Дихне Євгеній Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дихне Євгеній Григорович
Народився 12 жовтня 1963(1963-10-12) (56 років)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Євгеній Дихне

Дихне Євгеній Григорович (народився 12 жовтня 1963(19631012) у місті Чернівці) - президент авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України". Призначений на посаду 18 вересня 2019 року.

Службова кар'єра[ред. | ред. код]

У 2017-2019 роках Євгеній Дихне займав посаду першого заступника генерального директора Державного Підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ДП МА «Бориспіль»). З 2014 по 2017 рік виконував обов'язки генерального директора ДП МА «Бориспіль».

Міністерство Інфраструктури України, як уповноважений орган управління ДП МА «Бориспіль» відзначило, що під керівництвом Є.Г. Дихне  держпідприємство завершило 2015 рік з рекордним прибутком, підвищило у два рази суму відрахувань до бюджету, вчасно виконало всі кредитні зобов’язання, привело звітність до реального стану справ, а також забезпечило порозуміння між аеропортом та базовою авіакомпанією. Ці факти стали важливими здобутками авіаційної галузі України у 2015 році, що було відмічено у «Звіті про виконання програми діяльності Уряду 2015 року». За підсумками роботи ДП МА "Бориспіль" у 2016 році, під керівництвом Євгенія Дихне головний аеропорт країни завершив з новими рекордними показниками зростання пасажиропотоку, прибутковості та відрахувань до держбюджету.

Посів 2-гу сходинку рейтингу "ТОП-100. Кращі менеджери України" за підсумками 2016 року.

Громадський діяч, голова Авіаційного комітету при Торгово-промисловій палаті України.

Член Громадської ради при Державній Авіаційній службі України від авіаційного комітету ТППУ.

Освіта[ред. | ред. код]

Другу освіту за фахом «Організація перевезень і управління на повітряному транспорті» отримав у Національному авіаційному університеті (м. Київ) та захистив диплом за темою “Оптимізація пропускної спроможності аеропорту”. Першу освіту за фахом «Вагонобудування та вагонне господарство» отримав у інституті інженерів залізничного транспорту (м. Дніпропетровськ) у 1988 році.

Трудова активність[ред. | ред. код]

У 2017 році призначений на посаду першого заступника генерального директора ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

З вересня 2014 року - виконуючий обов’язки генерального директора аеропорту. За результатами першого року роботи під керівництвом Дихне Є.Г., аеропорт «Бориспіль» досяг значних позитивних результатів, а саме: вийшов на прибутковість, подвоїв суму відрахувань до бюджету, почав повертати кредити попередніх років. Вперше за три роки було забезпечено суттєве зростання пасажиропотоку, в аеропорт почали залучатися нові авіаперевізники, завдяки зростанню продуктивності праці була піднята заробітна платня працівникам аеропорту.

У 2013-2014 роках працював директором з організації пасажирських перевезень Державної адміністрації залізничного транспорту України («Укрзалізниця»), де брав активну участь у реформі «Укрзалізниці», займався стратегією підприємства та управлінням пасажирського господарства.

Під його керівництвом, як директора державного підприємства «Управління капітального будівництва Національної академії медичних наук України» в умовах хронічної затримки фінансування з держбюджету були виконані будівельні роботи на десятках об’єктів НАМН України.

З 2009 по 2013 рік на посаді заступника начальника головного пасажирського управління «Укрзалізниці», реалізував кілька важливих проектів: впровадження програми швидкісного руху, модернізація рухомого складу (500 сучасних вагонів та 14 електропоїздів), підготовка залізничної інфраструктури до Євро-2012, створення системи електронного продажу квитків та підвищення комфорту на українських залізничних вокзалах.

З листопада 2008 по березень 2009 року працював заступником директора Державного підприємства «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України».

У 2007-2008 роках, працюючи  у ДАП «Львівські авіалінії» на посаді заступника генерального директора, а згодом генерального директора, домігся суттєвого скорочення заборгованості держпідприємства, зберіг пільговий склад та запровадив нові авіарейси.

До 2007 року працював у декількох компаніях у приватному бізнесі.

Професійні досягнення[ред. | ред. код]

Аеропорт "Бориспіль"[ред. | ред. код]

У травні 2017 року посів 2-гу сходинку рейтингу "ТОП-100. Кращі менеджери України" від видання Delo.UA.

У 2017 році призначений на посаду першого заступника генерального директора Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

У 2014-2015 роках на посаді в.о. генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», провів ефективну роботу з виправлення помилок попереднього керівництва аеропорту та вивів ДП з довготривалої кризи.

Про це свідчили результати аудиторської перевірки за міжнародними стандартами за результатами діяльності аеропорту «Бориспіль» у 2013-2015 рр. Відповідний аудиторський висновок підписала компанія BDO, член «великої п’ятірки» аудиторських компаній.

За результатами 2015 року, держпідприємство вперше за три роки стало прибутковим, отримавши понад 700 млн грн прибутку. Прибуток аеропорту «Бориспіль» у 2015 році становив 540,2 млн грн, тоді як у 2014 році зафіксовано збиток у розмірі 513,3 млн грн, а у 2013 році – збиток у розмірі 77,4 млн грн.

Такого результату вдалося досягти завдяки низці ефективних управлінських рішень. В кінці 2014 року команда Є.Г.Дихне проаналізувала стан аеропорту, та дійшла висновку, що в 2010-2014 роках аеропорт розвивалося екстенсивно з акцентом на гігантоманію і недоцільне витрачання коштів. Політика попереднього керівництва ускладнила стосунки з базовими перевізниками аеропорту «Бориспіль», що створило перешкоди на шляху перетворення аеропорту у міжнародний транзитний вузол - хаб.

