Грицівка
| село Грицівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Прилуцький район |
| Рада | Рябухівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1666 |
| Населення | 237 |
| Площа | 1,2 км² |
| Густота населення | 197,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17213 |
| Телефонний код | +380 8–04634 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°55′02″ пн. ш. 33°03′20″ сх. д. / 50.91722° пн. ш. 33.05556° сх. д.Координати: 50°55′02″ пн. ш. 33°03′20″ сх. д. / 50.91722° пн. ш. 33.05556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
128 м |
| Водойми | Ромен |
| Найближча залізнична станція | Талалаївка |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17212, село Рябухи, вулиця Садова, 9а |
| Карта | |
  Грицівка | |
 Грицівка | |
| Мапа | |
| |
Гри́цівка — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Підпорядковане Рябухівській сільській раді. Розташоване на правому березі річки Ромен, за 10 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 237 осіб, площа — 1,2 км².
Археологія[ред. | ред. код]
Біля села є курганII-I тисячоліття до н. е. і городище XI-XIII століть з поселенями II-I тисячоліття до н. е. і XI-XIII століть[1].
Історія[ред. | ред. код]
У 17-18 століттях — передмістя сотенного центру міста Красний Колядин, за 2 версти через річку. Вперше згадується 1666. Тоді ж входило до Красноколядинської сотні Прилуцького полку.
1666 — 7 господарств селян, які «орали на 2-х волах»; козаки не показані.
1729 налічувало 25 дворів селян і 9 дворів підсусідків (козаки не показані).
1780 — 9 дворів (10 хат) селян, якими володіли красноколядинський сотник Петро Семенович Максимович і сотник Глинської сотні Антон Крижанівський, 7 дворів (9 хат) і 4 хати підсусідків. Того року вже вказано станове козацьке населення — 29 дворів (49 хат) козаків, 2 двори (2 хати) і 2 бдв. хати козачих підсусідків.
Біля Грицівки розташовувалися кургани скіфського часу (5-3 ст. до н. е.), виявлені городища і поселення періоду Київської держави (9-13 ст.). Після скасування анексії Гетьманщини Російською імперією, Грицівка 1782 відійшла до Роменського повіту Чернігівського намісництва.[2] У 1802р в зв'язку з утворенням Чернігівської губернії село Грицівка увійшло до Конотопського повіту. Згідно «Списка населённых мест: Черниговская губерния» в 1859р в селі Грицівка нараховувалося 86 дворів. Проживало 313 чоловіків і 236 жінок (549 жителів)[3]. Особливо славилися грицівчани у вирощуванні тютюну.
Селище є на мапі 1812 року.[4]
З 1917 — у складі УНР. Козацька частина села активно підтримала відновлену українську державу, взявши участь у війні проти російських більшовиків (зокрема, хорунжий Володимир Назаренко). З 1921 — стабільний комуністичний режим, який з 1929 вдався до систематичного терору проти незалежних господарників. 1932 комуністи почали убивства голодом, відтак село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР.
Восени 1941 сталінська влада залишила село, 1943 — повернулася.
З 1991 — у складі Талалаївського району держави Україна.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Володимир Назаренко (1898 — ?) — хорунжий Армії УНР.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: Українська Радянська Енциклопедія, 1990.
- ↑ Шкоропад Д. О., Савон О. А. — Прилуччина: Енциклопедичний довідник. 2007. — 132 с.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 48 : Черниговская губерния : ... по сведениям 1859 года. - 1866.. elib.shpl.ru. Процитовано 6 грудня 2021.
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 7 грудня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник. 2007. — 132 с.
| |||||||||||
