Довженко Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анатолій Іванович Довженко
Довженко Анатолій Іванович.jpg
Дата народження 1 жовтня 1932(1932-10-01)
Місце народження Дніпропетровськ
Дата смерті 1990(1990)
Жанр живопис
Навчання Дніпропетровське художнє училище
Київський художній інститут
Напрямок соціалістичний реалізм

Анато́лій Іва́нович Довже́нко (* 1 жовтня 1932, Дніпропетровськ — † 1990) — український художник. Член Спілки художників України від 1961 року.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Закінчив Дніпропетровське художнє училище. 1959 року закінчив живописне відділення Київського художнього інституту (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Від 1969 року жив і працював у Вінниці. Був головним художником Вінницького художньо-виробничого комбінату. Учасник багатьох Всесоюзних виставок.

Був членом КПРС (від 1964 року).

Дружина Ірина Павлівна Довженко — скульптор. Донька Ольга Анатоліївна Довженко — художниця.

Творчість[ред.ред. код]

Головна тема творчості Анатолія Довженка — людина праці, людина своєї професії, сучасник. Вірний принципам соціалістичного реалізму, художник створив галерею портретів-типів сучасного робітника:

  • «Чоловічий портрет»,
  • «Портрет героїні праці»,
  • «Механізатор»,
  • «Обідня перерва» — масова сцена дружнього обіду в полі жіночої бригади.
Портрет Ірини

Серед інших картин: «Портрет Ірини» — образ дружини, портрет людини творчої професії, духовно близької художникові.

Створив картини на шевченківські теми:

  • «Земляки» (1960–1961, Вінницький краєзнавчий музей),
  • «Мрії про Україну» (1961, Державний музей Тараса Шевченка в Києві),
  • «Т. Г. Шевченко» (1964),
  • «Вітер з України» (1963–1964).

Література[ред.ред. код]

  • Українські радянські художники: довідник. — К.: Мистецтво, 1972. — С. 142.
  • Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 194.

Посилання[ред.ред. код]