Вільгельм Бакхауз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Бакхауз
Основна інформація
Дата народження26 березня 1884(1884-03-26)[1][2][…]
Місце народженняЛейпциг, Королівство Саксонія, Німецький Райх[4][5]
Дата смерті5 липня 1969(1969-07-05)[1][2][…] (85 років)
Місце смертіФіллах, Каринтія, Австрія[5]
ПохованняМелатенd
ГромадянствоНімеччина і Швейцарія
Професіїпіаніст, музичний педагог, композитор, викладач університету
ОсвітаЛейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
ВчителіЕжен д'Альбер[4][6]
Відомі учніBerta Alves de Sousad[7][8]
Інструментифортепіано[4]
ЗакладВіденський університет музики й виконавського мистецтва
ЛейблиDecca Records і His Master's Voice
Нагороди
Командорський Хрест 2 ступеня ордена Пошани «За заслуги перед Австрійською Республікою» Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Вільгельм Бакхауз (нім. Wilhelm Backhaus; 26 березня 1884, Лейпциг5 липня 1969, Філлах, Австрія) — німецький піаніст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчався в Лейпцизькій консерваторії у Алоїза Рекендорфа (фортеп'яно) і Саломона Ядассона (композиція), в 18981899 році вдосконалювався у Ежена д'Альбера, надалі був самоуком. У 19001901 роках виступав у Великій Британії, де, зокрема, виконав Четвертий концерт Бетовена, замінивши захворілого Олександра Зілоті. У 1901 році дебютував на «Променад-концертах» з Першим концертом Мендельсона і Варіаціями на тему Паганіні Брамса. Великий успіх прийшов до Бакхауза в 1905 році, коли він був нагороджений першою премією на конкурсі Рубінштейна в Парижі, що дозволило йому почати повноцінну міжнародну концертну кар'єру.

У сезоні 19121913 років Бакхауз виступав в США, де виконав П'ятий концерт Бетовена під керівництвом Вальтера Дамроша і дав сольний концерт в Карнегі-голі[9]. З 1905 року Бакхауз викладав в Манчестерському музичному коледжі, в 19251926 році—в Кертісовському інституті музики в Філадельфії, проте ніколи не вважав себе гарним педагогом. Незважаючи на успіх за океаном, протягом декількох десятиліть піаніст виступав майже виключно в Європі (в 1928 році відвідав з гастролями СРСР), в 1931 році влаштувавшись в Швейцарії. Лише в 1954 році він приїхав в США з концертами з музики Бетовена, і публіка знову зустріла його із захопленням.

Бакхауз охоче робив записи — ще в 1909 році він вперше в історії записав виконання фортепіанного концерту з оркестром (Концерт Гріга), а в 1928 році—всі етюди Шопена. Двічі записав повний цикл сонат Бетовена: монозапис всіх сонат зроблений на початку 1950-х років; одним з останніх проєктів Бакхауза став майже повний стереозапис циклу сонат Бетовена, зроблений в 19591969 роках (незаписаною в стерео залишилася тільки соната № 29).

Важливе місце в репертуарі піаніста також посідали твори Брамса. Бакхауз вважається одним з кращих виконавців творів Брамса.

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм Бакхауз