Джабу
| Джабу | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Регіон | |||||||||
| Засноване | — | ||||||||
| Населення | ? | ||||||||
| - повне | |||||||||
| Координати | 45°55′55″ пн. ш. 34°20′55″ сх. д.H G O | ||||||||
|
| |||||||||
Джабу[1] (крим.: Cabu, Джабу) — ліквідоване село в Джанкойському районі Криму, що розташовувалося на півночі району, в степовій частині Криму, приблизно в 700 м на південь від сучасного села Яснополянське[2].
Динаміка чисельності населення[ред. | ред. код]
Історія[ред. | ред. код]
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму… 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Джабу входив до Діп Чонгарського кадилика Карасубазарського каймаканства . Після анексії Кримського ханства Росією (8) 19 квітня 1783 року[10], (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і села були приписані до Перекопського повіту[11]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входили до Перекопського повіту Новоросійської губернії[12]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії[13], Джабу було включене до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.
За Відомістю про всі селища в Перекопському повіті, що складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ … від 21 жовтня 1805 в селі Джабу вважалося 17 дворів і 108 жителів кримських татар[3]. На військово-топографічній карті 1817 року село не позначено, але, згідно з «Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», складеною після реформи волосного поділу 1829 року, Джабу залишився у складі Тузакчинської волості[14]. На карті 1836 в селі 16 дворів[15]. На карті 1836 в селі 16 дворів[16]. Потім, мабуть, в результаті еміграції кримських татар, село помітно спорожніло і на карті 1842 Джабу позначений умовним знаком «мале село», тобто менше 5 дворів[17].
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішуньської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Джабу — власницьке село, з 2 дворами і 17 жителями при колодязях[4], на триверстової карті 1865-18 2 двори[18], а, за «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1867 рік», село було покинуте жителями в 1860—1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, до Туреччини і залишалося у руїнах. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889», за результатами Х ревізії 1887, в селі, вже, мабуть, заселеному вихідцями з материка, було 3 двори і 21 житель[5].
Після земської реформи 1890 року Джабу віднесли до Богемської волості, але в «…Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892» селище не згадується. За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» на хуторі Джаба товариства селян складалося з 41 особи у 5 дворах[6]. На 1914 в селищі діяла земська школа[19]. За Статистичним довідником Таврійської губернії. ч. Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий Перекопський повіт, 1915 рік, у селі Джаба Богемської волості Перекопського повіту було 6 дворів з кримськотатарським населенням у кількості 64 осіб приписних жителів і 3 — «сторонніх»[7].
Після встановлення в Криму Радянської влади за постановою Кримрівкому від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» було скасовано волосну систему і у складі Джанкойського повіту було створено Джанкойський район[20]. У 1922 повіти перетворили на округи. 11 жовтня 1923 року, за постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи було ліквідовано, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район[21] і село включили до його складу. За Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Джаба Тереклинської сільради Джанкойського району, був 21 двір, всі селянські, населення становило 110 осіб, з них 104 росіян, 4 українці, 2 записані в графі «інші». На однойменному хуторі — 2 двори та 7 осіб, усі росіяни[9]. Село Джаба, як досить велике, позначено на 5-кілометровій карті 1938 року[22] і на кілометровій карті Генштабу 1941 року[2], але вже на докладній карті РСЧА північного Криму 1941 на місці селища — птахоферма і кошара[23], а на двокілометровій РККА 1942 його взагалі село відсутнє[24] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В исторических документах часто встречается вариант Джаба
- ↑ а б Карта генштаба РККА Крыма, 1 км. ЭтоМесто.ru. 1941. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 11 квітня 2019.
- ↑ а б Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 108.
- ↑ а б Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г / М. Раевский (составитель). — Санкт-Петербург: Типография Карла Вульфа, 1865. — Т. XLI. — С. 72. — (Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел).
- ↑ а б Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
- ↑ а б Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
- ↑ а б Часть 2. Выпуск 4. Список населенных пунктов. Перекопский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 18.
- ↑ Перша цифра — приписне населення, друга — тимчасове.
- ↑ а б Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 28, 29.
- ↑ Сперанский М.М. (составитель). Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08) // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. — СПб. : Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. XXI. — 1070 с.
- ↑ Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
- ↑ О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
- ↑ Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
- ↑ Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 136.
- ↑ Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
- ↑ Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- ↑ Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865—1876. Лист XXXII-13-a. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
- ↑ Памятная книжка Таврической губернии на 1914 год / Г. Н. Часовников. — Таврический Губернский Статистический комитет. — Симферополь : Таврическая Губернская Типография, 1914. — С. 286.
- ↑ История Джанкойского района. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Крым — карта Генштаба, первое издание 1938 года. ЭтоМесто.ru. 1938. Процитовано 12 травня 2019.
- ↑ Подробная карта генштаба РККА северного Крыма. ЭтоМесто.ru. 1941. Процитовано 12 травня 2019.
- ↑ Крым на двухкилометровке РККА. ЭтоМесто.ru. 1942. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 12 травня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник / Под ред. Г. Н. Гржибовской. — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — ISBN 966-7503-22-4.