Ежен д'Альбер
| Ежен д'Альбер | |
|---|---|
_-_Archivio_storico_Ricordi_FOTO001157.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 квітня 1864[1][2][…] |
| Місце народження | Глазго, Шотландія, Сполучене Королівство[1][4][5] |
| Дата смерті | 3 березня 1932[2][3][…] (67 років) |
| Місце смерті | Рига, Латвія[4][5] |
| Поховання | Monument Cemeteryd |
| Громадянство | Німеччина |
| Професії | піаніст, композитор |
| Освіта | Королівський коледж музики |
| Вчителі | Ференц Ліст[1][7][8] |
| Відомі учні | Вільгельм Бакхауз[8] |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера |
| Заклад | Берлінський університет мистецтв |
| Діти | Eugenia Harris-D'Albertd і Hertha Weber-D'Albertd |
 Файли у Вікісховищі | |
Ежен Д´Альбер (фр. Eugène Francis Charles d'Albert; 10 квітня 1864 — 3 березня 1932) — німецький піаніст і композитор.
Біографія[ред. | ред. код]
Син французького музиканта, який працював у Великій Британії. Отримав початкову музичну освіту в свого батька. Ще дитиною виступив як піаніст, а в 1880 році Ганс Ріхтер узяв його з собою у Відень, де і керував його подальшою музичною освітою. Ріхтер рекомендував д'Альбера Ференцу Лісту, у якого молодий чоловік навчався більше року, на чому його музична освіта була закінчена.
У 1882 році д'Альбер здійснив свою першу артистичну подорож до Німеччини, Австрії і Російської імперії, і в тому ж році великий герцог Веймарський призначив його своїм придворним піаністом. З тих пір він щорічно відновлював свої артистичні поїздки по Німеччині, Франції, Італії і Голландії, а в літні місяці Ежен д'Альбер жив в Ейзеназі. Викладав (у тому числі в Берлінській вищій школі музики), серед найвідоміших учнів — Вільгельм Бакхауз і Альфред Хен.
Серед творів д'Альбера найбільш відомі опера «Долина» (нім. Tiefland), два фортепіанні концерти та інші п'єси для фортепіано, струнний квартет, пісні.
Був одружений шість разів, у тому числі в 1892-1895 роках на знаменитій піаністці Тересі Карреньо. Помер 3 березня 1932 року в Ризі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Альберт, Эжен // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 504.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118501437 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Альбер, Евгений // Аконит — Анри — 1926. — Т. 2. — С. 290.
- ↑ а б https://web.archive.org/web/20210106164458/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/franz-liszt-and-his-pupils/liszt-school
Джерела[ред. | ред. код]
Альберт, Эжен [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб.: 1890—1907.
