Одностатевий шлюб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одностатева пара з дітьми

Одностатевий, або гомосексуальний, шлюб — це союз двох осіб однієї статі, визнаний законодавством окремої країни як шлюб. Одностатевий шлюб зачіпає цивільні, політичні, соціальні права, а також релігійні традиції у багатьох країнах.

На сьогодні реєстрацію таких шлюбів узаконено у 28 країнах, це: Австралія, Австрія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Велика Британія,[nb 1] Данія, Еквадор, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Люксембург, Мальта, Нідерланди,[nb 2] Німеччина, Нова Зеландія,[nb 3] Норвегія, ПАР, Португалія, США,[nb 4] Тайвань, Уругвай, Фінляндія, Франція, Швеція, а також 18 штатів і столиця Мексики (визнаються на всій території Мексики). Окрім цього, Міжамериканський суд з прав людини постановив, що країни-учасниці Американської конвенції з прав людини мають визнати право одностатевих пар на шлюб.[1]

Найпершою у світі одностатевою парою, яка узаконила свої стосунки, стали данці Аксель і Айґіл Аксґіли. Це трапилося 1 жовтня 1989 року в день набрання чинності закону Данії про цивільне партнерство. Першою ж країною, що узаконила одностатеві шлюби, стали Нідерланди, коли 21 грудня 2000 р. королева Беатрікс підписала відповідний закон, раніше ухвалений двома палатами Генеральних штатів.[2][3]

В Україні Конституція визначає «шлюб» як добровільний союз чоловіка і жінки.

   Шлюб доступний для одностатевих пар (кільця: в індивідуальних випадках)
   Обов'язкове до виконання рішення національного або місцевого парламенту чи суду, що узаконює одностатеві шлюби, але ще не набрало чинності
   Одностатеві шлюби визнаються зі всіма правами за умови реєстрації в певних інших юрисдикціях
   Цивільні союзи або партнерства
   Обмежене правове визнання (сертифікати про партнерство та ін.)
   Обмежене визнання одностатевих шлюбів, укладених у певних інших юрисдикціях (право на проживання чоловіка/дружини)
   Країна є суб'єктом рішення міжнародного суду щодо визнання одностатевих шлюбів
   Одностатеві союзи не визнаються

Термін «одностатевий шлюб», його закріплення у словниках і використання в ЗМІ[ред. | ред. код]

З погляду антропології дуже важко узагальнити значення слова шлюб, беручи до уваги відмінності, характерні для різних країн та народів. Так, у науковій праці Едварда Вестермака «The History of Human Marriage» (1922) шлюб визначається як союз одного або кількох чоловіків з однією або кількома жінками, визнаний законом і з наданням певних прав та обов'язків його учасникам. Це визначення не включало визнані суспільством одностатеві шлюби, що існували більше ніж у 30 африканських народностей.

У лексикографії значення слів можуть мінятися по мірі розвитку ситуації. Таким чином, за останні 10 років у англомовному світі в найавторитетніших словниках у визначенні слова шлюб зникла диференціація за статтю або була додана стаття про одностатеві союзи. В оксфордському словнику англійської мови поняття одностатевого шлюбу з'явилося у 2000 році.[4]

В пресі, налаштованій негативно щодо одностатевих шлюбів, слово шлюб у цьому значенні («marriage») береться в лапки. У США більшість засобів масової інформації відійшли від цієї практики.[5] Агентство Associated Press рекомендує використовувати слово «шлюб» для геїв та лесбійок і допускає форму «гей-шлюб» лише у заголовках, без дефіса та лапок, водночас попереджаючи від використання такої структури, бо вона створює відчуття правової нерівності одностатевих шлюбів по відношенню до традиційних шлюбів.[6]

Сучасний статус[ред. | ред. код]

Правове визнання[ред. | ред. код]

Одностатеві шлюби є повністю юридично визнаними на загальнодержавному рівні в наступних країнах: Австралія, Австрія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Данія, Еквадор, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Канада, Колумбія, Коста-Рика Люксембург, Мальта, Німеччина, Норвегія, ПАР, Португалія, Тайвань, Уругвай, Фінляндія, Франція і Швеція. Крім того, Естонія та Ізраїль визнають одностатеві шлюби укладені за кордоном, а Аруба, Кюрасао й Сінт-Мартен визнають шлюби, зареєстровані в Нідерландах.

Шлюби доступні для одностатевих пар також у деяких субнаціональних юрисдикціях (перераховані лише населені юрисдикції тих країн, де одностатеві шлюби не є доступними на загальнодержавному рівні):

Хронологія легалізації одностатевих шлюбів[ред. | ред. код]

Примітка: для територій, де одностатеві шлюби було анульовано і згодом узаконено повторно, вказана дата останньої легалізції; також у таблиці наведені не всі дрібні юрисдикції (племена корінних народів США, міста, муніципалітети та ін.).

2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
Можливість усиновлення дітей одностатевими парами у світі:
   Спільне усиновлення
   Партнер(ка) може всиновити дітей партнера(-ки)
   Усиновлення одностатевими парами незаконне

Країни, де легалізовано одностатеві шлюби[ред. | ред. код]

Австралія Австралія[ред. | ред. код]

Результати поштового опитування в Австралії

Австралія стала другою країною Океанії, що легалізувала одностатеві шлюби, коли 29 листопада 2017 року Сенат голосами 43-12[7][8], а 7 грудня Палата представників голосами 128-4 ухвалили відповідний закон. Він отримав королівську згоду від генерал-губернатора Пітера Косґроува 8 грудня і вступив у дію на наступний день.[9][10] Закон скасував заборону на одностатеві шлюби, яка існувала раніше, а його ухваленню передувало добровільне поштове опитування стосовно легалізації одностатевих шлюбів, що проводилося з 12 вересня до 17 листопада 2017 року; у ньому взяли участь 79,52 % виборців Австралії, з яких 61,6 % відповіли ствердно.[11] Закон також поширюється на всі заморські території Австралії (Кокосові острови, Острів Норфолк та Острів Різдва).[12]

Австрія Австрія[ред. | ред. код]

З 1 грудня 2010 року одностатеві пари могли укладати реєстровані партнерства (Eingetragene Partnerschaft)[13] 20 листопада 2013 року, Зелена партія Австрії зареєструвала законопроєкт у Національній Раді, який мав узаконити одностатеві шлюби.[14] Його направили до комітету юстиції 17 грудня[15] Дебати щодо законопроєкту мали відбуватися восени 2014 року,[16] втім правляча коаліція їх відклала. 12 жовтня 2017 року Конституційний суд Австрії погодився заслухати один із позовів проти закону, що перешкоджав одностатевим шлюбам.[17][18][19] 5 грудня суд визнав заборону на одностатеві шлюби неконституційною і встановив дату 1 січня 2019 року як перший день, коли одностатеві пари зможуть одружитися, якщо Парламент не легалізує їх раніше. Оскільки парламент не спромігся це зробити через спротив ультраправої Партії свободи, яка тоді входила до коаліції, одностатеві шлюби автоматично стали законними 1 січня 2019 року. Суд також постановив, що реєстровані партнерства мають бути доступними і для різностатевих пар.[20][21][22][23][24]

Аргентина Аргентина[ред. | ред. код]

Президентка Крістіна Фернандес де Кіршнер підписує закон про одностатеві шлюби.

5 травня 2010 року Палата депутатів схвалила законопроєкт про одностатеві шлюби голосами 125—109.[25][26][27] Сенат Аргентини 15 липня 2010 року підтримав законопроєкт голосами 33-27.[28][29][30] 21 липня президентка Крістіна Фернандес де Кіршнер підписала закон.[31][32][33] 22 липня закон було опубліковано в офіційному віснику, і в той самий день він вступив у дію.[34][35] Закон надає одностатевим парам усі права й обов'язки шлюбу, включно з усиновленням дітей.[36] 30 липня відбулися перші шлюби в Буенос-Айресі.[37][38] Аргентина стала першою країною в Латинській Америці й Південній півкулі, де узаконили одностатеві шлюби.

Бельгія Бельгія[ред. | ред. код]

Мер Льєжа, Віллі Демеєр, одружує ґей-пару

Бельгія стала другою країною у світі, де було легалізовано одностатеві шлюби. 28 листопада 2002 року законопроєкт ухвалили в Сенаті голосами 46-15, а 30 січня 2003 року — в Палата представників голосами 91-22. Закон підтримали: Відкриті фламандські ліберали і демократи, Християнські демократи і фламандці, Соціалістична партія, Соціалістична партія — інші, Еколо, Зелені!, і Народний союз, а також частина Реформаторського руху. Проти проголосували: Фламандський блок (попередники сучасного Фламандського інтересу), Гуманістичний демократичний центр і Національний фронт[39][40][41][42] Король Альберт II підписав закон 13 лютого 2003 року, і він вступив у дію, коли його було опубліковано в державному віснику 1 червня. Усиновлювати дітей одностатевим парам дозволили трьома роками пізніше, 30 червня 2006 року.[43][44]

Бразилія Бразилія[ред. | ред. код]

У травні 2011 року Верховний суд Бразилії постановив, що одностатеві пари мають право на офіційне визнання свого спільного проживання у вигляді «сталого союзу» (união estável) — однієї з двох форм узаконення стосунків згідно з бразильською конституцією, яка за обсягом прав дещо поступається шлюбу.[45]

У період із середини 2011 року до травня 2013 року одностатеві пари в деяких штатах змогли конвертувати свої союзи у шлюби за згоди місцевих суддів.[46]

У листопаді 2012 суд штату Баїя зрівняв право на шлюб для одностатевих пар.[47][48]

У грудні 2012 року штат Сан-Паулу також легалізував одностатеві шлюби судовим указом.[49] Між січнем 2012 і квітнем 2013 років судовими рішеннями одностатеві шлюби також узаконили в штатах Алаґоас, Еспіриту-Санту, Мату-Ґросу-ду-Сул, Параїба, Парана, Піауї, Рондонія, Санта-Катарина, Сеара й Сержипі, а також у Федеральному окрузі й муніципалітеті Санта-Ріта-ду-Сапукаї.

14 травня 2013 року Національна рада правосуддя Бразилії (Conselho Nacional de Justiça), проголосувавши 14-1, оприлюднила рішення, за яким усі цивільні органи реєстрації повинні укладати одностатеві шлюби, таким чином надавши право на шлюб одностатевим парам в усій Бразилії.[50][51][52] Постанова набула чинності 16 травня 2013.[53][54]

Велика Британія Велика Британія[ред. | ред. код]

23 травня 2013 року Палата громад ухвалила законопроєкт уряду Девіда Камерона про легалізацію одностатевих шлюбів в Англії та Уельсі голосами 366—161.[55] 15 липня 2013 року законопроєкт підтримала Палата лордів. Зокрема закон підтримала майже половина консерваторів, переважна більшість лейбористів і ліберальних демократів, а також всі представники Плайд Кемри, Соціал-демократичної і лейбористської партії та Зеленої партії Англії та Уельсу. Північноірландська Демократична юніоністська партія єдина в повному складі проголосувала проти.[56] 17 липня закон отримав королівську згоду від королеви Єлизавети ІІ. Набув чинності закон 13 березня 2014 року. Уже 29 березня 2014 року відбулися перші шлюби.[57]

4 лютого 2014 року Парламент Шотландії рішенням 105-18 ухвалив закон про легалізацію одностатевих шлюбів. Закон підтримала переважна більшість Шотландської національної партії і лейбористів, усі депутати Ліберальних демократів і Шотландської зеленої партії та майже половина консерваторів.[58][59]. Єлизавета ІІ надала королівську згоду 16 березня 2014 року.[60] Закон вступив у дію 16 грудня.[61]

До свого колапсу у 2017 році Асамблея Північної Ірландії не змогла ухвалити законодавство, яке б дозволило одностатеві шлюби у провінції через постійне ветування закону Демократичною юніоністською партією, незважаючи на те, що в Асамблеї була необхідна більшість, аби це зробити.[62] На той час одностатеві шлюби з інших юрисдикцій вважалися цивільними партнерствами. Однак, 9 липня 2019 року члени парламенту Великої Британії проголосували за те, що центральна влада Великої Британії легалізує одностатеві шлюби, якщо Асамблея не відновить свою роботу до 21 жовтня 2019 року.[63] Оскільки уряд в Північній Ірландії так і не було сформовано, і Асамблея не відновила свою роботу, парламент Великої Британії проголосував за легалізацію одностатевих шлюбів у провінції в грудні 2019. Закон набув чинності 13 січня 2020 року.[64]

З чотирнадцяти заморських територій Британії одностатеві шлюби легальні у дев'яти: у Південній Джорджії і Південних Сандвічевих островах з 2014 року,[65] в Акротирі й Декелії та Британській території в Індійському океані (для британського військового персоналу) з 3 червня 2014 року,[66] на Островах Піткерн з 14 травня 2015 року,[67] У Британській антарктичній території з 13 жовтня 2016 року,[68][69] в Ґібралтарі з 15 грудня 2016 року,[70][71] на Острові Вознесіння з 1 січня 2017 року,[72][73] на Фолклендських островах з 29 квітня 2017 року,[74] на островах Тристан-да-Кунья з 4 серпня 2017 року,[75] на Острові Святої Гелени з 20 грудня 2017 року,[76] на Бермудських островах 5 травня 2017 року Верховний суд островів своїм рішенням легалізував одностатеві шлюби. Впродовж кількох місяців низка пар встигла одружитися.[77] Втім, парламент території прийняв закон у грудні 2017, за яким одностатеві шлюби замінили на партнерства.[78] Закон набув чинності 1 червня 2018 року, але Верховний суд скасував ті його частини, які обмежували право одностатевих пар на шлюб.[79] Уряд програв апеляцію на це рішення 23 листопада 2018 року. Апеляцію до установи останньої інстанції — Таємної ради Великої Британії — було подано в грудні.[80] 29 березня 2019 року Великий суд Кайманових островів легалізував одностатеві шлюби, постановивши, що одностатеві пари мають на це право згідно з Конституцією Кайманових островів[81]. Однак уже 10 квітня Апеляційний суд островів призупинив це рішення, щоб розглянути апеляцію уряду.[82] 7 листопада Апеляційний суд скасував рішення Великого суду і натомість закликав уряд Британії втрутитися й легалізувати на території цивільні союзи, якщо цього не зробить місцева влада.[83][84] В січні 2020 року адвокати пари, що подавала позов, заявили, що вже готуються подати апеляцію до Таємної ради Великої Британії.[85]

