Ударник (авіація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ганшип)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Озброєний літак Lockheed AC-130 стріляє зі своєї зброї під час нічної операції у 1988

Ударник, ґа́ншип (англ. gunship — «озброєний ЛА») ― це військовий літальний апарат, який несе на борту важку зброю, основним завданням якого є завдання ударів по наземних цілях.

Термінологія[ред. | ред. код]

Термін gunship походить з середини ХІХ століття як синонім слова «канонерський човен» і також має відношення до важкоозброєних парових панцерників часів Громадянської війни у Америці[1].

Авіація часів Другої світової війни[ред. | ред. код]

Ескорт бомбардувальників[ред. | ред. код]

У 1942 та 1943 нестача ескортних винищувачів ВПС армії США на європейському ТВД призвели до створення експериментальних літаків з важким озброєнням на основі літаків Boeing B-17F Flying Fortress, а пізніше Consolidated B-24D Liberator де кожний з них мав від 14 до 16 кулеметів Browning AN/M2 .50 cal. Таким чином з'явилися літаки Boeing YB-40 Flying Fortress та Consolidated XB-41 Liberator, «важкі винищувачі»; кожен повинен був супроводжувати формації важких бомбардувальників над окупованою Європою під час стратегічних бомбардувань. Інколи YB-40 називали «gunship»[2]. Таким чином, було переобладнано 25 літаків B-17, з десяток було розгорнуто в Європі; а XB-41 так і залишився прототипом.

Штурмовики[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни, виникла потреба у великій кількості штурмовиків, що призвело до розробки важкоозброєної броньованої версії North American B-25 Mitchell. 405 створених машин моделі B-25G було озброєно гарматою 75 мм M4, а тисяча B-25H більш легкою гарматою TE13E1 того ж калібру[3]. Найбільшою серією став варіант B-25J без такого важкого озброєння, але здатний нести, вісімнадцять кулеметів «Ma Deuce» AN/M2 Browning .50-cal, більше ніж будь-який тодішній американський літак: вісім у носі, чотири під кокпітом у конформних гарматних підвісках спрямованих вперед, два у надфюзеляжних баштах спрямованих вперед, по одній парі з бортів і одна пара у хвості[3] — при цьому чотирнадцять кулеметів спрямовані вперед — для штурмовки[4]. Пізніше B-25J отримав додатково вісім 130 мм високошвидкісних ракет (HVAR)[3][5].

Схожі спроби робили у Великій Британії та Німеччині зі створення озброєних літаків з двома двигунами, які мали на озброєнні важкі гармати. Було створено сімнадцять екземплярів de Havilland Mosquito FB Mk XVIII, які мали на борту гармату калібру 57 мм Ordnance QF 6-pounder з автоматом заряджання; також було створено деяку кількість німецьких важких винищувачів Zerstörer з гарматами великого калібру Bordkanone: на відміну від невеликої кількості «винищувачів танків» під назвою Kanonenvogel Ю-87G, які мали спарені автоматичні гармати BK 3,7 37 мм у підкрильних гондолах, а літаки, такі як Ю-88P використовували як «винищувачі танків» та винищувача бомберів як «ганшипи», використовуючи всі три калібри (37, 50 та 75 мм) гармат серії Bordkanone у всіх чотирьох підтипах, а також використовувався підвіски Umrüst-Bausatz /U4 для Me 410 Hornisse з гарматами BK 5 50 мм такі самі, як і на Ю-88P-4, виключно для перехоплення бомбардувальників. Жоден з німецьких двомоторних «ганшипів» не було «зроблено» або перероблено у великій кількості.

Післявоєнна авіація[ред. | ред. код]

Літаки[ред. | ред. код]

У сучасній авіації серед літальних апаратів з фіксованим крилом, до поняття ганшип відносяться літаки з важким озброєнням, яке встановлено на бортах[6] (тобто може стріляти в боки) для атаки наземних або надводних цілей[7]. Ці ганшипи створені для ведення вогню під час польоту навколо цілі замість прямого штурмування. Такі літаки можуть вести вогонь, перебуваючи на вершині уявного конуса, виконуючи при цьому розворот над ціллю[6][8].