Вже на початку 2015 року держпідприємство отримало 467 млн. грн прибутку та продемонструвало зростання обсягів пасажироперевезень. За результатами діяльності у 2015 році загальне зростання пасажиропотоку становило як на міжнародних – 6,7 млн. (+5,6%), так і на внутрішніх – 578 тис. (+5,5%) напрямках. Завдяки реалізації комплексу заходів із розвитку транзитного потенціалу аеропорту, та  злагодженій роботі із базовим авіаперевізником у 2015 році аеропорт «Бориспіль» збільшив на 69% кількість транзитних пасажирів - до 774 739 осіб.

Загалом, із головного аеропорту України за рік було здійснено 68 734 рейсів: 61 605 — міжнародних, та 7129 — внутрішніх. Загальна кількість оброблених вантажів становила 25 036 тонн (-0,7%), пошти — 5 062 тонн (+2,4%).

Відтік авіакомпаній з аеропорту був зупинений. Багато з них збільшили частоту рейсів з "Борисполя". Оптимізація операційної діяльності авіакомпаній та реалізація комплексу заходів з удосконалення діяльності аеропорту дозволила авіакомпаніям протягом 2015 року скоротити час обслуговування та підвищити коефіцієнт завантаженості повітряних суден на 6,5% - до 79,5%.

Іншим ключовим напрямком роботи його команди стало підвищення якості послуг аеропорту.

За кілька місяців у "Борисполі" завершили реконструкцію зони внутрішніх рейсів в терміналі D, і перевели під його дах обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів.

В аеропорту відкрили численні ресторани, нові дитячі ігрові зони, кімнати для пасажирів з дітьми, пункти зарядки мобільних пристроїв, впровадили нові сервіси - від онлайн реєстрації до прискореного проходження формальностей, впорядкували роботу автобусів і таксі. Від цих послуг аеропорт вперше почав отримувати прибуток.

"Укрзалізниця"[ред. | ред. код]

У 2013-2014 роках на посаді директора з організації пасажирських перевезень Державної адміністрації залізничного транспорту України, брав активну участь у реформуванні національного перевізника. Під його керівництвом, було проведено результативну роботу з модернізації рухомого складу залізничного транспорту з активним залученням вітчизняних виробників.

Під час роботи на посаді заступника начальника Головного пасажирського управління «Укрзалізниці» у 2009-2013 роках, реалізував низку кроків у напрямку підвищення комфорту на українських вокзалах, ініціював впровадження програми швидкісного руху. Ним була проведена модернізація рухомого складу залізниці, завдяки чому «Укрзалізниця» отримала приблизно 500 сучасних вагонів та 14 електропоїздів. Також було впроваджено систему електронного продажу квитків та відбувалася підготовка залізничної інфраструктури до Євро – 2012.

«Управління капітального будівництва Національної академії медичних наук України»[ред. | ред. код]

В умовах хронічної затримки фінансування з держбюджету протягом 2013 року, спромігся організувати виконання запланованих будівельних робіт на десятках об’єктів НАМН України.

«Львівські авіалінії»[ред. | ред. код]

У 2007–2008 роках розробив стратегію виведення підприємства з кризового стану, відновив льотну придатність, зберіг пілотний склад, запровадив нові рейси та домігся суттєвого зниження заборгованості.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

З жовтня 2016 року - голова Авіаційного комітету при Торгово-промисловій палаті України (ТППУ)[1]. Авіаційний комітет об’єднує представників авіаційної галузі та станом на 2018 рік налічує 24 члена комітету. Основна мета комітету - узагальнення та систематизація проблем галузі, покращення регуляторної політики у сфері цивільної авіації  шляхом експертизи регуляторних актів і прямого діалогу із представниками органів влади.

За результатами діяльності Авіаційного комітету[2] в 2017 році, було обговорено ряд питань та нормативно –правових документів, що регулюють авіаційну галузь та запропоновано зміни до відповідних документів, а саме:  Проект змін до Наказу № 337 щодо ставок аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; Проект змін до Наказу № 433 від щодо ставок аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аєропортах України; Проект Авіаційних правил України "Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній" та Проекту Стратегії розвитку авіаційного транспорту та аеропортів України.

Також в 2017 році Авіаційним комітетом проведено три експертні столи щодо обговорення та вирішення важливих питань авіаційної галузі, а саме: Круглого столу щодо обговорення з експертами проекту Авіаційних правил України «Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній»; Круглий стіл та експертне обговорення на тему "Державна допомога аеропортам та авіакомпаніям. Європейський досвід"; Круглий стіл на тему круглого столу на тему «Авіаційна стратегія: шляхом до відновлення інфраструктури аеропортів та збільшення пасажиропотоку» та експертне обговорення проекту Стратегії розвитку авіаційного транспорту та аеропортів України розробленого за участю експертів комітету.

З березня 2017 року, як голова Авіаційного комітету, був обраний членом Громадської ради при Державіаслужбі для представлення інтересів членів комітету та авіаційної галузі від Торгово-промислової палати України.

З грудня 2017 року долучився до діяльності Комітету авіаційного транспорту при Експертній раді при Міністерстві інфраструктури України, як голова Авіаційного комітету Торгово-промислової палати України.  

У 2018 році Авіаційним комітетом при ТППУ були обговорені наступні питання та нормативно – правові документи: Проект наказу Міністерства інфраструктури України “Про затвердження Порядку встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України”; Проект Постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях”, Проект наказу Державної авіаційної служби України “Про затвердження Авіаційних правил “Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу” та Постанова КМУ від 06.09.17 № 676 «Про затвердження Порядку і правил здійснення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]