Віценя Лідія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лідія Миколаївна Віценя
Лідія Віценя.jpg
Народилася 9 листопада 1954(1954-11-09) (67 років)
Дібрівка, Миргородський район, Полтавська область, Україна Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність поетеса, прозаїк, публіцист, журналіст
Мова творів українська
Нагороди
Заслужений журналіст України
Премії ім. Петра Артеменка (1998), ім. Григорія Яценка (1998), ім. Володимира Короленка (2004), «Золоте перо» (2006), ім. Леоніда Бразова (2009)

Віце́ня Лі́дія Микола́ївна (нар. 9 листопада 1954, ) — українська поетеса, прозаїкиня, публіцистка, журналістка. Член Національної спілки журналістів України з 1980 року та Національної спілки письменників України з 2001 року. Заслужений журналіст України (2009).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 9 листопада 1954 року у с. Дібрівка Миргородського району Полтавської області. У 1972 році закінчила Дібрівську СШ, у 1977- факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Впродовж 1977–1990 працювала в редакції обласної молодіжної газети «Комсомолець Полтавщини» (кореспондентка, завідувачка відділу). Із червня 1990 року – редакторка відділу культури і духовності, член редколегії всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини». Мешкає в м. Полтава.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Вірші почала друкувати з 1970 року в районній миргородській газеті «Прапор перемоги» та обласній молодіжці «Комсомолець Полтавщини». Згодом публікувала добірки в газетах «Зірка», «Молодь України», «Літературна Україна». Публікувалася у журналах «Дніпро», «Журналіст України», «Дзвін» та «Київ». Окремі твори публікувалися в колективних збірниках поезії «Ворскла» (Харків, 1977) та «У Ворскли і Янтри одні береги» (українською та болгарською мовами; Харків, 1981). Публікації є у навчальному посібнику «Література рідного краю» (Миргород, 1999), в антології поезії полтавських літераторів XX століття «Калинове гроно» (Полтава-Кременчук, 2004), у збірнику творів письменників Полтавщини «Біла альтанка» (Полтава, 2007), у міжнародному літературно-публіцистичному часописі «Соборність» (Держава Ізраїль, 2012), в антології сучасної жіночої поезії Полтавщини «Вишнева повінь» (Полтава, 2012), та ін.
Авторка книг:

  • «Сашенька» (художньо-документальна повість про життя і творчість полтавської художниці Саші Путрі) (Полтава: Полтавський літератор, 1994; видавництво УР «Током-Украина», 2002 – видання друге, доповнене, авторизований переклад на російську мову);
  • «Космограма душі» (поезії) (Полтава: Полтавський літератор, 1999);
  • «Несподіваний вогонь» (поезії) (Полтава: Книгодрук, 2001);
  • «Життя, що стало долею» (художньо-документальна оповідь) (Полтава: Дивосвіт, 2003);
  • «Усе в житті не випадково» (поезії) (Полтава: Дивосвіт, 2004).

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений журналіст України (2009)

Лауреатка ряду премій:

Література[ред. | ред. код]

  1. Микола Степаненко. Сучасні письменники Полтавщини: довідник. – Полтава: ПП Шевченко Р.В., 2014.
  2. Літературно-мистецька Полтавщина: довідник / М. І. Степаненко. – Гадяч: Видавництво «Гадяч», 2013.
  3. Вишнева повінь: антологія сучасної жіночої поезії Полтавщини. – Полтава: Дивосвіт, 2012.
  4. Соборність: міжнародний літературно-публіцистичний часопис. – Держава Ізраїль. – №1 (43) 2012.
  5. Микола Костенко «І вимолімо в Бога рідне слово: Полтавці в українському літературному контексті ХХ століття» (Полтава: Полтавський літератор, 1999).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Лідія Миколаївна Віценя [1]