Стара Талалаївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стара Талалаївка
Загальний вигляд на церкву..jpg
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Талалаївський район
Рада/громада Староталалаївська сільська рада
Код КОАТУУ 7425383501
Основні дані
Засноване 1629[1]
Населення 805
Площа 3,585 км²
Густота населення 224,55 осіб/км²
Поштовий індекс 17260
Телефонний код +380 4634
Географічні дані
Географічні координати 50°47′55″ пн. ш. 33°06′20″ сх. д. / 50.79861° пн. ш. 33.10556° сх. д. / 50.79861; 33.10556Координати: 50°47′55″ пн. ш. 33°06′20″ сх. д. / 50.79861° пн. ш. 33.10556° сх. д. / 50.79861; 33.10556
Середня висота
над рівнем моря
162 м
Водойми Руда, Березовиця
Місцева влада
Адреса ради 17260, Чернігівська обл., Талалаївський р-н, с.Стара Талалаївка, вул. Миру, 34а , тел.+380-4634-2-12-17
Карта
Стара Талалаївка. Карта розташування: Україна
Стара Талалаївка
Стара Талалаївка
Стара Талалаївка. Карта розташування: Чернігівська область
Стара Талалаївка
Стара Талалаївка
Мапа

Стара Талалаївка (до 1921 року — Талалаїівка, у 1921—2016 роках — Сильченкове) — село в Україні, в Талалаївському районі Чернігівської області. Населення становить 805 осіб. Орган місцевого самоврядування — Староталалаївська сільська рада.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 965 осіб, з яких 402 чоловіки та 563 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 799 осіб[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 97,76 %
російська 2,11 %

Успенська церква[ред. | ред. код]

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Загальний вигляд на церкву

Уродженці та визначні жителі села[ред. | ред. код]

  • Кавалерідзе Іван Петрович — проживав у селі після переїзду батьків із с. Новопетрівка (Роменський район). У 1904 році виїхав на навчання до Києва.
  • Ротач Петро Петрович — проживав на Гусаківщині під час навчання в школі.
  • Литвинчук Анатолій Григорович. — *23.02.1935, с. Сильченкове — +11.08.1993, м. Чернівці) — український режисер, народний артист України (1990). Після загибелі батька на фронті німецько-радянської війни мати із сім'єю у 1944 році переїхала вчителювати на Львівщину, де Анатолій закінчив десятирічку, а в 1952 році вступив на філологічний факультет Чернівецького державного університету. Впродовж 1957—1960 рр. вчителював, у 1960—1965 рр. — навчався на режисерському факультеті Харківського інституті мистецтв. З 1965 р. — режисер-постановник Чернівецького музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської. Ним поставлено понад 60 вистав, зокрема: «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького (1971), «Таня» О. Арбузова (1972), «Безталанна» І. Карпенка-Карого (1976), «Одруження» М. Гоголя (1981) та інші. В 1993 р. удостоєний Державної премії ім. І. Котляревського за постановку вистав «Гнат Приблуда», «Пан Мандатор», «Новий двірник» С. Воробкевича та «Запечатаний двірник» Ю. Федьковича. Митець є лауреатом премій Героя Радянського Союзу ім. Кузьми Галкіна (1967), а також ім. Сидора Воробкевича, Григорія Шабашкевича. У серії «Золоті імена Буковини» вийшла книжечка Юхима Гусара «Сповідався театру, як квітка сонцю»: Штрихи до портрета режисера-педагога, народного артиста України Анатолія Григоровича Литвинчука.- Чернівці: Місто, 2010. — 48 с., іл. — ISBN 978-966-2951-63-9. Одна з вулиць у Чернівцях названа його іменем, на фасаді будинку № 3 на вул. Шиллера встановлено меморіальну дошку: «У цьому будинку жив народний артист України, режисер-педагог Анатолій Григорович Литвинчук 1935—1993». Його ім'я занесено на «Алею зірок» на Театральній площі у Чернівцях.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]