Добронравов Федір Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Федір Добронравов
Ім’я при народженні Федір Вікторович Добронравов
Народився 11 вересня 1961(1961-09-11) (54 роки)
Таганрог, СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Рід діяльності Актор
Роки діяльності 2001 — нині
IMDb: ID 3361981
Сторінка в інтернеті http://fedor-dobronravov.ru/
Нагороди

Народний артист РосіїЗаслужений артист Росії

Commons-logo.svg Федір Добронравов у Вікісховищі

Фе́дір Ві́кторович Добронра́вов (нар. 11 вересня 1961(19610911), Таганрог, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно. Народний артист Росії (2011).

Біографія[ред.ред. код]

Федір Вікторович Добронравов народився 11 вересня 1961 року в Таганрозі, в родині будівельника та робітниці хлібозаводу. Мріяв бути клоуном і навіть ходив у гурток. Закінчив Воронезький державний інститут мистецтв в 1988 року також у Воронежі з однокурсниками був творцем театру Рубль. Щоб прогодувати сім'ю, працював двірником у дитячому садку.

З 1990 року — актор театру «Сатирикон», з 2003 року — Московського академічного театру Сатири. Постійний учасник шоу «6 кадрів», «Сам собі режисер» і «Слава богу, ти прийшов!».

Скандали[ред.ред. код]

У червні 2014 року в Талліні під час знімань фільму «Кінець прекрасної епохи» актор стрічки Федір Добронравов, перебуваючи у нетверезому стані, став ініціатором бійки. Він разом із членами знімальної групи Станіслава Говорухіна напав на двох громадян України, в наслідок чого потерпілі отримали травми. Валентині Бардаковій, українській активістці, яка захищала свого чоловіка при цьому зламали палець. Сталося це після того, як українці підійшли до Говорухіна із запитанням про причини підписання ним листа на підтримку дій президента Росії Володимира Путіна у Криму та в Україні.[1][2]

Творчість[ред.ред. код]

Ролі в театрі[ред.ред. код]

Московський академічний театр Сатири[ред.ред. код]

  • «Швейк, або гімн ідіотизму» — Кеті Вендлер, суддя пан Ванеш
  • «Занадто одружений таксист» Рей Куні — Стенлі Поуні
  • «Нам все ще смішно»
  • «Як пришити стареньку» — Бред
  • «Випадкова смерть анархіста» — божевільний
  • «Хазяйка готелю» Карло Гольдоні — кавалер
  • «Переполох в голубнику» — гол. роль
  • «Кошмар на вулиці Лурсін»
  • «Вечірній виїзд товариства сліпих»

Театр «Квартет І»[ред.ред. код]

Театр Сатирикон[ред.ред. код]

  • Багдадський злодій — Чорний маг
  • Чудовий рогоносець
  • Гамлет — Гораціо
  • Голий король
  • Жак і його Пан
  • Макбетт — Другий блазень, Кандор, поранений солдат
  • Мауглі
  • Уявний хворий — Арган
  • Перетворення
  • Ромео і Джульєтта — брат Лоренцо
  • Сірано де Бержерак — спільна постановка театру Сатирикон і театру Антона Чехова — Карбон де Катель скаржачись, капітан
  • Слуги і сніг — Пітер Джексон
  • Тригрошова опера — Пантера Браун
  • Господиня готелю — Маркіз Форліпополі
  • Шантеклер — пес Пату
  • Шоу Сатирикон

Інше[ред.ред. код]

Фільмографія[ред.ред. код]

Участь у телешоу[ред.ред. код]

Федір Вікторович Добронравов переміг у проекті «Дві зірки» на Першому каналі в IV сезоні (2012 рік), в дуеті з Леонідом Агутіним, набравши 436 балів і 28 % в голосуванні телеглядачів.

  1. «Вечір на рейді» — 40 балів.
  2. «Іноді» (створивши дует «Співаючі погони») — 40 балів.
  3. «Таємниця склеєних сторінок» — 40 балів (оплески стоячи).
  4. «Жінці, яку люблю» — 39 балів.
  5. «Прощальна» — 40 балів.
  6. «Нічна розмова» — 40 балів.
  7. «Ля-ля-фа» — 40 балів.
  8. «Oops!» («Співаючі погони») — 40 балів.
  9. «Antonio sOng» — 40 балів.
  10. «Чудо-острів» разом з ансамблем «Суліко» — 37 балів (оплески стоячи).
  11. «Поворот» — 40 балів і перемога.

У прощальному гала-концерті «Постскриптум» Федір заспівав з Оленою Василівною Образцовою пісню «Самотня гармонь».

Нагороди[ред.ред. код]

  • У 2010 році отримав премію Телетріумф у номінації «Актор телевізійного фільму/серіалу (виконавець чоловічої ролі)»

Родина[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]