Довженко Анатолій Іванович

Довженко Анатолій Іванович
Автопортрет. 1972.
Народження	1 жовтня 1932(1932-10-01) Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР
Смерть	7 січня 1991(1991-01-07) (58 років)
	Вінниця, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Жанр	портрет, пейзаж, натюрморт і жанрове малярство
Навчання	Дніпропетровське художнє училище (1953) і Київський державний художній інститут (1959)
Діяльність	художник
Вчитель	Іванов Михайло Інокентійович, Трохименко Карпо Дем'янович і Меліхов Георгій Степанович
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
У шлюбі з	Довженко Ірина Павлівна
Діти	Довженко Ольга Анатоліївна

Анато́лій Іва́нович Довже́нко (1 жовтня 1932, Дніпропетровськ — 7 січня 1991, Вінниця) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України від 1961 року. Чоловік скульптора Ірини Довженко, батько художниці Ольги Довженко.

Біографія

Народився 1 жовтня 1932 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро, Україна). Протягом 1948—1953 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі; у 1953—1959 роках — на живописному відділенні Київського художнього інституту, був учнем Карпа Трохименка, Михайла Іванова. Дипломна робота — картина «Осіння путина» або «Путина на Азовському морі» (керівник Георгій Меліхов).

У 1959—1960 роках викладав у Рівненській дитячій художній школі. Член КПРС 1964 року. З 1969 року працював головним художником Вінницького художньо-виробничого комбінату. Мешкав у Вінниці в будинку на проспекті Космонавтів, № 3, квартира № 31. Помер у Вінниці 7 січня 1991 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису. У реалістичному стилі створював портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини. Серед робіт:

• «Мати» (1960);
• «Герой Радянського Союзу Микола Кузнецов у Рівному» (1960);
• «У день нагороди» (1960);
• «Земляки. Тарас Шевченко на засланні» (1961; Вінницький краєзнавчий музей);
• «Мрії про Україну» (1961; Національний музей Тараса Шевченка);
• «Володимир Ленін і Герберт Веллс»/«Приїжджайте ще, побачите», (1963);
• «Вітер з України (Тарас Шевченко)» (1964);
• «Гомоніла Україна» (1964);
• «Молодята» (1964);
• «Герой Радянського Союзу Микола Кузнецов» (1965; Івано-Франківський краєзнавчий музей);
• «Олеко Дундич» (1968);
• «Доярка Катерина Леус» (1969);
• «Іван Довженко» (1972);
• «Портрет дружини Ірини» (1972);
• «Скульпторка Ірина Довженко» (1972);
• «Портрет доньки» (1973);
• «Річка Рів» (1974);
• «Побратими» (1975);
• «Козак і стрілець. Воз'єднана січ» (1975);
• «На полі» (1975);
• «Лани» (1977);
• «Портрет сина» (1977);
• «Дочка» (1978);
• «Обідня перерва» (1978);
• «Бригадир Дмитро Васильківський» (1979);
• «Алея» (1979);
• «Біля лампи» (1981);
• «Будуємо хату» (1981);
• «Думи» (1980-ті);
• «Механізатор» (1980-ті);
• «Жіночий портрет» (1980);
• «Капітан міліції З. Македонська» (1982);
• «Портрет письменника Миколи Гоголя» (1982);
• «Заслужений артист України М. Ф. Грищенко» (1984).

Учасник республіканських та всесоюзних виставок з 1960 року.

Крім згаданих музеїв, роботи художника зберігаються у Музейному комплексі Вінницького національного технічного університету, де створена «Меморіальна зала родини Довженко».

Література

• Довженко Анатолій Іванович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 142.;
• Довженко, Анатолий Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 424. (рос.);
• Довженко Анатолій Іванович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., С. 194;
• Т. Г. Журунова. Довженко Анатолій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.;
• Анатолій і Ірина Довженки. Живопис і скульптура / Андрій Стебелєв. — Вінниця : ПрАТ Вінницька обласна друкарня, 2019. — 32 с. — ISBN 978-966-621-661-1.