Вплив виробництва м'яса на навколишнє середовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вплив виробництва м'яса на навколишнє середовище є дуже широким і залежить від сільськогосподарських практик, що використовують по всьому світу. Всі вони мають різноманітний вплив на навколишнє середовище. Шкода від використання викопного палива, викиди метану тваринами, забруднення стічних вод, споживання води та займання великих територій землі — лише деякі екологічні наслідки, пов'язані з м'ясним виробництвом. М'ясо отримують різними методами, враховуючи органічне сільське господарство, вільний випас[en] , інтенсивне тваринництво, натуральне сільське господарство, полювання і риболовлю.

Харчова цінність та вплив продуктів тваринного походження на навколишнє середовище — порівняно з сільським господарством загалом[1]
Категорії Внесок продукції тваринного походження [%]
Калорії
18
Протеїни
37
Використання земель
83
Парникові гази
58
Забруднення вод
57
Забруднення повітря
56
Споживання прісної води
33

М'ясо вважають одним із основних факторів, що сприяють нинішній кризі втрати біорізноманіття[2][3][4][5][6]. 2019 року міжнародна організація IPBES опублікувала Звіт про глобальну оцінку біорізноманіття та екосистемних послуг[en], який показав, що промислове сільське господарство та надмірний вилов риби є основними причинами вимирання тварин, причому м’ясна та молочна промисловість мають найбільший вплив[7][8]. У доповіді 2006 року «Довга тінь тваринництва» (англ. Livestock's Long Shadow), який опублікувала Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) ООН, повідомляється: «Сектор тваринництва — один з основних стресорів для багатьох екосистем та для планети в цілому. Глобально це одне з найбільших джерел парникових газів, одна з головних причин втрати біорізноманіття і провідне джерело забруднення води як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються»[9].

Виробництво м’яса є основною причиною зміни клімату. Дослідження 2017 року, опубліковане в журналі Carbon Balance and Management[en], показало, що глобальні викиди метану в тваринництві на 11% перевищують попередні оцінки, засновані на даних Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC)[10]. Частину цих наслідків створюють сектори тваринництва, не пов'язані з виробництвом м'яса: наприклад, вовняна, яєчна та молочні індустрії, а також використання худоби для оранки. За оцінками, худоба виконує оранку близько половини світових орних земель[11]. За даними ФАО, 74% світової продукції тваринництва 2011 року припали на не м'ясні продукти[12].

Численні дослідження показали, що збільшення споживання м'яса, пов'язане зі зростанням населення та зростанням індивідуальних доходів, призведе до збільшення викидів вуглецю та подальшої втрати біорізноманіття[13][14]. 8 серпня 2019 року МГЕЗК оприлюднила підсумок спеціальної доповіді за 2019 рік, в якій стверджується, що перехід на рослинну дієту допоможе пом’якшити наслідки зміни клімату та адаптуватися до неї[15].

Тенденції у споживанні та виробництві[ред. | ред. код]

Зміна попиту на м'ясо може змінити вплив його виробництва на довкілля. Підраховано, що глобальне споживання м'яса може подвоїтися в період з 2000 по 2050 рік: в основному внаслідок зростання світового населення, але також частково через збільшення споживання м'яса на душу населення (причому найбільший приріст споживання відбуватиметься в країнах, що розвиваються)[16]. Глобальне виробництво та споживання м’яса птиці останнім часом зростає більш ніж на 5 % щороку[16]. Тенденції різняться між галузями тваринництва. Наприклад, глобальне середньодушове споживання свинини останнім часом збільшилося (переважно через зміну споживання в Китаї), тоді як глобальне споживання м'яса жуйних знизилося[16].

