Гусятинська синагога

Гусятинська синагога
49°04′24″ пн. ш. 26°12′31″ сх. д.
Тип споруди	синагога (17 століття)
Розташування	Україна, Гусятин
Початок будівництва	кін. XV — поч. XIV ст.
Стиль	мавритано-готичний
Належність	іудаїзм
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	вул. Пушкіна, 15
Гусятинська синагога (Україна)
Гусятинська синагога у Вікісховищі

Гусятинська синагога (івр. בית הכנסת הגדול של הוסיאטין‎) — колишня синагога оборонного типу, перша згадка про яку датується 1431 роком. Збудована у мавритано-готичному стилі, зазнала кількох перебудов, зараз знаходиться у покинутому стані.

Історія

Первісний вигляд

Гусятин у XV столітті налічував велику хасидську єврейську громаду. Наприкінці XVI — на початку XVII століття містом володіли представники шляхетського роду Калиновських, які активно займались забудовою населеного пункту, його захистом. У той час місто захищали замок та міські укріплення, автономними вузлами оборони яких були Онуфріївська церква та синагога. Вона була побудована у центральній частині старого міста, на пагорбі поблизу річки Збруч.

Зважаючи на призначення синагоги, вона мала своєрідну форму, володіла чітко вираженими оборонними рисами. Це була прямокутна споруда розміром 15,6 х 17,2 метри, товщина стін якої сягала 1,76 — 2,16 метри. Внутрішня частина споруди складалася з чотирьох ярусів, які включали також відкритий бойовий майданчик на даху будівлі. На додачу, тут, у нижньому ярусі північного фасаду споруди, який повернений у сторону Збруча, були влаштовані 4 бійниці для артилерії. Стіни верхнього ярусу синагоги (аттика) були прорізані ключеподібними бійницями. Зв'язок між ярусами споруди забезпечувався за допомогою кам'яних сходів у північно-західному куті будівлі.

Перша перебудова

В середині XVII століття, після пожежі в 1742 році, синагогу ґрунтовно перебудували: зникають внутрішні перегородки між ярусами, що утворюють великий молитовний зал висотою 13,5 метрів. Для зберігання Тори, у східній стіні була облаштована ніша, прикрашена ліпним декором, перед якою було встановлено вівтар. Приміщення було перекрито напівциркульними нервюрними склепіннями зі стрілчастими розпалубками на білокам'яних різьблених консолях. Замість бійниць на другому та третьому рівнях з'явились високі стрільчасті вікна висотою близько 8 метрів, виконані у готичному стилі. Одне з вікон північного фасаду прорізало своєю луткою сходи, що сполучають яруси. Верхній відкритий ярус синагоги, аттиковий ярус, був декоративно обрамлений кілеподібною глухою аркатурою, білокам'яним парапетом у вигляді акантового листя, круглими башточками на кутах парапету. Для маскування стоків дощової води використали декоративний акантовий пояс. Нижня частина споруди, відділена білокам'яним карнизом, декору не має.

Друга перебудова

Інтер'єр синагоги

Під час наступної перебудови до синагоги добудовують допоміжні приміщення: приміщення для жінок, хедер. До західної стіни споруди добудували одно-, а до північної — трьохярусне приміщення. Західна прибудова мала бароковий стиль. Північна прибудова, піднімаючись до рівня карнизу, закривала замуровані раніше артилерійські бійниці нижнього ярусу, а також вікна готичного стилю, що виходили на північну сторону.

Цікавим фактом є те, що у місті у 1829–1904 роках жив єврейський мудрець, рабин і письменник Давид Фрідман Мойше, який писав гебрейською мовою, будинок якого розташовувався на місці колишнього замку Калиновських і був знищений в роки Першої світової війни.

На початку XX століття на одноярусній прибудові з'являється відкрита тераса з парапетом, а північну трьохярусну споруду понижують на один ярус.

Буремні події початку XX століття спричинили значне зменшення єврейської громади в Гусятині, яка на 1923 рік становила лише 546 чоловік.

Руйнація під час війни

Під час Другої світової війни синагога зазнала значних пошкоджень: практично вщент були зруйновані західна і північна прибудови, повністю обвалились склепіння споруди, синагога позбулась західної стіни, сильно постраждав інтер'єр. У 50-х роках, під керівництвом М. Говденко, були проведені масштабні консерваційно-реставраційні роботи, результатом яких стало відновлення західного фасаду, інтер'єру і склепінь споруди. Були також відтворені західна і північна прибудови у вигляді 1-ярусних споруд з терасами. У відновленому приміщенні синагоги розмістили краєзнавчий музей. У 1963 році Кабінет Міністрів УРСР вніс пам'ятку у реєстр з охоронним номером № 689. Помилки реставрації, зокрема проектування системи стоку зливових вод, призвели до руйнації будівлі та виселення музею.

Сучасний стан

Музей у будівлі синагоги припинив своє існування, а саме приміщення було закрито. Для розміщення експозиції не було надано нового приміщення, тому частина її була втрачена. Серед збережених архітектурних елементів слід відзначити різьблені п'яти склепіння, ліпну едикулу в східній стіні синагоги, акантовий пояс (єдиний такого роду, що існує зараз). Попри проведені реставраційні роботи споруда знаходиться у закинутому стані.

Посилання

• Синагога в пгт. Гусятин (рос.)
• ГУСЯТИН. СИНАГОГА. (XVI ст.)
• Синагога в Гусятині
• Сумна історія маленького містечка
• Гусятин может остаться без синагоги XVI века (рос.)