Грань (геометрія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Грань.

Грань (у стереометрії) — плоска поверхня, яка є частиною межі геометричного тіла; плоскі багатокутники, які обмежують многогранник, називаються його гранями.

Також гранями називаються дві півплощини, які утворюють двогранний кут.

Багатокутні грані[ред. | ред. код]

Отже, в елементарній геометрії основне визначення: грані — плоскі (двовимірні) багатокутники, які обмежують многогранник. Іншою назвою для багатокутної грані є сторона багатокутника. В багатьох слов'янських мовах грань — стінка (стіна): пол. ściana, болг. стена, чеськ. stěna, словац. stena. Близьким поняттям до грані є плитка — елемент теселяції на евклідовій площині.

Приклади правильних граней і плиток
Куб має 3 квадратні грані при вершині.	Малий зірчастий додекаедр) має 5 пентаграмних^{[K 1]} граней при вершині. Можна розглядати також трикутні грані.	Квадратне замощування в евклідовій площині має 4 грані (плитки) при вершині.	Замощування п'ятірками квадратів^[en] гіперболічної площини має 5 квадратних граней (плиток) при вершині.	Тесеракт має 3 квадратні грані при ребрі.