Другий Спас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Другий Спас
Другий Спас

В садку
Інші назви Яблучний Спас, Спас
Дата 6 (19) серпня
Традиції зривають яблука і пригощають ними близьких і незаможних, печуть пироги з яблучною начинкою
М. К. Бодаревський. Преображення Господнє в Малоросії

Другий Спас (Яблучний Спас, христ. Преображення Господнє) — народне свято у східних слов'ян, відоме з давньоруських часів. За народними прикметами, Другий Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після 6 (19) серпня стають набагато холоднішими. До Спаса не дозволяється їсти яблука і страви з яблук. А ось у цей день, навпаки, заведено зривати і освячувати яблука та інші фрукти нового врожаю. [1]

Святкування[ред.ред. код]

Колись до того часу правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося за великий гріх. Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті, у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір'я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко дають лише тим дітям, чиї батьки дотримувалися звичая не їсти яблук до Другого Спаса.

Другий Спас — це день поминання померлих родичів. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні: (перший — у Страсний Четвер, другий — на Зелені Свята)[2].

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».

За народним звичаєм до Спаса не їли яблук. Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди (див. Обжинки): святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують «Спасову бороду».

До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся». На Спас поминають померлих.

Обрядова їжа[ред.ред. код]

Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.

Приказки і прикмети[ред.ред. код]

  • Прийшов Спас — пішло літо від нас.
  • Після другого Спаса — дощ хлібогній.
  • Якщо антонівка вродила — наступного року хліб уродить.
  • Із Спаса — Преображення погода преображається.
  • Прийшов другий Спас — бери рукавиці про запас.
  • Прийшов Спас — готуй шабельку про запас. (козацький варіант)
  • Минув Спас — держи кожух про запас.
  • Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста.
  • Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
  • Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо жарко — січень морозяний.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Сапіга В. К. Літо // Українські народні свята та звичаї. — К. : Т-во «Знання України», 1993. — 112 с.
  2. Три Спаса // Дати і події, 2015, друге півріччя : календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2014. – С. 45–47.

Посилання[ред.ред. код]