Діно Буццаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діно Буццаті
Dino Buzzati
Dino buzzati-421px.jpg
Діно Буццаті
Народився 16 жовтня 1906(1906-10-16)[1][2][…]
Беллуно
Помер 28 січня 1972(1972-01-28)[1][2][…] (65 років)
Рим
·рак підшлункової залози
Країна Flag of Italy (1946–2003).svg Італія[4]
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність драматург
журналіст
письменник
художник
Alma mater Державний Університет Мілану
Мова творів італійська[1]
Напрямок новела
Magnum opus The Tartar Stepped і Ель Кукуй
Конфесія атеїзм
Батько Giulio Cesare Buzzatid
Брати, сестри Adriano Buzzati-Traversod
Нагороди
Сайт: dinobuzzati.it

CMNS: Діно Буццаті у Вікісховищі

Ді́но Буцца́ті (італ. Dino Buzzati; *16 жовтня 1906(19061016), Беллуно, Італія — †28 січня 1972, Рим) — італійський новеліст, журналіст, драматург, художник.

Відомості про життя[ред. | ред. код]

Навчався в Мілані, отримав диплом юриста, все життя пропрацював журналістом в газеті «Кор'єре делла сера».

Творчість[ред. | ред. код]

Проза Буццаті тяжіє до фантастики, нерідко має характер притчі, в цьому плані його часто співставляють з Едгаром По, Кафкою. У найвідомішій книзі Буццаті, романі «Татарська пустеля» (1940), розповідається про забутий всіма форт на межі з пустелею, з боку якої очікується нашестя. Всі, хто знаходиться у форті, живуть очікуванням полчищ, з якими вони зможуть битися, і бачать себе рятівниками країни. Ті, хто опинився у фортеці, не можуть її покинути. За книгою був знятий однойменний фільм Валеріо Дзурліні (1976). Герої розповідей «Коломбр», «Сім гінців» — раби і жертви власних ідей.

Як художник ілюстрував свої книги, працював у театрі.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]