Джованні Каріані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джованні Каріані
Giovanni Busi
Giovanni Cariani 007.jpg
Худ. Джованні Каріані. «Портрет невідомого із родини Медолаго» , 1518
Ім'я при народженні Giovanni Busi
Дата народження 1485(1485)
Місце народження Сан Джованні Бьянко, [[]]
Дата смерті 26 листопада 1547(1547-11-26)
Місце смерті Венеція, Італія
Громадянство Венеціанська республіка, Італія
Жанр побутовий жанр, портрет, релігійний образ
Навчання учень Лоренцо Лотто ?
Напрямок Відродження
Роки творчості 1510 -1546
Вплив Джорджоне, Лоренцо Лотто
Твори побутовий жанр, портрет, релігійний образ
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Джованні Каріані (італ. Giovanni Cariani, справжнє ім'я Джованні Бузі, бл. 1485—1547) — другорядний венеціанський художник 16 ст., працював в стилістиці Джорджоне та Лоренцо Лотто.


Життєпис[ред.ред. код]

«Юнак з лютнею в пейзажі», Страсбур, Франція

Вважають, що Джованні Бузі прибув у Венецію. Народився в селі Сан Джованні Бьянко неподалік міста Бергамо. Першу звістку про нього знайшли в венеціанських джерелах за 1509 рік. Нема точних відомостей і про рік народження художника, він народився (за припущеннями) між 1485 та 1490 роками. Також мало відомостей про його походження та про навчання. Ранні твори художника або не збережені і втрачені, або приписані іншим майстрам.

Збережені ранні твори мають стилістику, наближену до пізніх творів авторитетного венеціанського художника Джованні Белліні. Ймовірно, він навчався в майстені якогось венеціанського художника і старанно вивчав твори пізнього періоду творчості Джованні Белліні. Про знайомство Джованні Каріані з творами фламандських чи німецьких художників свідчать його ранні біблійні композиції, але впливи місцевої художньої школи переважали, перш за все - картини Джорджоне та Лоренцо Лотто. Джорджоне прищепив венеціанським художникам поетичну недомовленість, потяг до своєрідного, місцевого ідеалу краси і до пошуків власних колористичних гам. На якийсь час бути популярним художником в Венеції значило писати картини в стилістиці Джорджоне. Це старанно і робили на ранньому етапі Себастьяно дель Пьомбо( володар майстерні Джорджоне після його передчасної смерті), Тиціан (котрий пізно визрів у власну особистість як митець), талановитий Джованні Джироламо Савольдо, Якопо Пальма старший. Поетична недомовленість та опанування рухів персонажів були венеціанськими засобами позбавитися застиглості в картинах, яку вони наслідували у митців доби кватроченто. З 1517 року він став членом гільдії венеціанських художників.

Скутість персонажів та ілюстративність притаманні також раннім біблійним композиціям Джованні Каріані. Більше майстерності і впливів Джорджоне та Лоренцо Лотто в портретах митця. Як і Лоренцо Лотто, Джованні Каріані був вимушений шукати заробітку в континентальних володіннях Венеціанської республіки. Зникнення згадок про нього в венеціанських архівах розцінили як подорожі в інші міста на заробітки, куди він відбув разом із першою дружиною. Відомо про отримання ним замови на вівтар для церкви Сан Готтардо в місті Бергамо ( нині Пінакотека Брера, Мілан). Портретні образи Каріані більш нервові і різноманітні за композиціями, що наближає його стиль до художньої манери Лоренцо Лотто. З останнім він пересікався в місті Бергамо, де Лоренцо Лотто працював в 1513-1525 роках.

Був двічі одружений. Джованні Каріані помер в Венеции 1547 року

Вибрані твори[ред.ред. код]

«Шлях на Голгофу», 1518, Пінакотека Амброзіана, Мілан
Худ. Джованні Каріані. «Концерт»
«Мадонна з немовлям і донатором  », Бергамо
  • «Мадонна з голубами », собор в Бергамо
  • «Мадонна з донаторами », музей в Бергамо
  • «Свята бесіда», Галерея Академії, Венеція
  • «Старий з молодою », 1516, Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Концерт », Національна галерея, Вашингтон
  • «Портрет невідомого із родини Медолаго» , 1518, Музей мистецтв Філбрук, США
  • «Мадонна з немовлям і Св. Себастьяном », бл. 1519, Лувр
  • «Шлях на Голгофу», 1518, Пінакотека Амброзіана, Мілан
  • «Портрет Франческо Альбані », Лондон
  • « Христос і грішниця», Музей Манін, Діжон, Франція
  • «Портрет двох венеціанців », Лувр
  • «Шлях на Голгофу і Св. Вероніка », до 1525, Пінакотека Тозіо-Мартіненго, Брешия
  • «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем дитиною та Св. Анною в пейзажі», до 1530, Національна галерея старовинного мистецтва, Рим
  • «Чотири куртизанки і три клієнти »
  • «Невідомий з золотим ланцюгом та хутром », до 1530,Худ. музей Північної Кароліни, США
  • «Портрет Джованні Антоніо Караваджи листом в руці», Канада
  • «Портрет скрипаля »
  • «Юнак з лютнею в пейзажі »
  • «Пані в білій сукні », Будапешт
  • «Мадонна з немовлям і донатором  », Бергамо
  • «Портрет Бруно Скардеоні»
  • «Пані в пейзажі з водоспадом »

Галерея[ред.ред. код]

«Шлях на Голгофу зі Св. Веронікою», Пінакотека Тозіо-Мартіненго, Брешія.
«Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем дитиною та Св. Анною в пейзажі», до 1530, Національна галерея старовинного мистецтва, Рим

Джерела[ред.ред. код]

  • Luciano Gallina: Giovanni Cariani. Materiale per un studio. Documenti Lombardi, Bergamo 1954.
  • Kindlers Malereilexikon. Künstlerlexikon, Sachlexikon, Bilddatenbank. Neuauflage. DirectMedia, Berlin 2007, ISBN 978-3-89853-610-3 (1 DVD-ROM).
  • Rodolfo Pallucchini: Giovanni Cariani. Edizione Silvana, Cinisello Balsamo 1983, ISBN 88-366-0037-9.
  • Mauro Zanchi, Simonetta Cavalleri: Giovanni Cariani. Il giorgionesco dal realismo terragno. Ferrari, Bergamo 2001, ISBN 88-87489-20-3 (Lo sguardo dell'immagine).

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Каріані

Див. також[ред.ред. код]