Гаспар де Крайєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаспар де Крайєр
нід. Gaspar de Crayer
Gaspar de Crayer.jpg
Худ. Паулюс Понтіус за малюнком ван Дейка. «Гаспар де Крайєр»
При народженні нід. Gaspar de Crayer
Народження 18 листопада 1584(1584-11-18)
Антверпен, Фландрія
Смерть 27 січня 1669(1669-01-27) (84 роки)
  Гент
Національність фламандець
Громадянство Південні Нідерланди[d]
Жанр біблійні, жанрові і історичні композиції, портрети
Навчання в місті Антверпен без стажування в Римі і Італії
Діяльність художник
Напрямок пізній маньєризм, бароко
Покровитель управителі Іспанських Нідерландів
Твори The adoration of the shepherds[d], The descent from the cross[d] і Q17531415?

Гаспар де Крайєр у Вікісховищі?

Гаспар де Крайєр (нід. Gaspar de Crayer 18 листопада 1582, Антверпен – 27 січня 1669, Гент) — фламандський художник доби бароко.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько був художником-декоратором. Син упадкув і його прихильність до мистецтва, і його повне ім'я Гаспар де Крайєр, тобто став де Крайєр молодший.

Перші художні навички опановував у батька. Потім навчався у майстерні Рафаеля Коксі, сина художника Міхіля Коксі (1540 - 1616).

Гаспар де Крайєр не прагнув залишитися у Антверпені, що страдав від каральних акцій іспанців, а почав робити власну кар'єру у місті Брюссель, центрі аристократичного мистецтва Іспанських Нідерландів і резиденції ерцгерцогів. 1607 року він був прийнятий до гільдії св. Луки, а у період 1611-1617 років був обраний на посаду декана цієї гільдії.

На відміну від інших майстрів, Гаспар де Крайєр молодший не відвідував Італії і не пройшов стажування у папському Римі, що вважався школою для митців з північних країн Європи. Він починав працювати у манері пінього відродження і маньєризму.

У середньому періоді творчості він зустрівся із творами Пітера Пауля Рубенса, що привіз із Італії стилістику бароко. Не збережено відомостей про контакти між Гаспаром де Крайєром молодшим і Рубенсом. Але художник мав можливість бачити і вивчати його твори, бо Рубенс рахувався придворним художником ерцгерцогів з правом жити і працювати не у Брюсселі, а у Антверпені. Згодом Гаспар де Крайєр молодший перейшов на манеру, схожу з художньою манерою Рубенса і таким чином сприяв її розповсюдженню. Був відомим власними картинами для вівтарів католицьких храмів доби контрреформації та портретами аристократів. Мав дружні і ділові стосунки з Маттісом Муссоном з міста Антверпен, що також сприяв отриманю художником нових замов.

Відомо, що Гаспар де Краєр був одружений і ще 17 лютого 1613 року узяв шлюб із пані Катариною Янсенс.

Перелік обраних творів[ред. | ред. код]

Гаспар де Крайєр. «Не затуляй мені сонце (філософ Діогені і Алекандр Македонський)», середина 17 ст.

Галерея обраних творів[ред. | ред. код]

Гаспар де Крайєр. «Керівники благодійного закладу біля розп'яття», бл. 1630-1640 рр.

Парадний портрет роботи митця[ред. | ред. код]


Див.також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • https://rkd.nl/en/explore/artists/19021 ( Netherlands Institute for Art History, Нідерландський інститут історії мистецтв)
  • Hans Vlieghe. "Crayer, Gaspar de." Grove Art Online. Oxford Art Online Oxford University Press, Web 4 February 2015.
  • K. Zoege von Manteuffel: Crayer, Jaspar oder Caspar de in:Thieme Becker
  • T.Castor: Crayer (Craeyer), Gaspard (Caspar; Gaspard II; Jasper) in: Saur (AKL)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гаспар де Крайєр