Джузеппе Москаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святий
Джузеппе Москаті
італ. Alberto faus
Народився 25 липня 1880(1880-07-25)[1][2][3]
Беневенто, Кампанія, Італія
Помер 12 квітня 1927(1927-04-12)[1][2][3] (46 років)
Неаполь, Італія
Країна  Королівство Італія
Діяльність лікар, професор
Галузь благодійність[4]
Alma mater Неапольський університет імені Федеріко II
Конфесія католицька церква
Брати, сестри Domenico Moscatid

Джузеппе Москаті (італ. Giuseppe Moscati; 25 липня 1880, Беневенто, Кампанія — 12 квітня 1927, Неаполь, Кампанія) — італійський лікар, науковий співробітник, святий римо-католицької церкви. Відомий як своїми новаторськими роботами в галузі біохімії, так і своєю набожністю.

Дитинство[ред. | ред. код]

Джузеппе Москаті народився 25 липня 1880 року в Беневенто. Він був 7 з 10 дітей, народжених у знатній родині, що походила з села Санта-Лючія-ді-Серіно, поблизу міста Авелліно[5]. Його батько — Франческо Москаті, був відомий як адвокат і суддя в цій місцевості; його мати — Роза Де Лука ді Марчезі ді Розето, походила зі знатного роду. Він був хрещений через 6 днів після народження. У 1884 році Москаті переїхав з родиною до Неаполя і провів у цьому місті більшу частину свого життя. Сім'я проводила літо в Авелліно, і Джузеппе бачив, як його батько служив у вівтарі місцевої каплиці щоразу, коли вони відвідували месу[6]. У 8-річному віці він отримав своє перше причастя[7]. Тоді ж Джузеппе був прийнятий до Католицької Церкви, його сім'я познайомилася з Бартоло Лонго і провела деякий час у домі Катерини Вольпічеллі. Остання стала одним з його найважливіших духовних наставників у подальшому житті[8].

Навчання[ред. | ред. код]

Після закінчення початкової школи в 1889 році, Джузеппе Москаті вступив до ліцею Віктора Емануїла II в Неаполі. У 1892 році його брат Альберто — лейтенант кавалерії, отримав невиліковну травму голови, впавши з коня під час військової служби. Спостереження за доглядом, який Альберто отримував вдома, пробудило в Джузеппе інтерес до медицини[9]. У 1897 році помирає його батько і Джузеппе починає вчитися на лікаря[10]. Москаті здобув ступінь доктора медицини на медичному факультеті Неаполітанського університету в 1903 році[11].

Медична кар'єра[ред. | ред. код]

Одразу після отримання диплома Москаті приєднався до персоналу Лікарні для невиліковних, розташованої в центрі Неаполя, а згодом став її адміністратором[12]. У цей час він продовжував навчатися, проводячи медичні дослідження, коли не виконував свої обов'язки в лікарні. Він отримав визнання за свої дії після виверження Везувію 8 квітня 1906 року. Одна з лікарень, за яку він відповідав в Торре-дель-Греко, була розташована за кілька кілометрів від кратера вулкана. Багато її пацієнтів були літніми людьми, а також паралізованими. Москаті керував евакуацією з будівлі, виводячи їх звідти якраз перед тим, як дах обвалився[13].

Коли 1911 року в Неаполі спалахнула холера, громадський уряд доручив Москаті провести інспекцію громадського здоров'я, а також дослідити походження хвороби та найкращі способи її лікування[14]. Він швидко впорався з цим завданням, представивши свої пропозиції міській владі та більшість з них була втілена.

У 1911 році Джузеппе став членом Королівської академії хірургічної медицини і здобув ступінь доктора біохімії. До основних його досягнень можна віднести: запровадження інсулінотерапії в Італії; дослідженням з визначення за допомогою світлової мікроскопії кількості крові при нефриті, пояснення клінічної та патофізіологічної різниці між нефритичним і нефротичним синдромом[15].

