Еліс Ґласс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліс Ґласс
Alice Glass
Еліс Ґласс під час виступу в Лос-Анджелесі 14 вересня 2017 року
Еліс Ґласс під час виступу в Лос-Анджелесі 14 вересня 2017 року
Еліс Ґласс під час виступу в Лос-Анджелесі 14 вересня 2017 року
Основна інформація
Повне ім'я Margaret Osborn
Дата народження 23 серпня 1988(1988-08-23) (35 років)
Місце народження Торонто, Онтаріо, Канада
Роки активності 2002–н. ч.
Громадянство Канада Канада
Професії співачка
Освіта North Toronto Collegiate Instituted і Subway Academy IId
Інструменти вокал[d]
Мова англійська
Жанр електронна музика
Псевдоніми Вікі Вейл, Еліс Ґласс
Гурти Fetus Fatale, Crystal Castles
Лейбл Loma Vista Recordings
Офіційний сайт
CMNS: Файли у Вікісховищі
Еліс Ґласс під час виступу у 2008 році

Маргарет Осборн (англ. Margaret Osborn; нар. 23 серпня 1988, Торонто, Онтаріо, Канада), відома як Еліс Ґласс (англ. Alice Glass) — канадська феміністська співачка й авторка пісень. Співзасновниця і колишня вокалістка електронного гурту Crystal Castles, який покинула через насильство колеги. У другій половині 2014 року почала сольну кар'єру.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 25 серпня 1988 року в Торонто в католицькій сім'ї і відвідувала парафіяльну школу[1]. У 15 років втекла з дому, щоб жити в сквоті спільноти панків під ім'ям Вікі Вейл (ім'я героїні коміксів) і заснувала дівочий експериментальний панк-гурт Fetus Fatale[2].

Crystal Castles[ред. | ред. код]

У грудні 2003 року з Ітаном Кетом почала працювати над проєктом, який згодом став відомим як Crystal Castles[3]. Сценічний псевдонім Еліс Ґласс обрала через вкрадену нею шпильку з ім'ям Еліс і Гопі Ґласс, героїні коміксу «Любов і ракети»[4].

Першим офіційним релізом гурту Crystal Castles став сингл «Alice Practice» 2006 року. Пісня принесла гурту першу угоду з лондонським лейблом Merok Records. Того ж року Crystal Castles відіграли свій перший концерт у Торонто[5]. Пісня «Alice Practice» увійшла до їхнього однойменного дебютного альбому, випущеного у 2008 році. Після дебютного альбому дует випустив ще два альбоми, які отримали схвальні відгуки критиків, II (2010) і III (2012), таким чином завершивши трилогію. Ґласс була співавтором кожної пісні Crystal Castles, в якій вона брала участь як вокалістка. У жовтні 2014 року Ґласс оголосила про свій вихід з Crystal Castles через власні професійні та особисті причини. У заяві вона зазначила, що робота в гурті скомпрометувала її зусилля, спрямовані на «щирість, чесність і співчуття до інших»[6]. Пізніше вона мала низку публічних розбіжностей зі своїм колишнім колегою по групі, Ітаном Кетом, в тому числі звинуватила його в нападі і сексуальному насильстві[7].

Судовий процес[ред. | ред. код]

У липні 2015 року Ґласс випустила дебютний сингл «Stillbirth» як сольна виконавиця. Реліз був значною мірою спрямований на підвищення обізнаності про домашнє та сексуальне насильство. Ґласс співпрацювала з організацією по боротьбі з сексуальним насильством RAINN, щоб пожертвувати всі доходи від продажу пісні на допомогу потерпілим від насильства[8].

У серпні 2017 року Ґласс випустила пісню «Without Love», яка стала лід-синглом до її однойменного дебютного мініальбому, що вийшов наступного тижня. Після виходу EP вона вирушила в турне з Меріліном Менсоном[9].

У жовтні 2017 року Ґласс опублікувала на своєму офіційному сайті заяву, в якій пояснила свій вихід з Crystal Castles, розповівши про сексуальне, фізичне та психологічне насильство щодо неї з боку співзасновника гурту Ітана Кета. Звинувачення детально описують зловживання Кета, які почалися, коли Ґласс було 15 років і вона почала записуватись з Кетом, і наростали до її остаточного виходу з Crystal Castles[10]. Кет відповів того ж дня у заяві, переданій журналу Pitchfork через свого адвоката, де він назвав звинувачення «чистою вигадкою» і сказав, що консультується зі своїми юристами щодо своїх правових варіантів[11]. Наступного місяця Кет подав до суду на Ґласс за наклеп, але в лютому 2018 року його позов відхилили[12][13]. У травні Ґласс отримала майже 21 000 доларів США у якості гонорару за послуги адвоката після того, як адвокати Кета намагалися скасувати рішення про відхилення його позову про наклеп проти Ґласс[14].

