Вільям Гарвей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
William Garway
ісп. William Harvey
William Harvey 2.jpg
Народився 1 квітня 1578(1578-04-01)
Фолкстон[d], неметропольне графство Кентd, Кент, Англія[1][2]
Помер 3 червня 1657(1657-06-03) (79 років)
Roehamptond, Вандзверт, Великий Лондон, Англія
Громадянство
(підданство)
Flag of England.svg Королівство Англія
Національність англієць
Діяльність біолог, лікар, анатом, фізіолог
Alma mater Кембриджський університет
Сфера інтересів медицина
фізіологія
Заклад Університет Оксфорду
Вчителі Cesare Cremoninid і Hieronymus Fabriciusd
Відомий завдяки: кровообіг
Батько Thomas Harveyd[3][2]
Мати Joan Halked[3]
Автограф William Harvey signature.svg

CMNS: Вільям Гарвей у Вікісховищі

Ві́льям Га́рвей (англ. William Harvey; 1 квітня 1578, Фолкстон, графство Кент  — 3 червня 1657, Лондон) — англійський лікар, анатом і природознавець, засновник сучасної фізіології та ембріології.

Освіту здобув у Кембриджі (1597) та університеті італійського міста Падуя (1602). Працював у Лондоні.

Вільям Гарвей

Гарвей створив вчення про кровообіг, зокрема довів, що серце є активним м'язовим осередком кровообігу і що кров рухається в одному напрямі по замкненій системі кровоносних судин. Описав мале і велике кола кровообігу. У 1628 році в своїй книзі «Про рух крові» він заявив, що артерії та вени мають протилежне призначення, що до органу кров тече тільки по артерії, а по венах повертається назад до серця. Іншими словами, Гарвей відкрив, що одна і та ж кількість крові здійснює в організмі круговий рух. У ті часи це було революцією в науці, бо йшло врозріз з вчення древніх авторитетів. Гарвей заявив: «Я вважаю, що анатоми повинні вчитися і вчити не по книгах… але у майстерні природи». Відкриття Гарвея було вороже сприйняте католицькою церквою.

Гарвей закликав до ретельного дослідження організму і представив стільки незаперечних фактів на захист свого вчення, що не тільки переміг супротивників, але і ввів у науку експеримент, досвід для вивчення роботи людського тіла.

Гарвей також вивчав зародковий розвиток тварин. Сутність своїх дослідів він хибно підсумував у вислові: «Усе живе — із яйця»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]