У коронних володіннях одностатеві шлюби легальні всюди: на Острові Мен з 22 липня 2016 року,[86] у Ґернсі з 2 травня 2017 року,[87], в Олдерні з 14 червня 2018 року,[88] в Джерсі з 1 липня 2018 року,[89] а в Сарку з 23 квітня 2020 року.[90][91][92]

Данія Данія[ред. | ред. код]

25 травня 1989 року Данія стала першою країною світу, що узаконила реєстроване партнерство між особами однієї статі. Таке партнерство надавало ті самі права, що шлюб, але не вважалося шлюбом з боку церкви. Аксель і Айґіл Аксґіли стали першою парою, що зареєструвала своє партнерство.[93]

7 червня 2012 року парламент Данії Фолькетинг рішенням 85-24 ухвалив нове законодавство щодо одностатевих цивільних і церковних шлюбів. За ним одностатеві пари мають змогу одружитися в Церкві Данії. Закони отримали королівську згоду від королеви Марґрете ІІ 12 червня й набули чинності 15 червня.[94]

26 травня 2015 року парламент Гренландії, однієї з трьох країн Данського Королівства, одноголосно ухвалив закон про легалізацію одностатевих шлюбів.[95][96] Далі закон мав ратифікувати парламент Данії, що й зробив 19 січня 2016 року.[97] Перша одностатева пара одружилася на острові 1 квітня 2016 року, у день, коли закон вступив у дію.[98]

В останній частині королівства, де одностатеві пари не могли одружуватися, Фарерських островах, парламент ухвалив відповідний закон 26 квітня 2016 року голосами 19-14. Фолькетинг ратифікував це рішення 25 квітня 2017 року.[99] На відміну від Данії чи Ґренландії, закон, ухвалений на Фарерах, звільняє місцеву церкву від обов'язку укладати релігійні шлюби. Закон набув чинності 1 липня 2017 року.[100] Фарерські острови стали останньою нордичною територією, яка розширила право на шлюб для одностатевих пар.

Еквадор Еквадор[ред. | ред. код]

Рішення Міжамериканського суду з прав людини від січня 2018 року щодо легалізації одностатевих шлюбів поширюється на Еквадор, позаяк країна ратифікувала Американську конвенцію з прав людини, а тому в травні 2018 року Верховний суд Еквадору постановив, що це рішення є обов'язковим до виконання й Еквадор має якнайшвидше його імплементувати.[101] У червні ще двоє суддів розпорядилися, аби органи реєстрації почали негайно реєстрували одностатеві шлюби.[102] Після поданої апеляції справа перейшла до Конституційного суду Еквадору. 12 червня 2018 року суд своїм рішенням 5-4 легалізував одностатеві шлюби в країні й постановив, що рішення Міжамериканського суду з прав людини є обов'язковим до виконання і має перевагу над законодавством Еквадору.[103][104][105] У свою чергу, під час національного звернення на телебаченні президент Ленін Морено висловив свою повагу до рішення Конституційного суду.[106]

Перший шлюб було укладено 18 липня у Ґваякілі між Мішель Авілес і Александрою Чавес.[107]

Ірландія Ірландія[ред. | ред. код]

Результати референдуму в Ірландії

До легалізації шлюбів одностатеві пари мали змогу укладати цивільні партнерства, які надавали їм схожі, але не рівні права й обов'язки порівняно з одруженими парами.[108]

22 травня 2015 року в Ірландії пройшов конституційний референдум щодо надання права одностатевим права на шлюб. У плебісциті взяло участь 60,52 % виборців, з яких 62,07 % висловилися за те, щоб внести до конституції наступну поправку: «шлюб може бути укладено згідно з законом двома особами незалежно від статі».[109] 29 серпня президент Майкл Гіґґінс своїм підписом узаконив результати референдуму.[110] Поправка до конституції набула чинності 16 листопада того ж року.[111]

Таким чином Ірландія стала першою країною світу, де одностатеві шлюби було легалізовано шляхом загальнонаціонального референдуму.[112]

Ісландія Ісландія[ред. | ред. код]

Рівні права на шлюб були запроваджені в Ісландії шляхом створення ґендерно нейтрального визначення шлюбу, запропонованого коаліційним урядом Соціал-демократичного альянсу й Ліво-зеленого руху. Парламент Ісландії Альтинг підтримав закон 11 червня 2010 року.[113] Жоден депутат не проголосував проти закону, а опитування думки громадськості показали, що населення Ісландії дуже схвально поставилося до цього рішення.[114] Закон вступив у дію 27 червня й замінив систему реєстрованих партнерств, яка існувала з 1996 року.[115][116] Тодішня прем'єрка Йоганна Сигюрдардоттір (перша у світі відкрито гомосексуальна очільниця уряду) разом зі своєю партнеркою стали однією з перших одностатевих пар країни, що одружилися.[117]

Іспанія Іспанія[ред. | ред. код]

Іспанія стала третьою країною світу, що легалізувала одностатеві шлюби. Після тривалих дебатів закон, що зрівняв право на шлюб між різно- й одностатевими парами, було прийнято Генеральними кортесами (двопалатним парламентом Іспанії) 30 червня 2005 року 187-ма голосами проти 147. Король Хуан Карлос І підписав закон 1 липня, а вже наступного дня його опублікували в офіційному віснику, після чого, 3 липня, він набув чинності.[118]

Попри значну підтримку суспільства на рівні 66 %, прийняття закону не відбулося безперешкодно.[119] Основними противниками цього рішення були Католицька церква й консервативна Народна партія;[120] остання навіть оскаржувала закон у Конституційному суді, який, однак, підтримав закон рішенням переважної більшості суддів 8-3.[121][122][123][124]

Канада Канада[ред. | ред. код]

Законність одностатевих шлюбів у Канаді перед загальнодержавною легалізацією.

Легалізація одностатевих шлюбів в Канаді відбувалася спочатку на рівні провінцій і територій, а вже потім на загальнодержавному рівні. Онтаріо стала першою провінцією в Канаді, першою юрисдикцією в Америці та загалом третьою юрисдикцією у світі, що легалізувала одностатеві шлюби. Сталося це 10 червня 2003 року, коли Апеляційний суд Онтаріо визнав, що гетеросексуальне визначення шлюбу порушувало Канадську Хартію прав і свобод.[125] Слідом за Онтаріо суди прийняли подібні рішення і в інших провінціях та територіях Канади: 3 липня 2003 р. в Британській Колумбії,[126] 19 березня 2004 року в Квебеці,[127] 14 липня 2004 р. в Юконі,[128] 16 вересня 2004 р. в Манітобі,[129] 24 вересня 2004 року в Новій Шотландії,[130] 5 листопада 2004 р. в Саскачевані,[131][132] 21 грудня 2004 р. в Ньюфаундленді і Лабрадорі[133] і 23 червня 2005 р. в Нью-Брансвіку[134] — на той час у всіх провінціях і територіях, окрім чотирьох.

Законопроєкт, що легалізував одностатеві шлюби на всій території Канади, було схвалено Палатою громад 28 червня 2005 року голосами 158—133 і Сенатом 19 липня голосами 47-21. Закон підтримала переважна більшість Ліберальної партії, Квебецького блоку, повний склад Нової демократичної партії (крім однієї депутатки) і Прогресивно-консервативної партії, а також окремі представники Консервативної партії.[135] Королівську згоду закон отримав 20 липня й набув чинності в той самий день.[136]

Канада стала першою країною за межами Європи, першою в Америці й четвертою країною світу, що зрівняла права на шлюб для одностатевих пар. Відтоді місцеві парламенти всіх провінцій і територій, крім Саскачевану, кодифікували вищезгадані судові рішення на законодавчому рівні.

Колумбія Колумбія[ред. | ред. код]

25 липня 2011 року низка рішень Конституційний суд Колумбії розпорядився, щоб Конгрес Колумбії прийняв законодавство, за яким одностатеві пари отримали б права близькі до шлюбу до 23 червня 2013 року. Якщо Конгрес не проголосує за ці зміни до того часу, одностатеві пари отримають такі права автоматично.[137][138]

У жовтні 2012 року сенатор Армандо Бенедетті зареєстрував законопроєкт про легалізацію шлюбів для одностатевих пар. Спочатку у законі йшлося тільки про цивільні союзи, та він вніс до нього правки.[139] Перший комітет Сенату підтримав законопроєкт 4 грудня 2012 року.[140][141] Однак, 24 квітня 2013 року Сенат відхилив законопроєкт, проголосувавши 51-17.[142]

7 квітня 2016 року Конституційний суд постановив, що шлюб необов'язково стосується виключно різностатевих пар.[143][144][145]

28 квітня 2016 року Конституційний суд у своєму рішенні голосами 6-3 постановив, що «шлюб між особами однієї статі не суперечить Конституції», а всі судді й відповідні реєстраційні органи не мають права відмовляти таким парам в укладенні шлюбу.[146][147][148] Перша шлюбна церемонія для одностатевої пари відбулася в місті Калі 24 травня.[149]

Коста-Рика Коста-Рика[ред. | ред. код]

Права ЛҐБТ в Центральній Америці й на Карибських островах.
   Одностатевий шлюб
   Інший виl партнерства
   Нереєстроване співжиття
   Країна-суб'єкт рішення Міжамериканського суду з прав людини
   Одностатеві пари не визнаються
   Конституція обмежує право на шлюб тільки для різностатевих пар
   Одностатеві сотосунки де-юре незаконні

19 березня 2015 року депутатка Лігія Елена Фальяс Родріґес зареєструвала законопроєкт про легалізацію одностатевих шлюбів у Законодавчу асамблею Коста-Рики.[150] 10 грудня організація «Фронт за рівні права» (Frente Por los Derechos Igualitarios) і група депутатів презентували альтернативний законопроєкт.[151][152][153]

10 лютого 2016 року Конституційний суд Коста-Рики оголосив, що заслухає справу про легалізацію одностатевих шлюбів й оголошення заборони на такі шлюби неконституційною.[154]

У січні 2018 року Міжамериканський суд з прав людини оприлюднив своє дорадче рішення (AO 24/17) про те, що Американська конвенція з прав людини включає в себе право одностатевих пар на шлюб. За кілька годин по тому уряд Коста-Рики погодився отриматися цього рішення й повністю його імплементувати. Тодішня віцепрезидентка Ана Елена Чакон Ечеверріа оголосила, що уряд імплементує рішення «у всій його сукупності». Верховний виборчий суд Коста-Рики (Tribunal Supremo de Elecciones de Costa Rica) (інституція, що відає цивільною реєстрацією, включаючи видачу свідоцтв про шлюб) оголосив, що дотримається рішення Міжеамериканського суду й прийме всі необхідні підзаконні акти.[155][156] 15 січня одностатева пара подала заявку на свідоцтво про шлюб. Їхній шлюб мало бути укладено 20 січня, і він повинен був стати першим одностатевим шлюбом країни.[157] Втім, незадовго до церемонії Верховна рада нотаріусів заявила, що нотаріуси не зможуть укладати шлюби для одностатевих пар, якщо необхідні законодавчі зміни спершу не ухвалить парламент, або відповідне рішення не прийме Верхоний суд.[158]

На загальних виборах 2018 року в Коста-Риці рішення Міжамериканського суду щодо одностатевих шлюбів стало одним із ключових питань. Карлос Альварадо Кесада — єдиний кандидат, котрий відкрито підтримував це рішення й рівні права для ЛҐБТ загалом, виграв вибори в другому турі з величезним відривом, отримавши 60,59 % голосів виборців, в той час як його опонент, Фабрисіо Альварадо, запеклий противник прав ЛҐБТ, отримав усього 39,41 % голосів.[159][160] 8 серпня Верховний суд Коста-Рики постановив, що заборона на одностатеві шлюби в сімейному кодексі є неконституційною, і дав Законодавчій асамблеї 18 місяців на реформу законодавства; якщо парламент не внесе змін у наданий термін, одностатеві пари зможуть одружуватися автоматично на підставі рішення суду, починаючи з 26 травня 2020 року.[161]

Коста-Рика стала першою країною Центральної Америки, що легалізувала одностатеваі шлюби.