Випас худоби та використання землі[ред. | ред. код]

Посушливі пасовища Великих рівнин у штаті Колорадо

На відміну від випасу худоби[en], інтенсивне тваринництво вимагає більших обсягів заготовлених кормів. Вирощування зернових для корму, своєю чергою, потребує значних площ землі. При цьому корму потрібно менше, якщо для нього використовують зерно. Це пов'язано не тільки з більшою концентрацією обмінної енергії в зерні, аніж у грубих кормах, але і з тим, що у зерна вищий коефіцієнт чистої енергії приросту до чистої енергії вмісту[17]. Треба близько 3 кг корму, аби зробити півкіло яловичини (в живій вазі), у порівнянні з 1,5 кг за півкіло свинини і менше ніж кілограм за півкіло курки[18]. Проте припущення щодо якості корму в таких узагальненнях упускають. Наприклад, виробництво півкіло м'ясної худоби в живій вазі може вимагати близько 2 кг корму з високим вмістом білка та обмінної енергії — або понад 9 кг корму набагато нижчої якості[17].

Для виробництва м'яса з вільним випасом худоби потрібні землі, що у багатьох випадках призводить до зміни землекористування. За даними ФАО, «викликане скотарством знеліснення — одна з головних причин втрати деяких унікальних видів тварин і рослин у тропічних лісах Центральної та Південної Америки, а також вивільнення вуглецю в атмосферу»[19]. Серед іншого, цьому сприяє споживання м'яса в Європі, куди імпортують значні обсяги кормів із Бразилії[20].

Вирощування тварин для людського споживання становить близько 40% загального обсягу сільськогосподарського виробництва у промислово розвинених країнах. Для випасу худоби використовують 26% усієї землі, вільної від льоду, а для виробництва кормових культур — близько одної третини всіх орних земель[9].

Із перевипасом худоби нерідко пов'язують зниження якості землі. Існує класифікація добробуту пасовищ, яка відображає стійкість ґрунту, гідрологічні функції та біотичну цілісність[21]. До кінця 2002 року в США Бюро з управління землями оцінило добробут 7437 пасовищ і виявило, що 16% із них не відповідали санітарним нормам через наявну практику випасу худоби та перевищення її допустимого рівня[22]. Ерозія ґрунту, спричинена перевипасом худоби, — велика проблема у багатьох посушливих регіонах світу[9].

Водні ресурси[ред. | ред. код]

Передбачуване використання віртуальної води для різних культур (м³ води/т) [23]
Hoekstra

& Hung (2003)

Chapagain

& Hoekstra (2003)

Zimmer

& Renault (2003)

Oki

та ін. (2003)

Середня
Яловичина 15977 13500 20700 16726
Свинина 5906 4600 5900 5469
Сир 5288 5288
Птахи 2828 4100 4500 3809
Яйця 4657 2700 3200 3519
Рис 2656 1400 3600 2552
Соя 2300 2750 2500 2517
Пшениця 1150 1160 2000 1437
Кукурудза 450 710 1900 1020
Молоко 865 790 560 738
Картопля 160 105 133