Сольна кар'єра[ред. | ред. код]

У січні 2018 року Ґласс випустила «Forgiveness» як другий сингл зі свого мініальбому. Того ж місяця випустила новий сингл «Cease and Desist», який, за її словами, «є закликом до зброї для всіх, хто вижив». Обидва сингли супроводжувалися відеокліпами[15].

У червні 2018 року Ґласс випустила новий сингл «Mine», який супроводжувався відеокліпом режисера Лукаса Девіда з американською транс-персоною Вайолет Чачкі в головній ролі[16]. У грудні Ґласс з'явилася в серії синглів гурту Adult Swim з новою піснею під назвою «I Trusted You»[17].

У 2020 році Ґласс виявила, що вона отримувала невеликі гонорари за свою роботу в Crystal Castles. Вона дезавуювала свою участь у гурті і попросила фанспільноту припинити підтримку гурту[18].

6 січня 2021 року Ґласс випустила сингл «Suffer and Swallow», що став першою піснею з її довгоочікуваного сольного дебютного альбому, який, за її словами, повинен був вийти пізніше того ж року. Пісня супроводжувалася стоп-моушн музичним відео Лукаса Девіда[19].

19 листопада 2021 року Ґласс оприлюднила назву та поділилася треклистом свого сольного дебютного альбому Prey//IV, а також оголосила дату релізу — 28 січня 2022 року на власному лейблі Eating Glass Records. Анонс супроводжувався синглом «Baby Teeth»[20].

8 грудня 2021 року відбулася прем'єра синглу «Fair Game», який супроводжувався відеокліпом режисера Брайана Фергюсона[21].

28 січня 2022 року Ґласс випустила сингл «Love Is Violence», після того як реліз альбому був відкладений на лютий. Сингл супроводжувався кривавим музичним відео режисера Брайана Фергюсона. Відео, натхненне початком 2000-х, зображує двох підлітків, які витягують одне одному нутрощі[22].

21 вересня 2022 року Ґласс презентувала новий сингл «Lips Apart»[23].

Інциденти під час концертної діяльності[ред. | ред. код]

Еліс Ґласс також відома тим, що надає великого значення живим виступам. У березні 2008 року Ґласс зламала два ребра в автомобільній аварії і продовжувала тур, відіграючи 20-хвилинний сет протягом кількох днів одразу після аварії, незважаючи на вказівку лікарів взяти 6-тижневу відпустку для одужання[24]. Виступ Crystal Castles було завершено раніше запланованого часу на фестивалі Гластонбері-2008, після того як Ґласс залізла на колонку перед треком «Alice Practice» і була вихоплена натовпом під час виконання пісні «Yes No»[25].

У 2011 році протягом 5 місяців виступала на милицях, в шині, яку їй наклали на щиколотку, пошкоджену при падінні[26].

У 2013 році на фестивалі в Гластонбері Crystal Castles почали виступ із запізненням на 20 хвилин відносно запланованого часу. Ґласс була помітно нездорова, що стало очевидним, коли на початку виконання треку «Plague» вона сіла на сцені, обхопивши голову руками. За інформацією журналу New Musical Express, Ґласс постраждала від харчового отруєння, але вважала за краще виступати, незважаючи ні на що[27].

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • Prey//IV (16 лютого 2022).

Мініальбоми[ред. | ред. код]

  • Alice Glass (18 серпня 2017).

Сінгли[ред. | ред. код]

  • «Stillbirth» (2015);
  • «Without Love» (2017, згодом увійшов в альбом Alice Glass);
  • «Forgiveness» (2018, згодом увійшов в альбом Alice Glass);
  • «Cease and Desist» (2018);
  • «Mine» (2018);
  • «Suffer and Swallow» (2021, згодом увійшов в альбом Prey//IV);
  • «Baby Teeth» (2021, згодом увійшов в альбом Prey//IV);
  • «Fair Game» (2021, згодом увійшов в альбом Prey//IV);
  • «Love Is Violence» (2022, згодом увійшов в альбом Prey//IV);
  • «Lips Apart» (2022).

Співпраця[ред. | ред. код]

  • «Youth Problem» (2018, разом з Dreamcrusher);
  • «Dark Alley» (2018, разом з Lil Zubin і Wicca Phase Springs Eternal);
  • «Eat Me Alive Interlude» (2019, разом з Nedarb);
  • «Sleep It Off» (2020, для фільму «Поворот»);
  • «Nightmares» (2020, для альбому Sermon 4 Anniversary);
  • «Rajadão» (Remix) (2020, разом з Pablo Vittar);
  • «Legend» (2021, разом з Alice Longyu Gao);
  • «Iron Fist» (Remix) (2021, разом з Dorian Electra і Faris Badwan);
  • «Chastity» (2023, разом з Pussy Riot і Boys Noize).