Люксембург Люксембург[ред. | ред. код]

Питання легалізації шлюбів для одностатевих пар було включено в коаліційну угоду 2009 року, коли до влади прийшла коаліція з Демократичної партії, Люксембурзької соціалістичної робітничої партії і партії «Зелені» на чолі з новообраним прем'єр-міністром Ксав'є Бетелем.[162]

Палата депутатів Люксембургу проголосувала за відповідний законопроєкт 18 червня 2014 року; 56 депутатів з усіх партій проголосували «за», проти висловилося всього четверо законодавців із консервативної Партії альтернативної демократичної реформи.[163][164] Великий герцог Анрі підписав закон 4 липня, а 17 липня його опублікували в офіційному віснику. Закон вступив у дію 1 січня 2015 року.[165][166][167]

Люксембурґ став першою країною Європейського Союзу і другою країною Європи після Ісландії, де прем'єр-міністр вступив у шлюб із партнером своєї статі. 15 травня 2015 року Ксав'є Бетель одружився зі своїм партнером Ґотьє Дестенеєм, з яким вони перебували в цивільному партнерстві з 2010 року.[168]

Мальта Мальта[ред. | ред. код]

Одностатеві цивільні партнерства були легальними на Мальті з квітня 2014 року. Пари в цих союзах мали такі самі права й обов'язки, що й одружені пари, включно зі всиновленням дітей і визнанням шлюбів, укладених за кордоном.[169]

21 лютого 2017 року міністерка соціального діалогу, захисту споживачів і громадянських свобод Гелена Даллі сказала, що готує законопроєкт щодо легалізації одностатевих шлюбів.[170] Проєкт закону постав перед парламентом 5 липня.[171] В останньому читанні за закон проголосували 12 липня 66-ма голосами «за», лише один депутат висловився проти. Президентка Марі-Луїз Колейро Прека підписала закон 1 серпня, і того ж дня його опублікували в урядовому віснику.[172] Закон набув чинності 1 вересня 2017 року.[173][174][175][176]

Нідерланди Нідерланди[ред. | ред. код]

Статус одностатевих союзів у Королівстві Нідерландів
   Шлюб
   Реєстроване партнерство
   Обмежене визнання

Нідерланди — перша країна світу, що розширила право на шлюб для одностатевих пар. Перші заклики щодо цього питання зазвучали там ще в середині 1980-х. У 1995 році Парламент Нідерландів вирішив створити спеціальну комісію, яка мала дослідити можливість легалізації одностатевих шлюбів. Комісія завершила свою роботу в 1997 році й зробила висновок, що цивільний шлюб має бути відкритим і для одностатевих пар. Після виборів 1998 року новосформований уряд Віма Кока, куди ввійшли Партія праці, Народна партія за свободу і демократію і Демократи 66, пообіцяв вирішити це питання. 12 вересня 2000 року Друга палата (Палата представників) Генеральних штатів підтримала законопроєкт про легалізацію одностатевих шлюбів 109-ма голосами проти 33. Крім коаліції закон також підтримали Зелені ліві й Соціалістична партія, а проти проголосували Християнсько-демократичний заклик, Християнський союз і Реформістська партія.[177][178][179][180] Голосування в Першій палаті парламенту (Сенаті) відбулося 19 грудня 2000 року; партії голосували так само, як і в Другій палаті, і голоси розподілилися на 49 «за» і 26 «проти».[181][182][183] Королева Беатрікс підписала закон 21 грудня, і він набув чинності 1 квітня 2001 року.[2][184]

Після розпуску Нідерландських Антильських островів острови Бонайре, Саба й Сінт-Естатіус також відомі зараз як Карибські Нідерланди, раніше проголосувавши на місцевих референдумах за тіснішу інтеграцію з Нідерландами, отримали статус «особливих муніципалітетів». Так, парламент Нідерландів проголосував за те, щоб законодавство щодо шлюбів для одностатевих пар поширилося на острови, адже формально вони стали частиною європейських Нідерландів. Закон вступив у дію 12 жовтня 2012 року.[185][186]

На Арубі, Кюрасао й Сінт-Мартені укладати одностатеві шлюби не можна, адже після розпуску Нідерландських Антильських островів ці території отримали широку автономію і статус окремих «країн» у складі Королівства Нідерландів, а тому приймають власні закони. Втім, вони зобов'язані визнавати всі шлюби, зареєстровані в європейських чи Карибських Нідерландах.[187][188] Окрім того, 10 жовтня 2016 року Аруба легалізувала реєстровані партнерства для одностатевих пар.[189][190][191][192][193]

Німеччина Німеччина[ред. | ред. код]

З 2001 до 2017 року в Німеччині існувала система партнерств (нім. Eingetragene Lebenspartnerschaft), яка надавала одностатевим парам деякі права шлюбу. Усі спроби легалізувати одностатеві шлюби блокувала правляча партія з 2005 року — Християнсько-демократичний союз на чолі з Анґелою Меркель. У липні 2012 року Соціал-демократична партія, Союз 90/Зелені й Ліві голосували за законопроєкт, що мав легалізувати шлюби для одностатевих пар.[194][195][196] Вільна демократична партія також підтримує одностатеві шлюби, але коли вона перебувала в коаліції з ХДС у 2009-2013 рр., то голосувала проти подібних ініціатив. Те саме стосується й Соціал-демократів, коли вони входили в коаліцію з ХДС у 2013-2017 рр. Утім, після виборів 2017 року всі вищезгадані партії домовилися про те, що розширення права на шлюб для одностатевих пар буде умовою для формування коаліції з ХДС і Християнсько-соціальним союзом.[197]

27 червня 2017 року, відповідаючи на запитання на публічному форумі в Берліні, Анґела Меркель несподівано заявила про свої сподівання на те, що це питання вирішиться найближчим часом, а депутати її партії отримають право на вільний голос — кожен депутат зможе голосувати на власний розсуд, незважаючи на політику партії.[197][198] 30 червня Бундестаґ прийняв відповідний закон, проголосувавши 393-226.[199][200][201][202] За закон проголосували всі депутати Соціал-демократів, Лівих і Зелених, проти — переважна більшість ХДС/ХСС, зокрема й сама канцлерка[203][204] 7 липня закон також схвалили в Бундесраті.[205][206][207][208] 20 липня закон підписав президент Франк-Вальтер Штайнмаєр.[209][210][211] 28 липня закон було опубліковано в офіційному віснику, і він набув чинності 1 жовтня 2017 року.[212][213]

Цікаво, що перший шлюб одностатевої пари в країні було укладено саме в церкві, а не в державному органі реєстрації, ще до легалізації в парламенті. Це сталося 14 серпня 2016 року в церкві святої Марії в Берліні, храмі, що належить Євангелічній церкві Німеччини.[214]

Нова Зеландія Нова Зеландія[ред. | ред. код]

14 травня 2012 року депутатка від Лейбористської партії Луїза Волл заявила, що напише законопроєкт про легалізацію одностатевих шлюбів у Новій Зеландії.[215] Закон прийняли в останньому читанні 17 квітня 2013 року 77-ма голосами «за», проти висловилось 44 депутати. Переважна більшість лейбористів, близько половини Національної партії, а також усі депутати від Зеленої партії та Партії маорі підтримали закон. Проти зокрема проголосував майбутній прем'єр-міністр Нової Зеландії Білл Інґліш.[216] Генерал-губернатор Джеррі Матепарае надав закону королівську згоду 19 квітня, і той набув чинності 19 серпня того ж року.[217][218]

У грудні 2016, під час своєї першої пресконференції в якості прем'єр-міністра Білл Інґліш оголосив, що тепер проголосував би за одностатеві шлюби, якщо б відбулося ще одне голосування. Він сказав: «Я, мабуть, проголосував би інакше щодо ґей-шлюбів. Не думаю, що одностатеві шлюби є загрозою для шлюбів будь-кого іншого».[219][220] Чинна прем'єрка Джасінда Ардерн підтримує право одностатевих пар на шлюб.[216]

Нова Зеландія стала першою країною Океанії, що відкрила шлюб для одностатевих пар. Утім, прийнятий закон діє лише в самій Новій Зеландії та Території Росса і не поширюється на автономну територію Токелау, а також країни у вільній асоціації з Новою Зеландією — Острови Кука й Ніуе, бо кожна з цих територій має власне шлюбне законодавство й наразі не укладає та не визнає одностатеві шлюби.[221]

Норвегія Норвегія[ред. | ред. код]

14 березня 2008 року уряд Єнса Столтенберґа у складі Норвезької робітничої партії, Соціалістичної лівої партії і Центристської партії вніс у парламент законопроєкт, який надавав одностатевим парам рівні права на шлюб, включно з церковними вінчаннями (хоча закон не зобов'язував релігійні спільноти освячувати шлюби одностатевих пар), спільним усиновленням дітей і допоміжними репродуктивними технологіями, а також заміняв визначення шлюбу на ґендерно-нейтральне. Дві опозиційні політичні сили: Ліберальна партія і Консервативна партія також підтримали таку ініціативу.[222] 11 червня нижня палата парламенту Одельстинг проголосувала за закон 84-41 (на той час парламент Норвеґії ще був двопалатним).[223][224][225][226][227] Верхня палата Лаґтинг прийняла закон 17 червня, проголосувавши 23-17. Опісля Король Гаральд V надав закону свою згоду. Він набув чинності 1 січня 2009 року.[228][229]

У 2015 році Церква Норвегії проголосувала за те, щоб дозволити вінчання одностатевих пар у своїх храмах.[230] Це рішення ратифікували на щорічній конференції 11 квітня 2016 року.[231][232][233]

Норвеґія стала першою країною Скандинавії і шостою країною світу, що легалізувала одностатеві шлюби.

ПАР Південно-Африканська Республіка[ред. | ред. код]

1 грудня 2005 року Конституційний суд Південної Африки висунув рішення на користь лесбійської пари, яка хотіла вступити в шлюб. В одностайному рішенні дев'ятеро суддів постановили, що одностатеві пари мають рівне право на шлюб, і дали Парламенту один рік на необхідні зміни законодавства.[234]

14 листопада 2006 року Національна асамблея проголосувала за закон, що розширював право на шлюб для одностатевих пар 229-41. А 28 листопада закон підтримала й Національна рада провінцій, проголосувавши 36-11.[235] За закон у повному складі проголосували депутати Африканського національного конгресу, а також частина Демократичного Альянсу.[236][237] 29 листопада віцепрезидентка Пумзіле Мламбо-Нгука підписала закон, і на наступний день він набув чинності.[238]

ПАР стала п'ятою країною світу, першою і поки єдиною в Африці й другою за межами Європи, де було легалізовано шлюби для одностатевих пар.

Португалія Португалія[ред. | ред. код]

У жовтні 2009 року переобраний уряд Соціалістичної партії на чолі з прем'єр-міністром Жозе Сократешем запевнив, що його партія легалізує шлюби для одностатевих пар. Парламент підтримав законопроєкт у першому читанні, проголосувавши 126-97.[239][240][241] У третьому читанні за закон проголосували 11 лютого 2010 року. Крім правлячої Соціалістичної партії за закон також проголосували Партія «Зелені», Комуністична партія і Лівий блок.[242][243] Після того, як закон передали на підпис президенту Анібалу Каваку Сілві, він направив його на розгляд Конституційного суду, щоби визначити, чи відповідає він конституції.[244][245] 8 квтіня 2010 року, суд постановив (11-2), що закон відповідає конституції.[246][247][248][249] Рішення було опубліковано в офіційному віснику 28 квітня, після чого почався 20-денний термін, за який президент мав або підписати, або ветувати закон.[250][251] Президент підписав закон 17 травня.[252][253] 31 травня його опублікували в офіційному віснику, а вже 5 червня закон набрав чинності.[254][255]

На відміну від більшості країн, де можливість усиновлення дітей одностатевими парами узаконюється разом із розширенням права на шлюб, у Портуґалії таке рішення прийняли не відразу. Зокрема Асамблея відхиляла подібні законопроєкти двічі 24 лютого 2012 року,[256][257] а потім ще раз 17 травня 2013 року; того ж дня, утім, парламент підтримав у першому читанні можливість усиновлювати дітей свого партнера, хоча в другому читанні відхилив і цей законопроєкт.[258][259] 14 травня Парламент прийняв резолюцію щодо проведення референдуму з приводу цього питання.[260][261][262] Однак, 19 лютого 2014 року Конституційний суд визнав цю резолюції неконституційною.[263][264] Як наслідок, Президент Каваку Сілва ветував резолюцію наступного дня.[265][266][267]

20 листопада 2015 року Асамблея в першому читанні підтримала п'ять законопроєктів стосовно легалізації усиновлення дітей.[268][269][270][271][272][273] 16 грудня комітет парламенту з конституційних питань об'єднав ці ініціативи в один проєкт закону.[274][275] 18 грудня парламент прийняв закон в останньому читанні.[276][277] 23 січня 2016 року президент Каваку Сілва ветував закон і оголосив про це 25 січня.[278][279][280] 10 лютого парламент подолав вето президента.[281][282] Закон опублікували 29 лютого, і він набрав чинності 1 березня.[283]

США Сполучені Штати[ред. | ред. код]

Правовий статус одностатевих шлюбів у США:
Правовий статус одностатевих шлюбів у США до легалізації Верховним судом:

Легалізація шлюбів для одностатевих пар у США розтягнулася від 2004 року, коли таке право існувало лише в одному штаті — Массачусетсі, і до 2015 року, коли Верховний Суд США своїм рішенням визнав усі заборони на одностатеві шлюби в статутах і конституціях окремих штатів неконституційними (кожен штат має власні конституцію і законодавство, які втім не можуть суперечити федеральній конституції чи присудам Верховного Суду) і таким чином надав право одностатевим парам одружуватися у всіх 50 штатах і в усіх населених територіях (Вірґінських островах, Ґуамі, Північних Маріанських островах і Пуерто-Рико),[284][285] крім Американського Самоа.[286][287]

До цього рішення одностатеві шлюби вже були легальними в 35 штатах, Ґуамі і федеральному окрузі Колумбія:

