо це його прерогатива. І саме туди треба заглядати. В усіх виданнях УОС це слово було з подвоєнням, та й з виходом нового правопису нічогісінько не змінилося стосовно правопису цього слова), а також у відповідності з ВП:АД (ужиток в авторитетних джерелах абсолютно засвідчує перевагу подвоєння) та насамкінець і ВП:МОВА (п.1). --Flavius (обговорення) 20:59, 14 січня 2022 (UTC)