Аркатура

Аркату́ра (нім. Arkatur — «ряд арок», «аркада») — архітектурний термін. Вживається в двох значеннях:
- Стрічка опертих на кронштейни маленьких глухих арок у вигляді фризу або поясу під карнизом (звичайно їх прийнято називати аркатурний фриз, аркатурний пояс). Кронштейни часто декорувались орнаментальними елементами, вирішувались у вигляді масок.
- Декор стіни у вигляді стрічки з невеликих глухих арок, що спираються на колонки з кронштейнами (прийнято називати аркатурно-колончастий пояс, аркатурно-колончастий фриз).
Обидва види аркатур характерні для романського, готичного, візантійського, вірменського, грузинського і давньоруського зодчества.
Крім того, має місце аркатура сліпа — рельєфне або графічне зображення стрічки арок на стіновій поверхні. ряд декоративних несправжніх арок на фасаді будівлі або на внутрішніх стінах приміщень. Іноді має вид поясу, доповненого колонками на кронштейнах.
Застосування[ред. | ред. код]
Аркатура застосовується для пластичного оздоблення фасаду будинку або стіни приміщення.
Колишня соборна мечеть у Кордові, Іспанія
Собор Гервасія і Протасія (Saint-Gervais-et-Saint-Protais de Soissons), Суассон, Франція
Цвинтар Кампо-Санто (Camposanto monumentale) в м. Піза, Італія
Собор святого Якова (Santiago de Compostela), Іспанія
Торре-дель-Оро, Севілья, Іспанія
Собор в м. Кентербері, Англія
Собор в м. Лінчепінга, Швеція
Сан-Міньято-аль-Монте, м. Флоренція, Італія
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аркатура |
|