Даніель Цвікер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Цвікер
нім. Daniel Zwicker
Народився 22 січня 1612(1612-01-22)
Гданськ
Помер 10 листопада 1678(1678-11-10) (66 років)
Амстердам
Громадянство POL Prusy książęce COA.svg Герцогство Прусія
Діяльність богослов
Відомий завдяки офтальмологія, теологія
Alma mater Кенігсберзький університет, Лейденський університет
Науковий ступінь доктор медицини
Володіє мовами латина[1]
Батько Фрідріх Цвікер

Даніель Цвікер (нім. Daniel Zwicker, *22 січня 1612 р., Гданськ — †10 листопада 1678 р., Амстердам) — доктор медицини, дослідник фауни Волині, автор карти боліт Полісся.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 22 січня 1612 року в Гданську. Його родина з  Ліхнови, де батько Фрідріх був пастором лютеранської церкви. Перед 1611 р. батько з сім'єю переїхав до Гданська, ставши пастором церкви Св. Варфоломея. У Даніеля було три брати і сестра.

Вступив до Кенінсбергського університету 6 червня 1629 року. Навчався на медичному факультеті до 1634 року і надрукував там два наукових трактати 27 січня і 27 жовтня 1634 р.. Докторську дисертацію захистив 9 липня 1639 року в Лейденському університеті і повернувся в м. Гданськ. За фахом офтальмолог, працював лікарем. Неодружений, проживав в будинку свого старшого брата Фрідріха. З-за своїх релігійних переконань перебував в опозиції до гданських співробітників, а також до старшого брата, який після смерті батька зайняв його місце в лютеранській церкві Св. Варфоламея в 1643 році. Захоплювався социніанством, став прихильником армініанства.

Даніель Цвікер з групою молодих однодумців згуртувалися навколо прихильника віротерпимості Марціна Руара (1589—1657 рр.) і разом з ним переїхали в Страшин, що знаходився за 10 км від Гданська. Став прихильником антитринітаріїв, які не визнавали Пресвяту Трійцю, через що змушений був переховуватися в общині добрих братів Немиричів (польські аріани) на волинському Поліссі. Де він займався лікарською практикою та досліджував фауни поліських боліт.

В 1650 році в Гданську видає свою карту боліт Полісся, на якій позначено розповсюдження польської кошенілі[2]. Нині карта зберігається в м. Дрездені.

Через декілька років відвідав в Моравії Чеських братів.

У 1657 р. переїхав до Нідерландів, одночасно повернувся в лоно Лютеранської церкви. Де написав релігійні трактати.

Помер в м. Амстердамі 10 листопада 1678 року.

Праці[ред. | ред. код]

Автор до 50 полемічних творів, частина надрукована, а частина залишилися в рукописах.

  • «Irenicon Irenicorum, sen reconciliaris christianorum hodiernorum norma triplex» (Амстердам, 1658);
  • «Irenico-Mastix perpetuo convictus et constrictus» (ib., 1662);
  • «Compelle intrare seu de contradictione Ecclesiis ostensa» (ib., 1666);
  • «Irenico-Mastix posterior» (ib., 1667); «Novi foederis Josias» (ib., 1670);
  • «Revelatio demonolatriae inter christianos» (ib., 1672).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]