Гібалюк Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Микола Гібалюк
Особисті дані
Повне ім'я Микола Миколайович Гібалюк
Народження 21 травня 1984(1984-05-21) (39 років)
  Кам'янець-Подільський, СРСР
Зріст 179 см
Вага 73 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000-2001 Україна «Оболонь» 17 (0)
2001 →  Україна «Оболонь-2» 8 (1)
2002-2003 Україна «Металург-2» (Донецьк) 23 (1)
2003 →  Вірменія «Бананц» 16 (1)
2004-2007 Україна «Іллічівець» (Маріуполь) 37 (0)
2006-2007 →  Україна «Іллічівець-2» 3 (0)
2007 Молдова «Зімбру» (Кишинів) 7 (0)
2008 Україна «Волинь» 16 (0)
2009 Молдова «Дачія» (Кишинів) 8 (0)
2009 Азербайджан «Габала» 11 (0)
2010-2012 Україна «Говерла-Закарпаття»/«Говерла» 58 (1)
2013 Україна МФК «Миколаїв» 7 (0)
2015- Словаччина ОФК (Длге Клчово) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001-2002 Україна Україна U-17 11 (2)
2002 Україна Україна U-19 11 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2016 Україна «Минай»
2017 Україна «Минай»
2018—2019 Україна МФК «Миколаїв» (тренер)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Микола Миколайович Гібалюк (за іншими даними Гибалюк[1][2][3]) (нар. 21 травня 1984, Кам'янець-Подільський) — український футболіст, що грав на позиції захисника та півзахисника. Відомий за виступами у низці українських команд різних ліг та виступами у вищих дивізіонах Молдови, Азербайджану та Вірменії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Микола Гибалюк народився у Кам'янці-Подільському[2], де й розпочав виступи за місцевий аматорський клуб «Динамо-Орбіта».[4] Під час одного з турнірів кам'янецька команда грала із київською «Оболонню», і Гібалюку вдалось забити м'яч у ворота суперників. Після гри молодий футболіст отримав запрошення перейти до київського клубу особисто від тодішнього головного тренера команди Володимира Мунтяна, яке він відразу ж прийняв.[2] Гібалюк спочатку залучався до матчів за аматорський фарм-клуб команди «Університет-Оболонь»[4], пізніше головний тренер розпочав залучати Гібалюка до матчів головної команди клубу в першій лізі. Проте у кінці 2001 року контракт із «Оболонню» у футболіста закінчився, і через непорядність деяких працівників клубу він вирішив його не продовжувати. Пізніше, у зв'язку із травмою, деякий час Гібалюк був без клубу, і за пропозицією тренера юнацької збірної Анатолія Крощенка грав у аматорській команді «Європа» з Прилук.[2] Після цього футболісту запропонували контракт у донецькому «Металурзі»[4], проте у донецькій команді грав лише за дубль[2], і за півроку Гібалюк відбув у оренду до вірменського клубу «Бананц».[4] Клуб у той час виступав досить успішно, зайняв друге місце у чемпіонаті Вірменії та вийшов до фіналу Кубку, грав у єврокубках.[2] За півроку футболіст повернувся до України, де грав у складі маріупольського «Іллічівця», який також за підсумками цього сезону вийшов до Кубка УЄФА, де в першому ж раунді зустрічався з колишнім клубом Гібалюка.[4][5] За два роки у футболіста закінчився контракт із клубом, і він отримав пропозицію від українського тренера Олександра Севідова перейти до складу молдовської команди «Зімбру». Проте у цій команді футболіст довго не затримався[2], хоча й став у складі команди володарем Кубка Молдови. Наступною командою Гібалюка стала луцька «Волинь», у якій за півроку футболіст зіграв 16 матчів у першій лізі.[1] Далі футболіст протягом півроку грав за інший молдовський клуб «Дачія», а протягом наступних півроку — за азербайджанський клуб «Габала».[2] У зимовому міжсезонні був запрошений до клубу «Закарпаття», проте оформити контракт із клубом не зумів у зв'язку із тим, що тоді б ужгородський клуб став би третім клубом футболіста за сезон, що заборонено правилами ФІФА.[6] Пізніше футболіст таки підписав контракт із клубом, і грав у команді протягом двох із половиною сезонів[2], став із командою переможцем турніру першої ліги в сезоні 2011—2012 року. В кінці 2012 року Гібалюк покинув закарпатський клуб[7], причиною цього сам футболіст називав хронічну невиплату заробітної плати[2], із приводу чого футболіст неодноразово звертався до суду.[8] На початку 2013 року Гібалюк став гравцем МФК «Миколаїв»[9], проте зіграв за клуб лише 7 матчів у першій лізі, та покинув команду. Далі футболіст повернувся на Закарпаття, де спочатку грав у складі аматорської команди «Надьбегань», а з 2016 року став граючим тренером іншої аматорської команди «Минай», щоправда із середини року він покинув свій пост.[10] Микола Гибалюк також паралельно грав у Словаччині за місцеву нижчолігову команду ОФК з Длгого Клчова.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Микола Гибалюк із 2001 року, після переходу до «Оболоні», запрошувався до складу юнацької збірної України. Футболіст грав у відбіркових матчах до юнацького чемпіонату Європи з футболу 2001 року[11] та відбіркових матчах до юнацького чемпіонату Європи 2003 року. Усього на юнацькому рівні Микола Гібалюк зіграв за збірні України різних вікових груп 22 матчі, у яких відзначився 2 забитими м'ячами.[12]

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У 2016 році Микола Гібалюк став граючим тренером аматорської команди «Минай»[10], у 2017 році він став головним тренером «Миная» вже у професійному статусі. У 2018—2019 роках Гібалюк входив до тренерського штабу клубу МФК «Миколаїв».

Досягнення[ред. | ред. код]

«Зімбру» (Кишинів): 2006–2007

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б ФК «Волинь» — Статистика сезону 2007—2008. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Микола Гибалюк: «Рівень чемпіонату Закарпаття дуже хороший». Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 17 вересня 2016.
  3. ↑ Профіль футболіста. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  4. ↑ а б в г д Н.Гибалюк: «Думаю, „Ильичевцу“ по силам пройти дальше» [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ 10 лет назад Ильичевец дебютировал в еврокубках [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Молдавский подкоп под «Закарпатье» [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Говерла: плюс три, минус три [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Гібалюк: ФФУ допомагає Говерлі уникнути відповідальності. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 17 вересня 2016.
  9. ↑ МФК «Николаев». 2013 [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ а б Микола Гібалюк: «Що робити далі я ще не вирішив». Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  11. ↑ Юношеская сборная Украины отправилась в Турцию за путевкой на чемпионат Европы [Архівовано 31 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Ландер Ю. С. Футбол в Украине 2002—2003. — Харьков, 2003. — С. 205. — (Футбол — история и статистика) (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

ФК «Минай» – Тренери

Гібалюк (2015–2016) · Іваниця (2016) · Гібалюк (2017) · Харківщенко (2018–2019) · Куренко (2019) · Кобін (2019–2021) · Цимбал (2021) · Кобін (2021) · Леонов (2021) · Шаран (2022–2023) · Любенович (2023–)

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гібалюк_Микола_Миколайович&oldid=41132202