Георг Кантор

Георг Кантор
нім. Georg Ferdinand Ludwig Philipp Cantor
Народився	19 лютого (3 березня) 1845(1845-03-03) Санкт-Петербург, Росія
Помер	6 січня 1918(1918-01-06) (72 роки) Галле, Німеччина ·гострий інфаркт міокарда
Місце проживання	Росія (1845–1856), Німеччина (1856–1918)
Країна	Німецька імперія
Національність	євреї
Діяльність	математик, філософ, викладач університету
Alma mater	ETH Цюрих, Берлінський університет
Галузь	теорія множин і математика
Заклад	Університет Мартіна Лютера
Ступінь	доктор філософії (1867) і габілітація (1869)
Науковий керівник	Карл Веєрштрас, Ернст Едуард Куммер
Аспіранти, докторанти	Alfred Barneckd
Членство	Леопольдина, Геттінгенська академія наук, Королівське товариство Единбурга, Лондонське математичне товариство і Q106178641?
Відомий завдяки:	теорія множин
Брати, сестри	• Constantin Cantord і Sophie Nobilingd
Нагороди	Медаль Сильвестраd (1904)
Висловлювання у Вікіцитатах  Георг Кантор у Вікісховищі

Кантор Георг

Ге́орг Фердина́нд Лю́двіг Філіпп Ка́нтор (нім. Georg Cantor; 19 лютого (3 березня) 1845(18450303), Санкт-Петербург — 6 січня 1918, Галле (Заале)) — німецький математик.

Діяльність

Вчився в Дармштадті, Федеральній вищій технічній школі в Цюриху, університеті в Геттінгені і захистив дисертацію в університеті Берліна. Його вчителями були Карл Веєрштрас, Ернст Едуард Куммер і Леопольд Кронекер. Став членом Геттінгенської академії наук.

У 1879—1913 роках займав кафедру математики в університеті в Галле. 1891 року заснував Союз німецьких математиків і став його президентом. Кантор вважається засновником теорії множин і зробив великий внесок у сучасну математику. Йому належить така характеристика поняття «множина»: це об'єднання певних, різних об'єктів, званих елементами множини, в єдине ціле.

Протягом довгого часу Кантор намагався спростувати континуум-гіпотезу. Попри значні зусилля, це йому не вдавалося (пізніше було встановлено, що в рамках прийнятої системи аксіом це зробити неможливо). Цей факт, а також вороже ставлення до його ідей з боку інших математиків призвели до того, що з 1884 року у Кантора почалися періоди глибокої депресії. Через декілька років Кантор перестав займатися математикою. Помер він у психіатричній клініці в Галле.

Об'єкти, названі на честь Кантора

• Канторова множина — континуальна множина нульової міри на відрізку;
• Функція Кантора (Канторові сходи);
• Нумеруюча функція Кантора — відображення декартового ступеня множини натуральних чисел в само себе;
• Теорема Кантора про те, що потужність множини всіх підмножин даної множини строго більша потужності самої множини;
• Теорема Кантора — Бернштейна про рівнопотужність множини A і B за умови рівнопотужності A підмножині B і рівнопотужності B підмножині A;
• Теорема Кантора — Гейне про рівномірну неперервність неперервної функції на компакті;
• Теорема Кантора — Бендиксона
• Медаль Кантора — математична нагорода, що вручається Німецьким математичним товариством;

а також інші математичні об'єкти.

Твори

• Gesammelte Abhandlungen und philosophischen Inhalts / Hrsg. von E. Zermelo. B., 1932
• Труды по теории множеств. М., 1985.

Див. також

• 16246 Кантор — астероїд, названий на честь вченого.

Джерела

• Пуркет В., Ильгаудс Х. И. «Георг Кантор». Харьков. 1991.
• Флоренский П. А. «О символах бесконечности (Очерк идей Г. Кантора)» // Сочинения в 4 т. М., 1994—1999, т. 1, с. 79-128.
• Катасонов В. Н. «Боровшийся с бесконечным: Философско-религиозные аспекты генезиса теории множеств Г.Кантора». М., 1999.

Посилання

• Біографія (анг.)
• https://web.archive.org/web/20070118072444/http://cantor1.mathematik.uni-halle.de/~cantorev/index.html
• http://www.zahlenjagd.at/cantor.html