Грищук Максим Олександрович
| Грищук Максим Олександрович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 18 травня 1984 (40 років) Тернопіль |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | прокурор |
| Alma mater | Тернопільський національний економічний університет |
| Учасник | Російсько-українська війна (з 2014) |
| Посада | в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ( з 21 серпня 2020 до 28 липня 2022 року) |
| Попередник | Назар Холодницький |
| Наступник | Олександр Клименко |
| Діти | Ольга та Анна |
| Нагороди |   |
Макси́м Олекса́ндрович Грищу́к (нар. 18 травня 1984, Тернопіль[1]) — український прокурор, в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (з 21 серпня 2020 до 28 липня 2022 року), учасник АТО. Під час першого конкурсу на посаду керівника САП — один із двох претендентів на цю посаду.
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
фото 1 |
|
|
фото 2 |
Народився 18 травня 1984 року в Тернополі.
Навчався в загальноосвітній школі № 5 Тернополя з поглибленим вивченням іноземних мов, яку закінчив 2001 року. Після того навчався на юридичному факультеті Тернопільського національного економічного університету та в магістратурі (2007—2009) Національній академії прокуратури України, які закінчив з відзнакою.[джерело?]
Кар'єру розпочав у 2004 році юристом[2] ще під час навчання в Тернополі — працював на пів ставки юрисконсультом в ЖЕКу.
У прокуратурі — з 2008 року. Починав зі стажиста прокуратури м. Червонограда Львівської області, з травня 2012 по грудень 2015 року працював на посаді прокурора у прокуратурі м. Львова.
У серпні 2014 року призваний на службу до ВДВ ЗСУ під час мобілізації. Воював у зоні проведення АТО в лавах 80-ї та 81-ї бригади, зокрема в грудні 2014 — січні 2015 захищав Донецький аеропорт.
Починав рядовим з посади стрільця — номера обслуги АГС. Демобілізований у вересні 2015 року з посади командира кулеметного відділення 2-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБР.
Через захоплення ще у шкільному та студентському віці мандрівництвом, спортивним орієнтуванням та активну участь у національній скаутській організації «Пласт», під час служби у ЗСУ призначений інструктором батальйону з картографії.
В армії отримав псевдо «Прокурор», а після повернення — «Прокурор-кіборг»[1][3][4].
27 листопада 2015 набрав 9 голосів членів конкурсної комісії з обрання антикорупційного прокурора (керівника САП). Його кандидатура, нарівні з кандидатурою Назара Холодницького, подана Генеральному прокурору України Віктору Шокіну[5].
4 грудня 2015 з подання свого недавнього конкурента призначений на посаду першого заступника керівника САП[6]. Після звільнення Назара Холодницького призначений виконувачем обов'язків голови САП з 21 серпня 2020 року[7]. Низка суперечливих фактів на етапі нового конкурсу на посаду керівника САП у 2021 році перешкодили Максимові Грищуку далі претендувати на цю посаду[8].
З початком російського вторгнення 2022 в Україну Максим Грищук брав участь в обороні Києва на чолі підрозділу, що складався з 12 прокурорів[9]. З жовтня 2022 року — командир роти вогневої підтримки в 112 бригаді ТрО[10].
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня «за високий рівень професіоналізму, хоробрість, самовідданість і мужність»[11] та орденом «Народний Герой України».
- ↑ а б Антикорупційним прокурором стане Грищук або Холодницький / Високий Замок, 27.11.2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
- ↑ Анкета Грищука М. О., заповнена 19 жовтня 2015 [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] на сайті ГПУ
- ↑ Залишилося сім претендентів на посаду антикорупційного прокурора: Біографія та майно кандидатів / Тиждень.ua, 27 листопада 2015. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
- ↑ Прокурор-«киборг» Максим Грищук претендует на должность в антикоррупционной прокуратуре / Цензор.нет, 25.11.2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
- ↑ Комісія вибрала Шокіну двох кандидатів на антикорупційного прокурора / УП, 27 листопада 2015, 17:15. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
- ↑ Віктор Шокін призначив Максима Грищука першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури / 04.12.2015, Управління зв'язків із громадськістю та ЗМІ ГПУ Архівовано 04.12.2015
- ↑ Призначено в.о. голови САП. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
- ↑ Очільнику САП не вдалося довести свою доброчесність. Закон і Бізнес. 02.06.2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 03.06.2021.
- ↑ Репортаж Слідство.Інфо про підрозділ Максима Грищука, 11 березня 2022
- ↑ Максим Грищук, прокурор-кіборг, ротний командир 112 бригади ТрО. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №47/2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 квітня 2016.
- «Неправильний» прокурор [Архівовано 9 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Кіборг із позивним «Прокурор». Максим Грищук: довга дорога від ДАПу до САПу | Громадське телебачення. hromadske.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
- Якщо страшно – ти маєш йти першим. Це задача командира – Максим Грищук, екс-голова САП (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
|
Це незавершена стаття про юриста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 18 травня
- Народились 1984
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Тернополя
- Українські прокурори
- Випускники Тернопільської школи № 5
- Випускники юридичного факультету Західноукраїнського національного університету
- Керівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури