Данило Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Данило Олександрович
Данило Олександрович
Князь Московський
1263 — 5 березня 1303
Попередник: утворення князівства
Наступник: Юрій Данилович
 
Народження: 1261
Владимир
Смерть: 5 березня 1303
Москва
Віросповідання: православ'я
Династія: Рюриковичі (Юрійовичі)
Батько: Олександр Невський
Мати: Олександра Брячиславівна Полоцька
Діти: Юрій, Іван, Олександр, Афанасій, Борис

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Данило Олександрович (1261 — 4 березня 1303, Москва) — перший удільний князь Московський (з 1263 року, фактично з 1276-го), син Олександра Невського і Олександри Полоцької, родоначальник московської лінії Рюриковичів: московських князів і царів.

Біографія[ред.ред. код]

1263 великий князь владимирський Олександр Невський виокремив Московське князівство зі складу Владимирського і віддав Данилу, який був наймолодшим його сином. В цей час Данилові було лише 2 роки, тому управління московською волостю через своїх тівунів здійснював владимирський князь Ярослав Ярославич до своєї смерті у 1271 р.

Як московський князь Данило вперше згадується у 1281 році. За його князювання Москва значно зміцнила свої політичні позиції у Північно-Східній Русі та інтенсивно розширювалася, про що свідчать дані археологічних досліджень. Спершу Данило ворогував зі своїм старшим братом, великим князем владимирським та князем переяславль-залєським Дмитром Олександровичем, але пізніше став його союзником. 1294 року, після смерті Дмитра, він очолив московсько-переяславсько-тверську коаліцію, яка виступила супроти нового владимирського князя, Андрія Олександровича. У процесі цієї боротьби Данилу 1296 року вдалося на деякий час посісти новгородський стіл. 1302 р., після смерті переяславль-залєського князя, Івана Дмитровича, Данило захопив Переяславль-Заліський та вигнав звідти намісників великого князя. Після смерті Данила (5 березня 1303 р.) Переяславль-Залєський до кінця 1305 утримували його сини.

Сім'я і діти[ред.ред. код]

Одружений з Марією Глібівною, яка була дочкою білозерського князя Гліба Васильовича та Феодори Сартаківни, дочки золотоординського хана Сартака. Вона народила йому п'ятьох синів:

Джерела[ред.ред. код]

  • Костецька М. Колаборант Іван Калита / Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.
  • Кучкин В. А. Велике князівство Московське // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.

Посилання[ред.ред. код]