Ельміна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельміна

Elmina Castle (3587077829).jpg

Координати 5°05′ пн. ш. 1°21′ зх. д. / 5.083° пн. ш. 1.350° зх. д. / 5.083; -1.350Координати: 5°05′ пн. ш. 1°21′ зх. д. / 5.083° пн. ш. 1.350° зх. д. / 5.083; -1.350

Країна Flag of Ghana.svg Гана
Адмінодиниця Komenda/Edina/Eguafo/Abirem Municipal Districtd
GeoNames 2301190
Ельміна. Карта розташування: Гана
Ельміна
Ельміна
Ельміна (Гана)

Ельміна, також відома як Едіна на мові фанте — місто і столиця району Коменда/Едіна/Егуафо/Абірем на південному узбережжі Гани в Центральному регіоні, розташоване в бухті на Атлантичному океані, 12 km (7,5 mi) на захід від Кейп-Кост. Ельміна була першим європейським поселенням у Західній Африці, її населення налічувало 33 576 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Голландські війська на березі, які висадилися щоб завоювати Форт Ельміну

До приїзду португальців місто розположене на півострові між лагуною Бенія та морем називалося Аноманса ("вічним" або "незгасаючим напоєм").[1]

У 1478 р. (під час війни за кастильську спадщину ) кастилійська армада з 35 каравел та португальський флот зійшлися у великій морській битві поблизу Ельміни за контроль над гвінейською торгівлею (золото, раби, слонова кістка та перець мелегути). Війна закінчилася португальською перемогою, після якої отримала офіційне визнання католицькими монархами суверенітету Португалії над більшістю західноафриканських територій, що було укладено в Алькашовому договорі 1479 року. [2] [3] Це була перша колоніальна війна серед європейських держав.

Місто виросло навколо замку Сан-Хорхе да Міна, побудованого португальським Діого де Азамбуджа в 1482 році на місці селища під назвою Аманквакуром або Аманква. Це був західноафриканська штаб-квартира Португалії для торгівлі та експлуатації африканських багатств (зокрема золото). До Лісабона було відвантажено 8000 унцій з 1487 по 1489 рік, 22 500 унцій з 1494 по 1496 рік і 26 000 унцій до початку шістнадцятого століття.[4]

Пізніше порт розширився, завдяки торгівлі десяток тисяч рабів, що направлялися через торговий пост Ельміни, десять-дванадцять тисяч лише 1500-35 рр. До 1479 р. португальці перевозили рабів з Беніну, що складало 10 відсотків торгівлі Ельміни. [4]

Розташування Ельміни зробило його важливим місцем для реконструкції суден, що прямували на південь до мису Доброї Надії на шляху до Індії. Після років португальської торгівлі на узбережжі Ельміни голландці дізналися про вигідну позицію потру через Барента Еріксца з Медембліка. Еріксц отримав інформацію про торгівлю на узбережжі Ельміни, будучи в'язнем у Принсіпі. [5] Голландська Західно-Індійська компанія захопила його в 1637 році; в наступні століття його в основному використовували для торгівлі рабами. Британці напали на місто в 1782 році, але воно залишалося в голландському управлінні до 1872 року, коли Нідерландська Гвінея була продана англійцям. Король Ашанті, претендуючи владу над містом, виступав проти його передачі, і результатом цього стала третя англо-ашантійська війна 1873–1874 років. [6]

В Ельміні розташований форте Коенраасбург на пагорбі Сент-Яго, побудований португальцями в 1555 році під назвою Форте де Сантьяго. У 1637 році він був завойований і залишився голландцям. На сьогодні головна економічна галузь Ельміни - рибальство, виробництво солі та туризм.

Туризм[ред. | ред. код]

Окрім замку Ельміни та форту Коенраасбург, основними туристичними пам’ятками Ельміни є голландське кладовище та музей Ельміна Ява .

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ampene, Kwame. National Commission On Culture. www.ghanaculture.gov.gh. Процитовано 19 April 2018. 
  2. Historian Malyn Newitt: "However, in 1478 the Portuguese surprised thirty-five Castilian ships returning from Mina [Guinea] and seized them and all their gold. Another...Castilian voyage to Mina, that of Eustache de la Fosse, was intercepted ... in 780. (...) All things considered, it is not surprising that the Portuguese emerged victorious from this first maritime colonial war. They were far better organised than the Castilians, were able to raise money for the preparation and supply of their fleets, and had clear central direction from ... [Prince] John." In A History of Portuguese Overseas Expansion, 1400–1668, New York: Routledge, 2014, pp. 39, 40.
  3. Bailey W. Diffie and George D. Winius: "In a war in which the Castilians were victorious on land and the Portuguese at sea, …" in Foundations of the Portuguese Empire 1415-1580, volume I, University of Minnesota Press, 1985, p. 152.
  4. а б Ivor Wilks (1997). Wangara, Akan, and Portuguese in the Fifteenth and Sixteenth Centuries. У Bakewell, Peter. Mines of Silver and Gold in the Americas. Aldershot: Variorum, Ashgate Publishing Limited. с. 4–5. 
  5. Marees, Pieter. Description and Historical Account of the Gold Kingdom of Guinea. London: The Oxford University Press, 1602. 206–22. Print.
  6.  Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер знаходиться у суспільному надбанніHugh Chisholm, ред. (1911) «Elmina» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 9 Cambridge University Press p. 297  (англ.)