Енріке Сімоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енріке Сімоне
ісп. Enrique Simonet Lombardo
Enrique Simonet - foto 2.jpg
Енріке Сімоне у власній майстерні. Фото 1910 р.
При народженні ісп. Enrique Simonet Lombardo
Народження 2 лютого 1866(1866-02-02)
Валенсія
Смерть 20 квітня 1927(1927-04-20) (61 рік)
  Мадрид, Іспанія
Громадянство Іспанія Іспанія
Жанр портрет, пейзаж, побутовий жанр
Навчання Королівська Академія мистецтв Сан Карлос
Діяльність художник, митець
Напрямок академізм з помірними домішками імпресіонізму, реалізм
Роки творчості 18861925
Член Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо
Твори El Juicio de Paris[d][1]

Енріке Сімоне у Вікісховищі?

Енріке Сімоне( ісп. Enrique Simonet Lombardo , повне ім'я Енріке Сімоне Ломбардо 1866, Валенсія — 1927, Мадрид) — іспанський художник і викладач, майстер побутового жанру і пейзажів, переважно академічного спрямування.

Життєпис[ред. | ред. код]

Енріке Сімоне народився у місті Валенсія. Первісно планував присвятити власне життя католицькій церкві. Згодом перепланував наміри і зажадав стати художником. Навчався в Королівській академії красних мистецтв Сан Карло у Валенсії. Однак перебрався до міста Малага. Його керівник — художник Бернардо Феррандіс (Bernardo Ferrándiz 1835-1885), майстер побутового жанру.

Перебування в Італії[ред. | ред. код]

Він виборов римську премію і відбув 1887 року в Рим на стажування. До цього періоду належить картина «Страта св. Павла», котру він подав як релігійне диво. Картина молодого художника настояна на впливах академізму. Перебування в Римі переривалось через подорожі художника, аби побачити скарби мистецтва в країні. Про знання імпресіоністичного засобу створення картин свідчила його рання картина «Поховання святого Лаврентія», котрого іспанці вважають за власного земляка і цікавість до його житія надихала різних іспанських майстрів на створення власних картин.

1890 року він створив картину «Розтин тіла дівчини» (аутопсія), формально картина належала до побутового жанру. Але це досить нова тема для іспанського мистецтва, обумовлена суворими, буржуазними реаліями, що прийшли у Іспанію та її художню практику. Картина створена в римський період і її вперше побачили у Італії. Новітність теми сприяла незвичній славі картини.

Енріке Сімоне створив також подорож до Святої землі. До цього періоду належить незвичний релігійний твір «Христос наблизився до Єрусалиму» 1892 р. Вона стала свідоцтвом зростання майстерності художника, здатного створити незвичну композицію і відступити від трафаретного зображення Христа, котрого Сімоне подав у строгому, чорному одязі (без використання яскравих фарб у головного персонажа). Напружений настрій твору як передчуття тріумфу і трагедії сприяв успіху картини. Вона отримала низку премій різних виставок в Іспанії та за кордоном, серед котрих Міжнародна виставка в Мадриді (1892 р.), Міжнародна виставка в Чикаго (1893 р.), виставка в Барселоні (1896 р.), Всесвітня виставка в Парижі (1900 р.)

Військовий художник[ред. | ред. код]

У період 1893-1894 рр. він перебував у Мароко як військовий художник від журналу La Ilustración Española y Americana.

Окрім військових замальовок він наблизився до орієнтального жанру з арабськими реаліями.

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

  • З 1901 року був професором в Королівська академія мистецтв Сан Жорді міста Барселона.

Смерть[ред. | ред. код]

Помер у місті Мадрид 20 квітня 1927 року.

Обрані твори (неповний перелік)[ред. | ред. код]

Енріке Сімоне. «Досить!» (Рятування матадора), 1897 р.
Енріке Сімоне. «Малага під час землетрусу», 1885 р.
  • «Автопортрет», 1885 р.
  • «Гра Орфея зачарувала диких звірів»
  • «Поховання св. Лаврентія», 1886 р.
  • «Страта св. Павла», 1887 р.
  • «Малага. Узбережжя», 1889 р.
  • «Христос наблизився до Єрусалима», 1892 р.
  • «Автопортрет з палітрою»
  • «Відображення тополь у річковій воді»
  • «Розтин тіла дівчини» (аутопсія)», 1890 р.
  • «Алегорія історії», люнет.
  • «Арабська цирюльня», 1897 р.
  • «Досить!» (Рятування матадора), 1897 р.
  • «Епізод іспанської кориди», ескіз, 1899 р.
  • «Пейзаж у Монклоа», недатований
  • «Суд Париса», 1904 р.
  • «Ка́рмен Кобенья». Пастель, 1908 р.
  • «Мадрид. Брама де Алькала взимку», 1911 р.
  • «Риночок у Танжері», 1913 р.
  • «Місто Танжер надвечір», 1914 р.
  • «Осінь. Дехеса», 1914 р.
  • «Дружина художника Асунсьйон Кастро», 1914 р.
  • «Стежка в саду», 1921 р.
  • «Водоспад у Гіруела», 1921-1923 рр.
  • «Алегорія юстиції», Палац юстиції, Барселона
  • «Алегорія восьми іпанських провінцій», Палац юстиції, Мадрид

Пейзажі роботи Енріке Сімоне[ред. | ред. код]

Буржуазний портрет[ред. | ред. код]

Релігійні твори[ред. | ред. код]

Галерея автопортретів[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Енріке Сімоне. «Алегорія історії»

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Енріке Сімоне

Джерела[ред. | ред. код]

  • https://www.wikidata.org/wiki/Q1194202