Кліпи[ред. | ред. код]

  • «Without Love» (2017);
  • «Forgiveness» (2018);
  • «Cease and Desist» (2018);
  • «Mine» (2018);
  • «I Trusted You» (2018);
  • «Sleep It Off» (2020);
  • «Nightmares» (2020);
  • «Suffer and Swallow» (2021);
  • «Legend» (2021);
  • «Baby Teeth» (2021);
  • «Fair Game» (2021);
  • «Love Is Violence» (2022);
  • «Everybody Else» (2022).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Is This Crystal Castles’ New Singer?. Stereogum (англ.). 17 квітня 2015. Процитовано 28 серпня 2023.
  2. ↑ Crystal Castles Interview. Plan B Magazine. 3 січня 2008. Архів оригіналу за 3 січня 2008. Процитовано 28 серпня 2023.
  3. ↑ Blog, N. M. E. (14 березня 2013). The Roots Of... Crystal Castles. NME (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  4. ↑ ALICE GLASS - EIGHTY-NINE. Agolde. 15 липня 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 28 серпня 2023.
  5. ↑ When and where was Crystal Castles first live performance?. CrystalCastles.com. 18 квітня 2017. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 28 серпня 2023.
  6. ↑ Dazed (8 жовтня 2014). Crystal Castles announce their split on Twitter. Dazed (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  7. ↑ Alice Glass Responds To Ethan Kath’s “Manipulative” Statements About Crystal Castles. Stereogum (англ.). 17 квітня 2015. Процитовано 28 серпня 2023.
  8. ↑ Fact (17 липня 2015). Alice Glass releases solo single, reveals "abusive relationship". Fact Magazine (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  9. ↑ Maine, Samantha (10 серпня 2017). Alice Glass shares video for 'Without Love', announces tour with Marilyn Manson. NME (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  10. ↑ Alice Glass Statement. Alice Glass. Процитовано 28 серпня 2023.
  11. ↑ Nast, Condé (24 жовтня 2017). Alice Glass Accuses Crystal Castles Co-Founder Ethan Kath of Sexual and Physical Assault; Kath Responds. Pitchfork (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  12. ↑ Crystal Castles’ Ethan Kath Sues Alice Glass For Defamation. Stereogum (англ.). 3 листопада 2017. Процитовано 28 серпня 2023.
  13. ↑ Nast, Condé (23 лютого 2018). Ethan Kath's Suit Against Alice Glass “Effectively Dismissed”. Pitchfork (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  14. ↑ Nast, Condé (17 травня 2018). Alice Glass Awarded Nearly $21,000 in Attorney Fees After Ethan Kath Lawsuit Dismissed. Pitchfork (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  15. ↑ Nast, Condé (23 січня 2018). Alice Glass’ New Song Is a “Call to Arms for Survivors”: Listen. Pitchfork (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  16. ↑ Hear Alice Glass' Brittle, Soaring New Song "Mine". Revolver (англ.). 15 червня 2018. Процитовано 28 серпня 2023.
  17. ↑ Maine, Samantha (21 грудня 2018). Listen to Alice Glass' brooding new single 'I Trusted You'. NME (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  18. ↑ Richards, Will (15 жовтня 2020). Alice Glass says she is being "gutted" over Crystal Castles royalty payments. NME (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  19. ↑ Reilly, Nick (6 січня 2021). Alice Glass shares stop-motion video for new track 'Suffer and Swallow'. NME (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  20. ↑ Nast, Condé (19 листопада 2021). Alice Glass Details Debut Album, Shares Video for New Song “Baby Teeth”. Pitchfork (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  21. ↑ Zemler, Emily (8 грудня 2021). Alice Glass Breaks Her Chains in 'Fair Game' Music Video. Rolling Stone (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  22. ↑ Bouza, Kat (28 січня 2022). Alice Glass Serves Teen Goth Gore in 'Love Is Violence' Video. Rolling Stone (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  23. ↑ Robinson, Ellie (22 вересня 2022). Alice Glass shuts herself out on melancholic new single 'Lips Apart'. NME (англ.). Процитовано 28 серпня 2023.
  24. ↑ Alice Glass. AskMen. 19 серпня 2011. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 28 серпня 2023.
  25. ↑ Security Cut Crystal Castles Glastonbury Set Short. Gigwise. 9 березня 2013. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 28 серпня 2023.
  26. ↑ Crystal Castles' Alice Glass Hospitalized With Broken Ankle. Chart Attack. 23 січня 2011. Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 28 серпня 2023.
  27. ↑ Glastonbury 2013: Friday news round-up. NME. 15 червня 2018. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 28 серпня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еліс_Ґласс&oldid=40469323