Джованна Гарцоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джованна Гарцоні
італ. Giovanna Garzoni
Народилася 1600[1][4][…]
Асколі-Пічено, Марке, Папська держава
Померла лютий 1670[1][2][…]
Рим, Папська держава
Діяльність художниця, ботанічна ілюстраторка, мисткиня
Alma mater Академія Святого Луки
Жанр натюрморт
У шлюбі з Tiberio Tinellid

Джованна Гарцоні (нар. 1600 в Асколі-Пічено – пом. між 10 і 15 лютим 1670 р. В Римі) — італійська художниця доби бароко, відома своїми натюрмортами та портретами.

Біографія[ред. | ред. код]

Джованна Гарцоні була дочкою Джакомо Гарцоні з Венеції та Ізабетти Гаї з Асколі, які також мали предків у Венеції. З 1615 до 1630 року вона жила з перервами у Венеції, де навчалася у свого дядька П'єтро Гая, учня Якопо Пальми молодшого, та у каліграфа Джакомо Роньї. У 1622 році вона вийшла заміж за художника-портретиста Тіберіо Тінеллі, з яким розлучилася наступного року.

Портрет її покровительки Крістіни Французької, 1635 рік

У 1630 році вона поїхала до Неаполя зі своїм братом Маттео, де вступила на службу до віце-короля Фернандо Альфана де Рібейри. По дорозі до Неаполя вона деякий час перебувала в Римі, де познайомилася з Кассіано Даль Поццо. У листопаді 1632 року вона приїхала до Турина з Франції на прохання Крістіни Французької і влаштувалася на роботу при дворі Вітторіо Амадео I. Вона створила численні портрети для суду і створила її перші відомі натюрморти. Після смерті Вітторіо Амадео вона покинула Турин і, ймовірно, жила в Парижі, можливо, також в Англії.

З 1642 року вона вже була відомою художницею у Флоренції і працювала зокрема в Медичі. Серед її клієнтів та спонсорів були Фердінандо II Де Медічі, його дружина Вітторія делла Ровере та Леопольдо де Медічі. У цей час Гарцоні була на піку своєї популярності, продавала багато своїх творів і мала з того чималі гроші.

У 1651 році вона оселилася в Римі, але підтримувала зв'язок зі своїми клієнтами у Флоренції. Вона придбала будинок біля Академії ді-Сан-Лука, з якою була тісно пов'язана. Неясно, чи була вона офіційно прийнята в Академію, але з 1654 року вона брала участь у засіданнях її членів. У своєму заповіті 1666 року бездітна Гарцоні заповла своє майно Академії за умови, що для неї була споруджена гробниця в церкві Санті Лука е Мартіна. Цю гробницю створив Маттіа де Россі в 1698 році, через 28 років після її смерті.

Творчість[ред. | ред. код]

Натюрморт з таріллю лимонів, темпера на велюмі, кінець 1640-х

Окрім олійних картин на полотні, Гарцоні створювала роботи в темпері, акварелі та гуаші на пергаменті. Її головні мотиви — це портрети, каліграфії, а також фруктові та квіткові натюрморти. Починаючи з 1630 року вона все більше створювала картини з ботанічними мотивами.

Гарцоні розробила характерну, майже пуантилістичну техніку між живописом і малюванням. У стилі англійського мініатюрного живопису вона ставила безліч крихітних цяток спеціальним пензликом та проводила ніжні, щільні мазки на пергаменті. Її робота на основі традиції натюрморту Орсола Каччіа, Панфіло Наволоне та Феде Галіція зображали фруктові та овочеві тарелі, часто в поєднанні в просту, симетричну структуру з квітами, тваринами або листям. Її квіткові натюрморти доволі різноманітні та демонструють надзвичайне багатство кольорів.

Приблизно з 1630 р. на картинах Гарцоні з'явлються натуралістичні, неідеалізовані зображення рослин і тварин, що відповідало не так тогочасному живопису натюрмортів, як живопису природничої історії за традицією Дюрера чи Леонардо або зразкам Якопо Лігоцці. Гарцоні, очевидно, добре знала ботаніку, вона також створювала ілюстрації для квіткових книг.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Garzoni, Giovanna. In: Ulrich Thieme (Hrsg.): Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Begründet von Ulrich Thieme und Felix Becker. Band 13: Gaab–Gibus. E. A. Seemann, Leipzig 1920, S. 223—224 (Textarchiv — Internet Archive). 
  • Gerardo Casale: Garzoni, Giovanna. In: Mario Caravale (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Band 52: Gambacorta–Gelasio II. Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 1999.
  • Natalie Geerlings: Blumen- und Früchtestilleben ausgewählter Künstlerinnen als Handels- und Sammlungsobjekte im 17. und 18. Jahrhundert in Europa. Dissertation, Christian-Albrechts-Universität Kiel 2005, S. 77–92 (PDF; 12,5 MB [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]).
  • Silvia Meloni Trkulja: Garzoni, Giovanna. In: Allgemeines Künstlerlexikon. Die Bildenden Künstler aller Zeiten und Völker (AKL). Band 49, Saur, München u. a. 2006, ISBN 3-598-22789-2, S. 504.
  • Barbara Morgan: Garzoni, Giovanna (1600—1670) [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.]. In: Women in World History. A Biographical Encyclopedia. Encyclopedia.com

Посилання[ред. | ред. код]