Гійом Гальєнн народився 8 лютого1972 року в Неї-сюр-Сен у Франції. Гійом третій з чотирьох синів у сім'ї, що належить до вищих кругів паризької буржуазії. Його мати походить з російсько-грузинської аристократичної сім'ї, батько — бізнесмен[2]. Шкільні роки провів в англійському пансіоні, у Франції вивчав історію[3]. У 18-річному віці поступив до престижної театральної школи «Курси Флоран». Вищу освіту здобув у Вищій Національної консерваторії драматичних мистецтв у Парижі[4]. Після закінчення інституту в 1998 стає членом трупи одного з найзнаменитіших світових театрів Комеді-Франсез (La Comédie-Française).
У кіно Гальєнн дебютував в 1992 році, з'явившись в невеликій ролі у фільмі Шарля Немеса «Дошка пошани». За свою кар'єру знявся майже у 50-ти стрічках, найвідоміші серед яких «Астерікс і Обелікс у Британії» (2012), комедія «Мосьє Ібрагім і квіти Корану» (2003) режисера Франсуа Дюпейрона, біографічна стрічка «Марія-Антуанетта» (2005) Софії Копполи.
У 2005 році Гальєнн створив лібрето для балету Ніколя Леріша «Калігула»[5], потім у 2011 році переніс на сцену Великого театру «Втрачені ілюзії» Оноре де Бальзака[6].
У 2013 році на «двотижневику режисерів» Каннського кінофестивалю відбулася прем'єра комедії «Хлопці, Ґійоме, до столу!», у створенні якої Гальєнн уперше виступив не лише як актор, але і як постановник, продюсер і сценарист. Критики відзначили Гальєна-дебютанта, нагородивши його премією Міжнародної конференції ігрового кіно C.I.C.A.E. та призом Товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) у категорії «найкращий фільм».
Гійом Гальєнн є також частим учасником різних телевізійних програм і шоу у Франції; з вересня 2009 року є ведучим передачі Ça peut pas faire de mal на радіо France Inter, де зачитує уривки літературних творів[7].
Франція
Гійом Гальєнн у Вікісховищі
.jpg)