Ернст Триґґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Триґґер
Ernst Trygger
Ернст Триґґер

Час на посаді:
19 квітня 1923 — 18 жовтня 1924
Монарх  Густав V
ПопередникКарл Брантінг
НаступникКарл Брантінг

Час на посаді:
1928 — 1930
Монарх  Оскар II
Прем'єр-міністр  Арвід Ліндман
ПопередникЮнас Левгрен
НаступникФредрік Рамель

Народився27 жовтня 1857(1857-10-27)
Стокгольм, Швеція
Помер23 вересня 1943(1943-09-23) (85 років)
Стокгольм, Швеція
ГромадянствоШвеція Швеція
ОсвітаУппсальський університет
Політична партіяНаціональна партія
Нагороди Орден Серафимів

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ернст Триґґер (або Трюґґер швед. Ernst Trygger; 27 жовтня 1857(18571027); Стокгольм — 23 вересня 1943; Стокгольм) — шведський правник та політик консервативного спрямування, прем'єр-міністр Швеції з 1923 по 1924 рік[1]. Також обіймав посаду міністра закордонних справ Швеції у кабінеті Арвіда Ліндмана з 1928 по 1930 рік.

Біографія[ред. | ред. код]

Ернст Тіггер народився на острові Скеппхолмен в Стокгольмі. Його батьком був військовий офіцер Альфред Триґґер. Молодий Ернст зробив дивовижну кар'єру в Уппсальському університеті, де став професором права в 1889 році.

У 1891 році Ернст Триґґер одружився з Сінье Седерстрьом, у пари було троє дітей[2]. У 1914 році вони мали велику приватну віллу, побудовану в Дипломатстаді, Стокгольм, де тепер знаходиться Шведська асоціація адвокатів.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Після обрання до першої палати Риксдагу, Триґґер здобув репутацію хорошого дебатера з глибоко консервативними цінностями. Він був членом комітету 1895—1898 років, який був сформований для перегляду умов союзу з Норвегією. У 1909 році Триґґер став лідером консервативної групи в першій палаті. Коли в 1913 році праві об'єдналися для формування Національної партії першої палати, Триґґер став лідером об'єднаних правих сил в шведській політиці і як такий він виступав проти нових впливів демократії і парламентаризму в 1910-х[3]. Його суперником як консервативного лідера був Арвід Ліндман, головний у більш помірно консервативній правій партії другої палати парламенту Швеції.

Під час останньої демонстрації влади короля Густава V під час «Кризового дворику» 1914 року Ернст Триґґер був таємним королівським радником. Проте після конституційних реформ, що призвели до рівного виборчого права (вперше застосованого в 1921 році), Триґґер прийняв новий, більш демократичний, політичний ландшафт.

Прем'єр-міністр[ред. | ред. код]

Коли кабінет Карла Брантінга пішов у відставку в 1923 році, король Густав уповноважив Триґґера очолити уряд[1]. Головною проблемою під час перебування на посаді Триґґера було питання оборони та угрупування. Керівник кабінету меншості, Триґґер намагався досягти рішення з широким визнанням через «інтелектуальне коригування» («інтелектуальний прихід»). Це не вдалося через відсутність підтримки як з боку соціал-демократів, так і з боку лібералів. Під час виборів 1924 року підтримка правих збільшилася, проте Брантінг почав формувати кабінет після ще вдаліших виборів для соціал-демократів. Іншою перевагою Брантінга була ймовірність вирішення питання оборони, через підтримку як лібералів, так і соціал-демократів.

Довіра до кабінету Триґґера щодо міжнародних питань також трохи постраждала після інциденту, який стався восени 1923 року. Міністр закордонних справ Карл Хедершерна відкрито виступив з промовою, у якій підтримав оборонний союзу з Фінляндією. Це значно напружило російсько-шведські відносини. Хедершерна швидко був замінений графом Еріком фон Вюрттембергом.

У 1926 році нагороджений орденом Серафимів[4].

Згодом Триґґер працював міністром закордонних справ у кабінеті Ліндмана у 1928-30 роках[3]. Після цього Триґґер скоротив свою політичну діяльність і зосередився викладанні. Він відновився на посаді в Уппсальському університеті і був відомий як блискучий викладач.

Ернст Триґґер помер у 1943 році, у віці 85 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Sweden. www.worldstatesmen.org. Процитовано 2019-06-11. 
  2. Jenny (2006-11-04). grus i maskineriet: Korta och långa. grus i maskineriet. Процитовано 2019-06-11. 
  3. а б Ernst Trygger - Uppslagsverk - NE.se. www.ne.se. Процитовано 2019-06-11. 
  4. 7 (Sveriges statskalender / 1940. Bihang). runeberg.org (sv). Процитовано 2019-06-11.