Густав Радбрух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густав Радбрух
нім. Gustav Radbruch
RadbruchGustav.jpg
Народився 21 листопада 1878(1878-11-21)[1][2][3]
Любек[4]
Помер 23 листопада 1949(1949-11-23)[1][3] (71 рік)
Гайдельберг, Württemberg-Baden[d], ФРН[4]
Поховання Бергфрідгоф[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність юрист, політик, викладач університету
Alma mater Університет Фрідріха-Вільгельма[d], Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Лейпцизький університет
Науковий керівник Франц фон Ліст (криміналіст)
Володіє мовами німецька
Заклад Кільський університет і Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Учасник Перша світова війна
Членство Гайдельберзька академія наук
Посада Federal Ministry of Justice[d] і депутат Рейхстагу Веймарської республіки[d]
Партія Соціал-демократична партія Німеччини
Батько Heinrich Radbruch[d]

Густав Ламберт Радбрух (21 листопада 1878, м. Любек — 23 листопада 1949, м. Гейдельберг) — німецький правознавець і політик. Був міністром юстиції Німеччини протягом раннього Веймарського періоду. Радбрух також вважається одним з найвпливовіших філософів права 20-го століття.

Вивчав право в Мюнхені, Лейпцигу та Берліні. В 1902 році захистив докторську дисертацію на тему «Теорія адекватної причинності». З 1903 року викладав кримінальне право в Гейдельберзі. У 1904 році був призначений професором кримінального і судового права та філософії права в Гейдельберзі. У 1914—1919 рр — штатний екстраординарний професор у Кенігсберзі, а пізніше в 1919—26 — ординарний професор кримінального права та філософії права Кільського університету.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]