Дубровіна Любов Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубровіна Любов Андріївна
Народилася 30 вересня 1950(1950-09-30) (73 роки)
Шадринськ, Курганська область, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність історик, бібліотекарка, редакторка, джерелознавиця, архівістка, бібліографознавиця
Alma mater Волгоградський державний педагогічний інститут ім. М. С. Серафимовичаd
Галузь історія книжкиd, критика історичних джерел, Бібліофілія, бібліотекар, джерелознавець[d], редактор, history of booksd, книгознавство, історія[1], бібліотекознавство[1], архівознавство[1], бібліографічна діяльністьd[1] і редагування[1]
Заклад Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Посада генеральний директор
Вчене звання член-кореспондент НАН України, професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Sergey Kashtanovd
Членство НАН України
Відома завдяки: дослідженням з кодикології, джерелознавства, історії бібліотечної справи
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України Орден преподобного Нестора Літописця

Дубро́віна Любо́в Андрі́ївна (30 вересня 1950, Шадринськ, Курганська область, Росія) — джерелознавець, книгознавець, документознавець, архівознавець, історик бібліотечної справи, доктор історичних наук (1993), професор (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2004), генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ; з 7 листопада 2018)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Наукова та громадська діяльність[ред. | ред. код]

Член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна:

  • є фундатором української кодикологічної школи, науковим керівником та консультантом понад 30 докторських та кандидатських дисертацій.
  • займається розробкою методології та методів архівознавства, історичного документознавства, кодикології та кодикографії, камеральної та едиційної археографії, історичного книгознавства;
  • досліджує питання історії слов’янської рукописної книги;
  • розвиває кодикологічні засади дослідження рукописно-книжної спадщини, камеральної археографії та кодикографії рукописних пам’яток, текстології пам’яток середньовічної слов’янської писемності;
  • сприяє створенню електронних ресурсів на базі унікальних книжкових пам’яток, рукописних та книжкових колекцій і зібрань НБУВ, а також виданню рукописних писемних пам’яток;
  • розробляє методичні засади наукового опису книжних джерел, колекцій, зібрань, бібліотек;
  • очолює створення комплексних архівних та рукописних довідників нового покоління;
  • є автором, укладачем та науковим редактором понад 250 наукових публікацій, присвячених історії бібліотечної справи в Україні, зокрема – історії НБУВ, історії розвитку академічної науки, біографічним дослідженням життя та діяльності вчених, котрі зробили внесок у розвиток архівної і бібліотечної справи, дослідженню рукописної спадщини;
  • входить до складу Спілки архівістів України, Міжнародної асоціації україністів, Міжнародного товариства «Український історик», редакційно-видавничої ради Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського;
  • є засновником та відповідальним редактором періодичного збірника наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України» (з 1993), заступником головного редактора журналу «Бібліотечний вісник» та часопису «Наукові праці НБУВ» [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.], членом редколегій збірок «Студії з архівної справи та документознавства», «Український археографічний щорічник» тощо.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

