Георг Віктор (князь Вальдек-Пірмонту)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Віктор
нім. Georg Viktor
Георг Віктор
6-й князь Вальдек-Пірмонту
Початок правління: 15 травня 1845
Кінець правління: 12 травня 1893

Попередник: Георг II
Наступник: Фрідріх

Дата народження: 14 січня 1831(1831-01-14)
Місце народження: Арользен, Вальдек-Пірмонт
Дата смерті: 12 травня 1893(1893-05-12) (62 роки)
Місце смерті: Маріанські Лазні, королівство Богемія, Австро-Угорщина
Дружина: 1) Олена Нассауська
2) Луїза Глюксбурзька
Діти: Від першого шлюбу: Софія, Пауліна, Марія, Емма, Олена, Фрідріх, Єлизавета
Від другого шлюбу: Вольрад
Династія: Вальдекський дім
Батько: Георг II
Мати: Емма Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
Нагороди:
орден Серафимів

Георг Віктор (нім. Georg Viktor), (нар. 14 січня 1831 — пом. 12 травня 1893) — князь Вальдек-Пірмонту у 18451893 роках, син попередньго князя Вальдек-Пірмонту Георга II та принцеси Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймської Емми. У 18451852 роках правив під регентством матері. Батько королеви-консорта Нідерландів Емми.

Учасник Австро-прусської війни. Генерал від інфантерії прусської армії. Кавалер орденів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1831 року в Арользені. Був четвертою дитиною та другим сином в родині князя Вальдек-Пірмонту Георга II та його дружини Емми Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймської. Мав старших сестер Августу й Ерміну. Старший брат помер в ранньому віці до його народження. Згодом сімейство поповнилося молодшим сином Вольрадом.

Став князем у віці 14 років після смерті батька. До 1852 року правив під регентством матері. Відмовився визнавати конституцію, прийняту під час німецької революції, і перебрав на себе правління лише після внесення до неї конституційної поправки 17 серпня.

Портрет Олени Нассау

У віці 22 років одружився із принцесою Нассауською, Оленою, яка була його одноліткою. Весілля відбулося 26 вересня 1853 у замку Бібріх у Вісбадені. У подружжя народилося семеро дітейː

Мешкали в Арользенському замку у столиці князівства. Літньою резиденцією слугував замок Пірмонт, який був частиною Пірмонтської фортеці.

Під час Австро-прусської війни Георг Віктор швидко та рішуче став на бік Пруссії. Мав чин генерала від інфантерії прусської армії.

У 1867 році вступив до Північнонімецької конфедерації. Оскільки через свою бідність країна не могла взяти на себе нові тягарі, пов'язані із приєднанням до союзу, то, за договором від 18 липня 1867, управління Вальдек-Пірмонтом було передано Пруссії на 10 років. Договір був подовжений двічі: у 1877 та 1887 роках.[1] Пропозицію повної анексії Бісмарк відхилив. За князем залишалося право на помилування, влада над церквою та прийняття законодавства. В цілому, це було надзвичайно вигідне рішення для все ще незалежної і «суверенної» країни. Доходи були збільшені за рахунок прусської допомоги, витрати — значно скорочені. Пруссії це коштувало близько півмільйона марок на рік.[2]

Відповідно військової угоди від 6 серпня 1867 року контингент Вальдек-Пірмонту був включений до прусської армії. Георг Віктор також був почесним шефом 3-го гессенського піхотного полку № 83.

Портрет Георга Віктора

У 1871 році князівство увійшло до складу Німецької імперії.

Аби компенсувати втрату політичного впливу і мати якесь значення на династичної сцені Європи, метою князя та його дружини стало, в основному, влаштування вигідних партій для своїх дітей. Георг Віктор цікавився наукою, діти поділяли його захоплення. Завдяки йому вони були обізнані в історії та культурі, багато читали. Зрештою, троє з них увійшли до правлячих європейських сімей. Олена встигла побачити весілля чотирьох старших доньок, перед тим як пішла з життя у жовтні 1888 року.

У віці 60 років Георг Віктор узяв другий шлюб із 33-річною принцесою Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзькою Луїзою. Весілля відбулося в Луїзенлунді 29 квітня 1891. Наступного року народився єдиний син пари:

12 травня 1893 року князь помер від пневмонії у Маріанських Лазнях. Тіло перевезли з Богемії до Вальдек-Пірмонту і поховали на цвинтарі в Родені.[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Карл Август
Fürst Carl von Waldeck und Pyrmont.jpg
 
Крістіана Генрієтта Пфальц-Цвайбрюкенська
Johann Georg Ziesenis - Christiane Henriette von Pfalz-Zweibrücken.jpg
 
Август II
 
Крістіна Єлизавета Ангальт-Бернбурзька
 
Карл Людвіг
 
Елеонора Сольмс-Браунфельська
 
Карл Крістіан Нассау-Вайльбург
Karl Matthias Ernst, Karl Christian von Nassau Weilburg 1.jpg
 
Кароліна Оранж-Нассауська
Portrait of Carolina van Oranje-Nassau, PF de la Croix.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг I
Fürst Georg von Waldeck und Pyrmont.jpg
 
 
 
 
 
Августа Шварцбург-Зондерсгаузенська
Fürstin Auguste von Waldeck und Pyrmont.jpg
 
 
 
 
 
Віктор II
 
 
 
 
 
Амалія Нассау-Вайльбурзька
Amalie von Nassau-Weilburg.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг II
Georg II. Fürst zu Waldeck und Pyrmont.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Емма Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
Emma von Anhalt-Bernburg-Schaumburg-Hoym.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг Віктор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЭСБЕ/Вальдек, княжество в Германии [1] (рос.)
  2. Правління Георга Віктора [2] (нім.)
  3. Князівська усипальня в Родені [3] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 7, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. [1939], DNB 367632829, S. 501, Nr. 2437.
  • Gerhard Menk: Waldecks Beitrag für das heutige Hessen. 2. Auflage, Wiesbaden 2001.
  • Hartmut Platte: Waldeck und Pyrmont. Geschichte eines Fürstenhauses. 2. Auflage. Börde-Verlag, Werl 2003, ISBN 3-9806221-8-5 (Deutsche Fürstenhäuser 3).

Посилання[ред. | ред. код]