Діно Буццаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діно Буццаті
Dino Buzzati
Dino buzzati-421px.jpg
Діно Буццаті
Народився 16 жовтня 1906(1906-10-16)
Беллуно
Помер 28 січня 1972(1972-01-28) (65 років)
Рим
·рак підшлункової залози
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія[1]
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність драматург
журналіст
письменник
художник
Alma mater Державний Університет Мілану
Мова творів італійська[2]
Напрямок новела
Magnum opus The Tartar Steppe[d]
Конфесія атеїзм
Батько Giulio Cesare Buzzati[d]
Брати, сестри Adriano Buzzati-Traverso[d]
Нагороди
Сайт: dinobuzzati.it

CMNS: Діно Буццаті на Вікісховищі

Ді́но Буцца́ті (італ. Dino Buzzati; *16 жовтня 1906(19061016), Беллуно, Італія — †28 січня 1972, Рим) — італійський новеліст, журналіст, драматург, художник.

Відомості про життя[ред. | ред. код]

Навчався в Мілані, отримав диплом юриста, все життя пропрацював журналістом в газеті «Кор'єре делла сера».

Творчість[ред. | ред. код]

Проза Буццаті тяжіє до фантастики, нерідко має характер притчі, в цьому плані його часто співставляють з Едгаром По, Кафкою. У найвідомішій книзі Буццаті, романі «Татарська пустеля» (1940), розповідається про забутий всіма форт на межі з пустелею, з боку якої очікується нашестя. Всі, хто знаходиться у форті, живуть очікуванням полчищ, з якими вони зможуть битися, і бачать себе рятівниками країни. Ті, хто опинився у фортеці, не можуть її покинути. За книгою був знятий однойменний фільм Валеріо Дзурліні (1976). Герої розповідей «Коломбр», «Сім гінців» — раби і жертви власних ідей.

Як художник ілюстрував свої книги, працював у театрі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. LIBRIS — 2012.
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]