Державін Микола Севастянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державін Микола Севастянович
рос. Николай Севастьянович Державин
Народився 3 (15) грудня 1877
Преслав, Преславська волость, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 26 лютого 1953(1953-02-26)[1] (75 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Літераторські мостки
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність філолог, славіст, історик
Alma mater Гімназія № 1 ім. К.Д.Ушинського у Сімферополі, Q4360215? і Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Заклад Q3652444?, Q28667071?, Імператорський Санкт-Петербурзький університетd, Московський інститут філософії, літератури, історії, Санкт-Петербурзький державний університет, Інститут слов'янознавства РАНd і Saint-Petersburg Institute of Historyd
Посада академік
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Член Академія наук СРСР
Нагороди
орден Леніна
Сталінська премія

Державін Микола Севастянович (3 [15] грудня 1877, с. Преслав  — 26 лютого 1953, м. Ленінград) — історик, філолог, етнограф, славіст. Академік АН СРСР (1931), почесний чл. Болгарської АН (1946).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Преслав Бердянського повіту Таврійської губернії (нині село Приморського району Запорізької області) в родині вчителя. Навчався в Петербурзькому університеті (1896—1897) і Ніжинському історико-філологічному інституті (1897—1900). У ці роки розпочав етнографічні дослідження болгар-поселенців Південної України (Таврійської губернії). 1900–07 працював викладачем у гімназіях Тифліса (нині м. Тбілісі) й Батумі (обидва нині міста в Грузії), водночас займався питаннями етнографії народів Закавказзя. 1903, 1909—1910 працював в архівах Болгарії. 1912—1917 — приват-доцент Петербурзького (від 1914 — Петроградського) університету. 1916 захистив магістерську дисертацію на тему «Болгарські колонії в Росії». Від 1917 — професор Петроградського (від 1924 — Ленінградського, нині — Санкт-Петербурзького) університету: 1922—1925 — ректор, 1925—1928 — декан факультету мови й літератури, 1925—1949 — зав. кафедри слов'янської філології. Багатогранна наукова, педагогічна, суспільна діяльність Державіна у справі розвитку слов'янознавства: 1931—1934 –директор Інституту слов'янознавства АН СРСР у Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург); 1947—1953 — кер. Ленінградського відділення Інституту слов'янознавства АН СРСР, 1942 — член Всеслов'янського антифашистського комітету.

Творча спадщина різноманітна і складає понад 500 наукових праць. Основні роботи присвячені проблемам історії, культури, літератури, етнографії народу Болгарії та інших слов'янських народів. У спадщині вченого — чимало статей про Т.Шевченка(«Тарас Григорович Шевченко», 1921; «Творчість Т.Шевченка в його історичному та ідеологічному оточенні», 1932). Поділяв погляди радянського філолога й археолога М.Марра. Зазнав ідеологічного тиску. 1952 змушений був публічно — на сторінках журналу «Вопросы истории» покаятись за свої «помилки» в переконаннях.

Помер у м. Ленінград.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Державин Николай Севастьянович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела та література[ред. | ред. код]