Штат / територія Набуття чинності Метод легалізації Деталі
Массачусетс Массачусетс 17 травня 2004 Рішення Верховного суду штату[288]
Каліфорнія Каліфорнія 16 червня 2008 Рішення Верховного суду штату[289] Рішення призупенено 8 листопада 2008 після прийняття «Пропозиції 8» (52,24 % за) — референдуму щодо поправки до конституції, яка заборонила одностатеві шлюби
28 червня 2013 Рішення федерального суду Кодифіковано Парламентом Каліфорнії 1 січня 2015[290][291]
Коннектикут Коннектикут 12 листопада 2008 Рішення Верховного суду штату Кодифіковано Генеральною асамблеєю штату у квітні 2009[292]
Айова Айова 27 квітня 2009 Рішення Верховного суду штату[293]
Вермонт Вермонт 1 вересня 2009 Рішення Генеральної асамблеї штату[294] Перший штат, що легалізував одностатеві шлюби без втручання судів
Нью-Гемпшир Нью-Гемпшир 1 січня 2010 Рішення Генеральних зборів штату[295]
Вашингтон Федеральний округ Колумбія 18 грудня 2009 9 березня 2010 Рішення Ради Округу Колумбія[296]
Нью-Йорк (штат) Нью-Йорк 24 липня 2011 Рішення Парламенту штату[297]
Вашингтон (штат) Вашингтон 6 грудня 2012 Рішення Парламенту штату → петиція про референдум → 53,7 % голосів за на «Референдумі 74»[298][299]
Мен (штат) Мейн 29 грудня 2012 Результат референдуму «Питання 1» (52,6 % за) Перший штат, що легалізував одностатеві шлюби шляхом референдуму
Меріленд Меріленд 1 січня 2013 Рішення Генеральної асамблеї штату → петиція про референдум → 52.43 % за на «Питанні 6»[300]
Делавер Делавер 1 липня 2013 Рішення Генеральної асамблеї штату[301]
Міннесота Міннесота 1 серпня 2013 Рішення Парламенту штату[302]
Род-Айленд Род-Айленд 1 серпня 2013 Рішення Генеральної асамблеї штату[303]
Нью-Джерсі Нью-Джерсі 21 жовтня 2013 Рішення Верховного суду штату[304]
Гаваї Гаваї 2 грудня 2013 Рішення Парламенту штату[305]
Нью-Мексико Нью-Мексико 19 грудня 2013 Рішення Верховного суду штату[306] Кодифіковано Парламентом штату 1 липня 2019[307]
Орегон Ореґон 19 травня 2014 Рішення федерального суду.[308] Кодифіковано Парламентом штату 1 січня 2016[309]
Пенсильванія Пенсильванія 20 травня 2014 Рішення федерального суду[310]
Іллінойс Іллінойс 1 червня 2014 Рішення Генеральної асамблеї штату[311][312]
Індіана Індіана 6 жовтня 2014 Рішення федерального суду[313]
Оклахома Оклагома 6 жовтня 2014 Рішення федерального суду[314]
Юта Юта 6 жовтня 2014 Рішення федерального суду[315][316]
Вірджинія Вірджинія 6 жовтня 2014 Рішення федерального суду[317][318]
Вісконсин Вісконсин 6 жовтня 2014 Рішення федерального суду[319]
Колорадо Колорадо 7 жовтня 2014 Рішення місцевого й федерального судів[320][321][322][323]
Невада Невада 9 жовтня 2014 Рішення федерального суду[324] Кодифіковано Парламентом штату 1 липня 2017[325]
Західна Вірджинія Західна Вірджинія 9 жовтня 2014 Рішення федерального суду[326]
Північна Кароліна Північна Кароліна 9 жовтня 2014 Рішення федерального суду[327]
Айдахо Айдаго 15 жовтня 2014 Рішення федерального суду[328][329]
Аляска Аляска 17 жовтня 2014 Рішення федерального суду[330]
Аризона Аризона 17 жовтня 2014 Рішення федерального суду[331]
Вайомінг Вайомінг 21 жовтня 2014 Рішення федерального суду[332]
Монтана Монтана 19 листопада 2014 Рішення федерального суду[333]
Південна Кароліна Південна Кароліна 20 листопада 2014 Рішення федерального суду[334]
Флорида Флорида 6 січня 2015 Рішення федерального суду[335][336]
Гуам Ґуам 9 січня 2015 Рішення федерального суду[337] Кодифіковано парламентом території 27 серпня 2015[338]

Рішення Верховного суду, втім, не легалізувало шлюби для одностатевих пар на територіях юрисдикцій корінних американців, адже кожне плем'я має власні закони, а повноваження над ними має лише Конгрес США.[339] Станом на червень 2020 року, 45 територій корінних американців легалізували одностатеві шлюби самостійно, а ще кілька десятків юрисдикцій визнають шлюби, укладені деінде, або не мають чітких обмежень щодо одностатевих шлюбів у своєму законодавстві. Всього десять територій корінних американців забороняють і не визнають одностатеві шлюби.

Тайвань Тайвань[ред. | ред. код]

24 травня 2017 року Верхвоний суд Тайваню постановив, що шлюбне законодавство не відповідає Конституції, а одностатеві пари мають конституційне право на шлюб.[340] Суд дав Законодавчому юаню два роки на необхідні зміни законодавства, і в разі, якщо Парламент не впорається з цим завданням за відведений час, одностатеві пари зможуть укладати шлюби на підставі рішення суду.[341][342] Після рішення прогрес імплементації змін у законодавстві був повільним через запеклий спротив консервативних груп, в основному християн, які становлять усього близько 6 % населення країни,[343] з їхньої ініціативи це та інші питання було поставлено на референдум.[344] На плебісциті більшість населення висловилася проти розширення права на шлюб для одностатевих пар.[345][346][347] Утім, 29 листопада 2018 року генеральний секретар Судового юаню заявив, що результати референдуму не можуть скасувати рішення Верховного суду.[348] Наступного дня про це заявив і уряд, оголосивши, що спеціальний законопроєкт про легалізацію одностатевих шлюбів уже розробляється.[349] Закон було прийнято парламентом 17 травня 2019 року, його підтримали представники Демократичної прогресивної партії та інших дрібніших партій.[350][351] Президентка Цай Інвень підписала закон 22 травня, і він вступив у дію 24 травня.[352][353]

Тайвань став першою і поки що єдиною державою Азії, де було легалізовано шлюби для одностатевих пар.

Уругвай Уругвай[ред. | ред. код]

20 січня 2008 року Уругвай став першої країною Латинської Америки, що дала можливість одностатевим парам вступати в цивільні союзи.[354]

25 травня 2009 року сенаторка Маргарита Перковіч заявила, що якщо Широкий фронт виграє вибори в жовтні, партія легалізує одностатеві шлюби в країні.[355] На виборах Фронт здобув абсолютну більшість у двох палатах Парламенту, а кандидат від партії Хосе Мухіка став президентом. У липні 2010 року уряд оголосив про свої наміри внести в парламент законопроєкт про розширення права на шлюб для одностатевих пар.[356][357][358] 25 липня колишній президент Хуліо Сангінетті від Партії Колорадо оголосив про свою підтримку законопроєкту. Водночас, інший колишній президент Луїс Альберто Лакальє від Національної партії повідомив про свою опозицію до легалізації.[359][360] Законопроєкт було подано до Палати представників 6 вересня 2011 року.[361]

Сенат підтримав законопроєкт 2 квітня 2013 року, проголосувавши 23-8.[362][363][364] 10 квітня закон прийняла Палата представників, проголосувавши 71-21.[365][366] Президент Хосе Мухіка підписав закон 3 травня, і той набув чинності 5 серпня 2013 року.[367][368][369][370]

Фінляндія Фінляндія[ред. | ред. код]

Реєстровані партнерства були легальними у Фінляндії з 2002 року.[371]

Після того, як комітет з юридичних питань Едускунти — фінського парламенту, 27 лютого 2013 року відхилив законопроєкт про легалізацію одностатевих шлюбів, проголосувавши 9-8,[372][373] прихильники рівних прав на шлюб запустили громадську ініціативу щодо леаглізації одностатевих шлюбів.[374] Збір підписів розпочався 19 березня 2013 року,[372][375] і до кінця першого дня ініціатива назбирала понад 90 000 онлайн підписів, загалом назбиравши 166 551 підписів. Аби ініціативу розглянув парламент, ініціатива має назбирати як мінімум 50 000 підписів.[376][377] Ініціативу було представлено в парламенті 13 грудня 2013 року.[378][379] Комітет з юридичних питань проголосував проти ініціативи двічі.[380] Втім, коли законопроєкт постав перед парламентом в листопаді 2014 року, депутати підтримали його, проголосувавши 105-92. В останньому читанні закон підтримав 101 депутат, проти проголосувало 90 депутатів. Зокрема, закон підтримала більшість Національної коаліції та Соціал-демократичної партії, а також всі представники Лівого союзу, Шведської народної партії і Зеленого союзу. Проти висловилася переважна більшість Фінляндського центру, Істинних фінів і всі представники Християнських демократів[381] 12 грудня президент Саулі Нійністе підписав закон. Разом з цим голосуванням парламент також ухвалив резолюцію, яка зобов'язувала наступний уряд реформувати все інше необхідне законодавство.[382][383][384][385][386] Після всіх ухвалених змін до відповідного законодавства, закон набув чинності 1 березня 2017 року.[387][388][389]

Це перша громадська ініціатива, яку підтримав парламент Фінляндії.[390] Фінляндія стала останньою нордичною країною та передостанньою нордичною юрисдикцією (перед Фарерськими островами) загалом, що легалізувала одностатеві шлюби.

Франція Франція[ред. | ред. код]

З листопада 1999 року у Франції існує система цивільних союзів, відома як договір цивільної солідарності. Такі союзи відкриті і для одно-, і для різностатевих пар.[391]

17 листопада 2012 року уряд Соціалістичної партії на чолі з прем'єр-міністром Жаном-Марком Еро за підтримки Франсуа Олланда, який виступав за легалізацію шлюбів для одностатевих пар під час своєї президентської кампанії,[392] вніс у Паламент відповідний законопроєкт.

Сенат підтримав законопроєкт 12 квітня 2013 року, проголосувавши 171—165.[393] 23 квітня за законопроєкт проголосувала Національна асамблея, 331 депутат висловився за, а 225 — проти.[394] Після голосування консервативна партія Союз за Народний Рух оскаржила закон у Конституційній раді.[395][396] 17 травня Рада постановила, що закон відповідає Конституції.[397][398] Того ж дня президент Франсуа Олланд підписав закон,[399] а наступного дня його вже опублікували в офіційному віснику.[400] Перший шлюб одностатевої пари у Франції було укладено в місті Монпельє.[401] Дія закону також поширюється на всі заморські володіння Франції.[400]

Швеція Швеція[ред. | ред. код]

Уряд Фредріка Райнфельдта вніс законопроєкт про легалізацію шлюбів для одностатевих пар у Риксдаг 21 січня 2009 року. 1 квітня парламент підтримав законопроєкт,[402] і він набув чинності в той самий день, адже з 1975 року король Карл XVI Ґустав не підписує і не ветує закони, ухвалені парламентом, натомість це робить кабінет міністрів. За закон проголосували всі партії парламенту (261 голос): Соціал-демократична партія, Помірна коаліційна партія, Партія центру, Народна партія — ліберали, Ліва партія і Партія зелених, проти проголосувала лише партія Християнських демократів і один депутат від Партії центру (22 голоси).[403]

22 жовтня 2009 року рада Церкви Швеції, проголосувавши 171-62, підтримала пропозицію дозволити своїм священникам вінчати одностатеві пари.[404] Перші шлюбні церемонії почали проводити 1 листопада.[405]

Партнерства й союзи[ред. | ред. код]

Статус одностатевих шлюбів і союзів у Європі:
   Дозволені одностатеві шлюби
   Нереєстровані союзи де-факто
   Ніякі одностатеві союзи не визнаються
   Одностатеві шлюби конституцією не передбачені

У деяких країнах і територіях дозволено одностатеве реєстроване партнерство, яке може передбачати такі самі права як шлюб або дещо обмежені в порівнянні зі шлюбом права. Станом на вересень 2020 року такі країни й території пропонують можливість зареєструвати партнерство або союз одностатевим парам: Андорра, Аруба, Греція, Естонія, Італія, Кайманові Острови, Кіпр, Ліхтенштейн, Монако, Сан-Марино, Словенія, мексиканський штат Тласкала, Угорщина, Хорватія, Чехія, Чилі й Швейцарія.

Країни й території, де одностатеві пари мають обмежені права (сертифікати про партнерство, право на проживання чоловіка/дружини та ін.): Болгарія, Гонконґ, Ізраїль, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, дві префектури й 57 міст Японії.

