Єльченко Володимир Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єльченко Володимир Юрійович
Єльченко Володимир Юрійович
Єльченко Володимир Юрійович (2010)

Нині на посаді
На посаді з06 січня 2020
Президент  Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр  Олексій Гончарук
ПопередникЧалий Валерій Олексійович

Час на посаді:
2005 — 2007
ПрезидентВіктор Ющенко
ПопередникПолурез Юрій Володимирович
НаступникЧорнобривко Євген Миколайович

Час на посаді:
2010 — 2015
ПрезидентВіктор Янукович
Петро Порошенко
ПопередникГрищенко Костянтин Іванович

Час на посаді:
2015 — 2019
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр  Арсеній Яценюк
Володимир Гройсман
Олексій Гончарук
ПопередникСергеєв Юрій Анатолійович
НаступникКислиця Сергій Олегович

Народився27 червня 1959(1959-06-27) (60 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ОсвітаКиївський університет
БатькоЄльченко Юрій Никифорович
ПрофесіяДипломат

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Володимир Юрійович Єльченко (27 червня 1959, Київ, Українська РСР, СРСР) — український дипломат. Постійний представник України при ООН (2015—2019). Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (з 06.01.2020)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 27 червня 1959 року в Києві. Батько — Єльченко Юрій Никифорович (з 1987 до 1990 рр. завідуючий відділом, секретар ЦК КПУ).

Закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка (1981), факультет міжнародних відносин і міжнародного права. Володіє іноземними мовами: російською, англійською.

З 1981 по 1984 — третій, другий секретар протокольного відділу Міністерства закордонних справ, м. Київ.

З 1984 по 1986 — Другий секретар відділу міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, м. Київ.

З 1986 по 1992 — Другий секретар Постійного представництва України при ООН, м. Нью-Йорк.

З 1992 по 1993 — Перший секретар відділу міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, м. Київ

З 02.1993 по 08.1993 — спостерігач в складі миротворчих сил ООН в колишній Югославії, Західний Сектор (Хорватія)

З 1993 по 1995 — заступник начальника Управління міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, м. Київ.

З 1995 по 1997 — Начальник Управління міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, м. Київ.

З 10.1997 по 08.2001 — Постійний представник України при ООН, м. Нью-Йорк.

З 2000 по 2001 — Постійний представник України в Раді Безпеки ООН.

У березні 2001 — Голова Ради Безпеки ООН.

З 2000 по 2001 — Заступник Міністра закордонних справ України.

З 2001 по 2003 — Заступник Державного секретаря Міністерства закордонних справ України.

З 03.2003 по 05.2003 — Державний секретар Міністерства закордонних справ України.

З 05.2003 по 03.2005 — Перший заступник Міністра закордонних справ України.

З 04.2005 по 23.01.2007 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Австрії.

З 04.2005 по 29.06.2010 — Постійний Представник України в міжнародних організаціях у Відні.

З 02.07.2010 по 9.12.2015 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Російській Федерації.

З 09.12.2015 — Постійний представник України при ООН, м. Нью-Йорк.

01.01.2016 — 31.12.2018 Постійний представник України в Раді Безпеки ООН.

11 травня 2019 року Володимир Єльченко призначений указом президента також послом на Ямайці за сумістництвом.[2]

З 18 грудня 2019 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в США[3].

6 січня 2020 року — вручив вірчі грамоти Президенту США Дональду Трампу[4].

Діяльність[ред. | ред. код]

У Російській Федерації[ред. | ред. код]

Вручення вірчих грамот 2011

17.03.2014 Міністерство закордонних справ України відкликало для консультацій посла України в Росії Володимира Єльченка у зв'язку з ситуацією в Автономній Республіці Крим[5]. 9 грудня 2015 року Президент України Петро Порошенко звільнив Єльченка Володимира Юрійовича з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації[6] та призначив головою представництва України в Організації Об'єднаних Націй[7][8].

В ООН[ред. | ред. код]

9 грудня 2015 року призначений Указом Президента Порошенка постійним представником України при Організації Об'єднаних Націй, замінивши на цій посаді Юрія Сергеєва, який був представником України при ООН з 2007 року[9].

Критика[ред. | ред. код]

Аскольд Лозинський, колишній президент Світового конгресу українців (1998—2008), у січні 2018 року відзначив пасивність Єльченка в Раді Безпеки ООН[10]

На приблизно 500 засідань Ради Безпеки протягом двох років тільки два засідання, 28 квітня 2016 року і 2 лютого 2017 року, були скликані на пропозицію України для розглядання російської аґресії.

У своїх виступах на цих нарадах В. Єльченко жодного разу не порушив «задавнену» справу Криму. Правда, на першому засіданні виступав заступник Міністра закордонних справ України Вадим Пристайко, який коротко згадав про переслідування кримських татар та жодним словом — про повернення Криму Україні.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 911/2019 Про призначення В.Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки
  2. Володимир Єльченко, крім роботи в ООН, буде послом на Ямайці
  3. Зеленський призначив Єльченка послом у США
  4. Єльченко вручив Трампу вірчі грамоти й офіційно очолив посольство України у США
  5. Україна відкликала посла з Росії
  6. Указ Президента України №689/2015 "Про звільнення В.Єльченка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації". president.gov.ua. 2015-12-09. 
  7. Указ Президента України №690/2015 "Про призначення В.Єльченка Постійним представником України при Організації Об'єднаних Націй". president.gov.ua. 2015-12-09. 
  8. Порошенко призначив головою представництва України в ООН Єльченка замість Сергєєва. ukranews.com. Українські новини. 2015-12-09. 
  9. Президент призначив нового представника України при ООН. www.president.gov.ua. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 9 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015 р.. 
  10. Аскольд Лозинський, Дивна пасивність України в Раді Безпеки ООН // «Свобода», 12 січня 2018

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Посли України в США
2019 - -
Наступник:
Чалий Валерій Олексійович -
Попередник: Постійні представники України в ООН
1997 - 2001
Наступник:
Зленко Анатолій Максимович Кучинський Валерій Павлович
Попередник: Постійні представники України в ООН
2015 - 2019
Наступник:
Сергеєв Юрій Анатолійович Кислиця Сергій Олегович
Попередник: Посли України в Австрії
2005 - 2007
Наступник:
Полурез Юрій Володимирович Костюк Вадим Валентинович
Попередник: Посли України в Росії
2010 - 2015
Наступник:
Грищенко Костянтин Іванович Німчинський Руслан Михайлович