Сванн Арло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сванн Арло
фр. Swann Arlaud
Swann Arlaud janvier 2016.jpg
Сванн Арло у січні 2016
Дата народження 30 листопада 1981(1981-11-30) (36 років)
Місце народження Фонтене-о-Роз, О-де-Сен, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія актор
IMDb ID 0035128
Commons-logo.svg Сванн Арло у Вікісховищі

Сванн Арло́ (фр. Swann Arlaud; нар. 30 листопада 1981[1], Фонтене-о-Роз, деп. О-де-Сен, Франція) — французький актор кіно і телебачення.

Біографія[ред. | ред. код]

Сванн Арло народився 30 листопада 1981 року у Фонтене-о-Роз, департамент О-де-Сен у Франції. Його мати — Татьяна Віаль, кастинг-директорка, донька французького актора Макса Віаля[fr] (1934—2000); вітчим — відомий кінооператор Бруно Нюйттен[2].

Свою акторську кар'єру Сванн розпочав з участі у рекламних роликах і невеликих ролей у фільмах, серед яких «Бунт дітей», «Ведмідь на сцені» і «Сірі душі». Паралельно зі зйомками актор вивчав декоративне мистецтво у Страсбурзі[3].

Від початку 2000-х років Сванн Арло зіграв низку незначних ролей на телебаченні, зокрема у серіалах «Кримінальна поліція» (фр. P.J.,), «Так поступають справжні жінки», «Центральна ніч» і «Стажисти: Перші кроки в поліції». У 2010 році Сванн отримав головну роль у фільмі «Закохані невротики» Жан-П'єра Амері. У фільмі також взяли участь Бенуа Пульворд, Ізабель Карре та інший молодий актор — П'єр Ніне. У цьому ж році актор знявся у фільмах «Надзвичайні пригоди Адель» Люка Бессона, «Прекрасна заноза» Ребекки Злотовськи і «Чорні небеса» Жиля Маршана.

У 2012 році Сванн Арло знявся разом з Жераром Депардьє, Еммануель Сеньє та Марк-Андре Гронденон в екранізації роману Віктора Гюго «Людина, яка сміється», здійсненій Жан-П'єра Амері.

У 2015 році Арло зіграв одну з головних ролей у фільмі Елі Важемана «Анархісти» поряд з Тахаром Рахімом, Адель Екзаркопулос і Гійомом Гуї. За роботу у цій стрічці актора було номіновано на здобуття кінопремії «Сезар» 2016 року у номінації «Найперспективніший актор»[4]. У цьому ж році актор зіграв одну з ролей у фантастичному трилері режисера-дебютанта Климента Кожітора «Ні на небесах, ні на землі», де його партнерами по знімальному майданчику були Жеремі Реньє, Кевін Азіз та Фіннеган Олдфілд.

У 2017 році Сванн Арло зіграв головну роль у дебютному фільму Юбера Шаруеля «Дрібний фермер» за яку отримав «Сезара» як найкращий актор.[5][6]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Загалом від початку акторської кар'єри фільмографія Сванна Арло нараховує понад 60 ролей у кіно-, телефільмах та серіалах.Сванн Арло на IMDb

Кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1987 ф Гра з феєрверком Jeux d'artifices
1992 ф Бунт дітей La révolte des enfants Люсьєн
1994 кф Ведмідь на сцені Bête de scène
2005 ф Д'Артаньян і три мушкетери D'Artagnan et les trois mousquetaires мушкетер
2005 ф Сірі душі Les âmes grises сліпий солдат
2006 ф Час пір'яних ручок Le temps des porte-plumes Етьєн
2006 ф Аристократи Les aristos Бо Госс
2008 ф Проста душа Un coeur simple Пол Обен, молода людина
2009 ф Екстаз Extase Г'юго
2009 ф Нескорені Réfractaire Аді
2009 ф Жінка-невидимка La femme invisible (d'après une histoire vraie) Стажер-дослідник
2009 ф Повстала L'insurgée Франсуа
2009 ф Останній політ Le dernier vol
2010 ф Облава La rafle Вайсман
2010 ф Неймовірні пригоди Адель Блан-Сек Les aventures extraordinaires d'Adèle Blanc-Sec Глашатай в Єлисейському палаці
2010 ф Прекрасна заноза Belle épine Жан-П'єр
2010 ф Чорні небеса L'autre Monde «Дракон»
2010 ф Закохані невротики Les émotifs anonymes Антуан
2011 кф Алексіс Іванович, ви мій герой Alexis Ivanovitch vous êtes mon héros
2011 ф Одкровення Elles молодий клієнт
2012 ф Людина, яка сміється L'homme qui rit Сільван
2012 ф Кроль Crawl Мартен
2013 ф Міхаель Кольхаас Michael Kohlhaas Барон
2013 кф Усі люди звичайні істоти Nous sommes tous des êtres penchés Поль
2013 кф Алібі Alibi циган
2013 кф Чат Chat
2014 ф Успішного одужання! Bon rétablissement ! Каміль
2014 ф Пишний Bouboule Патрік, на прізвисько «Пат»
2015 ф Еліксир Elixir Андре
2015 ф Анархісти Les anarchistes Elisée Mayer
2015 ф Ні на небесах, ні на землі Ni le ciel ni la terre Жеремі Лерновскі
2016 ф Кінець The End молодий чоловік
2016 ф Життя Une vie Жульєн де Ламар
2016 ф Баден-Баден Baden Baden Симон
2016 ф La prunelle de mes yeux
2017 ф Дрібний фермер Petit Paysan П'єр
Телебачення
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
19972009 с Кримінальна поліція P.J. Люк
20002009 с Так поступають справжні жінки Femmes de loi жером Кобер
20012009 с Центральна ніч Central nuit Людо Фортен
20022008 с Groupe flag L'étudiant
2005 тф L'ordre du temple solaire Патрік Вірне
2005 с Спіраль Engrenages Стеф
20062010 с Стажисти: Перші кроки в поліції Les bleus: premiers pas dans la police Вінсент Мора
20072008 с Париж. Закон і порядок Paris enquêtes criminelles Ремі Ройєр
20072009 с Репортери Reporters редактор Томас
20072010 с По вістрю ножа Sur le fil Фабріс Андреані
2008 с Ніколя ле Флок Nicolas Le Floch Жан Гален
20092010 с Століття Мопассана. Повести і оповідання XIX століття Au siècle de Maupassant: Contes et nouvelles du XIXème si... Молодий покупець фруктів і овочів
2011 с Ксанаду Xanadu Лапо Вадален
2012 тф Радість життя La joie de vivre Лазар
2013 тф Убивства в Сен-Мало Meurtres à Saint-Malo Лоїк
2015 с Париж Paris Симон

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Сванна Арло[7]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Премія «Сезар»
2016 Найперспективніший актор Анархісти Номінація [4]
2018 Найкращий актор Дрібний фермер Нагорода [5]
Премія «Люм'єр»
2018 Найкращий актор Дрібний фермер Номінація [8]
Премія Кришталевий глобус
2018 Найкращий актор Дрібний фермер Номінація [9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Біографія Сванна Арло на сайті toutlecine.challenges.fr
  2. Guillemette Odicino. “Les Anarchistes” : Swann Arlaud, acteur habité. Télérama.fr (фр). 14.11.2011. Процитовано 26.02.2016. 
  3. Біографія Сванна Арло на сайті Premiere.fr
  4. а б Vincent Formica, Laëtitia Forhan. César 2016 : Marguerite, Trois souvenirs de ma jeunesse, Dheepan et Mustang en tête des nominations (фр.). 27.01.2016. Процитовано 28.01.2016. >
  5. а б Yann Bouchery. Le journal de 7h : "120 battements par minute" de Robin Campillo s'impose aux César. RTL.fr (фр.). 3.03.2018. Процитовано 3.03.2018. 
  6. 43e cérémonie des César : Le triomphe de « 120 battements par minute ». Le Point.fr (фр.). 2.03.2018. Процитовано 3.03.2018. 
  7. Swann Arlaud : Ses récompenses et nominations на AlloCiné(фр.)
  8. Elsa Keslassy. Robin Campillo’s ‘BPM (Beats Per Minute)’ Leads France’s 2017 Lumieres Nominations. Variety (англ.). 11.12.2011. Процитовано 13.12.2017. 
  9. Globes de Cristal 2018 : Nominations et palmarès Read more at https://www.evous.fr/Globes-de-Cristal-nomines-gagnants-resultats,1172909.html#ELyyIkyARHGMP1iv.99. eVous (фр.). 15.02.2011. Процитовано 19.02.2018. 

Посилання[ред. | ред. код]