Ганс Блікс
Ганс Мартін Блікс | |
---|---|
Hans Martin Blix | |
Міністр закордонних справ Швеції | |
8 жовтня 1978 — 12 жовтня 1979 | |
Монарх | Карл XVI Густав |
Прем'єр-міністр | Ула Ульстен |
Попередник | Карін Седер |
Наступник | Ула Ульстен |
3-й Генеральний директор МАГАТЕ | |
1 грудня 1981 — 30 листопада 1997 | |
Попередник | Сігвард Еклунд |
Наступник | Мухаммед аль-Барадаї |
Народився | 28 червня 1928 (96 років) Уппсала, Швеція[1][2] |
Відомий як | політик, правник, дипломат, державний службовець |
Місце роботи | Організація Об’єднаних Націй |
Країна | Швеція |
Alma mater | Університет Уппсала, Колумбійський університет, Стокгольмський університет і Триніті-Голлd |
Політична партія | Народна партія — ліберали |
Батько | Gunnar Blixd[1][2] |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ганс Мартін Блікс (швед. Hans Martin Blix; нар. 28 червня 1928) — шведський політик та дипломат, міністр закордонних справ Швеції (1978—1979), генеральний директор МАГАТЕ (1981—1997), голова Комісії ООН зі спостереження, контролю та інспекцій (2000—2003).
Ганс Блікс навчався в Університеті Уппсали і Колумбійському університеті. Докторський ступінь захистив у Кембриджському університеті (коледж Трініті-Холл). У 1959 році він став доктором юридичних наук в Стокгольмському університеті, де через рік був призначений доцентом міжнародного права[3].
З 1962 по 1978 рік Блікс входив до складу шведської делегації на Конференції з роззброєння в Женеві[4]. Він також займав ряд інших посад у шведській адміністрації з 1963 по 1976 рік, а з 1961 по 1981 рік входив до складу шведської делегації в Організації Об'єднаних Націй. З 1978 по 1979 рік Блікс був міністром закордонних справ Швеції[5].
Блікс очолював кампанію Шведської ліберальної партії на референдумі 1980 року про ядерну енергетику, на користь збереження шведської програми ядерної енергетики.
У 1981 році Блікс став генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), змінивши шведа Сігвард Еклунда[5].
У січні 2000 року призначений, а 1 березня став головою Комісії ООН зі спостереження, контролю та інспекцій (ЮНМОВІК), що займалася контролем за озброєннями в Іраку. Не знайшовши зброї масового ураження в Іраку, Блікс пішов у відставку в червні 2003 року[6].
З 2003 по 2006 рік очолював так звану Комісію Блікса (Weapons of Mass Destruction Commission), що складалася з 14 відомих політиків. Вона була створена за ініціативою Анни Лінд і фінансувалася шведським урядом. Остаточна доповідь комісії представлена ООН 2 червня 2006 року. У ньому Ганс Блікс критикує Джорджа Буша за порушення Статуту ООН під час нападу на Ірак.
- медаль Серафимів (2004)[7]
- Почесний доктор Московського університету (1987)
- Лауреат премії Генрі Де Вольфа Сміта (1988)[4]
- Золота медаль за видатні заслуги в ядерній галузі Всесвітньої ядерної асоціації (1997)
- Почесний доктор Брюссельського вільного університету (2003)
- Премія Улофа Пальме (2003)
- Командор Ордена Почесного легіону (2004)
- Почесний доктор Падуанського університету (2004)
- Сіднейська премія миру (2007)
- Почесний доктор Кембриджського університету (2007)
- Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»[8]
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (26 квітня 2011 року) — за значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, реалізацію міжнародних гуманітарних програм, багаторічну плідну громадську діяльність[9]
- ↑ а б Swedish Census 1930 — Riksarkivet.
- ↑ а б https://sok.riksarkivet.se/bildvisning/00150900_00367?c=0&m=0&s=0&cv=0#?cv=366&z=78.6501%2C863.2147%2C2851.4941%2C1714.6546 — С. 364.
- ↑ Blix, Hans (1959) (på eng). Treaty-making power. London: Stevens & Sons. Libris 8075686
- ↑ а б Тема дня - 1 ноября 2016 г. - До свидания!. www.temadnya.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ а б DR. www.un.org. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ Х.Бликс заявил о своем намерении уйти в отставку с поста главы ЮНМОВИК летом 2003г. www.isra.com. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ Medaljförläningar 2004-01-28 - Sveriges Kungahus. www.kungahuset.se (швед.). Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ Le onorificenze della Repubblica Italiana. www.quirinale.it. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 502/2011 - Офіційне представництво Президента України. web.archive.org. 27 січня 2014. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 21 червня 2019.
- Народились 28 червня
- Народились 1928
- Уродженці Уппсали
- Працівники ООН
- Випускники Уппсальського університету
- Випускники Колумбійського університету
- Випускники Стокгольмського університету
- Нагороджені медаллю Його Величності Короля (Швеція)
- Командори ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого III ступеня
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Нагороджені золотим знаком «За заслуги перед містом Віднем»
- Лауреати премії Отто Гана від міста Франкфурта-на-Майні
- Лауреати премії Улофа Пальме
- Лауреати премії «Громадянин світу» імені Сержіу Вієйри де Меллу
- Лауреати Сіднейської премії миру
- Лауреати Гессенської премії миру
- Лауреати міжнародної премії «Швед року»
- Почесні доктори Гетеборзького університету
- Нагороджені медаллю Ілліс кворум
- Міністри закордонних справ Швеції
- Політики Швеції
- Дипломати Швеції
- Випускники Триніті-Голл-Коледжу (Кембридж)