Арвід Ліндман
Саломон Арвід Ашатес Ліндман (швед. Salomon Arvid Achates Lindman; 19 вересня 1862; Естгаммар — 9 грудня 1936; Кройдон, Великий Лондон) — шведський контр-адмірал, промисловець і політик консервативного спрямування, прем'єр-міністр Швеції у 1906—1911 і потім у 1928—1930 роках[5]. Також обіймав посади міністра з морських справ (1905) та міністра закордонних справ Швеції (1917).
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки та кар'єра морського офіцера[ред. | ред. код]
Арвід Ліндман народився в містечку Остербібрюк, комуна Естгаммар у сім'ї керуючого директора Ашатеса Ліндмана і Ебби Дальгрен[6].
Кар'єра морського офіцера Арвіда Ліндмана тривала з 1882 по 1892 рік і досягла свого піку в 1907 році, коли він був призначений контр-адміралом у військово-морському резерві[7]. За свою політичну кар'єру після цього він став відомий насамперед як «адмірал». Ліндман був генеральним директором компанії Iggesunds Bruk з 1892 по 1903 і Strömbacka bruks AB між 1903 і 1923. У 1904 він також став генеральним директором Televerket[8].
Початок політичної кар'єри та перший уряд Ліндмана[ред. | ред. код]
У 1902 році він відхилив пропозицію обійняти посаду міністра фінансів у другому кабінеті Бострьома, але почав політичну кар'єру в 1905 році, коли став міністром з морських справ у кабінеті Лундеберга і членом Першої палати Риксдагу.
У 1906 році став прем'єр-міністром Швеції у помірковано-консервативному уряді[5]. Ліндман зумів запровадити загальне виборче право для чоловіків-громадян за принципом «подвійної пропорційності» — в обох палатах парламенту — у 1907–09 роках. Його шестирічний уряд контролював ряд реформ у галузях промисловості, освіти та соціальної політики. Було призначено комітет з питань оборони, прийнято рішення про створення військово-морського флоту, а міжнародна позиція Швеції була підтверджена у пактах Північних і Балтійських країн. Політична та економічна опозиція призвела до загального страйку 1909 року, але він не вдався, і уряду Ліндмана було дозволено залишитися при владі, який нібито підтримував король.
У 1912—1935 роках Ліндман перейшов до другої палати, де він був головою з перервою в 1917 році, коли він став міністром закордонних справ у кабінеті Сварца. Будучи провідною політичною фігурою, він дав королю пораду про створення кабінетів Гаммаршельда і Сварца, з метою блокування більш жорсткого консервативного лідера першого палати, Ернста Триггера.
Протягом 1913—1935 років Ліндман був головою національної організації правих партій, попередницею нинішньої Помірної коаліційної партії. Вона була рушійною силою в роботі по модернізації партійної організації, особливо після Конституційної зміна 1918 року, яка запровадила загальне чоловіче виборче право.
Другий уряд Ліндмана[ред. | ред. код]
Після жорсткої боротьби за виборчу кампанію 1928 року, коли соціал-демократи спірним чином сформували коаліцію з деякими комуністами і зазнали великих втрат на виборах, Ліндман утворив праву владу в меншості[5]. Уряд пішов у відставку в 1930 році після того, як «Фріманд» і «Соціал-демократи» заблокували пропозицію щодо підвищення митного збору на зерно, метою якого було зміцнення аграрного сектора[8].
Смерть[ред. | ред. код]
Ліндман помер у авіакатастрофі 9 грудня 1936 року, коли Douglas DC-2, в якому він летів, врізався в будинки біля аеропорту Кройдон відразу після зльоту в густому тумані[9].
Нагороди[ред. | ред. код]
Шведські[10]:
- Орден Серафимів (1908)
- Орден Карла XIII (1917)
- Орден Вази (1897)
Іноземні[10]:
- Орден Данеброг
- Орден Білої троянди
- Орден Почесного легіону
- Орден Трьох зірок
- Орден Корони
- Орден Олександра Невського
- Орден Карлоса III
- Королівський Вікторіанський орден
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
- ↑ Lindman, SALOMON ARVID A. — Svenskagravar.se.
- ↑ а б S Arvid A Lindman — 1917.
- ↑ а б в г д е Two-Chamber Parliament 1867-1970. — Т. 1. — С. 134.
- ↑ а б в Sweden. www.worldstatesmen.org. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 10 червня 2019.
- ↑ Sveriges befolkning 1890, (CD-ROM) Riksarkivet 200
- ↑ 639-640 (Nordisk familjebok / Uggleupplagan. 16. Lee - Luvua). runeberg.org (швед.). 1912. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
- ↑ а б Arvid Lindman - Uppslagsverk - NE.se. www.ne.se. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 10 червня 2019.
- ↑ 1936 | 3468 | Flight Archive. www.flightglobal.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 10 червня 2019.
- ↑ а б Sveriges statskalender för året 1935, [Med bihang], utgiven efter Kungl. Maj: ts nådigste förordnande av dess Vetenskapsakademi, Uppsala & Stockholm 1945 ISSN 0347-7223, s. 372
|
| |||||||||
- Народились 19 вересня
- Народились 1862
- Померли 9 грудня
- Померли 1936
- Поховані на Північному цвинтарі (Стокгольм)
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Командори Великого хреста ордена Трьох зірок
- Кавалери Великого хреста ордена Карлоса III
- Кавалери Великого хреста ордена Білої Троянди
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери ордена Карла XIII
- Нагороджені орденом Данеброг
- Нагороджені орденом Корони (Пруссія)
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Прем'єр-міністри Швеції
- Міністри закордонних справ Швеції
- Уродженці Уппсали (лен)
- Померли у Великому Лондоні
- Політики Швеції
- Політики XX століття
- Кавалери ордена Трьох зірок
- Кавалери Королівського вікторіанського ордена
- Нагороджені орденом Білої Троянди
- Глави держав, які загинули в авіакатастрофах
- Члени Помірної коаліційної партії (Швеція)
- Депутати Риксдагу