Спітцер (космічний телескоп)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Космічний телескоп «Спітцер»
Загальна інформація
Інші назви Space InfraRed Telescope Facility (SIRTF)
Код NSSDC 2003-038A
Організація NASA / JPL / Caltech
Виготовлено з участю Lockheed Martin
Ball Aerospace
Дата запуску 25 серпня 2003
Тривалість місії заплановано від 2.5 до 5 років,
фактично 6 років, 5 місяців, 6 днів
Маса 950 кг
Тип орбіти Геліоцентрична
Орбітальний період 1 рік
Розташування обертається навколо Сонця
Тип телескопа Річі-Крітьєн
Довжина хвилі від 3 до 180 мікрометрів
Діаметр 0.85 м
Фокальна відстань 10.2 м
Інструменти
IRAC інфрачервона камера
IRS інфрачервоний спектрометер
MIPS детектор далекого інфрачервоного випромінювання
Зовнішні посилання
Інтернет-сторінка http://www.spitzer.caltech.edu/

Космічний телескоп «Спітцер» (перша назва Space Infrared Telescope Facility, SIRTF), (англ. Spitzer; код обсерваторії «245») — космічний апарат наукового призначення, запущений НАСА 25 серпня 2003 року (за допомогою ракети «Дельта») і призначений для спостереження космосу в інфрачервоному діапазоні. Став четвертим і останнім апаратом із серії «Великі обсерваторії» (англ. Great Observatories). Припинив свою роботу 30 січня 2020 року[1].

Саме в інфрачервоній (тепловій) області знаходиться максимум випромінювання слабосвітної речовини Всесвіту — тьмяних остиглих зірок, позасонячних планет і гігантських молекулярних хмар. Інфрачервоні промені поглинаються земною атмосферою і практично не потрапляють з космосу на поверхню, що робить неможливою їхню реєстрацію наземними телескопами. І навпаки, для інфрачервоних променів прозорі космічні пилові хмари, які приховують від нас багато цікавого, наприклад, галактичний центр.

За існуючою в НАСА традицією, телескоп було перейменовано після вдалого випробування 18 грудня 2003 року. На відміну від попередніх випадків, ім'я для SIRTF було обране не науковцями, а внаслідок обговорення широкою громадськістю. В результаті телескоп було названо на честь Лаймана Спітцера (Lyman Spitzer), одного з найславетніших астрофізиків 20-го сторіччя.

Дослідження[ред. | ред. код]

Область зореутворення W5 в сузір'ї Кассіопея. Інфрачервона фотографія, зроблена телескопом «Спітцер»

Космічний телескоп «Спітцер» вперше зафіксував достатньо світла від планет поза нашою сонячною системою, відомих як екзопланети, аби ідентифікувати молекули в їхніх атмосферах.[2] «Спітцер» зміг виділити спектри із слабкого світіння двох планет за допомогою прийому, відомого під назвою «вторинне затемнення». За цим методом — вперше використаному «Спітцером» в 2005 році, щоб безпосередньо виявити світло від екзопланети — за так званою прохідною планетою ведеться спостереження під час її проходження за своєю зіркою, коли вона тимчасово зникає з нашого земного поля зору. Вимірюючи перепад в інфрачервоному світлі, яке виникає, коли планета зникає, «Спітцер» може зафіксувати випромінювання, що йде саме від планети. Цей прийом працюватиме лише в інфрачервоному діапазони, в якому планета яскравіша, ніж у видимих хвилях, і чітко помітна поряд зі сліпучим сяйвом своєї зірки.

Оскільки телескоп працює в інфрачервоному діапазоні, його температура має бути близька до абсолютного нуля, бо, якщо телескоп нагріється, його детектори вже не будуть працювати. Тому телескоп було обладнано контейнерами з рідким гелієм, який охолоджував телескоп майже до абсолютного нуля — 5,5°К. Запланований номінальний термін роботи дорівнював 2,5 рокам з можливим подовженням до п'яти чи трохи більше років, аж поки не вичерпається весь бортовий запас гелію. 8 травня 2009 року з'явилася інформація, що запаси рідкого гелію буде вичерпано 12 травня[3]. Попри те, що 15 травня гелій таки скінчився і більшість приладів перестала працювати, два мікрохвильові модулі продовжують працювати з тією ж чутливістю, що й у кріогенному режимі.

Spitzer earth trailing2.jpg

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. NASA’s Spitzer Space Telescope Ends Mission of Astronomical Discovery. Європейська правда. 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020. (англ.)
  2. Космічний телескоп «Спітцер» відкриває світло далеких від світів Архівовано 28 березень 2009 у Wayback Machine. НАСА
  3. Телескоп Спитцер «выключится» 12 мая[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]