Дубровіна Любов Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубровіна Любов Андріївна
Dubrovina Liubov Andriivna.jpg
Народилася 30 вересня 1950(1950-09-30) (70 років)
Шадринськ, Курганська область, РРФСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність історик
Alma mater Волгоградський державний педагогічний інститут ім. М. С. Серафимовичаd
Галузь бібліотекар, Q56417579?, редактор, history of booksd, джерелознавство і Бібліофілія
Заклад Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Посада генеральний директор
Звання член-кореспондент НАН України, професор
Ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Sergey Kashtanovd
Членство НАН України
Відома завдяки: дослідженням з кодикології, джерелознавства, історії бібліотечної справи
Нагороди

Дубро́віна Любо́в Андрі́ївна (30 вересня 1950, Шадринськ, Курганська область, Росія) — джерелознавець, книгознавець, документознавець, архівознавець, історик бібліотечної справи, доктор історичних наук (1993), професор (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2004), генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ; з 7 листопада 2018)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Наукова та громадська діяльність[ред. | ред. код]

Член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна:

  • є фундатором української кодикологічної школи, науковим керівником та консультантом понад 30 докторських та кандидатських дисертацій.
  • займається розробкою методології та методів архівознавства, історичного документознавства, кодикології та кодикографії, камеральної та едиційної археографії, історичного книгознавства;
  • досліджує питання історії слов’янської рукописної книги;
  • розвиває кодикологічні засади дослідження рукописно-книжної спадщини, камеральної археографії та кодикографії рукописних пам’яток, текстології пам’яток середньовічної слов’янської писемності;
  • сприяє створенню електронних ресурсів на базі унікальних книжкових пам’яток, рукописних та книжкових колекцій і зібрань НБУВ, а також виданню рукописних писемних пам’яток;
  • розробляє методичні засади наукового опису книжних джерел, колекцій, зібрань, бібліотек;
  • очолює створення комплексних архівних та рукописних довідників нового покоління;
  • є автором, укладачем та науковим редактором понад 250 наукових публікацій, присвячених історії бібліотечної справи в Україні, зокрема – історії НБУВ, історії розвитку академічної науки, біографічним дослідженням життя та діяльності вчених, котрі зробили внесок у розвиток архівної і бібліотечної справи, дослідженню рукописної спадщини;
  • входить до складу Спілки архівістів України, Міжнародної асоціації україністів, Міжнародного товариства «Український історик», редакційно-видавничої ради Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського;
  • є засновником та відповідальним редактором періодичного збірника наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України» (з 1993), заступником головного редактора журналу «Бібліотечний вісник» та часопису «Наукові праці НБУВ», членом редколегій збірок «Студії з архівної справи та документознавства», «Український археографічний щорічник» тощо.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

1988[ред. | ред. код]

  • Грецькі рукописи з фондів ЦНБ АН УРСР у Києві [грец., у співавт.]. – Афіни, 1988. – 23 с.

1989[ред. | ред. код]

  • История о Казанском царстве (Казанский летописец): Списки и классификация текстов. – К., 1989. – 192 с.
  • Рукапісная кніга XVI ст. у фондах аддзела рукапісаў ЦНБ АН УССР // Спадчына Скарыны: Зб. мат. першых скарынаўскіх чытанняў (1986). – Мінск, 1989. – С. 216–222.

1992[ред. | ред. код]

  • Кодикографія української та східнослов’янської рукописної книги і кодикологічна модель структури формалізованого опису рукопису [у співавторстві]. – К., 1992. – 153 с.
  • Кодикологія української рукописної книги. – К., 1992. – 262 с.

1993[ред. | ред. код]

  • Кодикологія української книги XV–XVIII ст.: об’єкт та проблеми археографічного опису // Слов’янська писемність і розвиток духовної культури: Збірник матеріалів. – К., 1993.

1995[ред. | ред. код]

  • Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1918–1941 [у співавторстві]. – К., 1995. – 337 с.
  • Рукописна книга як історико-культурне джерело та її джерелознавче вивчення // Історія українського середньовіччя: Козацька доба: Збірник наукових праць: У 2-х ч. – Ч. 1. – К., 1995. – С. 152–161.

1998[ред. | ред. код]

1999[ред. | ред. код]

  • Гнат Житецький як засновник та перший керівник відділу рукописів Всенародної бібліотеки України (1918–1929) // Вісник Харківської державної академії культури. – Вип. 1. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика. – 1999. – С. 111–119.
  • Житецький Гнат Павлович // Українські архівісти: Біобібліографічний довідник. – К., 1999. – Вип. 1. XIX ст. – 1930-ті рр. – С. 140–143.
  • Олена Апанович – історик, археограф, публіціст: Вступна стаття // Олена Михайлівна Апанович: Біобліографічний покажчик (До 80-річчя від дня народження і 55-річчя наукової діяльності). – K., 1999.

