Аневризма аорти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аневризма аорти
Візуалізація аневризми черевного відділу аорти за допомогою КТ.
Візуалізація аневризми черевного відділу аорти за допомогою КТ.
Спеціальність судинна хірургія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 BD50
МКХ-10 I71
OMIM 100070
DiseasesDB 792
eMedicine

emerg/942 med/2783
emerg/27
radio/1


med/3443
MeSH D001014
CMNS: Aortic aneurysms у Вікісховищі

Аневризма аорти — розширення аорти на понад половину від її нормального діаметру. Зазвичай аневризми не спричинюють ніяких симптомів аж до свого розриву, лише в деяких хворих аневризми зумовлюють біль живота, спини або ніг.

Найчастіше аневризми розміщуються в черевній аорті[en], рідше в грудній[en]. Аневризми аорти спричинюють ослаблення стінки аорти, підвищуючи ризик розриву аорти[en]. У разі розриву стінки виникає масивна внутрішня кровотеча, що без негайного лікування завершується шоком і смертю.

Особам із підвищеним ризиком утворення аневризм показані скринінґове й ультразвукове дослідження. Засобами профілактики є усунення чинників ризику утворення аневризми, зокрема припинення куріння. Аневризми аорти стали причиною 152 000 смертей 2013 року, порівняно з 100 000 смертей 1990 року.

Класифікація[ред. | ред. код]

Аневризми аорти розділяють за їхнім розміщенням у аорті:

За формою:

  • Справжня аневризма (лат. Aneurysma verum) — ураження (відшарування) всіх 3 шарів аорти (інтими, медії, адвентиції).
  • Розшаровуюча аневризма (лат. Aneurysma dessecans) — через надрив інтими, утворюється порожнина в стінці аорти, яка відкривається назад в судину, через надрив в іншому місці. При цьому відбувається розшарування стінок аорти і одночасний потік крові між ними("Entry - Re-Entry" механізм).
  • Несправжня аневризма (лат. Aneurysma spurium) — в місці дефекту судинної стінки збирається кров, внаслідок чого згодом навколо гематоми утворюється сполучнотканинна капсула.

Етіологія[ред. | ред. код]

Чинники ризику[ред. | ред. код]

Патофізіолоґія[ред. | ред. код]

Причинами виникнення аневризми аорти можуть бути травми, інфекції, а найчастіше — вроджені аномалії еластинових і колаґенових компонентів стінки аорти. Для істинно ґенетичних синдромів (Марфана, Елерса—Данло й інших) віднайдено чіткі ґенетичні аномалії, а також у аневризм як грудної, так і черевної аорти прослідковується чітка ґенетична складова в їхній етіолоґії.

Клінічні прояви[ред. | ред. код]

За симптомними проявами аневризми аорти поділяють на наступні 3 групи:

  • асимптомні
  • симптомні
  • розрив аневризми

Симптоми також на пряму залежать від локалізація аневризми.

  • Симптоми аневризми грудного відділу аорти: біль у грудній клітці та спині (у 25 % хворих без розшарування; зазвичай постійний, пронизуючий, часто — сильний), дисфагія (рідко), захриплість, кашель, задишка (іноді залежать від положення тіла), кровохаркання і рецидивуючі пневмонії, симптом Горнера. При аневризмі висхідної аорти або дуги аорти можуть з’являтися симптоми недостатності аортального клапана (часто з симптомами серцевої недостатності) або синдрому верхньої порожнистої вени.
  • Симптоми аневризми черевного відділу аорти: зазвичай відсутні; найчастіший симптом — це постійний, стискаючий біль у мезогастральній, гіпогастральній або поперековій ділянці, нагадує корінцевий біль (рухи не впливають на інтенсивність болю; може зменшуватись у положенні хворого лежачи із зігнутими у колінах ногами). Аневризму діаметром ≥5 см можна пропальпувати; часто — пальпаторно чутлива, особливо, якщо швидко збільшується. Над черевною аортою можна вислухати шуми.[1]

При розриві аневризми аорти спостерігається значне посилення больових проявів, та крововтрата. Летальність при цьому може сягати до 90%

Діагностика[ред. | ред. код]

  • Комп'ютерна томографічна ангіографія (КТ-ангіографія) - золотий стандарт. Дозволяє точно визначити розміри (з точністю до 0,2 см) та обширність аневризми, а також анатомічну залежність між аневризмою та сусідніми органами і артеріями, що відходять від аорти (іноді цього достатньо для передопераційної оцінки хворого), окрім того дозволяє діагностувати супутнє розшарування, інтрамуральну гематому або пенетруючу виразку аорти
  • Магнітно резонансна ангіографія (МР- ангіографія)
  • Ехокардіографія
  • УЗД - для діагностики аневризми абдомінальної частини аорти

Ускладнення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аневризма аорти. empendium.com (uk). Процитовано 2020-06-10. 

Література[ред. | ред. код]

  • Ситар Л.Л. Аневризми грудної аорти (клініка, діагностика, лікування). – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2011. – 168 с.
  • Saratzis N, Melas N, Lazaridis J (June 2005). Endovascular AAA repair with the aortomonoiliac EndoFit stent-graft: two years' experience. J Endovasc Ther. 12 (3): 280–7. PMID 15943502. doi:10.1583/04-1474.1. 

Посилання[ред. | ред. код]