У деяких країнах, де одностатеві шлюби є легальними, поряд зі шлюбом існують також альтернативні форми реєстрації стосунків — як для одно-, так і для різностатевих пар.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Inter-American Human Rights Court backs same-sex marriage. BBC. 10 січня 2018. Процитовано 12 квітня 2019. 
  2. а б Same-Sex Dutch Couples Gain Marriage and Adoption Rights. Nytimes.com. 20 грудня 2000. Процитовано 26 грудня 2011. 
  3. Dutch Legislators Approve Full Marriage Rights for Gays. Nytimes.com. 13 вересня 2000. Процитовано 26 грудня 2011. 
  4. Dictionaries recognize same-sex marriage—who knew?
  5. Washington Times «Scare Quotes» Are History
  6. Media Reference guide. Problematic: «gay marriage». Архів оригіналу за 26 липень 2011. Процитовано 27 червня 2011. 
  7. Шаблон:Cite Hansard
  8. Same-sex marriage bill passes in Australian Senate. The Guardian. 29 листопада 2017. 
  9. Same-sex marriage signed into law by Governor-General, first weddings to happen from January 9. ABC News. 8 грудня 2017. 
  10. Marriage Amendment (Definition and Religious Freedoms) Act 2017. Federal Register of Legislation. 9 грудня 2017. 
  11. Karp, Paul (15 листопада 2017). Australia says yes to same-sex marriage in historic postal survey. The Guardian. 
  12. Marriage Amendment (Definition and Religious Freedoms) Act 2017. Federal Register of Legislation. 9 грудня 2017. 
  13. Österreich, Außenministerium der Republik. Registered (civil) partnerships – Österreichische Botschaft London. www.bmeia.gv.at. 
  14. Nationalrat: Grüne bringen Antrag zur Ehe-Öffnung für Lesben und Schwule ein. Thinkoutsideyourbox.net. 20 листопада 2013. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 1 липня 2014. 
  15. Allgemeines bürgerliches Gesetzbuch, Änderung
  16. Abstimmung über Ehe-Öffnung ohne Klubzwang?
  17. Verfassungsgerichtshof könnte die Ehe in Österreich noch dieses Jahr öffnen. Ggg.at. 17 жовтня 2017. Процитовано 13 квітня 2018. 
  18. Verfassungsgericht prüft Öffnung der Ehe für Homosexuelle. Derstandard.at. Процитовано 13 квітня 2018. 
  19. VfGH prüft Eheöffnung für gleichgeschlechtliche Paare in Österreich. Kurier.at. 17 жовтня 2017. Процитовано 13 квітня 2018. 
  20. Press release from the Austrian constitution court. Distinction between marriage and registered partnership violates ban on discrimination. 5 грудня 2017. 
  21. Verfassungsgericht öffnet Ehe für Homosexuelle ab 2019. Der Standard.at. 5 грудня 2017. Процитовано 13 квітня 2018. 
  22. Verfassungsgericht öffnet Ehe für Homosexuelle ab 2019. Der Standard. 5 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017. 
  23. Gay marriage in Austria approved by Constitutional Court. Deutsche Welle. 5 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017. 
  24. Agerholm, Harriet (5 грудня 2017). Austria court legalises same-sex marriage from start of 2019, ruling all existing laws discriminatory. The Independent. Процитовано 5 грудня 2017. 
  25. Lower House votes in favour of same-sex marriage, allows adoption. Buenosairesherald.com. Процитовано 19 липня 2010. 
  26. Lower House approves gay marriage. M24 Digital. 5 травня 2010. Архів оригіналу за 23 липня 2012. 
  27. Bolcer, Julie (4 травня 2010). Argentina's Lower House OKs Marriage Bill. The Advocate. 
  28. Warren, Michael (15 липня 2010). Argentina legalizes gay marriage in historic vote. Associated Press. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 15 липня 2010. 
  29. Dwyer Arce (15 липня 2010). Argentina Senate passes same-sex marriage legislation. JURIST – Paper Chase. 
  30. Upper House approves same-sex marriage bill after marathon-like debate. Buenosairesherald.com. 13 липня 2010. Процитовано 20 листопада 2011. 
  31. CFK enacts same-sex marriage law, says 'we live in a more equal society'. Buenosairesherald.com. 21 липня 2010. Процитовано 20 листопада 2011. 
  32. President Cristina Fernandez Ratifies Argentine Gay Marriage Law. Ontopmag.com. 21 липня 2010. Процитовано 20 листопада 2011. 
  33. Argentina's gay marriage law signed by president. Signonsandiego.com. Процитовано 20 листопада 2011. 
  34. Boletin Oficial de la Republica Argentina Buenos Aires, jueves 22 de julio de 2010 Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.
  35. Se publicó en el Boletín Oficial la ley de matrimonio homosexual Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.
  36. Mail Foreign Service (15 липня 2010). Argentina defies Catholic Church and becomes first Latin America country to legalise gay marriage. Daily Mail. UK. Процитовано 20 листопада 2011. 
  37. BA couple becomes first same-sex marriage in the city. Buenosairesherald.com. 30 липня 2010. Процитовано 20 листопада 2011. 
  38. Argentine gay couple tie knot under new marriage law. BBC. 30 липня 2010. Процитовано 20 листопада 2011. 
  39. Записи про закон нідерландською і французькою в Сенаті.
  40. Belgium to follow Holland on gay marriage. RTÉ News. 29 листопада 2002. 
  41. Belgium legalizes gay marriage. UPI. 31 січня 2003. 
  42. Belgium approves same-sex marriage. PlanetOut. 30 січня 2003. Архів оригіналу за 28 лютого 2006.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  43. Belgium passes gay adoption law. BBC News. 21 квітня 2006. 
  44. Wetsontwerp tot wijziging van een aantal bepalingen van het Burgerlijk Wetboek, teneinde de adoptie door personen van hetzelfde geslacht mogelijk te maken, Сенат
  45. Brazil's supreme court recognizes gay partnerships. Reuters. 5 травня 2011. Процитовано 16 лютого 2012. 
  46. Brazilian judge gives male couple approval for what court says is country's first gay marriage. The Washington Post. 27 червня 2011. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. 
  47. Provimento Conjunto trata de união homoafetiva. Tribunal de Justiça do Estado da Bahia (official web site of the state supreme court). Архів оригіналу за 27 вересня 2013. 
  48. Bahia já pode oficializar casamento homoafetivo. brasil247.com (Portuguese). 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012. 
  49. Norma do TJ obriga cartórios de SP a registrar casamento gay. Folha de S. Paulo. 19 грудня 2012. 
  50. CNJ obriga cartórios a celebrar casamento entre homossexuais. Estadao.com.br. 14 травня 2013. Процитовано 5 квітня 2014. 
  51. G1 - Decisão do CNJ obriga cartórios a fazer casamento homossexual - notícias em Política. Política. 14 травня 2013. Процитовано 26 липня 2015. 
  52. Jornal do Brasil. Процитовано 26 липня 2015. 
  53. DIÁRIO DA JUSTIÇA CONSELHO NACIONAL DE JUSTIÇA Edição nº 89/2013
  54. Regra que obriga cartórios a fazer casamento gay vale a partir do dia 16
  55. Gay marriage: Commons passes Cameron's plan. BBC. 21 травня 2013. Процитовано 21 травня 2013. 
  56. The Public Whip — Marriage (Same Sex Couples) Bill — Third Reading - 21 May 2013 at 18:59. www.publicwhip.org.uk. 
  57. Same-sex marriage now legal as first couples wed. BBC News. 29 березня 2014. Процитовано 26 липня 2015. 
  58. Littauer, Dan (4 лютого 2014). Scotland legalizes same-sex marriage. LGBTQNation. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 31 березня 2016. 
  59. Scotland's same-sex marriage bill is passed. BBC News. 4 лютого 2014. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 2 квітня 2016. 
  60. Thursday 13 March 2014 - Announcements - Scottish Parliament. Scottish Parliament. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016. 
  61. Macnab, Scott (16 грудня 2014). Same-sex marriage becomes legal in Scotland. The Scotsman. Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 29 березня 2016. 
  62. Same-sex marriage vote fails in assembly. 2015-11-02. Процитовано 2020-01-13. 
  63. Abortion and same-sex marriage moves for NI backed by MPs. BBC News. 9 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019. 
  64. The Marriage (Same-sex Couples) and Civil Partnership (Opposite-sex Couples) (Northern Ireland) Regulations 2019. www.legislation.gov.uk. Процитовано 2020-01-13. 
  65. Local laws and customs – South Georgia and South Sandwich Islands (British Overseas Territory) travel advice – GOV.UK. www.gov.uk. Процитовано 20 січня 2018. 
  66. Overseas Marriage (Armed Forces) Order 2014. Legislation.gov.uk. 28 квітня 2014. 
  67. Pitcairn Island, population 48, passes law to allow same-sex marriage. The Guardian. Associated Press. 22 червня 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 16 лютого 2016. 
  68. The Marriage Ordinance 2016 (PDF). Процитовано 2019-05-20. 
  69. Review of British Antarctic Territory legislation: changes to the marriage and registration ordinances – Publications – GOV.UK. 
  70. Civil Marriage Amendment Act 2016 [No. 22 of 2016 (PDF). Процитовано 2019-05-20. 
  71. Civil Marriage Amendment Act 2016 – Notice of Commencement (PDF). Процитовано 2019-05-20. 
  72. The St. Helena Government Gazette No 111 2016 (PDF). Процитовано 2019-05-20. 
  73. Marriage (Ascension) (Commencement) Order, 2016 (PDF). Процитовано 2019-05-20. 
  74. Marriage Ordinance 1996; Amending Legislation; Marriage (Amendment) Ordinance 2017 – [Ord. 6/17]. Falkland Islands Legislation. 31 липня 2017. 
  75. Tweet from Governor Lisa Phillips. Процитовано 4 серпня 2017. 
  76. Same-sex marriage approved for St Helena: opponent calls for society to embrace the result. St Helena Online. 2017-12-19. Процитовано 2017-12-20. 
  77. Landmark same-sex ruling. The Royal Gazette. 5 травня 2017. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 5 травня 2017. 
  78. Bermuda to ban same-sex marriage months after it was legalised. The Guardian. 14 грудня 2017. 
  79. Summary Judgment: Ferguson et al v. Attorney-General. Supreme Court of Bermuda. 6 червня 2018. 
  80. Farge, Emma. Bermuda top court reverses government's gay marriage ban. U.S. Процитовано 2018-11-24. 
  81. UPDATED: Same-sex marriage legalised in Cayman. Cayman Compass. 29 березня 2019. 
  82. https://www.pinknews.co.uk/2019/04/11/cayman-islands-appeals-court-blocks-same-sex-marriage-legalisation/
  83. Same-sex marriage ruling overturned. Cayman Compass. 7 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019. 
  84. Same-sex marriage: Couple considers Privy Council appeal. Cayman Compass. 13 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019. 
  85. Same-sex marriage fight to go to Privy Council. Cayman Compass. 22 січня 2020. 
  86. From Friday same-sex couples will be able to get married in the Isle of Man. IOMToday. 19 липня 2016. Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 19 липня 2016. 
  87. The Same-Sex Marriage (Guernsey) Law, 2016 (Commencement) Ordinance, 2017. Guernsey Legal Resources. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017. 
  88. Same-sex marriage legalised in Alderney. ITV Channel Television. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018. 
  89. Jersey to introduce same-sex marriage from 1 July. BBC News. 27 червня 2018. 
  90. Easter Meeting of the Chief Pleas to be held on Wednesday 22nd April 2020 at 10.00AM in the Island Hall. The Government of Sark. с. 59–66. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020. 
  91. The Same-Sex Marriage (Consequential and Miscellaneous Amendments and Contrary Provisions) (Sark) Ordinance, 2020. Guernsey Legal Resources. Процитовано 23 квітня 2020. 
  92. The Same-Sex Marriage (Sark) Law, 2019 (Commencement) Ordinance, 2020. Guernsey Legal Resources. Процитовано 23 квітня 2020. 
  93. SABINSKY, SONJA (24 травня 2014). Da Danmark skrev verdenshistorie. Jydske Vestkysten (нор.). Процитовано 9 листопада 2018. 
  94. Sanners, Peter (7 червня 2012). Gay marriage legalised. The Copenhagen Post. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 25 вересня 2012. 
  95. Archived copy (da). Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2016. 
  96. Parliament in Greenland unanimously approves same-sex marriage. Pink News. 27 травня 2015. 
  97. VEDTAGET Ja til homovielser og nej til at slå børn
  98. Første homoseksuelle par viet i kirken. Greenlandic Broadcasting Corporation. 1 квітня 2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. 
  99. L 129 Forslag til lov om ændring af lov for Færøerne om rettens pleje (Danish). Folketing. 8 лютого 2017. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 5 березня 2017. 
  100. 1. juli 2017: Nú kunnu samkynd giftast. portal.fo. 1 липня 2017. Архів оригіналу за 2 липня 2017. 
  101. CORTE CONSTITUCIONAL INFORMA SOBRE LA DECISIÓN ADOPTADA EN EL CASO NO. 1692-12-EP[недоступне посилання з серпня 2019]
  102. Boda LGBTI espera sentencia
  103. Fox, Kara; Melgar Zuniga, Ana. Ecuador's highest court legalizes same-sex marriage. CNN. Процитовано 2019-06-13. 
  104. Corte Constitucional aprueba matrimonio civil igualitario en Ecuador (ісп.). El Comercio. 12 червня 2019. Процитовано 9 липня 2019. 
  105. CASONo.11-18-CN (matrimonioigualitario). Constitutional Court of Ecuador (ісп.). Процитовано 30 травня 2019. 
  106. Moreno respeta decisión de la CC sobre matrimonio igualitario. El Telégrafo (ісп.). 20 червня 2019. 
  107. Matrimonio igualitario: Primera pareja LGBTI se casa en Ecuador. Metro Ecuador (ісп.). 18 липня 2019. 
  108. Partnership laws come into force. The Irish Times. 1 січня 2011. 
  109. Ní Fhlanghaile, Ríona (26 травня 2015). Referendum Act 1994: Constitutional Referendum. Iris Oifigiúil (ірл., англ.) (Dublin: Stationery Office) (42): 1067–69. 