2000[ред. | ред. код]

  • Кодикографія у системі кодикологічного аналізу рукописної книги: до змісту поняття // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірник наукових праць та спогадів. – Вип. 4, ч. 2. – К., 2000. – С. 307–322.
  • Фонди бібліотеки Академії наук УРСР та її філій у кінці 1943 – на початку 1948 рр.: перерозподіл між бібліотеками, установами, приватними особами // Библиотечное дело и краеведение: Сборник научных трудов. – Вып. 2. – К. – Симферополь, 2000. – С. 27–40.

2001[ред. | ред. код]

  • Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія [у співавторстві з Л. А. Гнатенко] // Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561: Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови [та ін.]; [наук. ред. В. В. Німчук ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.]. – К., 2001. – С. 74–104. — ISBN 966-02-2138-Х.
  • Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941–1943) [у співавторстві] // Бібліотечний вісник. – 2001. – №3. – С. 2–18.
  • Звіти про діяльність Крайової бібліотеки Рейхскомісаріату України як джерело з історії бібліотек і долі бібліотечних фондів у період нацистської окупації Києва (1941–1943 рр.) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірник наукових праць та спогадів. – № 6, ч. 2. – К., 2001. – С. 6–24.
  • Фонд «Рейхскомісара України (1941–1944)» у ЦДАВО України: огляд документів з історії бібліотек періоду нацистської окупації Києва // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Студії на пошану Руслана Пирога: Міжвідомчий збірник наукових праць. – Вип. 4. – К., 2001. – С. 408–427.

2002[ред. | ред. код]

2003[ред. | ред. код]

2004[ред. | ред. код]

2005[ред. | ред. код]

2008[ред. | ред. код]

  • Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1965–1991 [у співавторстві]. – К., 2008. – 373 с.

Див. також[ред. | ред. код]

Інститут рукопису НБУВ

Палеографія

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • І. Б. Матяш. Дубровіна Любов Андріївна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
  • Даниленко В. М. Дубровіна Любов Андріївна // Українські історики XX століття: Біобібліогр. довід. Вип. 2, ч. 1 / НАН України. Інститут історії України. — К.; Л., 2003. — С. 108—109.
  • Матяш І. Б. Дубровіна Любов Андріївна (1950 р.н.) // Джерелознавство історії України: Довідник. — К., 1998. — С. 169—170.
  • Дубровіна Любовь Андріївна: [Біогр. дов.] // Хто є хто у видавничій і бібліотечній справі. — К., 1999. — С. 47-48.
  • Дубровина Любовь Андреевна: [Біогр. дов.] // Кто есть кто в библиотечно-информационной сфере России и СНГ: Справочник. — 4-е доп. изд. — М., 2000. — С. 110—111.
  • Онищенко О. С. Любов Андріївна Дубровіна — сучасний історик, книгознавець, джерелознавець, діяч бібліотечної та архівної справи // Бібл. вісн. — 2000. — № 5. — С. 16-26. — Список основ. пр. Л. А. Дубровіної: с. 22-26.
  • Слободяник М. Лідер вітчизняного книгознавства: [До ювілею Л. А. Дубровіної] // Бібл. планета. — К., 2000. — № 3. — С. 29-31.
  • Дубровина Любовь Андреевна: [Біогр. дов.] // Кто есть кто в библиотечно-информационном мире России и СНГ: Справочник. — 5-е доп. и испр. изд. — М., 2001. — Т. 1. — С. 204.
  • Онищенко О. Любов Андріївна Дубровіна — сучасний історик, книгознавець, джерелознавець, діяч бібліотечної та архівної справи // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Джерелозн. дисципліни: Міжвід. зб. наук. пр. — К., 2001. — Вип. 3. — С. 371—382.
  • Дубровіна Любов Андріївна // Жінки — вчені Києва. — К., 2003. — С. 166.
  • Матяш І. Б. Дубровіна Любов Андріївна // Українські архівісти: Біобібліогр. довід. — К., 2003. — Вип. 3: 1970-1990-ті роки. — С. 69-72.
  • Матяш І. Б. Дубровіна Любов Андріївна // Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліографічний довідник / Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько, Р. В. Романовський, Л. М. Федорова. Держкомархів України. УНДІАСД. — К., 2007. — С. 209—211. — 752 с.
  • International Who's Who of Professional and Business Women // American Biographical Institute: Eighth Edition. 2002. — P. 65.
  • Дубровіна Любов Андріївна // Портрети сучасниць. Вип. 2. — К., 2004. — С. 56.

Посилання[ред. | ред. код]