Жак Демі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак Демі
фр. Jacques Demy
Jacques Demy.jpg
Дата народження 5 червня 1931(1931-06-05)
Місце народження Поншато, Атлантична Луара, Франція Франція
Дата смерті 27 жовтня 1990(1990-10-27) (59 років)
Місце смерті Париж, Франція Франція
Поховання
Громадянство Франція Франція
Професія кінорежисер, сценарист, актор
Alma mater Національна вища школа імені Луї Люм'єра
Роки активності 1955-1988
Напрям «Нова хвиля»
Дружина Аньєс Варда (1962–1990)
Діти Mathieu Demyd і Rosalie Vardad
IMDb ID 0218840
Нагороди та премії
Золота пальмова гілка (1964)
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Жак Демі у Вікісховищі

Жак Демі (фр. Jacques Demy; нар. 5 червня 1931, Поншато, Атлантична Луара, Франція — 27 жовтня 1990, Париж, Франція) — французький кінорежисер, сценарист та актор, представник «Нової хвилі».

Життєпис[ред. | ред. код]

Жак Демі народився 5 червня 1931 року в провінційному містечку Поншато на атлантичному узбережжі в департаменті Атлантична Луара. Закінчивши Технічну школа фотографії і кіно на вулиці Вожирар у Парижі[1], спочатку був асистентом Поля Грімо з анімаційних фільмів[2], потім асистентом Жоржа Рук'є, який став продюсером його першої короткометражки «Черевичник з долини Луари» (фр. Le Sabotier Du Val De Loire, 1955).

Жак Демі відомий як автор музичних фільмів. Найвідоміші три його ранніх стрічки — повнометражний дебют «Лола» (1961) з Анук Еме в головній ролі, «Залив ангелів» (1963) з Жанною Моро і «Шербурзькі парасольки» (1964) з Катрін Денев. Усі три фільми були музичними. Деякі з пісень, написаних композитором Мішелем Леграном, сталі широко відомими. Найуспішнішим фільмом з цих трьох стали «Шербурзькі парасольки». Перший кольоровий фільм Демі (до цього режисер працював з оператором Раулем Кутаром, який знімав на чорно-білу плівку) приніс режисерові «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю і чотири номінації на «Оскар».

У 1969-му Жак Демі поставив у США свій перший англомовний фільм — «Ательє моделей», у якому зняв не лише американських акторів, але й улюблену свою акторку Анук Еме, яка зіграла Лолу, що працює в модній крамниці, мріючи поїхати з сином до Франції.

Могила Жака Демі на цвинтарі Монпарнас

Повернувшись у Францію в 1970 році Демі екранізував казку Шарля Перро «Осляча шкура», в якій зголосилася зніматися «зірка» першої величини Катрін Денев. У 1973 році режисер поставив іронічний фільм «Трохи вагітний» («Найзначніша подія відколи людина ступила на місяць») про «вагітного» чоловіка, якого зіграв Марчелло Мастроянні. Надалі Демі працював як у Франції, так і в США, але його пізні фільми не мали такого ж успіху, як ранні стрічки.

Останній фільм Жака Демі «Три квитки на 26-е» (1988), незважаючи на участь у фільмі Іва Монтана, що грав самого себе, Матильди Мей та інших, не отримав визнання глядачів.

Жак Демі був одружений на режисерці Аньєс Варда з 1962 року і до самої смерті. Вона зняла про нього фільм «Жако з Нанта» (фр. Jacquot de Nantes), випущений в США у 1993 році. Знімався фільм ще за життя Жак Демі. У пари народилася одна дитина — актор Матьє. Художник по костюмах Розалі — донька Аньєс від першого шлюбу, офіційно удочерина Демі[3].

Помер Жак Демі у Парижі 27 жовтня 1990 року у віці 59-ти років. Похований на цвинтарі Монпарнас.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер
Рік Українська назва Оригінальна назва Примітки
1956 Черевички з долини Луари Le sabotier du Val de Loire короткометражний
1957 Байдужий красень Le bel indifférent короткометражний
1958 Музей Гревен Musée Grévin короткометражний
1961 Лола Lola
1962 Сім смертних гріхів Les Sept péchés capitaux епізод «Похіть»
1963 Залив ангелів La Baie des anges
1964 Шербурзькі парасольки Les Parapluies de Cherbourg
1967 Дівчата з Рошфора Les Demoiselles de Rochefort
1969 Ательє моделей Model Shop
1970 Осляча шкура Peau d'âne
1972 Флейтист-щуролов The Pied Piper
1973 Трохи вагітний L’Événement le plus important depuis que l'homme a marché sur la lune
1979 Леді Оскар Lady Oscar
1982 Кімната в місті Une chambre en ville
1985 Парковка Parking
1988 Столик, що крутиться La Table tournante спільно з Полем Грімо
1988 Три квитки на 26-е Trois places pour le 26

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Жака Демі[4] 
Рік Категорія Фільм Результат
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1956 Найкращий документальний короткометражний фільм Черевички з долини Луари Нагорода
1963 Приз Луї Деллюка Шербурзькі парасольки Нагорода
17-й Каннський міжнародний кінофестиваль
1964 Золота пальмова гілка Шербурзькі парасольки Нагорода
Технічний Гран-прі Жак Демі Нагорода
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Шербурзькі парасольки Нагорода
Синдикат французьких кінокритиків
1965 Найкращий фільм Шербурзькі парасольки Нагорода
1983 Кімната в місті Нагорода
Премія «Оскар»
1966 Найкращий сюжет та сценарій Жак Демі Номінація
Найкращий музика, оригінальна пісня Мішель Легран, Жак Демі Номінація
Найкраща музика до фільму Мішель Легран Номінація
Найкраща музика, саундтрек, адаптація або аранжування Мішель Легран Номінація
1969 Найкраща музика, саундтрек або музичний фільм Дівчата з Рошфора Номінація
Премія Греммі
1966 Найкращий оригінальний саундтрек написаний для кіно або телешоу Мішель Легран, Жак Демі Номінація
Премія Сезар
1983 Найкращий фільм Кімната в місті Номінація
Найкраща режисерська робота Жак Демі Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1983 Золотий Г'юго за найкращий фільм Кімната в місті Номінація
Премія Сан Жорді
1984 Найкращий іноземний фільм Кімната в місті Нагорода
Кінофестиваль Фанташпорту
1986 Міжнародний приз фантастичному фільму Парковка Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Interview de Christian Jaque dans «Restez donc avec nous le lundi», TF1, 24.05.1976. (фр.)
  2. Біографія Жака Демі на cineressources.net. Процитовано 12.12.015.
  3. Mathilde Blottière, «Les films de Jacques Demy enfin édités en DVD», Télérama, 15 листопада 2008. (фр.)
  4. Нагороди та номінації Жака Демі на сайті IMDb(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]