Долиняни (Мурованокуриловецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Долиняни
Dolynyany gerb.png Dolynyany prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Мурованокуриловецький район
Рада/громада Долинянська сільська рада
Код КОАТУУ 0522882501
Основні дані
Засноване 1560
Населення 370
Територія 223,6 га км²
Площа 2,004 км²
Поштовий індекс 23415
Телефонний код +380 4356
Географічні дані
Географічні координати 48°49′19″ пн. ш. 27°35′07″ сх. д. / 48.82194° пн. ш. 27.58528° сх. д. / 48.82194; 27.58528Координати: 48°49′19″ пн. ш. 27°35′07″ сх. д. / 48.82194° пн. ш. 27.58528° сх. д. / 48.82194; 27.58528
Середня висота
над рівнем моря
269 м
Водойми річка Жабля
Відстань до
обласного центру
110 км
Відстань до
районного центру
30 км
Найближча залізнична станція Котюжани
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради 23415, Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н, с.Долиняни, вул. Миру, 5 , тел. 33-1-49
Карта
Долиняни. Карта розташування: Україна
Долиняни
Долиняни
Долиняни. Карта розташування: Вінницька область
Долиняни
Долиняни
Мапа

Долиняни у Вікісховищі?

Долиняни — село в Україні, в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області. Населення становить 370 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Географічне положення

Село Долиняни розташоване на Подільській височині за 36 км на північ від Дністра, в басейні його притоки річки Жван, на невеликій річці Жабля, що є лівою притокою Жвану. Географічні координати села 48°49′20′′пн.ш., 27°35′ сх.д. Середня висота над рівнем моря 280м. Село розміщене за 12 км на північ від районного центру смт. Муровані Кирилівці, та за 100 км на південний захід від обласного центру м. Вінниці. Найближчий населений пункт с.Кривохиженці за 1 км на захід, південний захід. За 2 км на південний схід розміщується с. Снітків. На південь за 3 км знаходиться с. Курашівці, а за 3 км на північний схід с. Супівка, за 5 км на північний захід розміщується с.Михайлівці. Біля села проходить автомобільна дорога, що з’єднує села Михайлівні та Снітків. Найближча залізнична станція Котюжани розміщується за 12 км. Село має форму п’яти променевої зірки, протяжність з півночі на південь близько 2 км, з заходу на схід близько 2,2км.  Рельєф місцевості горбиста рівнина посічена річковими долинами. В центрі села є ставок, ще 2 знаходяться за межами села, площа найбільшого 4 га. За 1 км на північний захід знаходиться ліс, який простягається до с.Михайлівці. Кліматичні умови характерні для цієї частини України. Грунти світло-сірі лісові, по долинах супіщані на вершинах горбів глинисті. Рослинний і тваринний світ типовий для цього регіону.    

Селом протікає річка Жабля, ліва притока Жвану.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу с. Долиняни відкрито цілий ряд археологічних пам'яток — два поселення трипільської культури V—IV тисячоліть до н. е. та три селища черняхівської культури III—IV століть н.е

Перші писемні згадки про с. Долиняни знаходимо ще у документах середини XV століття (правда, село тоді має назву Долини, а Долинянами стає у XVI столітті). За даними Михайла Грушевського, в одній з жалувальних грамот 1452 року польський король Казимір Великий віддає у володіння шляхтичу Теодоріку Бучацькому цілий ряд сіл по річках Жван та Лядова. Серед них — Долини (тепер с. Долиняни), Міхалівці (тепер с. Михайлівці), Курилівці (тепер Муровані Курилівці), Височок (тепер с. Польове). Натомість, Бучацький зобов'язувався збудувати у Голчедаєві (тепер с. Вищеольчедаїв) кам'яний замок і захищати ці землі від татар. Долиняни також декілька разів були зруйновані татарами. Але село щоразу вперто відроджувалося, продовжуючи свою історію. Так, у документах останніх років XYI століття говориться про нове заселення Долинян (очевидно після їх руйнування татарами). Існування Долинян у XV—XVII ст. підтверджується археологічно. Київськими науковцями встановлено, що у ті часи Долиняни було зовсім маленьким сільцем з 10 — 15 дворищ, які розташовувалися на лівих схилах струмка лівої притоки р. Жабля на території сучасних садиб Сикильчука Деониса, Осадчука Григорія, Гордійчука Григорія, Григораша Степана, Богатюк Ліди, Білик Насті, обмеженого вулицями.

З 1793 р. село як і все Поділля переходить під владу Російської імперії.

У 18 ст. побудована церква, яка за переказами була дерев'яною, але у 19 ст. вона провалилась під землю (за переказами), на тому місці у наш час існує яр. У 1867—1877 рр. будується кам'яна церква, яка була відреставрована у 1998 р. В даний час діюча.

В 19 ст. у селі налічувалось близько 280 дворів, населення складало близько 850 чоловік. В селі було 2 крамниці. Село належало до Снітківської волості, яка утворилась після скасування кріпацтва.

20 ст. розпочалось у селі, як і в усій Російській імперії, виступами проти місцевих панів. На початку 1918 р. було утворено сільську раду. В 1927 році в село прибув перший трактор з двокорпусним плугом. В 1929 р. в селі організовано колгосп ім. Леніна. Під час голодомору 1933 р. в селі від голоду загинуло понад 100 людей, а в 1937—1939 рр. понад 30 чоловік були репресовані.

В 1941 р., з початком Великої Вітчизняної війни, чоловіче населення села пішло на фронт. В липні 1941 року село було окуповане, а 22 березня 1944 р. звільнене радянською армією. З фронтів війни не повернулось 122 жителі села, країна оцінила подвиг воїнів, нагородивши їх 98 орденами і медалями.

Післявоєнний час село як і вся країна відбудовувалось. Важкі роки післявоєнного часу село пережило без значних втрат. В 1958 р. село електрифіковано, побудовано електростанцію, яка спочатку давала електрику тільки на колгосп, а з 1959 р. і всім домівкам жителів села. В 1959 р. було об'єднано колгоспи сіл Долиняни та Кривохижинці у колгосп ім. Леніна, а в 1985 році роз'єднано на колгосп ім. Чапаєва с. Кривохижинці та колгосп ім. Леніна с. Долиняни.

В 1962 році в селі побудовано будинок культури. В 1971 році відкривається нове двоповерхове приміщення школи на 250 учнів, в якому є просторий спортзал, актовий зал, їдальня, діє гуртожиток для учнів з с. Кривохижинці.

Персоналії[ред. | ред. код]

Уродженцями села є:

Посилання[ред. | ред. код]