Головеньки (Ніжинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Головеньки
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Громада Височанська сільська громада
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Засноване I пол.XVII століття
Населення 1185 мешканців[1]
Площа км²[1]
Поштовий індекс 16413
Телефонний код +380 4653
Географічні дані
Географічні координати 51°22′59″ пн. ш. 32°39′59″ сх. д. / 51.38306° пн. ш. 32.66639° сх. д. / 51.38306; 32.66639Координати: 51°22′59″ пн. ш. 32°39′59″ сх. д. / 51.38306° пн. ш. 32.66639° сх. д. / 51.38306; 32.66639
Середня висота
над рівнем моря
125 м
Водойми річка Криниця
Відстань до
районного центру
28 км
Найближча залізнична станція Доч
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 16412, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Високе, вул. Центральна, буд. 86
Карта
Головеньки. Карта розташування: Україна
Головеньки
Головеньки
Головеньки. Карта розташування: Чернігівська область
Головеньки
Головеньки
Мапа
Мапа

Голове́ньки — село в Україні, у Височанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення — 1185 осіб (2012 рік)[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на північному сході району, за 28 км від районного центру — міста Борзна та за 11 км від залізничної станції Доч. Висота над рівнем моря — 125 м[2].

У селі бере початок річка Криниця, ліва притока Сейму.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в першій половині 17 сторіччя на території Чернігівського воєводства[3] Речі Посполитої. На території села збереглася архітектурна пам'ятка початку XIX століття — дерев'яна церква Святого Архистратига Михаїла[4].

1917 — у складі УНР. З 1920 — радянська влада. За російсько-більшовицької влади в селі розгорнувся потужний рух за автокефалію Української Православної Церкви, відкрито одну з найбільших в Конотопській окрузі парафій УАПЦ.[5]

(1921) року у селі Головеньках Борзнянського повіту Конотопської округи одноголосно було обрано на священика з 15 кандидатів саме «за отправи, за промову на українській мові, підкреслюю на українській». Автор історії парафії не без іронії підкреслює, що з цих численних кандидатів «були і з сильними голосами, і з великими заслугами, і з довгими бородами», але обранецм став молодий, без бороди, стрижений Савченко: «дівственна Головенська парахвія серцем почула, рідна мова заворушила її душу і вона обрала Савченка»
[6][7]

1929 — спроби комуністів вилучити землі у незалежних господарників та створити колгоспи. Організований опір активістам примусив владу вдатися до прямого терору[8] — Головеньки зачислені на так звану чорну дошку[9], що спричинило масову смерть селян.

596 жителів Головеньок брали участь у Другій світовій війні, 300 з них — загинули, 215 — нагороджені орденами і медалями СРСР. Серед них — гвардії сержант Ілля Петрович Яременко — повний кавалер Ордена Слави. За час відсутності сталінської влади у селі загинули лише 14 сільчан. Але на їхню честь більшовики спорудили обеліск.

У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», за яким було закріплено 4728 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3530 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, овочі.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Височанської сільської громади[10].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, і ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу новоутвореного Ніжинського району[11].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі є 9 річна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 3 магазинів, відділення зв'язку.

Видатні люди[ред. | ред. код]

В Головеньках народилися:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
  2. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Головеньки [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  3. Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. Київ, 2006. C. 298, 440. ISBN 966-8201-17-5
  4. Подесіння. Історичні відомості. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 29 серпня 2012.
  5. «В Українській Церкві велика була духовна сила…» Становлення УАПЦ в описах самовидців та учасників церковно-визвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніпров'ї. 1917—1925. Ніжин, 2012. С. 135—136 ISBN 978-966-2185-17-1
  6. «В Українській Церкві велика була духовна сила…» Становлення УАПЦ в описах самовидців та учасників церковно-визвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніпров'ї. 1917—1925. Ніжин, 2012. С. 9 ISBN 978-966-2185-17-1
  7. ЦДАВОВУ. — Ф. 3984. — Оп. 3. — Спр. 219. — Арк. 42
  8. Загальний список населених пунктів, занесених на «ЧОРНУ ДОШКУ» у 1932—1933 роках (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2013. Процитовано 13 березня 2013.
  9. «Чорні дошки» Голодомору — економічний метод знищення громадян УРСР. Село Ядути. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 13 березня 2013.
  10. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  11. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]