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Damian Carrington, "Avoiding meat and dairy is ‘single biggest way’ to reduce your impact on Earth " [Архівовано 6 березня 2020 у Wayback Machine.], The Guardian, 31 May 2018 (page visited on 19 August 2018).
  2. ↑ Morell, Virginia (2015). Meat-eaters may speed worldwide species extinction, study warns. Science. doi:10.1126/science.aad1607. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 14 грудня 2021.
  3. ↑ Machovina, B.; Feeley, K. J.; Ripple, W. J. (2015). Biodiversity conservation: The key is reducing meat consumption. Science of the Total Environment. 536: 419—431. Bibcode:2015ScTEn.536..419M. doi:10.1016/j.scitotenv.2015.07.022. PMID 26231772.
  4. ↑ Williams, Mark; Zalasiewicz, Jan; Haff, P. K.; Schwägerl, Christian; Barnosky, Anthony D.; Ellis, Erle C. (2015). The Anthropocene Biosphere. The Anthropocene Review. 2 (3): 196—219. doi:10.1177/2053019615591020.
  5. ↑ Smithers, Rebecca (5 жовтня 2017). Vast animal-feed crops to satisfy our meat needs are destroying planet. The Guardian. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 листопада 2017.
  6. ↑ Woodyatt, Amy (26 травня 2020). Human activity threatens billions of years of evolutionary history, researchers warn. CNN. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  7. ↑ McGrath, Matt (6 травня 2019). Humans 'threaten 1m species with extinction'. BBC. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 3 липня 2019. Pushing all this forward, though, are increased demands for food from a growing global population and specifically our growing appetite for meat and fish.
  8. ↑ Watts, Jonathan (6 травня 2019). Human society under urgent threat from loss of Earth's natural life. The Guardian. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 3 липня 2019. Agriculture and fishing are the primary causes of the deterioration. Food production has increased dramatically since the 1970s, which has helped feed a growing global population and generated jobs and economic growth. But this has come at a high cost. The meat industry has a particularly heavy impact. Grazing areas for cattle account for about 25% of the world’s ice-free land and more than 18% of global greenhouse gas emissions.
  9. ↑ а б в Steinfeld, Henning; Gerber, Pierre; Wassenaar, Tom; Castel, Vincent; Rosales, Mauricio; de Haan, Cees (2006), Livestock's Long Shadow: Environmental Issues and Options (PDF), Rome: FAO, архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2019
  10. ↑ Wolf, Julie; Asrar, Ghassem R.; West, Tristram O. (29 вересня 2017). Revised methane emissions factors and spatially distributed annual carbon fluxes for global livestock. Carbon Balance and Management. 12 (16): 16. doi:10.1186/s13021-017-0084-y. PMC 5620025. PMID 28959823.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. ↑ Bradford, E. (Task Force Chair). 1999. Animal agriculture and global food supply. Task Force Report No. 135. Council for Agricultural Science and Technology. 92 pp.
  12. ↑ FAOSTAT. [Agricultural statistics database] Food and Agriculture Organization of the United Nations, Rome. http://faostat3.fao.org/ [Архівовано 15 січня 2016 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Devlin, Hannah (19 липня 2018). Rising global meat consumption 'will devastate environment'. The Guardian. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 21 липня 2018.
  14. ↑ Carrington, Damian (10 жовтня 2018). Huge reduction in meat-eating 'essential' to avoid climate breakdown. The Guardian. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 16 жовтня 2017.
  15. ↑ Schiermeier, Quirin (8 серпня 2019). Eat less meat: UN climate change report calls for change to human diet. Nature. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
  16. ↑ а б в FAO. 2006. World agriculture: towards 2030/2050. Prospects for food, nutrition, agriculture and major commodity groups. Interim report. Global Perspectives Unit, United Nations Food and Agriculture Organization. 71 pp.
  17. ↑ а б National Research Council. 2000. Nutrient Requirements of Beef Cattle. National Academy Press.
  18. ↑ Adler, Jerry; Lawler, Andrew (June 2012). How the Chicken Conquered the World. Smithsonian. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 19 квітня 2015.CS1 maint: Multiple names: authors list
  19. ↑ Cattle ranching is encroaching on forests in Latin America. Fao.org. 8 червня 2005. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 30 березня 2015.
  20. ↑ Reducing Your Footprint - 2011 Meat Eaters Guide | Meat Eater's Guide to Climate Change + Health | Environmental Working Group. Ewg.org. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 30 березня 2015.
  21. ↑ National Research Council. 1994. Rangeland Health. New Methods to Classify, Inventory and Monitor Rangelands. Nat. Acad. Press. 182 pp.
  22. ↑ US BLM. 2004. Proposed Revisions to Grazing Regulations for the Public Lands. FES 04-39
  23. ↑ Virtual Water Trade (PDF). Wasterfootprint.org. Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2014. Процитовано 30 березня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вплив_виробництва_м%27яса_на_навколишнє_середовище&oldid=36895603