  110. President signs same-sex marriage into Constitution. The Irish Times. 29 серпня 2015. Процитовано 22 вересня 2015. 
  111. Same-sex marriage is now legal in Republic of Ireland. BBC News. 16 листопада 2015. 
  112. Ireland says Yes to same-sex marriage. RTÉ.ie. 23 травня 2015. 
  113. Dwyer Arce (11 червня 2010). Iceland parliament approves same-sex marriage legislation. JURIST - Paper Chase. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 18 лютого 2016. 
  114. Iceland parliament votes for gay marriage. IceNews. 11 червня 2010. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 2 лютого 2014. 
  115. Iceland passes gay marriage law in unanimous vote. Reuters. 11 червня 2010. Процитовано 16 липня 2010. 
  116. New gay marriage law in Iceland comes into force. Icenews. 28 червня 2010. Процитовано 16 липня 2010. 
  117. Iceland PM weds as gay marriage legalised. The Daily Telegraph (London). 28 червня 2010. 
  118. Disposiciones Generales (es). Boletin Oficial del Estado. 2 червня 2005. Процитовано 8 січня 2007. 
  119. Giles, Ciaran (2005-04-21). Spain: Gay marriage bill clears hurdle. Planetout.com. Архів оригіналу за 2007-12-27. Процитовано 2006-12-22. 
  120. Spanish bishops decry legislation weakening marriage. Catholic World News. 2005-07-20. Процитовано 2007-01-11. 
  121. Thornberry, Malcolm (2005-10-28). Spain's Highest Court Agrees To Hear Gay Marriage Challenge. 365gay.com. Архів оригіналу за 2005-10-31. Процитовано 2007-01-25. 
  122. Same-sex marriage upheld by Spain's highest court
  123. Amplio respaldo del Tribunal Constitucional al matrimonio homosexual
  124. SENTENCIA Архівовано 2012-11-19 у Wayback Machine.
  125. The first legal gay marriage is now certified.  Сертифікат про шлюб, виданий 11 червня 2003 року.
  126. Developments about homosexual (Same-Sex) marriage in B.C., Canada. Kingston: Ontario Consultants on Religious Tolerance. 2 листопада 2006. Процитовано 11 березня 2011. 
  127. Same-sex marriage in Quebec
  128. Same-sex marriage in the Yukon Territory, Canada. Kingston: Ontario Consultants on Religious Tolerance. 20 листопада 2005. Процитовано 11 березня 2011. 
  129. Same-sex marriage in Manitoba, Canada. Kingston: Ontario Consultants on Religious Tolerance. 21 вересня 2004. Процитовано 10 березня 2011. 
  130. Nova Scotia legalizes same-sex marriages. Ottawa: Canadian Broadcasting Corporation. 24 вересня 2004. Процитовано 10 березня 2011. 
  131. N.W. v. Canada (Attorney General), 2004 SKQB 434, 246 DLR (4th) 345, [2005] 5 WWR 410, 123 CRR (2d) 367, 11 RFL (6th) 162, 255 Sask R 298 (Sask. Q.B. (F.L.D.)
  132. Same-sex marriage in Saskatchewan, Canada. Ontario Consultants on Religious Tolerance. 11 жовтня 2004. Процитовано 10 березня 2011. 
  133. Same-sex marriage in Canada: Newfoundland and Labrador
  134. Same-sex marriage in the New Brunswick, Canada. Kingston: Ontario Consultants on Religious Tolerance. 29 квітня 2005. Процитовано 10 березня 2011. 
  135. https://web.archive.org/web/20060215190454/http://www.howdtheyvote.ca/bill.php?id=528
  136. Bill C-38 at LegisInfo. Parl.gc.ca. Архів оригіналу за 2006-06-17. Процитовано 2010-05-20. 
  137. DECISION C-577/11 The homosexuals have the right to form a family. Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 7 липня 2017. 
  138. Colombian court says Congress must decide on gay marriage. CNN. 27 липня 2011. 
  139. «Matrimonio gay» empieza a ser tramitado en Senado
  140. Gay marriage bill passes first hurdle - Colombia Politics. Colombia Politics. Процитовано 26 липня 2015. 
  141. Por primera vez una comisión del Congreso aprueba el matrimonio gay
  142. Colombia lawmakers reject controversial gay marriage bill. Reuters. 24 квітня 2013. 
  143. Histórico: Colombia tiene matrimonio homosexual. El Tiempo. 7 квітня 2016. 
  144. Colombia says 'I do' to gay marriage. The City Paper Bogota. 7 квітня 2016. 
  145. Colombia high court rules in favor of same-sex marriage. Washington Blade. 7 квітня 2016. 
  146. Tiempo, Casa Editorial El (28 квітня 2016). Corte Constitucional da el sí definitivo y avala el matrimonio gay - Justicia - El Tiempo. eltiempo.com. 
  147. Colombia legalizes same-sex marriage. Deutsche Welle. 28 квітня 2016. 
  148. Corte legaliza el matrimonio entre parejas del mismo sexo. W Radio. 28 квітня 2016. 
  149. Meet the First Same-Sex Couple Married in Colombia. Advocate. 25 травня 2016. Архів оригіналу за 31 травня 2016. 
  150. Páginas - Detalle Proyectos de Ley. Asamblea.go.cr. Процитовано 7 липня 2017. 
  151. Proyecto de organizaciones sociales para Matrimonio Igualitario ya está en la Asamblea Legislativa – Diario Digital Nuestro País. Elpais.cr. 10 грудня 2015. Процитовано 7 липня 2017. 
  152. www.diarioextra.com. 12 Diputados respaldan proyecto de ley para permitir matrimonio gay. Diario Extra. Процитовано 7 липня 2017. 
  153. Proyecto de Ley Matrimonio Igualitario by Frente por los Derechos Igualitarios. Issuu.com. 27 червня 2013. Процитовано 7 липня 2017. 
  154. Sala IV admite para estudio 2 recursos de inconstitucionalidad contra prohibición de matrimonio gay - AmeliaRueda.com. ameliarueda.com. 
  155. Cerdas, Daniela. Registro Civil solo espera notificación del Ejecutivo para adecuar reglas al matrimonio gay. La Nación. Процитовано 13 січня 2018. 
  156. Costa Rica's Foreign Ministry Initiates Notification Process To Execute Court Order On Gay Marriage. Q Costa Rica. 12 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018. 
  157. Pareja gay se alista para dar el 'sí' tras criterio de la Corte IDH
  158. Pretel, Enrique Andres (19 січня 2018). Costa Rica's first gay marriage suffers bureaucratic hitch. Reuters. Процитовано 20 січня 2018. 
  159. Garcia, David Alire; Pretel, Enrique Andres. Costa Rica center-left easily wins presidency in vote fought on gay rights. Reuters. Процитовано 2 квітня 2018. 
  160. Stanley, Katherine. Carlos Alvarado wins Costa Rica's presidency in a landslide. The Tico Times. Процитовано 2 квітня 2018. 
  161. Chinchilla, Sofía (9 серпня 2018). Sala IV da 18 meses para que entre en vigencia el matrimonio homosexual. La Nación. Процитовано 9 серпня 2018. 
  162. Programme gouvernemental (фр.). Government of Luxembourg. с. 12. 
  163. Luxembourg passes same-sex marriage and adoption bill in landslide vote
  164. Luxembourg legislature votes to legalize same-sex marriage, adoption
  165. Loi du 4 juillet 2014 portant a) réforme du Titre II.- du Livre Ier du Code civil «Des actes de l'état civil» et modifiant les articles 34, 47, 57, 63, 70, 71, 73, 75, 76, 79, 79-1 et 95; b) réforme du Titre V.- du Livre Ier du Code civil «Du mariage», rétablissant l'article 143, modifiant les articles 144, 145, 147, 148, 161 à 164, 165 à 171, 173 à 175, 176, 177, 179, 180 à 192, 194 à 199, 201, 202, 203 à 206, 212 à 224, 226, 227, introduisant les articles 146-1, 146-2, 175-1, 175-2 nouveaux et abrogeant les articles 149 à 154, 158 à 160bis, 178, le Chapitre VIII et l'article 228; c) modification des articles 295, 351, 379, 380, 383, 390, 412, 496, alinéa 1, 509-1, alinéa 2, 730, 791, 847 à 849, 852, alinéa 3, 980, alinéa 2, 1405, 1409 et 1676, alinéa 2, et abrogation des articles 296 et 297 et 1595 du Code civil; d) modification de l'article 66 du Code de commerce; e) modification des articles 265, alinéa 1er, 278 et 521 du Nouveau Code de procédure civile; f) introduction d'un Titre VI.bis nouveau dans la Deuxième Partie du Nouveau Code de procédure civile; g) introduction d'un Chapitre VII.-I nouveau au Titre VII du Livre Ier du Code pénal; h) abrogation de la loi du 23 avril 1827 concernant la dispense des prohibitions du mariage prévues par les articles 162 à 164 du Code civil; et i) abrogation de la loi du 19 décembre 1972 portant introduction d'un examen médical avant mariage
  166. Same-sex marriages from January 1
  167. Same-Sex Marriage in Luxembourg from 1 January 2015
  168. Xavier Bettel and Gauthier Destenay say 'I do'. Luxemburger Wort. 15 травня 2015. 
  169. Aġġornat: Ryan u Jaime jirreġistraw l-ewwel żwieġ gay f'Malta - TVM. TVM. Процитовано 26 липня 2015. 
  170. Gay marriage to be introduced in Malta soon
  171. Gay marriages bill sails through first vote — government to reject opposition amendments
  172. Government Gazette - 1 серпня 2017. 
  173. MJCL - Legal Noticies. Ministry for Justice, Culture and Local Government of Malta. Процитовано 29 серпня 2017. 
  174. L.N. 212 of 2017 Marriage Act and other Laws (Amendment) Act, 2017 (Act No. XXIII of 2017), Commencement Notice. Ministry for Justice, Culture and Local Government of Malta. 25 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
  175. Sansone, Kurt (29 серпня 2017). Same sex couples can marry as from Friday. Times of Malta. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
  176. Lavers, Michael K. (1 вересня 2017). Malta same-sex marriage law takes effect. Washington Blade. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. 
  177. Aan de orde zijn de stemmingen in verband met het wetsvoorstel Wijziging van Boek 1 van het Burgerlijk Wetboek in verband met de openstelling van het huwelijk voor personen van hetzelfde geslacht (Wet openstelling huwelijk) (26672). (нід.). Процитовано 31 січня 2017. 
  178. Dutch Legislators Approve Full Marriage Rights for Gays. The New York Times. 13 вересня 2000. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 26 грудня 2011. 
  179. Netherlands legalizes gay marriage. BBC News. 12 вересня 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 грудня 2011. 
  180. Dutch legalise gay marriage. BBC News. 12 вересня 2000. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 грудня 2011. 
  181. Same-Sex Dutch Couples Gain Marriage and Adoption Rights. The New York Times. 20 грудня 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 грудня 2011. 
  182. Dutch gays allowed to marry. BBC News. 19 грудня 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 грудня 2011. 
  183. Aan de orde is de stemming over het wetsvoorstel Wijziging van Boek 1 van het Burgerlijk Wetboek in verband met de openstelling van het huwelijk voor personen van hetzelfde geslacht (Wet openstelling huwelijk) (26672). (Dutch). Процитовано 1 лютого 2017. 
  184. Dutch Legislators Approve Full Marriage Rights for Gays. Nytimes.com. 13 вересня 2000. Процитовано 26 грудня 2011. 
  185. Burgerlijk wetboek BES, boek 1 (nl). Government of the Netherlands. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 12 жовтня 2012. 
  186. Aanpassingswet openbare lichamen Bonaire, Sint Eustatius en Saba (nl). Government of the Netherlands. 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2016. 
  187. Eerste homohuwelijk in Caribisch Nederland (First gay marriage in the Caribbean Netherlands). de Volkskrant (нід.). 4 грудня 2012. Процитовано 9 грудня 2012. 
  188. Charter for the Kingdom of the Netherlands (Dutch). Government of the Netherlands. 10 жовтня 2010. Процитовано 29 грудня 2010. 
  189. Parlement neemt amendement geregistreerd partnerschap aan. Caribisch Netwerk (Dutch). 8 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016. 
  190. Aruba Parliament approves civil unions for same-sex couples. Yahoo. 9 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016. 
  191. Aruba Parliament approves civil unions for same-sex couples. Metro. 9 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016. 
  192. LANDSVERORDENING van 23 september 2016 tot wijziging van het Burgerlijk Wetboek van Aruba (AB 1989 no. GT 100) in verband met een aantal onderwerpen die nog een regeling of aanpassing in het Burgerlijk Wetboek van Aruba behoeven (aanvulling Burgerlijk Wetboek van Aruba)
  193. At Long Last, Change Is Coming for Caribbean Gays
  194. Entwurf eines Gesetzes zur Einführung des Rechts auf Eheschließung für Personen gleichen Geschlechts
  195. Öffnung der Ehe für Lesben und Schwule Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.
  196. Bundestag stimmt für Beibehaltung der Diskriminierung (нім.). Queer.de. 28 червня 2012. Процитовано 12 вересня 2012. 
  197. а б Germany: Merkel paves way for gay marriage vote. BBC News. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. 
  198. Is Angela Merkel about to shift her party's position on gay marriage?. Deutsche Welle. 27 червня 2017. 
  199. Bundestag: Große Mehrheit stimmt für Ehe für alle [Bundestag: large majority votes in favour of 'marriage for all']. Die Zeit (нім.). 30 червня 2017. Процитовано 30 червня 2017. 
  200. Smale, Alison; Shimer, David (30 червня 2017). Parliament in Germany Approves Same-Sex Marriage. The New York Times (en-US). Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017. 
  201. Germany's Bundestag passes bill on same-sex marriage. Deutsche Welle. 30 червня 2017. Архів оригіналу за 1 липня 2017. 
  202. German parliament votes to legalise same-sex marriage. The Guardian. 30 червня 2017. 
  203. Ehe für alle: So haben die Abgeordneten abgestimmt – die Namensliste. Abgeordnetenwatch (de). 30 червня 2017. Процитовано 9 липня 2017. 
  204. Ehe für alle - überall? (Das Abstimmungsverhalten der 630 Bundestagsabgeordneten). Public Tableau (нім.). 8 липня 2017. Процитовано 9 липня 2017. 