Перше згадка про не стандартне використання «ганшипів», у 1964, під час війни у В'єтнамі,[6] популярний транспортний літак Douglas C-47 Skytrain був успішно перероблений ВПС США з мініганами по бортам для стрільби в боки. Тоді літак мав назву «dragonship» або «Puff, the Magic Dragon» (офіційна назва FC-47, пізніше змінена на AC-47). Пізніше під терміном «ганшип» стали мати на увазі більший Lockheed AC-130 Gunship II .[6] На цьому важоозброєнному літаку було встановлено багато збройних систем, в тому числі 7,62 мм мінігани GAU-2/A, 20 мм (0.787 in) шестиствольні роторні гармати  M61 Vulcan, 25 мм (0.984 in) п'ятиствольні роторні гармати GAU-12/U Equalizer, 30 мм ланцюгові гармати Mk44 Bushmaster II, 40 мм автоматична гармата (1.58 in) L/60 Bofors та 105 мм (4.13 in) гаубиця M102. Douglas AC-47 Spooky, Fairchild AC-119[9] and the AC-130 Spectre/Spooky,[10] були уразливими і могли працювати лише після встановлення панування у повітрі.[6] Невеликі ганшипи, такі як Fairchild AU-23 Peacemaker та Helio AU-24 Stallion були також розроблені США під час війни у В'єтнамі. Ці літаки були дешевими і простими в польоті та обслуговуванні, і передавалися дружнім урядам Південно-Східної Азії для боротьби з повстанцями, перебуваючи на озброєння Національних ВПС Кхмерів, Тайських королівських ВПС та ВПС В'єтнаму, а також використовувалися ВПС США в малій кількості.

Відновлення зацікавленості у концепції ганшипів проявилися у створені варіанту Alenia C-27J Spartan. Хоча ВПС США вирішили не закуповувати AC-27J, інші країни, серед них і Італія, обрали літак для ознайомлення.[11] До того ж у 2013 Командування спеціальних операцій ВПС США повідомило про випробування ганшипа версії C-145A Skytruck озброєного спареною кулеметною системою GAU-18 .50-калібру.[12]

Вертольоти[ред. | ред. код]

Перші вертольоти-ганшипи також мали озброєння, з якого можна було вести вогонь у боки, наприклад, вертоліт Aérospatiale Alouette III, який використовували у колоніальній війні Португалії, а також у війні за незалежність Намібії та у громадянській війні в Родезії.[13]

Під час війни у В'єтнамі, всюдисущі вертольоти Bell UH-1 Iroquois були перероблені на ганшипи шляхом встановлення американських підсистем озброєння вертольотів — це була зброя, що стріляла вперед: така як кулемети, НАРи та автоматичні гармати, які почали з'являтися у 1962—1963[14]. Вертольоти могли виконувати маневрування наближаючись до цілі. У цьому випадку, термін gunship є синонімом важкоозброєний вертоліт[15]. Спеціально розроблені ударні вертольоти, наприклад Bell AH-1 Cobra також підходять під цей термін[15]. У будь-якому випадку, озброєння ганшипів складається з кулеметів, НАРів, автоматичних гармат, ракет тощо[15].

Радянський Мі-24 (кодова назва НАТО: Hind) це великий, важкоозброєний та броньований вертоліт-ганшип, а також десантний транспорт.[16] Він з'явився у 1970-ті і використовувався до 1991 радянськими ВПС, а його наступники після-1991, крім того його використовували більш ніж у 30 країнах[17]. Озброєння складалося з кулеметів, керованих і не керованих ракет, гармат тощо[17]. Його фюзеляж мав важке бронювання і був розрахований на захист від пострілів зі зброї калібру .50 caliber (12,7 мм). Його броньований кокпіт і титанова голівка гвинта витримували влучання з 20 мм гармат.[17]

Галерея[ред. | ред. код]

Приклади ганшипів[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]