Гуцуляк Олексій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олексій Гуцуляк
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Олександрович Гуцуляк
Народження 25 грудня 1997(1997-12-25) (26 років)
  Красилів, Хмельницька область, Україна
Зріст 184 см
Вага 74 кг
Громадянство  Україна
Позиція Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Дніпро-1»
Номер 9
Юнацькі клуби
2010–2014 Україна «УФК Карпати»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2019 Україна «Карпати» 100 (12)
2016 Іспанія «Вільярреал С» 0 (0)
2020–2021 Україна «Десна» 28 (2)
2021–т.ч. Україна «Дніпро-1» 53 (16)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2012–2013 Україна Україна U-16 5 (0)
2013–2014 Україна Україна U-17 10 (4)
2015 Україна Україна U-18 3 (0)
2015–2018 Україна Україна U-19 8 (4)
2024– Україна Україна 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 березня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 21 березня 2024.

Олексій Олександрович Гуцуляк (нар. 25 грудня 1997, Красилів, Хмельницька область) — український футболіст, півзахисник клубу «Дніпро-1».

Життєпис[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Вихованець Львівського державного училища фізичної культури. Там відвідував заняття з футболу під орудою тренерів Тараса Павліша та Андрія Дулібського. У складі команди УФК посів четверте місце в ДЮФЛУ. У 2011 році 15-річного Олексія разом з партнером по училищу Володимиром Сеницею намагалися переманити у свою академію скаути донецького «Шахтаря». Але за порадою тренерів футболіст вирішив залишитися у Львові[1].

«Карпати»[ред. | ред. код]

Сезон 2014-2015[ред. | ред. код]

Після завершення навчання Гуцуляк був зарахований до юнацької команди «Карпат». Узимку 2015 головний тренер основної команди львів'ян Ігор Йовичевич запросив зі складу U-19 трьох гравців, серед яких виявився Гуцуляк, на турецькі збори. На зборах футболістові вдалося відзначитися забитими голами у матчах з «Оцелулом»[2] і дніпродзержинською «Сталлю»[3]. Після відновлення чемпіонату 1 березня 2015 в матчі проти донецького «Металурга» Гуцуляк дебютував у Прем'єр-лізі. Тоді Гуцуляк вийшов на заміну замість Дениса Кожанова. У наступному матчі зіграв одразу проти тодішнього гранда українського футболу — дніпропетровського «Дніпра». Брав участь ще в 5-х турах. Останній матч сезону провів проти донецького «Шахтаря», де отримав жовту картку на 88 хвилині.

Сезон 2015-2016[ред. | ред. код]

Розпочав сезон матчем проти харківського «Металіста». Отримав жовту картку в матчі проти «Шахтаря». У 15 турі забив дебютний гол, уразивши ворота «Сталі» і отримав жовту картку. Потім, у наступному матчі, теж отримав жовту. Забив гол у ворота «Говерли» у 23 турі на 48 хвилині матчу. У квітні 2016 став найкращим молодим українським талантом місяця в категорії до 19 років. Закінчив сезон матчем проти «Шахтаря». Не дивлячись на те, що кількість матчів, у яких брав участь Гуцуляк, зросла, на полі він провів лише 368 хвилин.

Оренда у «Вільярреал»[ред. | ред. код]

Сезон 2016-2017[ред. | ред. код]

6 червня 2016 року перейшов на умовах оренди до іспанського «Вільярреала»[4]. Дебютував за другу команду в товариському матчі проти «Леванте». 2 лютого 2017 вирішив достроково покинути іспанську команду і повернутися у «Карпати» [5].

Збірна України[ред. | ред. код]

За юнацьку збірну України до 17 років провів 10 ігор і відзначився трьома голами.

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У травні 2018 підтримав ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[6]


Статистика[ред. | ред. код]

Матчі за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 21 березня 2024 року

 Статистика матчів і голів за збірну — Україна Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
21-03-2024 Зениця Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 1 – 2 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2024 - Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
Усього Матчів 1 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олексій Гуцуляк: «До „Шахтаря“ не перейшов. Не шкодую». Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
  2. Олексій Гуцуляк: «Відчуваю втому і задоволення». Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
  3. Олексій Гуцуляк: «Повірив, побіг і забив». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2015.
  4. Олексій Гуцуляк — гравець «Вільярреала». Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  5. ФК "Карпати" Львів. | Олексій Гуцуляк повертається в «Карпати». www.fckarpaty.lviv.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  6. ФК «Карпати» підтримав ув'язненого Сенцова [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] // Українські Національні Новини, 17.06.2018

Посилання[ред. | ред. код]