  205. Länderkammer: Bundesrat stimmt Öffnung der Ehe zu. Frankfurter Allgemeine Zeitung (нім.). 7 липня 2017. Процитовано 7 липня 2017. 
  206. Arab, Adrian (6 липня 2017). Ehe für alle: Im Bundesrat ergibt sich die CSU kampflos [Marriage for all: CSU gives up without a fight in the Bundesrat]. Die Welt (нім.). Процитовано 7 липня 2017. 
  207. Same-sex marriage bill clears German upper house. Deutsche Welle. 7 липня 2017. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 7 липня 2017. 
  208. Duffy, Nick (7 липня 2017). Germany's upper house gives green light to equal marriage. PinkNews. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 7 липня 2017. 
  209. Germany's first same-sex marriages expected in October. The Local. 21 липня 2017. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 21 липня 2017. 
  210. German president signs gay marriage bill into law. Deutsche Welle. 21 липня 2017. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 21 липня 2017. 
  211. Gesetz zur Ehe für alle unterzeichnet. Die Zeit. 21 липня 2017. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 21 липня 2017. 
  212. Gesetz zur Einführung des Rechts auf Eheschließung für Personen gleichen Geschlechts (нім.). Bundesgesetzblatt]]. 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017. 
  213. Ehe für alle gilt ab 1. Oktober (нім.). n-tv. 28 липня 2017. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017. 
  214. Pongratz-Lippitt, Christa (16 серпня 2016). Same-sex couple married in German Protestant church, a first. National Catholic Reporter. Процитовано 23 серпня 2016. 
  215. Hartevelt, John; Levy, Dayna (14 травня 2012). MP drafting gay marriage bill. Stuff.co.nz. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 29 серпня 2012. 
  216. а б Harkanwal Singh; Andy Ball (17 квітня 2013). Marriage equality bill - How MPs voted. Stuff.co.nz. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 квітня 2013. 
  217. August 19 for first gay weddings. 3 News NZ. 23 квітня 2013. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2013. 
  218. Wade, Amelia; Theunissen, Matthew; Tapaleao, Vaimoana (19 серпня 2013). Same-sex couples celebrate wedded bliss. The New Zealand Herald. Архів оригіналу за 11 листопада 2011. Процитовано 19 серпня 2013. 
  219. Incoming Prime Minister Bill English U-turns on gay marriage. The New Zealand Herald. 12 грудня 2016. 
  220. Parliamentary Conscience Votes Database: Civil Unions Act
  221. Gay Marriage in New Zealand – Gay Marriage Facts. www.gaymarriagefactsnow.com. 
  222. Majority in Norwegian parliament agrees on new law allowing gay weddings, adoptions. PR-inside.com. 29 травня 2008. Архів оригіналу за 12 червня 2008. 
  223. Goll, Sven (12 червня 2008). Same sex marriage law passed by wide majority. Aftenposten. Архів оригіналу за 13 червня 2008. 
  224. Grew, Tony (11 червня 2008). Norway legalises gay marriage. PinkNews. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 12 червня 2008. 
  225. Lambert, Gavin (17 березня 2008). Norway moves to legalise gay marriage. PinkNews. Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 18 лютого 2016. 
  226. Berglund, Nina (14 березня 2008). Gays to win marriage rights. Aftenposten. Архів оригіналу за 18 червня 2008. 
  227. Ravndal, Dennis; Gjermund Glesnes; Øystein Eian (11 червня 2008). Tårer da ekteskapsloven ble vedtatt (no). Verdens Gang. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 11 червня 2008. 
  228. Norway passes law approving gay marriage. Los Angeles Times. Associated Press. 17 червня 2008. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016. 
  229. Norway approves same-sex marriage. San Francisco Chronicle. Associated Press. 18 червня 2008. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016. 
  230. Wee, Darren (2 листопада 2015). Norway bishops open doors to gay church weddings. Gay Star News. Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 18 лютого 2016. 
  231. Pettersen, Jørgen; Edvardsen, Ingvild; Skjærseth, Lars Erik (11 квітня 2016). Nå kan homofile gifte seg i kirka. NRK. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016. 
  232. Oesterud, Tor Ingar (11 квітня 2016). Large majority want gay marriage in church. Norway Today. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016. 
  233. Fouche, Gwladys (11 квітня 2016). Norway's Lutheran church votes in favor of same-sex marriage. Reuters. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016. 
  234. Minister of Home Affairs and Another v Fourie and Another (CCT 60/04) [2005] ZACC 19; 2006 (3) BCLR 355 (CC); 2006 (1) SA 524 (CC) (1 December 2005)
  235. South Africa Gay Marriage Bill Goes To President. 365Gay. 28 листопада 2006. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 16 жовтня 2009. 
  236. Tuesday, 14 November 2006. Proceedings of the National Assembly
  237. Tuesday, 28 November 2006. Proceedings of the National Council of Provinces
  238. South Africa Gay Marriage Bill Becomes Law. 365Gay. 30 листопада 2006. Архів оригіналу за 10 грудня 2006. Процитовано 16 жовтня 2009. 
  239. Same-sex marriage law backed in Portugal's parliament. BBC. 2010-01-08. Процитовано 2010-01-08. 
  240. Portugal MPs approve gay marriage. RTÉ News. 2010-01-08. Процитовано 2010-01-08. 
  241. Same-sex marriage in Portugal
  242. Portuguese Lawmakers Approve Gay Marriage Bill
  243. Gay marriage approved by the Portuguese Parliament
  244. Portugal Gay Marriage Bill Forwarded To Constitutional Court
  245. Casamento gay: Cavaco pede fiscalização do diploma
  246. RULING No. 121/2010
  247. RULING Nº 121/2010 — Summary
  248. Portugal's Constitutional Court OKs Gay Marriage
  249. Portuguese High Court Approve Same-Sex Marriage Law
  250. 20 Days To Decide On Gay Marriage In Portugal
  251. Acórdão que dá luz verde ao casamento gay publicado hoje em Diário da República
  252. Pope leaves, Portuguese President signs gay marriage pact
  253. Lawmakers In Portugal Legalize Gay Marriage
  254. Lei n.º 9/2010 de 31 de Maio Permite o casamento civil entre pessoas do mesmo sexo
  255. Segunda-feira já vai ser possível celebrar casamentos entre pessoas do mesmo sexo
  256. Gay rights: Lawmakers defeat adoption bill for couples
  257. Portugal rejects that gay couples can adopt
  258. Portugal Expands Adoption Rights for Gay Couples
  259. Projeto de Lei 278/XII
  260. Aprovado referendo sobre coadoção de crianças por casais do mesmo sexo
  261. Projeto de Resolução 857/XII
  262. Resolução da Assembleia da República n.º 6-A/2014
  263. RULING No. 176/14 — summary
  264. Referendo sobre coadoção é inconstitucional
  265. Presidente da República devolve ao parlamento proposta sobre coadoção
  266. RESOLUÇÃO DA ASSEMBLEIA DA REPÚBLICA N.º 6-A/2014 — Mensagem do Presidente da República relativa à devolução, sem promulgação, da Resolução por ter sido declarada inconstitucional pelo Tribunal Constitucional
  267. President of the Republic returned to Parliament the proposal on a referendum on co-adoption and adoption by same gender couples
  268. Portugal Allows Same-Sex Adoption, Artificial Insemination (New York Times)
  269. Projeto de Lei 2/XIII
  270. Projeto de Lei 5/XIII
  271. Projeto de Lei 28/XIII
  272. Projeto de Lei 11/XIII
  273. Projeto de Lei 31/XIII
  274. Texto Final e Relatório da discussão e votação na especialidade CACDLG
  275. Adopção por casais do mesmo sexo aprovada na especialidade
  276. Adoção por casais do mesmo sexo aprovada. 17 do PSD a favor, Passos não
  277. Votação final: 17 deputados do PSD votaram a favor da adoção plena
  278. Presidente da República devolveu ao Parlamento, para reapreciação, diploma relativo a normas sobre a adoção por casais do mesmo sexo
  279. Portugal president vetoes bills liberalizing abortion, same-sex adoption
  280. Portugal's outgoing president vetoes gay adoption bill
  281. Portugal parliament overturns veto on adoption by gay couples
  282. Portugal lawmakers overturn veto on gay rights, abortion law
  283. Lei n.º 2/2016 de 29 de fevereiro
  284. Obergefell v. Hodges, No. 14-556, slip op. at 22–23 (U.S. June 26, 2015) («The Court now holds that same-sex couples may exercise the fundamental right to marry. … [T]he State laws challenged by Petitioners in these cases are now held invalid to the extent they exclude same-sex couples from civil marriage on the same terms and conditions as opposite-sex couples.»).
  285. Denniston, Lyle (26 червня 2015). Opinion Analysis: Marriage Now Open to Same-Sex Couples. SCOTUSblog. Процитовано 2 липня 2015. 
  286. American Samoa is lone US territory questioning gay marriage validity; no licenses sought. U.S. News and World Report. 10 липня 2015. Архів оригіналу за 11 липня, 2015. Процитовано 10 липня 2015. 
  287. Same-sex marriage: American Samoa may be the only territory in the US where the historic Supreme Court ruling does not apply. The Independent. 10 липня 2015. Процитовано 10 липня 2015. 
  288. Burge, Kathleen (18 листопада 2003). SJC: Gay marriage legal in Mass. The Boston Globe. Архів оригіналу за 28 січня 2016. 
  289. Dolan, Maura (16 травня 2008). California Supreme Court overturns gay marriage ban. Los Angeles Times. Процитовано 2010-03-25. 
  290. Legislation updates California marriage laws. The Sacramento Bee. 30 червня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. 
  291. SB-1306 Marriage Today's Law As Amended
  292. CHAPTER 815e MARRIAGE Sec. 46b-20. Definitions. Connecticut General Assembly. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2016. 
  293. Corely, Matt (3 квітня 2009). BREAKING: Iowa Supreme Court Unanimously Upholds Same-Sex Marriage. ThinkProgress. Процитовано 4 березня 2014. 
  294. Goodnough, Abby (7 квітня 2009). Vermont Legislature Makes Same-Sex Marriage Legal. New York Times. Процитовано 23 травня 2010. 
  295. Manuse, Andrew J. (3 червня 2009). New Hampshire legalizes gay marriage. Reuters. Процитовано 17 липня 2013. 
  296. Gresko, Jessica (3 березня 2010). Same-sex marriage becomes legal in DC. Associated Press (Google News). Архів оригіналу за 3 березня 2010. Процитовано 3 березня 2010. 
  297. Confessore, Nicholas; Barbaro, Michael (24 червня 2011). New York Allows Same-Sex Marriage, Becoming Largest State to Pass Law. The New York Times. Процитовано 25 червня 2011. 
  298. Pilkington, Ed (9 грудня 2012). Washington state kicks off day of gay marriages with midnight ceremonies. The Guardian (London). Процитовано 9 грудня 2012. 
  299. La Corte, Rachel (9 грудня 2012). Washington Gay Marriage Law Takes Effect. The Huffington Post. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 березня 2013. 
  300. Honan, Edith (7 листопада 2012). Maryland, Maine, Washington approve gay marriage. Reuters. Процитовано 14 лютого 2013. 
  301. Delaware among leaders as nation changes course on gay marriage. Wilmington News Journal. 1 липня 2013. Процитовано 1 липня 2013. 
  302. Marriage equality in Minnesota: A gay-rights victory in the Midwest. 13 вересня 2013. Процитовано 13 травня 2013. 
  303. Klepper, David (2 травня 2013). RI Now 10th State to Allow Gay Marriage. ABC News. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 6 травня 2013. 
  304. Last barrier to N.J. same-sex weddings falls. The Boston Globe. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. 
  305. Abercrombie signs same-sex marriage bill into law. Honolulu Star-Advertiser. 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013. 
  306. Blake, Aaron (19 грудня , 2013). New Mexico Supreme Court legalizes gay marriage. Washington Post. Процитовано 19 грудня 2013. 
  307. SB 503. www.nmlegis.gov. 
  308. Geiger v. Kitzhaber Final Opinion Decision Oregon Gay Marriage. Scribd.com. Процитовано 29 червня 2014. 
  309. HB 2478. The Oregonian. Oregon Legislature Bill Tracker. Процитовано 2 вересня 2015. 
  310. Reuters (20 травня 2014). Federal judge strikes down gay marriage ban in Pennsylvania. Процитовано 20 травня 2014. 
  311. Geiger, Kim (5 листопада 2013). Q&A on same-sex marriage. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 21 листопада 2013. 
  312. White, Zachary (1 липня 2014). Gay marriage now law of land in Illinois. Chicago Daily Herald. Процитовано 1 червня 2014. 
  313. Johnson, Chris (15 вересня 2014). 7th Circuit stays decision on Indiana same-sex marriage. Washington Blade. Процитовано 15 вересня 2014. 
  314. Opinion of the Court in Nos. 14–5003 & 14–5006, Bishop, et al v. Smith, et al. United States Court of Appeals for the Tenth Circuit. Процитовано 18 липня 2014. 
  315. Romboy, Dennis (6 жовтня 2014). Same-sex marriage stay lifted in Utah, marriage licenses issued in Salt Lake City. Deseret News. Процитовано 6 жовтня 2014. 
  316. Romboy, Dennis (6 жовтня 2014). Same-sex marriage legal in Utah after Supreme Court rejects case. KSL.com. Процитовано 6 жовтня 2014. 
  317. Mimica, Mila (14 лютого 2014). Federal Judge Rules Va. Gay Marriage Ban Unconstitutional. NBC News. Процитовано 27 лютого 2014. 
  318. Carpenter, Dale (28 липня 2014). Fourth Circuit strikes down Virginia ban on same-sex marriage. The Volokh Conspiracy. Процитовано 21 серпня 2014. 
  319. Johnson, Chris (4 вересня 2014). 7th Circuit rules against marriage bans in Wisconsin, Indiana. Washington Blade. Процитовано 4 вересня 2014. 
