Ернст Едуард Куммер
.svg){kind=small}
Ернст Едуард Куммер (нім. Ernst Eduard Kummer; 29 січня 1810 — 14 травня 1893) — німецький математик, найбільші праці відносяться до алгебри і теорії чисел. Член Берлінської академії наук (1855), іноземний член Паризької Академії наук (1868), Лондонського Королівського товариства (1863) і Петербурзької Академії наук (1862).
Біографія[ред. | ред. код]
Куммер народився в прусському місті Зоран (зараз це місто Жари в Польщі), в сім'ї лікаря. У ранньому віці втратив батька, але героїчні зусилля матері допомогли талановитому юнакові отримати освіту.
1828: Куммер вступає до університету Галле, де вивчає математику, теологію та філософію.
1831: закінчує університет. За одну з робіт з математичного аналізу університет відразу присуджує йому докторський ступінь.
Наступні 10 років Куммер викладає математику і фізику у вищій гімназії Лігніца (нині Легниця). Серед його учнів був Кронекер, дружбу з яким він зберіг на все життя.
У цей час Куммер звертає на себе увагу наукового світу публікацією декількох робіт по гіпергеометричних рядах. У 1839 році його обирають в Берлінську Академію наук.
1840: одружується з двоюрідною сестрою Діріхле.
1842: за рекомендацією Діріхле та Якобі отримує кафедру професора математики в Бреслау (нині Вроцлав).
1848: помирає дружина Куммера.
1855: переїжджає в Берлін, де викладає в Берлінському університеті. Допомагає перебратися туди Вейерштрасу. З цього моменту берлінська математична школа стає однією з провідних у Європі.
1890: йде у відставку і 3 роки опісля вмирає.
Серед учнів Куммера, крім згаданого Кронекера, були такі відомі математики, як П. Дюбуа-Реймон, П. Гордан, К. Г. А. Шварц і Г. Кантор.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Куммер зробив внесок в аналіз, теорію алгебраїчних чисел, геометрію, теоретичну механіку.
В аналізі він продовжив роботи Гауса по гіпергеометричних рядах. Його ім'я носить відома ознака збіжності.
У теорії чисел він з 1837 року багато займався Великою теоремою Ферма і довів її для цілого класу простих показників. Проблему він не вирішив, але в ході дослідження отримав безліч цінних результатів, наприклад, відкрив ідеальні числа і описав їх незвичайні властивості (1846). За ці роботи він отримав Великий приз Паризької Академії наук (1857).
Куммер також довів закон взаємності для всіх степеневих лишків із простим показником. Просунутися далі вдалося тільки Гільберту через кілька десятиліть.
Див. також[ред. | ред. код]
- 25628 Куммер — астероїд, названий на честь вченого[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Ернст Едуард Куммер (англ.) .
|
- Народились 29 січня
- Народились 1810
- Померли 14 травня
- Померли 1893
- Випускники Галле-Віттенберзького університету
- Науковці Вроцлавського університету
- Викладачі Берлінського технічного університету
- Науковці Берлінського університету
- Доктори філософії
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Німецькі математики
- Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук
- Члени Французької академії наук
- Члени Шведської королівської академії наук
- Померли в Берліні
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Ректори Берлінського університету
- Уродженці Жарів