  • Грецькі рукописи з фондів ЦНБ АН УРСР у Києві [грец., у співавт.]. – Афіни, 1988. – 23 с.
  • История о Казанском царстве (Казанский летописец): Списки и классификация текстов. – К., 1989. – 192 с.
  • Рукапісная кніга XVI ст. у фондах аддзела рукапісаў ЦНБ АН УССР // Спадчына Скарыны: Зб. мат. першых скарынаўскіх чытанняў (1986). – Мінск, 1989. – С. 216–222.
  • Кодикографія української та східнослов’янської рукописної книги і кодикологічна модель структури формалізованого опису рукопису [у співавторстві]. – К., 1992. – 153 с.
  • Кодикологія української рукописної книги. – К., 1992. – 262 с.
  • Кодикологія української книги XV–XVIII ст.: об’єкт та проблеми археографічного опису // Слов’янська писемність і розвиток духовної культури: Збірник матеріалів. – К., 1993.
  • Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1918–1941 [у співавторстві]. – К., 1995. – 337 с.
  • Рукописна книга як історико-культурне джерело та її джерелознавче вивчення // Історія українського середньовіччя: Козацька доба: Збірник наукових праць: У 2-х ч. – Ч. 1. – К., 1995. – С. 152–161.
  • Гнат Житецький як засновник та перший керівник відділу рукописів Всенародної бібліотеки України (1918–1929) // Вісник Харківської державної академії культури. – Вип. 1. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика. – 1999. – С. 111–119.
  • Житецький Гнат Павлович // Українські архівісти: Біобібліографічний довідник. – К., 1999. – Вип. 1. XIX ст. – 1930-ті рр. – С. 140–143.
  • Олена Апанович – історик, археограф, публіціст: Вступна стаття // Олена Михайлівна Апанович: Біобліографічний покажчик (До 80-річчя від дня народження і 55-річчя наукової діяльності). – K., 1999.
  • Кодикографія у системі кодикологічного аналізу рукописної книги: до змісту поняття // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірник наукових праць та спогадів. – Вип. 4, ч. 2. – К., 2000. – С. 307–322.
  • Фонди бібліотеки Академії наук УРСР та її філій у кінці 1943 – на початку 1948 рр.: перерозподіл між бібліотеками, установами, приватними особами // Библиотечное дело и краеведение: Сборник научных трудов. – Вып. 2. – К. – Симферополь, 2000. – С. 27–40.
  • Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія [у співавторстві з Л. А. Гнатенко] // Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561: Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови [та ін.]; [наук. ред. В. В. Німчук ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.]. – К., 2001. – С. 74–104. — ISBN 966-02-2138-Х.
  • Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941–1943) [у співавторстві] // Бібліотечний вісник. – 2001. – №3. – С. 2–18.
  • Звіти про діяльність Крайової бібліотеки Рейхскомісаріату України як джерело з історії бібліотек і долі бібліотечних фондів у період нацистської окупації Києва (1941–1943 рр.) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірник наукових праць та спогадів. – № 6, ч. 2. – К., 2001. – С. 6–24.
  • Фонд «Рейхскомісара України (1941–1944)» у ЦДАВО України: огляд документів з історії бібліотек періоду нацистської окупації Києва // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Студії на пошану Руслана Пирога: Міжвідомчий збірник наукових праць. – Вип. 4. – К., 2001. – С. 408–427.
  • Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1965–1991 [у співавторстві]. – К., 2008. – 373 с.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • І. Б. Матяш. Дубровіна Любов Андріївна [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Даниленко В. М. Дубровіна Любов Андріївна // Українські історики XX століття: Біобібліогр. довід. Вип. 2, ч. 1 / НАН України. Інститут історії України. — К.; Л., 2003. — С. 108—109.
  • Матяш І. Б. Дубровіна Любов Андріївна (1950 р.н.) // Джерелознавство історії України: Довідник. — К., 1998. — С. 169—170.
  • Дубровіна Любовь Андріївна: [Біогр. дов.] // Хто є хто у видавничій і бібліотечній справі. — К., 1999. — С. 47-48.
  • Дубровина Любовь Андреевна: [Біогр. дов.] // Кто есть кто в библиотечно-информационной сфере России и СНГ: Справочник. — 4-е доп. изд. — М., 2000. — С. 110—111.
  • Онищенко О. С. Любов Андріївна Дубровіна — сучасний історик, книгознавець, джерелознавець, діяч бібліотечної та архівної справи [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Бібл. вісн. — 2000. — № 5. — С. 16-26. — Список основ. пр. Л. А. Дубровіної: с. 22-26.
  • Слободяник М. Лідер вітчизняного книгознавства: [До ювілею Л. А. Дубровіної] // Бібл. планета. — К., 2000. — № 3. — С. 29-31.
  • Дубровина Любовь Андреевна: [Біогр. дов.] // Кто есть кто в библиотечно-информационном мире России и СНГ: Справочник. — 5-е доп. и испр. изд. — М., 2001. — Т. 1. — С. 204.
  • Онищенко О. Любов Андріївна Дубровіна — сучасний історик, книгознавець, джерелознавець, діяч бібліотечної та архівної справи // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Джерелозн. дисципліни: Міжвід. зб. наук. пр. — К., 2001. — Вип. 3. — С. 371—382.
  • Дубровіна Любов Андріївна // Жінки — вчені Києва. — К., 2003. — С. 166.
  • Матяш І. Б. Дубровіна Любов Андріївна // Українські архівісти: Біобібліогр. довід. — К., 2003. — Вип. 3: 1970-1990-ті роки. — С. 69-72.
  • Матяш І. Б. Дубровіна Любов Андріївна // Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліографічний довідник / Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько, Р. В. Романовський, Л. М. Федорова. Держкомархів України. УНДІАСД. — К., 2007. — С. 209—211. — 752 с.
  • International Who's Who of Professional and Business Women // American Biographical Institute: Eighth Edition. 2002. — P. 65.
  • Дубровіна Любов Андріївна // Портрети сучасниць. Вип. 2. — К., 2004. — С. 56.

Посилання[ред. | ред. код]