  320. C. Scott Crabtree, Colorado District Judge (9 липня 2014). Summary Judgment Order, Brinkman v. Long, No. 13-CV-32572, and McDaneil-Miccio v. Colorado, No. 14-CV-30731. Colorado Seventeenth Judicial District Court, Adams County (courts.state.co.us). 
  321. Raymond P. Moore, U.S. District Judge (23 липня 2014). Order, Burns v. Hickenlooper, No. 1:14-cv-01817. U.S. District Court for the District of Colorado (Scribd.com). PACER Document 45. 
  322. Colorado AG: County clerks must issue gay marriage licenses
  323. Same-sex marriage now officially legal in Colorado
  324. Geidner, Chris (7 жовтня 2014). Idaho And Nevada Marriage Bans Are Unconstitutional, Federal Appeals Court Rules. BuzzFeed News. Процитовано 7 жовтня 2014. 
  325. Duffy, Nick (7 жовтня 2014). Nevada amends laws to formally recognise same-sex marriage. PinkNews. Процитовано 3 липня 2017. 
  326. West Virginia gay-marriage ban "officially" dead. San Diego Gay & Lesbian News. 7 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  327. Gordon, Michael (10 жовтня 2014). Gay marriage is now legal in North Carolina. Charlotte Observer. Процитовано 10 жовтня 2014. 
  328. Judge rules Idaho gay marriage ban unconstitutional. Idaho Statesman. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014. 
  329. Geidner, Chris (7 жовтня 2014). Idaho And Nevada Marriage Bans Are Unconstitutional, Federal Appeals Court Rules. BuzzFeed News. Процитовано 7 жовтня 2014. 
  330. Federal judge rules Alaska's same-sex marriage ban unconstitutional. Alaska Dispatch. 12 жовтня 2014. Процитовано 12 жовтня 2014. 
  331. Connoly v. Jeanes, order and opinion. United States District Court for the District of Arizona. Процитовано 17 жовтня 2014. 
  332. Bob Moen (21 жовтня 2014). Wyoming Becomes Latest to Legalize Gay Marriage. ABC News. Associated Press. Процитовано 21 жовтня 2014. 
  333. Johnson, Chris (19 листопада 2014). Judge strikes down Montana ban on same-sex marriage. Washington Blade. Процитовано 19 листопада 2014. 
  334. United States District Court for the District of South Carolina (12 листопада 2014). Order. Equality Case Files. Процитовано 12 листопада 2014. 
  335. Sweeney, Dan (21 серпня 2014). Same-sex marriage ban struck down in Florida federal court. Sun-Sentinel. Процитовано 21 серпня 2014. 
  336. Snow, Justin (21 серпня 2014). Federal judge rules Florida same-sex marriage ban unconstitutional. Metro Weekly. Процитовано 21 серпня 2014. 
  337. Geidner, Chris (14 квітня 2015). Marriage Equality Comes To Guam. BuzzFeed. Процитовано 14 квітня 2015. 
  338. Guam passes marriage equality and employment nondiscrimination acts. Metro Weekly. Процитовано 2 вересня 2015. 
  339. Julian Brave Noisecat (2 липня 2015). Fight For Marriage Equality Not Over On Navajo Nation. The Huffington Post. Процитовано 2 липня 2015. 
  340. Constitutional Court — Interpretation No.748: Same-Sex Marriage Case, press release, 24 травня 2017
  341. Wu, J. R. (24 травня 2017). Taiwan court rules in favor of same-sex marriage, first in Asia. Reuters. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019. 
  342. Judicial Yuan Interpretation No. 748. Judicial Yuan. 24 травня 2017. Процитовано 18 травня 2019. 
  343. Washington, Suite 800; Inquiries, DC 20036 USA202-419-4300 (2 квітня 2015). Religious Composition by Country, 2010–2050. Pew Research Center's Religion & Public Life Project. Процитовано 23 лютого 2019. 
  344. Summers, Hannah (24 листопада 2018). Uncertainty Grips Gay People in Taiwan as Same-Sex Marriage goes to the Vote. The Guardian. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 18 травня 2019. 
  345. Taiwan votes down same-sex marriage as China welcomes midterm results. The Guardian. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018. 
  346. Hsu, Elizabeth (25 листопада 2018). Taiwanese vote against gay marriage, back 6 other referendum questions. Focus Taiwan News Channel. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018. 
  347. Anti-gay marriage groups win Taiwan referendum battle. The Straits Times. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018. 
  348. Drillsma, Ryan (29 листопада 2018). Judicial Yuan SG: Constitutional Court ruling on same-sex marriage cannot be overridden by referendums. Taiwan News. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018. 
  349. Everington, Keoni (30 листопада 2018). After referendum defeat, Taiwan's premier calls for creating special law for marriage equality. Taiwan News. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018. 
  350. Taiwan legalises same-sex marriage in first for Asia. Pink News. 17 травня 2019. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019. 
  351. Hollingsworth, Julia. Taiwan legalizes same-sex marriage in historic first for Asia. CNN. Процитовано 2019-06-28. 
  352. Hollingsworth, Julia (17 травня 2019). Taiwan passes same-sex marriage bill, becoming first in Asia to do so. CNN. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019. 
  353. Taiwan's parliament approves same-sex marriage legislation. www.aljazeera.com. Процитовано 2019-06-28. 
  354. Ley Nº 18.246 UNIÓN CONCUBINARIA (ісп.). General Assembly of Uruguay. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  355. Ahora Uruguay va por el matrimonio gay (ісп.). AG Magazine. 26 травня 2009. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. 
  356. Frente promoverá ley para habilitar el matrimonio gay (ісп.). Últimas Noticias. 16 липня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  357. Socialistas quieren debate sobre matrimonio gay (ісп.). El País. 16 липня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  358. Santoscoy, Carlos (20 липня 2010). Argentine Neighbors Uruguay, Paraguay To Debate Gay Marriage. On Top Magazine. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  359. Matrimonio gay en Uruguay ¿sí o no? (ісп.). El País. 25 липня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  360. Bacigalupo, Andres (26 липня 2010). Ex presidentes de Uruguay disienten sobre el matrimonio gay (ісп.). Universo Gay. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  361. Ficha Asunto 109246 (ісп.). General Assembly of Uruguay. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  362. Senado aprobó ley de matrimonio igualitario: 23 a favor, 8 en contra (ісп.). El Pais. 2 квітня 2013. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  363. Kelly, Avery (3 квітня 2013). Uruguay: Senate Approves Same-Sex Marriage Bill. The Argentina Independent. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  364. Lavers, Michael K. (2 квітня 2013). Uruguay Senate approves same-sex marriage bill. Washington Blade. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  365. Castaldi, Malena; Llambias, Felipe (10 квітня 2013). Uruguay approves gay marriage, second in region to do so. Reuters. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  366. Villagomez, Andrew (10 квітня 2013). Uruguay Legalizes Same-Sex Marriage. Out. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  367. Los homosexuales en Uruguay podrán casarse desde agosto. El Informador. EFE. 6 травня 2013. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  368. Pinfold, Corinne (9 травня 2013). Uruguay: President Mujica signs equal marriage into law. PinkNews. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  369. Lavers, Michael K. (5 серпня 2013). Uruguay same-sex marriage law takes effect. Washington Blade. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  370. Fernandez, Pablo (5 серпня 2013). Gay couples rush to be first to wed in Uruguay. USA Today. Associated Press. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. 
  371. Finnish Parliament approves same-sex marriage. Yle. 28 листопада 2014. Процитовано 28 листопада 2014. 
  372. а б Parliamentary committee narrowly blocks same-sex marriage. Yle. 27 лютого 2013. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 19 березня 2013. 
  373. Committee votes against bill for equal marriage rights. Helsinki Times. 27 лютого 2013. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016. 
  374. Tahdon2013 (фін.). Tasa-arvoinen Suomi ry. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 19 березня 2013. 
  375. Morgan, Joe (1 березня 2013). Finland votes against gay marriage. Gay Star News. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 14 квітня 2016. 
  376. Toivonen, Terhi (19 березня 2013). Tasa-arvoisen avioliittolain kansalaisaloitteella jo 100 000 nimeä kasassa. Yle (фін.). Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 19 березня 2013. 
  377. Kansalaisaloite tasa-arvoisesta avioliittolaista Suomen nykyinen lainsäädäntö asettaa ihmiset eriarvoiseen asemaan. Vain nainen ja mies voivat avioitua keskenään. Rekisteröidyssä parisuhteessa olevilla pareilla on samat velvollisuudet muttei samoja oikeuksia. Tasa-arvoinen avioliittolaki takaisi jokaiselle oikeuden mennä avioliittoon riippumatta puolison sukupuolesta. Näin kaikki parit olisivat lain edessä yhdenvertaisia (фін.). Ministry of Justice of Finland. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 17 лютого 2016. 
  378. Parliament mulls how to deal with citizens’ initiatives. Yle. 13 березня 2013. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 14 квітня 2016. 
  379. Kansalaisaloitteelle vastaus kuudessa kuukaudessa. Parliament of Finland. 17 квітня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. 
  380. Kansalaisaloite eduskunnalle avioliittolain, rekisteröidystä parisuhteesta annetun lain ja transseksuaalin sukupuolen vahvistamisesta annetun lain muuttamisesta (KAA 3/2013 vp) - Toinen käsittely (Finnish). 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 20 січня 2017. 
  381. Parliament Approves Equal Marriage Rights. Parliament of Finland. 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016. 
  382. Second vote approval of gender-neutral marriage bill. Yle. 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 13 грудня 2014. 
  383. Nurmi, Eero (12 грудня 2014). Eduskunta hyväksyi kansalaisaloitteen avioliittolain muuttamisesta. Yle (фін.). Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 13 грудня 2014. 
  384. President signs gender-neutral marriage law. Yle. 20 лютого 2015. Архів оригіналу за 2 січня 2016. 
  385. Morgan, Joe (20 лютого 2015). Finland president signs gay marriage law - couples will have to wait to get married until 2017. Gay Star News. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2016. 
  386. Same-sex marriage law goes into effect in Finland. Yle. 1 березня 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 1 березня 2017. 
  387. Duffy, Nick (1 березня 2017). Same-sex weddings finally begin today in Finland. PinkNews. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 1 березня 2017. 
  388. Robins-Early, Nick (1 березня 2017). Finland Allows Same-Sex Marriages For The First Time. The Huffington Post. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 1 березня 2017. 
  389. Finnish Parliament approves same-sex marriage. Yle. 28 листопада 2014. Процитовано 28 листопада 2014. 
  390. Pacte civil de solidarité (Pacs)
  391. Unpopular French President Nicolas Sarkozy Desperately Woos Les Gais. Queerty.com. Процитовано 2012-05-07. 
  392. Mariage pour tous: le détail du vote au Sénat
  393. Same-sex marriage: French parliament approves new law. BBC News Europe. 23 квітня 2013. Процитовано 23 квітня 2013. 
  394. France gay marriage faces constitution threat but activists upbeat. Gay Star News. 25 квітня 2013. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 15 травня 2013. 
  395. French lawmakers approve same-sex marriage bill. CNN International. 24 квітня 2013. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 6 травня 2013. 
  396. Decision no. 2013-669 DC of 17 MAY 2013 – Law providing for same-sex marriage. Constitutional Council of France. 17 травня 2013. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 19 лютого 2016. 
  397. French gay marriage law gets constitutional all-clear. Reuters. 17 травня 2013. Архів оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 19 лютого 2016. 
  398. France gay marriage: Hollande signs bill into law]. BBC News. 18 травня 2013. Архів оригіналу за 17 січня 2016. Процитовано 23 липня 2015. 
  399. а б LOI n° 2013-404 du 17 mai 2013 ouvrant le mariage aux couples de personnes de même sexe (fr). Légifrance. 18 травня 2013. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 19 червня 2013. 
  400. Saskya Vandoorne and Laura Smith-Spark, CNN (29 травня 2013). After months of protests, French couple ties knot in first same-sex wedding. CNN. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 23 липня 2015. 
  401. Swedish Parliament (30 березня 2009). "Riksdagen beslutar om könsneutrala äktenskap på onsdag" (in швед.). Прес-реліз.
  402. Votering: betänkande 2008/09:CU19 Könsneutrala äktenskap och vigselfrågor, förslagspunkt 1 - Omröstning 2008/09:CU19p1 (Könsneutrala äktenskap och vigselfrågor) (швед.). Sveriges Riksdag. 1 квітня 2009. Процитовано 17 січня 2017. 
  403. Ringborg, Maria (22 жовтня 2009). Kyrkomötet öppnade för enkönade äktenskap. Dagens Nyheter (швед.). 
  404. Swedish church to allow gay marriages. Diligent Media Corporation Ltd. 22 жовтня 2009. 
Помилка цитування: Тег <ref>, визначений у <references>, не має атрибута назви.