Гудима Борис Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Миколайович Гудима

Час на посаді:
10.12.1997 — 21.03.2000

Народився29 грудня 1941(1941-12-29) (77 років)
Приморський край
ГромадянствоУкраїна Україна
Професіядипломат
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Борис Миколайович Гудима (29 грудня 1941) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 грудня 1941 року в селі Сосновка Яковлевського району Приморського краю (Росія). Закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка (1969), факультет романо-германської філології; Київський державний університет ім. Т.Шевченка (1982), юридичний факультет; Курси удосконалення дипломатичних представників при Дипломатичній академії МЗС СРСР(1983). Володіє іноземними мовами: англійською, російською та французькою.

З 1959 по 1960 — слюсар-ремонтник Спеціалізованого управління № 12 тресту «Будмеханізація» м. Києва. З 1960 по 1963 — служба в збройних силах. З 1963 по 1969 — студент Київського державного університету ім. Т.Шевченка. З 1969 по 1971 — перекладач англійської мови групи радянських спеціалістів м. Дамаск Сирійської Арабської Республіки. З 1971 по 1974 — викладач кафедри теорії і практики перекладу факультету романо-германської філології Київського державного університету ім. Т.Шевченка. З 1974 — старший лаборант, референт-перекладач інституту держави і права АН України. З 1974 по 1975 — аташе консульського відділу МЗС Української РСР. З 1975 по 1980 — співробітник Міжнародної організаційної праці м. Женева. З 1980 по 1982 — 2-й секретар Генсекретаріату МЗС Української РСР. З 1982 по 1983 — слухач курсів удосконалення керівних дипломатичних працівників при Дипломатичній академії МЗС СРСР. З 1983 по 1984 — 2-й секретар МЗС Української РСР. З 1984 по 1989 — 2-й, 1-й секретар Постійного представництва Української РСР при ООН в Нью-Йорці. З 1989 по 1993 — 1-й секретар, радник відділу міжнародних економічних організацій, радник, начальник відділу міжнародних організацій. Член делегації Української РСР на 46-у сесію Генеральної Асамблеї ООН.[1] З 12.1992 по 1994 — начальник Управління міжнародних організацій, член колегії МЗС України.[2] З 1994 по 1996 — заступник Постійного представника України при ООН в Нью-Йорці. З 03.1996[3] по 01.1998[4] — заступник міністра МЗС України. Голова Міжвідомчої комісії з питань співробітництва України в рамках Центральноєвропейської ініціативи.[5] Член Комісії для підготовки проектів двосторонніх угод України з Болгарією, Чехією та Федеративною Республікою Німеччини з питань Ямбурзьких угод.[6] Член Консультативної ради незалежних експертів з комплексного вирішення проблем, пов'язаних з Чорнобильською АЕС[7] Член Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій.[8] З 04.1996 по 11.1997 — Член Комісії при Президентові України з питань громадянства. З 12.1997 по 07.2000 — член Комісії з питань ядерної політики і екологічної безпеки при Президентові України.[9] З 10.12.1997[10] по 21.03.2000[11] — Представник України при ЄС. З 21.03.2000[12] по 19.04.2004[13] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італійській Республіці. Підписав від імені України Конвенцію про міжнародні права на мобільне обладнання та Протокол до Конвенції про міжнародні права на мобільне обладнання з питань, що стосуються авіаційного обладнання, прийнятих 16 листопада 2001 року у м. Кейптаун.[14] З 21.03.2000 по 19.04.2004 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Мальта за сумісництвом. Підписав Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Мальта про співробітництво у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та організованою злочинністю.[15] З 21.03.2000 по 19.04.2004 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сан-Марино за сумісництвом. З 19.01.2004[16] по 04.2004 — Постійний представник України при Продовольчій та сільськогосподарській організації (ФАО) ООН за сумісництвом. З 26.08.2004[17] по 09.06.2006[18] — Надзвичайний та Повноважний Посол у Королівстві Марокко. З 26.08.2004 по 26.12.2006 — Надзвичайний та Повноважний Посол у Мавританії за сумісництвом.

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПОСТАНОВА від 7 серпня 1991 р. N 127 Про склад делегації Української РСР на 46-у сесію Генеральної Асамблеї ООН. Архів оригіналу за 16 січень 2015. Процитовано 14 січень 2015. 
  2. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 4 травня 1993 р. N 323 Про членів колегії Міністерства закордонних справ. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 14 січень 2015. 
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 226/96 Про призначення Б. Гудими заступником Міністра закордонних справ України
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 57/98 Про звільнення Б. Гудими з посади заступника Міністра закордонних справ України. Архів оригіналу за 16 січень 2015. Процитовано 14 січень 2015. 
  5. Міжвідомча комісія з питань співробітництва України в рамках ЦЄІ. Архів оригіналу за 15 січень 2015. Процитовано 14 січень 2015. 
  6. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 листопада 1996 р. N 727-р Про новий склад Комісії для підготовки проектів двосторонніх угод України з Болгарією, Чехією та Федеративною Республікою Німеччини з питань Ямбурзьких угод. Архів оригіналу за 15 січень 2015. Процитовано 14 січень 2015. 
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 950/97 Про Консультативну раду незалежних експертів з комплексного вирішення проблем, пов'язаних з Чорнобильською АЕС. Архів оригіналу за 22 березень 2014. Процитовано 14 січень 2015. 
  8. ПОСТАНОВА КМУ від 2 серпня 1996 р. N 897 Про Державну міжвідомчу комісію у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 1328/97 Про Комісію з питань ядерної політики та екологічної безпеки при Президентові України
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1348/97 Про призначення Б. Гудими Представником України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі)
  11. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 470/2000 Про звільнення Б. Гудими з посади Представника України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі)
  12. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 471/2000 Про призначення Б. Гудими Надзвичайним і Повноважним Послом України в Італійській Республіці
  13. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 440/2004 Про звільнення Б. Гудими з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Італійській Республіці, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Мальта, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Сан-Марино, Постійного представника України при Продовольчій та сільськогосподарській організації (ФАО) Організації Об'єднаних Націй
  14. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 413/2003-рп Про уповноваження Б. Гудими на підписання Конвенції про міжнародні права на мобільне обладнання та Протоколу до Конвенції про міжнародні права на мобільне обладнання з питань, що стосуються авіаційного обладнання. Архів оригіналу за 16 січень 2015. Процитовано 14 січень 2015. 
  15. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 25 грудня 2002 р. N 720-р Про підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Мальта про співробітництво у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та організованою злочинністю. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 14 січень 2015. 
  16. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 62/2004 Про призначення Б. Гудими Постійним представником України при Продовольчій та сільськогосподарській організації (ФАО) Організації Об'єднаних Націй. Архів оригіналу за 16 січень 2015. Процитовано 14 січень 2015. 
  17. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 991/2004 Про призначення Б. Гудими Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Марокко. Архів оригіналу за 16 січень 2015. Процитовано 14 січень 2015. 
  18. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 495/2006 Про звільнення Б.Гудими з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Марокко. Архів оригіналу за 16 січень 2015. Процитовано 19 жовтень 2010. 
  19. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 818/99 Про нагородження відзнаками Президента України

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]