Під час Першої світової війни Джузеппе Москаті намагався стати військовим, але отримав відмову. Військове керівництво вважало, що він зможе краще служити країні, лікуючи поранених. Його госпіталь перейшов у розпорядження військових, а сам він врятував близько 3 000 солдатів[16].

Окрім своєї роботи як дослідника та лікаря, Джузеппе Москаті наглядав за напрямками роботи місцевого Інституту анатомічної патології[17]. У 1919 році його призначили директором однієї з місцевих чоловічих шкіл та він почав викладацьку діяльність. У 1922 році Москаті отримав право викладати у вищих навчальних закладах[18].

Смерть та поховання[ред. | ред. код]

Джузеппе Москаті помер у другій половині дня 12 квітня 1927 року. Того ранку він відвідав церкву, причастився, а решту ранку провів у лікарні. Він займався пацієнтами приблизно до третьої години, після чого, відчуваючи втому, сів у крісло у своєму кабінеті. Незабаром після цього він помер[19][20].

Тіло Москаті спочатку поховали на кладовищі Поджореале, але через три роки ексгумували і перепоховали в церкві Джезу Нуово[21].

Віра[ред. | ред. код]

Джузеппе Москаті залишався вірним вірі все життя, давши обітницю цнотливості і займаючись благодійністю. Він розглядав свою медичну практику як спосіб полегшення страждань для людей, а не як спосіб отримання прибутку, і регулярно усамітнювався для молитви[22][23]. Москаті також відмовлявся брати гроші за лікування з бідних, і, іноді відправляв пацієнта додому з рецептом і запискою в конверті на 50 лір. Відомий випадок, коли Джузеппе довго лікував 15-річного підлітка та той зрештою одужав. Щоб віддячити, батько хлопчика дав лікареві конверт. Ідучи від сім'ї, Джузеппе відкрив його та здивовано побачив величезну на той час суму — 1000 лір. Він побіг назад до будинку і схвильовано віддав конверт. Не зрозумівши, батько простягнув йому додаткові 1000 лір, оскільки подумав, що початкова оплата виявилась замалою. У відповідь Джузеппе повернув більшість грошей, залишивши собі лише 200 лір, та залишив сім'ю у повному здивуванні[24].

Ще до його смерті стверджували, що Москаті був чудотворцем. Казали, що він міг поставити точний діагноз і виписати рецепт для будь-якого пацієнта, просто вислухавши його симптоми і навіть не бачачи в живу[25]. Повідомлення про його добрі справи продовжували надходити та після його смерті, повідомляючи, що люди одужали від невиліковних хвороб.

16 листопада 1975 року Папа Павло VI від імені Римо-Католицької Церкви зарахував його до лику блаженних. 25 жовтня 1987 року Папа Іван Павло ІІ канонізував Москаті[26]. Канонізації була пов'язана зі справою молодого слюсаря, який помирав від лейкемії. Матері юнака приснився лікар у білому халаті, в якому вона впізнала Москаті, коли їй показали фотографію. Невдовзі після цього у її сина настала ремісія, і він повернувся до роботи. Джузеппе Москаті став першим сучасним лікарем, зарахованим до лику святих. День його пам'яті — 16 листопада.

Телевізійний фільм[ред. | ред. код]

У 2007 році італійський телеканал Rai Uno представив фільм «Святий Джузеппе Москаті: Лікар для бідних» режисера Джакомо Кампіотті. Фільм заснований на свідченнях сучасників Москаті та описує його життя між закінченням університету в 1903 році та смертю в 1927 році[27]. Фільм дубльований українською мовою[28].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в GCatholic.org — 1997.
  2. ↑ а б в BeWeB
  3. ↑ а б в Base biographique
  4. ↑ Czech National Authority Database
  5. ↑ CatholicSaints.Info » Blog Archive » Saint Joseph Moscati (амер.). Процитовано 17 червня 2023.
  6. ↑ User, Super. Joseph Moscati: Saint, doctor, and miracle-worker. www.catholiceducation.org (en-gb) . Процитовано 17 червня 2023.
  7. ↑ Impression of Italy: San Giuseppe Moscati. Benedictine Abbey of Christ in the Desert (амер.). 25 вересня 2017. Процитовано 17 червня 2023.
  8. ↑ Online, Catholic. St. Joseph Moscati - Saints & Angels. Catholic Online (англ.). Процитовано 17 червня 2023.
  9. ↑ СВЯТІСТЬ ДЛЯ ВСІХ. СВ. ДЖУЗЕППЕ МОСКАТІ – JUVANIMA (укр.). Процитовано 17 червня 2023.
  10. ↑ Attard, Father Mario; OFM; Cap (16 листопада 2022). St Joseph Moscati, Holy Physician of the Poor « Catholic Insight. Catholic Insight (амер.). Процитовано 17 червня 2023.
  11. ↑ Лікар, який лікував за життя і після смерті. dds.edu.ua. Процитовано 17 червня 2023.
  12. ↑ Saint of the day: Joseph Moscati (амер.). 16 листопада 2022. Процитовано 17 червня 2023.
  13. ↑ St. Giuseppe Moscati: Doctor to the Poor - Ignatius Night at the Movies. loc.ignatius.com. Процитовано 17 червня 2023.
  14. ↑ A volcano, a plague, a war: This doctor-saint has an amazing story. Aleteia — Catholic Spirituality, Lifestyle, World News, and Culture (англ.). 20 листопада 2020. Процитовано 17 червня 2023.
  15. ↑ 15 Inspiring Facts About St. Giuseppe Moscati That Will Leave You in Awe. EpicPew (амер.). 20 листопада 2018. Процитовано 17 червня 2023.
  16. ↑ ☘️ 15 Inspiring Facts about Saint (Dr.) Giuseppe Moscati - by Melissa Guerrero. www.linkedin.com (укр.). Процитовано 17 червня 2023.
  17. ↑ St. Giuseppe Moscati: A Holy Doctor. Catholic Exchange (амер.). 16 листопада 2018. Процитовано 17 червня 2023.
  18. ↑ ДЖУЗЕППЕ МОСКАТІ – мирянин, лікар, святий – Домашня Церква (укр.). 20 лютого 2016. Процитовано 17 червня 2023.
  19. ↑ CNA. St. Joseph Moscati. Catholic News Agency (англ.). Процитовано 17 червня 2023.
  20. ↑ Turley, K. V. St. Giuseppe Moscati and the Vocation of the Laity. www.catholicworldreport.com (амер.). Процитовано 17 червня 2023.
  21. ↑ Virginillo, Ivana (20 лютого 2021). Сан-Джузеппе Москаті людина віри і лікар бідних | я люблю Ісуса. Io amo Gesù (укр.). Процитовано 17 червня 2023.
  22. ↑ Saint Giuseppe Moscati. BeKids (амер.). 10 квітня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
  23. ↑ Communications, Eparchy (17 квітня 2021). Who was Saint Giuseppe Moscati?. Edmonton Eparchy (амер.). Процитовано 17 червня 2023.
  24. ↑ Врач Джузеппе Москати. happy-life.com.ua. Процитовано 17 червня 2023.
  25. ↑ Patron Saints Index: Saint Joseph Moscati. web.archive.org. 12 серпня 2007. Архів оригіналу за 12 серпня 2007. Процитовано 17 червня 2023.
  26. ↑ St. Giuseppe Moscati: Doctor of the Poor. www.catholicity.com. Процитовано 17 червня 2023.
  27. ↑ Campiotti, Giacomo; Smutniak, Kasia; Bassi, Ettore (26 вересня 2007), Giuseppe Moscati: L'amore che guarisce, Artis Edizioni Digitali, Sacha Film, Rai Fiction, процитовано 17 червня 2023
  28. ↑ Джузеппе Москаті: Любов, що зцілює. UAKino (Українською) .
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джузеппе_Москаті&oldid=40630173